Skip to main content

Full text of "Molode zhytti︠a︡ : chasopys ukraïnsʹkoho plastu."

See other formats


ІІкгаіпіап Мизеит-Агсіїіуез ої СІеуеІапсІ 
Оізріасесі Регзопз Сатр Регіосіісаіз СоІІесІіоп 


І1ет іп РиЬІІс Ротаіп ог ап ОгрИап УУогк: 

ТЬе ІІпііесІ Зіаіез Ноіосаизі МетогіаІ Мизеит ИЬгагу 
гезресіз ТЬе соругідИі апЬ іпіеііесіиаі ргорегіу гідЬІз 
аззосіаіесі \л/ІТЬ ТЬе таТегіаіз іп ІТз соїіесііоп. АссогЬіпд То ТЬе 
иЬгагу'з кпо\л/Іесіде, ТЬІз ЇІТІе із еіТЬег іп ТЬе риЬІІс сіотаіп ог 
ІТ із ап огрЬап \л/огк Тог тЬісЬ по сиггепі соругідЬї Ьоісіег сап 
Ье ісіепііТіесІ. ІТ уои Иоісі ап асТІуе соругідЬТ То Тіїіз \л/огк~ог ІТ 
уои кпо\л/ \л/Ио сіоез-ріеазе сопіасі Тіїе кІЗІ-ІММ ІІЬгагу Ьу 
рііопе а( 202-479-9717, ог Ьу етаіі а( 
геТегепсе@изЬтт.огд. 

АІзо ауаііаЬІе уіа ІІЬгагіа.иа. 










а модод 

ЙР \м/гп т, 


часопис українського пласту 


ллдСтОлии 

П Л Л СТУК є 


I. СИОВНИИ. 

г. оовіоний,/ 

3. . ТОЧНИЙ 

4 . Ощадний, у 

5 ОТТРА&ТДЛИІЬИ й/ 
6. ЧЕМНИЙ, І 

7 ПРАїїТТРСЬКИЙ Г\ 
ТТРИЯТПА 6 сений, 

6. % р>івноаАЖЄ//ий, 

9. ПОЖ ИТПОЧИИ Йу 

10 . ПАРНИЙ, У 

II. ТҐИЛЬНИЙ, С~. 

72. ДПАЛИЙ ТГРО^ 

%ДфРра'Я, с_ 

13. ДБАЛИЙ ПРО У 

КРА 0 У, С -- 

74 &СЇ Дф&Рфї ГАДКИ. 


Др.А.Фіг*оль: Ходи з нами! 

С. Ляґерлєф: Різдв'яна лєґенда 
Б.К.: Христос родився 
М.Д.: 1913 - 22.1. - 1919 

O. Стефанович: * 

Приблуда: На хвилях етеру 

P. Мицин: Велика чеснота 
З нашого життя - хроніка 
Л.Полтава: Молодим 

Інж.Р.Рогожа: Гей у соняшні 
простори 

Є.Бобикевич: Шахи Й спорт 
Роман: 3 життя мюнх.спортовців 
Всячина 
Від Редакції 

Додаток: Поради Н Гутірка 
Старого Вовка 







М ж т т шш ш 
Яущ Шгщ ф 


Далеко від Батьківщини - серед буденщи¬ 
ни і злиднів еміграційного життя - україн¬ 
ська молодь гордо підняла пластові прапори. 

До Тебе певнЬ вже донеслася вістка про 
те, що українські пластуни - після довгих 
літ перерви - знов оживили свою організацію. 
Ти може вже й бачив гуртки пластунів - цих 
розсміяних хлопців і дівчат. 

Якщо Ти був колинебудь пластуном, то не 
сумніваємося, що схочеш в одних рядах із на¬ 
ми творити молоде життя. Зай¬ 
во переконувати Тебе, хто ми такі й куди 
прямуємо. Якщо Ти, однак, перший раз стріча¬ 
єшся з пластунами, - ми кидаємо Тобі визов : 

Ходи з нами ! 

Серед нас місце для 

кожного українського га¬ 
на к а. Ми ані військо, ані школа; ми до¬ 
бровільно дібраний,гурт юнаків, що в пласто¬ 
вій грі шукають радощів життя і користі для 
себе - і для свойого народу. 

У нас різні цікаві заняття: Починаючи з 
таких, що може виглядатимуть Тобі дивними, 
як ось в’язання пластових узлів, різні роз¬ 
мови на віддаль,таємне гурткове життя, тощо, 
аж до важких і складних, на перший погляд, 
вимог пластових проб. 

Але це тільки перше вражіння. 

Коли Ти знайдеш побратимів зацікавлених 
у пластуванні /_ а Ти їх певно найдеші/, то¬ 
ді побачиш, як скоро Ти пірнеш разом з ними 
.в гущу всіх занять, як швидко та легко набу¬ 
деш Ти пластового знання. 

Чи ж не цікаво Тобі пізнавати "по зна¬ 
ках" сторони світу та скоро орієнтуватися у 
незнаному поземеллі? Проводити ночі під го¬ 
лим небом літом і зимою? Розбивати намети та 
запалювати ватру одним сірником, або й без 
нього - як це роблять індіяни в преріях Аме¬ 


рики?Йти лісом тихо, без шелесту,щоб не трі¬ 
щало сухе гілля під ногами та не робив гала¬ 
су необережно штовхнутий камінь /~бо схочеш 
пізнати таємницю "Великого Бору", підглянути 
дикого звір’я й птаху й не сполохати їх_7? 
Пізнавати по листю дерева й. кущі та відріз¬ 
няти їстивні рослини та гриби від трійливих? 
Вміти плавати та розуміти життя водних тва¬ 
рин і рослин? Пнятися на вершки гір та про¬ 
водити гутірки при Ватрі Великої Ради? 

Коротко:Чи ж не хочеш зрозуміти відвіч¬ 
них закрнів природи, щоб статися прав¬ 
дивим сином сонця та 
братом буйних вітрів? 

Чи ж не хочеш бути зарадним у кожній - 
і найскладнішій життєвій ситуації? Ніколи в 
паніці не тратити голови, завжди бути усміх¬ 
неним і погідним і вміти принести собі та 
другим поміч у наглих випадках? Спо¬ 
вняти щодня добре діло, 

помагаючи слабшим і потребуючим, немов праЕ 
дивий лидар? Зберігати добре ім’я пластуна, 
щоб другі могли певно числити на Тебе? Щоб 
знав Ти багато, але не оповідав усього, що 
знаєш, кожному стрічному? Щоб Твоє око бачи¬ 
ло більше, ніж можуть завважити другі, - яле 
щоб інші не бачили Тебе?Щоб скромний Ти був, 
не чванькуватий, - хоча не один хвалько про¬ 
вокуватиме Твоє знання своїм розхрістаним я- 
зиком? Бо не слова, - але діла повинні гово¬ 
рити за Тебе,а Твій язик знати,що його місие 
за подвійною загородою Твоїх губ і зубів. 

Панування над собою вивчатимеш при кож¬ 
ній нагоді, при кожній пластовій грі, кожній 
вправі, - притримуючись скрізь - неписаних 
законів чесної гри та 
чесного змагу. Пам’ятай, що во¬ 
лоділи світом тільки ті, шо вміли панувати 
над собою! 









Ідеал пластуна, що його малює нам наш 
розум і наше серце, побачиш на всіх ступнях 
розвитку й у кожному сторіччі 'історії люди¬ 
ни; це щось вічне, - це те,' що криється в 
ідеї добра та краси.* Тоді 
Ти теж зрозумієш, що це значить: пластун є 
братом пластунів усього світу. Тож: 


можний і- у повнім почутті відповідальності! 
за виконане діло - для добра майбутніх поко¬ 
лінь. 

Як бачиш, ціль, до якої ми вибралися і- 
ти, - ясна та велика, - але шлях далекий і 
важкий. І не хотіли б ми Тобі закривати очей 
на тверде життя наших днів - солодкою роман¬ 
тикою. Тому не обіцюємо Тобі в наших рядах 
нічого, крім великого змагу в виді пластової 
ігри. 

Ми певні тільки одного: Коли Ти зробиш 
тільки один справжній крок спільно з нами,то 
опісля постійно вертатимешся і з тугою гля¬ 
діти будеш на наш шлях,- хочби Ти й відстав, 
з якихнебудь причин, від нашої громади. Бо - 
раз з життю пластуном бути, - значить: плас¬ 
туном умирати! 

Тож, якщо Ти розумієш мову цих рядків,- 


Ходи, щоб вчитись мандрувати, плавати, 
веслувати, їздити колесом і самоходом, - а 
може колись і ширяки будувати та літати, не¬ 
мов той птах! 

А коли набудеш у твердій боротьбі - пе¬ 
редовсім зі самим собою - хоч частину плас¬ 
тових чеснот,тоді справді будеш го¬ 
товим послужити у потребі своїй грома¬ 
ді, своїй Батьківщині. Тоді зрозумієш давню 
славу великих прадідів Твоїх і цінитимеш та 
слухатися свойого власного проводу, своїх 
власних авторитетів.Тоді Ти щойно зрозумієш, 
що історія не починається від Тебе. Тоді Ти 
оціниш тягар обов’язків, що лежить на сього¬ 
днішнім старшім поколінню - та добровільно 
візьмеш на себе частину, яку Ти нести спро¬ 


Атанас Фіґоль.ЛЧ 
Комендант СУПЕ. 


ІЗДйЯНА ЛЄҐЕНДЛ 






У далекій пустині східніх країв а да- 
вен-давна росла пальма.Вона була дуже ста¬ 
ра й така незвичайно висока, що всі подо¬ 
рожні мимоволі опинялися й милувалися нею, 
бо .була вона значно вища за всі інші паль¬ 
ми, що траплялись їм у дорозі. 

Отож,самотньо стоячи та дивлячись у 
пустиню,одного разу побачила вона щось та¬ 
ке незвичайне,що могутнє.її верховіття за¬ 
хиталося від здивування. Там'- далеко-да¬ 
леко,- десь на самому краї пустині, - йшло 
двоє людей. 

Вони були ще зовсім далеко, так дале¬ 
ко, що коли б там ішли верблюди, то й вони 
б здавалися не більші від комашок; і все ж 
безумовно, де було двоє людей. Ці чужозем¬ 
ці, - пальма добре знала всіх постійних 
подорожніх пустині,- були чоловік і жінка; 
не було з ними ні поводарів, ні верблюдів 
ці наметів, ні бурдюгів на воду. 

-"Певно вони прийшли сюди, щоб умерти"- 
подумала пальма й оглянулась навколо."Див¬ 
но, " - подумала вона далі, - "ще й досі не 
насторожилися леви, зобачивши здобич: я не 
бачу, щоб якийнебудь із них поворухнувся, 
я не бачу так само й розбійників." 

-"їм погрожують," - думала вона за по¬ 



дорожніх, - "сім родів сперти. ЇХ ЗЇДЯТЬ 
леви, пожалять змії, змучить спрага, за¬ 
сиплють піски, на них нападуть розбійники .* 
спалить сонце, вони вмруть від жаху." 

їй хотілося думати про щось інше, од¬ 
наче доля цих людей турбувала її. І весь 
час вона думала тільки про них. 

-"Свідчуся посухою та бурею!" - промо¬ 
вила вона, заклинаючи найстрашніших воро¬ 
гів життя,- "що то несе на пуках ця жінка? 
Мені здається, - ці безумці несуть ві со¬ 
бою дитину!" 

Пальма не помилялась: на руках у жін¬ 
ки спала дитина, поклавши голівку на її 
плече. - "Дитина напівгола," - міркувала 
пальма далі, - "я бачу, як мати прикрила 
її своїм плащем. Вона.схопила її в ліжка Я 
побігла. Так, я розумію: ці люде біженці. 
А проте вони божевільні. І якщо їх не бо¬ 
ронять янголи, то краще було б їм уже по¬ 
терпіти від ворогів, ніж бігти у пустиню.” 

— "Я ЧГІТ'Й.ІТІТТ) ҐЧіЛІ СТ V тп гьтаппгчг Плтглиі. 


'Я уявляю собі як то сталося. Чоловік 
працював, дитина спала в колисці, а жінка 
вийшла по воду. Вона ледви встигла відійти 
від хати, як побачила ворогів,мерщій кину¬ 
лась вона до хати, схопила дитину, гукнула 
чоловіка - Й вони побігли." 




ХРИСТОС РОДИВСЯ. 


з а а е . 

Б.К. 


Донесено цареві 
І книжники ствердили: 
Народився Месія 
І зломить темні сили! 

*** 

І побоявся Ірод, 

Що землі - царство статить 
Й послав він яничарів 
Шукати немовляти. 


3. Д* 


Поміж дітей шукали... 

І встала кров проклоном 

І матері ридали 

Над Сяном і над Доном! 

*** 

...Та янгол скрив дитятко 
Щоби, як Ірод згине, 
Вернуло й виростало 
По селах України... 


-"Весь день ЕОНИ йшли, не спиняючись ні 
на хвилину... Так це було. Та я я каку, 
якщо їх не боронять янголи... Од жаху вони 
не почувають утоми, але я бачу спрагу в їх 
очах. Хіба ж я не знаю обличча людини, що 
мучиться од спраги?" 

І коли пальма лише подума¬ 
ла про спрагу, весь її гнучкий, 
високий стан здригнувся, а не- 
злічне, довге Й гостре її листя 
скорчилося, немов од подиху во¬ 
гню. 

-"Коли б я була людиною, я б 
ніколи не важилася іти в пусти¬ 


ню, "-казала вона,- "тільки без¬ 


умці можуть прийти сюди, не ма¬ 
ючи коріння, до росте глибоко в 
землі й досягає ніколи не виси¬ 
хаючих джерел. Тут небезпечно й 
для пальми. Навіть для такої 
високої пальми, як я." 

-"Якби я могла їм порадити,- 
я вблагала б їх повернутися до¬ 
дому. Вороги ніколи не будуть 
такими жорстокими, як пустеля. 

Мабуть вони думають, що в пустибі легко 
жити- Та я знаю,що навіть і мені, як коли, 
доводиться тяжко. Я добре пам'ятаю, як од¬ 
ного разу давно-давно, коли я була ще зов¬ 
сім маленька,вітер наніс над мене цілу го¬ 
ру піску, і я мало-що не задушилася. Коли 
б я могла вмерти, це був би мій останній 



-"Я чую якесь незвичайно лагідне шелес¬ 
тіння в моїх вітах," - говорила вона. "Все 
моє листя тремтить. Я не розумію, що роб¬ 
лять зі мною ці бідні чужоземці. Ця смутна 
жінка така гарна, вона нагадує мені # най¬ 
краще явище в*мойому ЖИТТІ." V 
І під лагідний шелест лис¬ 
тя згадалося пальмі, як # давно 
колись на цім самім місці роз¬ 
лучалися цариця Савська й му¬ 
дрий цар Соломон. Прекрасна ца¬ 
риця поверталася додому, а Со¬ 
ломон проводив її. 

-"На спомин цього часу,°про- 
мовила цариця, - "я посаджу в 


землю це зернятко, я хочу, щоби 


час." 

Як усі старі 
думала у голос. 


пустельники, - пальма 


з нього виросла пальма, яка бу¬ 
де жити й рости, аж поки не з’я¬ 
виться цар, славніший за царя 
Соломона." Промовивши це, вона 
посадила зернятко в землю й об¬ 
лила Його своїми сльозами. 

-"Чому я згадала про це сьо¬ 
годні? Хіба ж дійсно ця жінка 
нагадує мені своєю красою най- 
цариць, що з її бажання я виросла 
досі?" 

.-"Як сумно шелестить моє листя, ненача 
співає пісню смерти, немов вішує, що швид¬ 
ко скінчиться чиєсь життя. Гаразд, що я не 
вмру ніколи!" 

Пальма була певна,що сумне шелестіння 
її листя віщує # смерть цим нещасним людям. 
Але вони й самі мабуть думали, ^що набли¬ 
жається їх остання хвилина. Та інакше це й 


крашу з 
й живу. 















О.Стефанович 


1918 


1919 


X 

X X 


їм північні вітри гудуть, 
їм сніги замітають путь, 

А вони ідуть без упину, 

А вони без спочину йдуть. 


їм шати залляла кров, 
На шмати - їх корогОв, 
Та кожен, кожен із них 
Смертю смерть поборов. 


їм північні вітри,гудуть, 
їм сніги замітають путь, 

А вони ідуть без упину 
І вони до мети дійдуть. 


бути не може, вони повинні вмерти. Саме 
в цю мить вони побачили пальму й наближа¬ 
лися до неї, сподіваючись найти там воду. 

Та криничка зовсім висохла - і там не 
було ні краплі води.. 

Знесилена жінка сіла, плачучи біля 
кринички. Чоловік її упав на землю. 

Пальма чула, як вони розмовляли про 
те, що доведеться вмерти. З їх розмови ді¬ 
зналася вона так само, що цар Ірод звелів 
убити всіх дітей.двох-трьох років, - він 
боявся, що поміж них народився Великий 
Цар Юдейський.. 

-"Моє листя шумить усе голосніш, надій¬ 
шла остання хвилина цих бідних людей." 

Пальма зрозуміла, що вони обоє боять¬ 
ся пустині. Чоловік казав, що краще було.б 
лишитися вдома й битися з ворогами, - ніж 
бігти в пустиню, щоб умерти.лютою смертю. 

-"Вог допоможе нам," - відповіла жінка. 

-"Як він може допомогти нам, коли в нас 
немає нічого, щоб захистити себе від.хижо¬ 
го звіра чи змії, коли в нас немає ні їжі. 
ні питва?" 

У розпачі роздер він своє.убрання та 
припав лицем до землі. Він зневірився зов¬ 
сім, як людина смертельно поранена в серце. 

Жінка сиділа випроставшись ? склавши 
руки на колінах; погляд її свідчив про 
безмежну розпач. 

Пальма чула, як шелест її листя ста¬ 
вав усе голосніший і голосніший.Мабуть йо¬ 
го почула й жінка, бо тієї ж хвилини вона 
глянула вгору й одразу ж мимдволі простя-^ 
гла вона до дерева свої руки. 


- 22.І. 


Минувшина народу - це основа його майбутнього.То¬ 
му історія - наука про минуле народу - така вахяа. -У 
неї два найголовніші завдання: скріплювати духа народу 
та збагачувати його політичний розум. Але ця наука му¬ 
сить бути хива, мусить жити в наших серцях і в наявну 
розумі; вона не смів закостеніти в мертвих книгах. 

Для пластуна - день 22.1. - це живий спомин про 
дві найсвітліші події нашої новішої історії: проголо¬ 
шення Української Самостійної Держави - четвертим Уні¬ 
версалом УЦР 22.1.1918. і державний акт про злуку ЗУЗ? 
і УНР в одну Соборну Українську Державу 22.1.1919 р. 
Цей живий спомин проявляється в усій поденній праці 
пластуна. Як у неділю святочно завершуємо працю цілого 
тижня - так у цей день роковин святочно підсумовуємо 
те, то ми осягнули продовж року для тої великої справ*, 
яку нам цригадуе день 22.І. Тільки таке відношення до 
тих роковин і таке розуміння цього свята - відповідям 
духові Пласту. 

Самостійність народу та його соборність /єдність/ 
- це два ідеали, шо до них вмагаємо. Тільки Самостійна 
та Соборна Україна зможе сповнити своє велике післак - 
ництво дане їй Божим Провидінням: створити на Сході Ее- 
ропи такі умовиня життя, які відповідала б гідності лю¬ 
дини. А соборність розуміємо не'тільки як сокупність 
всіх українських земель, 'але в першу чергу як еднісяь 
народного духа виповненого національним змістом, єд - 
нють думок і діл усіх українців. 

Кожна велика подія минулого зобов'язує нащадків. 
До чого ж зобов’язує, зокрема нас пластунів,це подвій¬ 
не свято? До того, щоб ми у щоденній праці,у праці вад 
собою й у праці для других скріплювали всі ті сили, ло 
ведуть до цих двох ідеалів нашого народу. Зрозуміти 
причини трагічного явища, чому немає досі серед укра¬ 
їнців єдности, скріплювати все, що до неї доводить, а 
поборювати все те зло, що нас роз’єднює - це пащ обо¬ 
в’язок супроти 22.1. Бо нарід поділений на таборі, *о 
або ворогують між собою, або не вміють співпрацювати,- 
не дійде ніколи до мети. 

М.Д. 


-"0, дактилі, дактилі!" - скрикнула во¬ 
на. У її голосі було чути таке гаряче, та¬ 
ке палке бажання, що пальмі схотілося бути 
не вищою за маленький кущик дроку, і щоб 
ті дактилі морга було зірвати так само 
легко, як квіти шипшини. 

Вона знала, як рясно вкрите її верхо¬ 
віття незліченими плодами, - та люди не 
могли їх дістати, вони були так високо!Чо¬ 
ловік давно вже їх бачив і впевнився в то¬ 
му, що дістати їх неможливо, ,тому він на¬ 
віть не підвів-ч голови, а тільки благав 
жінку не мріяти про_неможливе.Але хлопчик, 
що бавився у травиці, почув їх розмову. 
Він і думати не хотів, щоб його матуся не 
мала того, чого вона бажала. Він усе думав 
і міркував собі, якби їх дістати. Нарешті, 
радісна. усмішка з'явилася на його устах: 
тепер він знає, що треба зробити!-І дитина 
наблизилась до пальми, ласкаво погладила 
її стан своїми маленькими рученятами та 
ніжним дитячим голосочком звернулася до 
неї, немов до людини: 

-"Пальмо, нахились! Нахилися, пальмо!" 

Що, це? .Ш,о це сталося? Листя пальми 
затремтіло, і пальма почула, що ця малень¬ 
ка дитина дужча за.неї.» Не в її силі було 
змагатися з нею - і вона нахилилася своїм 
високим станом аж до самого долу, так що 
верховіття її.лежало на піску. Дитина не- 
злякалася,навіть не була здивована. З ра¬ 
дісним криком надбігла вона до пальми й 
почала обривати гроно по гроні. 

Багато плодів було вже. <гоірвано, а 
пальма все лежала долі. Тоді дитина знов 







1946 


м .. о 




Л 


ПРИРОДИ 

і т&хмінн 



..."Даа -ді - даа... ді - ді - даа..."- заспівав 
високий мелодийний звук у слухавках, а привче¬ 
ні пальці забігали зовсім механічно по'клаві¬ 
шах писальної машинки, записуючи якісь дивні, 
незрозу?іілі, п'яти-циферні групи чисел. 

Привітав мене ледви замітним усміхом і 
писав далі,а я не осмілювався йому перешкадта- 
ти,стояв у кутку та здивовано дивився на швид¬ 
ку працю його пальців. 

Нараз він скінчив записування, встав, по¬ 
дав мені руку й привітав: "Добре, що прийшли! 
Я вже думав, що Ви погордили моїм запрошенням 
і не прийдете. Тепер вибачте на хвилю, мушу 
передати телеграм." За хвилину він повернувся, 
ми сіли та розговорилися. 

“"Ви, як завзятий пластун, цікаві почути, 
як відбувається новітній зв'язок? Добре, я Вам 
дещо розповім. Перш за все:сигналізування мор- 
зівською абеткою,прапорцями - на суші, або се¬ 
мафором - на морі,як Ви мені про це розказува¬ 
ли, - було добре так перед 25 - Зо літами.Сьо¬ 
годні - весь зв'язок відбувається— при помочі 
радіотелеграфії..." 


надійшла до. неї, так само ласкаво поглади¬ 
ла її стан і ніжно промовила: 

-"Пальмо, підведись!Підведися, пальмо!" 

І величезне дерево тихо й побожно ви¬ 
простало свій гнучкий, високий стан, а 
листя його дзвеніло, немов струни арфи. 

-"Тепер я знаю, кому воно співало пісню 
смерти," - промовила пальма, випроставши 
свій стан, - .це не цим людям..." 

Чоловік і жінка, стоячи на колінах,- 
славили Бога: , 

-"Ти зглянувся на нашу печаль і взяв її 
від нас. Ти сильний, що схиляєш до долу 
пальму, наче гнучку очеретину. Кого н боя¬ 
тися нам, коли сила Твоя боронить нас?" 


Незабаром через пустиню йшла караване 
подорожні побачили, що верховіття пальми 
-ял о. 

"Як це могло статися?" - промовив один 
"Ця пальма не повинна була вмерти, 
і поки не побачить царя славнішого за ца¬ 
ря Соломона." 

-"А може вона й побачила його" - відпо¬ 
вів другий. 

Сельма Ляі'ерлєф 


-"А чому не при помочі радіотелефонії?"-пе- 
ребив я."Це ж було б вигідніше розмовляти без- 
посередно, ось так, як я тепер з Вами говорю." 

-"Так, це правда.. Однак для радіотелефонії 
треба о много складніших машин й апаратів й о 
'много - аж п'ять разів! - більшої.енергії. Ддя 
зв’язку з цілим світом при помочі. радіотеле¬ 
графії _ вистарчає смішно мала енергія,якщо,вжи¬ 
вати відповідної короткої хвилі. Були такі ви¬ 
падки, що радіоаматори втримували зб’язок з 
протилежним кінцем світу при енергії п’ятьох 
ватів в антені. Для порівняння: жарівочжа ки- 
шеневого ліхтарика зуживає приблизно біля 1,5 
аж 2 ватів. Але найважніше не де.І приватна о- 
соба не бажає собі, щоб її розмову хтось під¬ 
слухував,- а тим більше державні установи, о- 
собливо військо,.дипломатія, тощо." 

-"Правда, радіохвилі розходяться у всіх мо¬ 
жливих напрямках і їх може хтонебудь зловити. 
Це є, отже, велика невигода радія?" 

-"Так- і ні!Коли ми є в небезпеці і кличе¬ 
мо о поміч, - то хочемо,щоби нас чув кожний,де 
би він не був. Але також в інших випадках ми 
собі цього.бажаємо, наприклад: пресова служба, 
метеорологічна служба, публичне радіомовлення 
і под. Тут є ширення радіохвиль у всіх напря¬ 
мах - великою вигодою. Однак ще частіше - є це 
невигодою. Тому, саме вживаємо радіотелеграфії» 
бо вона.дозволяє досконале затаїти зміст виси¬ 
лених вісток - при помочі шифрів.Ось ці групи 
п’яти-циферних чисел - це були саме шифри." 

-"А як Ви знаєте, що Вам телеграфують?Чи ж 
можете так швидко відчитувати шифри?". 

-"0, ні! Шифри бувають дуже.складні та тре¬ 
ба нераз багато часу, щоб їх відшиФрувати. Хо- 
тяй тепер справа дуже улегшена, бо є особливі 
писальні машинки - для укладання шифрів та від- 
шифровування.Але звичайно радист приймає теле¬ 
грами зовсім на-сліпо. Йому й не вільно знати 
шифри, коли йде о важні справи, а тільки такі 
шифруються." 

-"А чому Ви казали: 'якщо вживати відповід¬ 
ної хвилі’? Чи ж це не все одно якої хвилі ми 
вживаємо?” 




-"Зовсім ні! Загально можна сказати, що ко¬ 
ротшими хвилями - краще вдержувати зв’язок на 
більшу віддаль. Однак довжина найвигіднішої 
хвилі залежить так від пори дня, як і пори ро¬ 
ку. Вночі й взимі ця сама хвиля годиться, для 
вв'язку на більшу віддаль, чим вдень і вліті." 

-"Але.це так виглядає, до радіо .добре.го¬ 
диться тільки для зв'язку на великі віддалі;на 
малі віддалі є воно певно мало господарне?" 

. -"Ні, навпаки! На коротку, чи дуже коротку 
віддаль вжива'ємо сьогодні майже виключно ду же 


коротких,або як кажемо - ультракоротких хвиль, 
що їх довжину числимо тільки на міліметри. Для 
цих хвиль вистарчають дуже прості, малі апара¬ 
ти -уа зовсім незначна енергія. Стали$ зв’язок 
поціж поодинокими частинами на фронті .в час 
війни, - був.вистарчаючим.доказом вигідності! 
радю-телеграфії та телефонії на малу віддаль" 
. -"А чому Би вживаєте для ловлення телеграм - 
мів слухавок на голові? Та ж було б далеко ви¬ 
гідніше вживати голосника." 

-"0,ні! 7явіть собі, що дуже часто мусить в 
одній кімнаті працювати аж 20 радистів. А ще 
гірше в літаку, де перешкаджає.шум рушія.. Слу¬ 
хавки відділюють нас від зовнішнього світу те. 
дозволяють краще зосередити увагу. А крім того 
для голосника треба було б більшої' енергії»- 
значить треба було б окремих сильних зміцнюва- 
чів, - що зовсім не є господарче." 

-"А чому Ви пишете на машині - а не рукою?" 


6 



І 0 ) а • £-,13 Ц Я І Н І Я І Ф І • * І І І І І В І О .в .« І ^ о • І М ш І а 

Мччявнеяфофе>» в і вфноя яФхаяннова 5 в « в н З « 2 

ф янчшвФаочкр. в ч р. в в ч вввфярв 8 о .&І;йвй£ї 

р, „ В Р< О « ЯЧО В Ч І Ч^ЧННОрОВіЯВЧНС^ОНн ЯОн">»”еф в 

ф • я х ч ч ф л то в в ія ж н рія о а я в к>» ^ о° 

я е ф я (йвфлф • к>*я то рЛ о не о ач в а о а к м ._ 

саолввчр<вя>,чх н ос«.йяо -чеи . .«я нвнов®к«Е 

Онвсв ре ф р.« я яяв в ф ч р я я в о Н Я нн квчінфф о 

в« *о ИНФЧР. фр,ц > »точно.Бвоев* я а Р. Я й О *Я Я он 

ое ф в а вноврв ав в к в к»в чфн>»яв м чфх*фвьч « 

« р. я « в ф з й о я ч мр.ф^'оЙяр, оввявй.я нм*®о£”ас 

• • 'ОФ'ч В В Е е К Я к пО А Як*» В В ® в К Я 

шв о а а в я оо р, м в ч аяхояатохвяв&вк*» ч»чо£оЕ ь 

«-и — ччняяв*»вч в Фно« в Ф я о я я Е? а в н ч о. £ і 

ЧЕФ Ф ЧВВВ |г геВвЕГЕЯ* нМ'ЯінняЗ-%4 « хз ® Р, Ч н Р га 

ОНЯНР,ОЯЯЕХВЧЯ © В В НВЧЛКВЯОХЯ’ОННВ Х ЯОЮЯ ^* 

о ч *з ВРВР.ФВЯНЯ иР«віоаочяокФо,в ваво всіяв ”®*® 

р.вюч ойфєГйфий к в то «о я я вр« а Р, N « в о феігв «ваг 

е н к н нк в н я а ч ф то в о в » о я ч я «Чр. н вк ф ч&ш м о ® о § 

вмвясг ф то а « ч • « а вя^нр р,ю «ФчвяФява в&ввяв“р.а 

• во то я я» ф О ч я Р.В то в о о ф н р, в в м р, н в я то р> а чок 

р, >, а 8вояр,йР хз я в ф в я йНяво ф о х я я то в р в в^® 

о я>» 2 ор,впо® в в) о х е о. я яф чр.яд я о аа о.вав 

ч н • в р.х ф в я то « в в ч х ч н а н Ки яча и>ф«в ь^®о 

х « в х я р< я в •• в! ^5Й£Є2й )і!нч>,й ь о ’Е® ояшн ан*Ф 

>На чр.яяягая»« чооїчр.вч«чфовн овв яикниової 

к» я с н в ч я а в в яявяяоо вакпвннаїч • фннр,яхвев 

ах о в в ео ЬС ■« кіРік к>> Е в а і я в « о Е я о о ч о я о яяня о 

вїчи ХРОЯР.РЯ хврновР,внч чиИкячвР) ак в я 

К Я В ®|ІЕ (, пп*т В 5ітм5».м.я Я ° *Ч © Р й * Я В О Я « 

Р»»ТО Ф 5 В Ф Н ООЯВ В В ЧХ8 в Н О в В В * Р яоввллнв 

в о а О.к*. рвчтявлч ф >»онлвоо£нояя авНячял 

4 я р Ч » Е В Л Ф В рВОЧнОЧФКФЧЧЧ В М © Я кг З в”5*Вг!о.в§. 

ОчоФВНяк»©^* *В Ю В О йВ Мяяконвквявв Я я В Я В в И X Ф 

ЗхРичовгаФ^кв >»о в • « кв ««в и Р.В ля ВоштокЗ 

к*»пвсоявяя явор,.-тояфятоввн в н а в о в ічтоявоячн 
КвФ Я о 4X5 * в ш И И в о я в в В ф в О® ® Я г| В Я ф И чнвч 

в ї»,кфр оввчвйвячввкрчя . •аяішяхияв н иі аюо 

Я=глЧя ВООР.ВНФЧВЯ ФОСГМСОЯНИЯ Вв чвя й* »ф* к 

Оиїхочйою ч я н (гфячвявчянввяфчхявхК оокі^ишр.к 

В ноч ОЯФОВв*ЧЦС О яв в >ч «мхихе нлїкВ Ен.. 

ЗРН а « ОВ с я« ф Я явн * сг о ч ввяй чя р" в о 

5 ї О.ФВЯО* офяр * * в н йн ф х х яВчрвфоф он* ч*я®ч 

Вк>»ЧЧЯвяВгІ •НЧШВОООв ЧОя ВО *Н О « О К йчм ВЧЙ В.О рц О Я 

Вян я В ЕОЯ иВі-НВВЯОігіЙЧк»кЧО ЯФ Я* ООхООККо 

ф X К С я О »ЯЧФ »®к^В ЯЧОВЕОО Р<ф К Р<ХЗ ФВЯВННВРіВРіРЧВВ 

р«ввя^,?*>к>нФаавФ і®вчоор.о«р* вв нмч фрфн Зо.р. 

ф Ч я в ЬНВ В а я ч ч в я « а ккояс чннч о я я 3 в р, я м в в & 

Всхвпф ВВВВФвВСЧ^ІЧ * О ХЗОфНя ЯОФЯЙЙФЮН Я я 

ня то То р.явччгФво>»ввх>,ар,ввв вао рв я*вФФФ 

я іе рр • ав)ЦС®к>н лко о»а вБосхяня ччн ф ч»ч я 
ля ек^ВВіВиЯФвЯФЕЧВР ° Ен ^® К ,© в: * , В«© л ОЧИЧ*Чн<ІО 

< я в в внч в я х ч я • ч ввчв* 1ІФКЙО* ха *н ч я р» ч 

^фшх ЯВВ «ня «в • я О н « *^,Я • я ч ® яааовво ®о 

нфляч рн н в в О н в к я в я *авк»Ч і в Ч Ч я л я т ф я • н го < 

«яччяюячвввиРа *в ямфвх р«р в ф ф р» ф ч л ч охзяяч 

ясноввРіВнвф ов^вофоаняаяянвр<р.Кчніі о я в в р,в ф 
ч О X « и ЇК а ► к Р.Н Рюій Чг а « ч м в ч о»в в то я й и *р» в с7 а р. 





З Н Вз О ЬЯ К 9Н аЧЗЧЧЙОНД ЧЗ В И Я а Я Я ЇВ’Д К Я Я Я Н Я Н Й О а а Д ОДНИХ Я Ж® 

■ .'•ТИ о о4 о® д ои Р 8 ір !»о н- р р р р н ф ж о ®чз а о р яз н-н-о н4 оляої'чяр 

і я о очі — о чз з ® я *о « н« м я « и ф за н в з к о о до о я ж ой»їИ -о -я 

змая з оі я в и к и-я о Д р — яядзяо охни* і» в я н*з4 но н-я я ч з 

я зо н^|:г я яз р я ® Р н Р • Я о я а й 4 я е е я к в • ^ нчз 4 ж н 

- виймем- ш н со х X • я Я ойМ ївіьз н о як ин к ввів ня які к чв двичв» 
о й Р> о я а р й о ® о о й®ойдан>з фй # кьч о ч о> зо о«оя одяив^йв 
• гі Н’5 и и й язи- оовк-кив і® чз ® ® н- й о и р а ® м- з а » м х ї ь » й н в ® зч о ч-® рч в 

ОК Й Н- Я ЧЗ Я X Я ® й оо очззооіван4окФнао4 о ® О В 3 а в Н*4 К / Я о я я 

Я •• X ОНРЗЯФОЯгаФ НІЯ — Н-Н Ф О Я Н Ф М^ОЧФ' вовв»» 1 ч я в о 4 Д ® В 4 В О 
8 Й І н Ф О ЧЗ Д Н- З кя Чвч К 8 я -«Я ®*<) N ®Ч 4 к о ф н- хв> ЧМОНЯ Р о - от 

Яво ВЧоЯЬРЧа і-з я аг • ®Ч зя я оРнвйчн-вдоояан-йФ 0 и - н- н- яочя оо 

Моя а Р X Р О М е О З Д В В 4 ЧЗ Є ®®>ВИХфВЙЯФЇО і ф я о м Й ■•!« о ■І в ф я с о 

н- зя н-к н о ч о їх о ‘З к оя® о й Мйокомияйоояяя-аямьз >-з в х во з о* 

а» вЧйо®ФИоанвх®яфв#о»о® о я я фй • ф • чз з я о 4 йивдоФЯйхнй 
оо ч зй й в й н- и ч о ч н з о з а ко я» о я з р п р з н- дфйооййв х»ов 

очі|ячоЯн-рроо о чз Р а о м»Иои®ям к о*В5х о** взвонікяД к з е а о 
ОО ІФ О 0 ® ОЯЯРЯКНОЕХ Н О 8 Н-О » ® ® К Н Яо4онЯОіан- я а 4 Я З Я Ф о о 

н я в*-хшаряво4он а » р вій м н-йм рчзяоннрзо і-'-одзяя Я я рч о мя 

® Я О я О - ® - НН-оКО»ММЯ8Яі_ МОЧОРОгафН-МЯН-ЯДоДНЯан-Ен-ЯН-^ н а > 3 » 

м н-в ®Чй Я 8 в о н-я я н-н-очзчз М К о очз чз ® ай я чзяячзрфовя анР мя» н 

вховхоНла* н а в н янРОР®ніиаьркя®о4нжкзФО н- ф ч н ржїзяеямнз і 

М® М юно Я Н-Я ВВ р <П В я Н- [й СО 3 43 О ®ЗЗЕ НМЧВйоїНЯ-ОЖаОВОЗ» 

Я а О Я О Ж ® В О е я Я 4 X ЧЗ 4 Ж Я О Н Ь Ивйвв з н- р р я Ф а я і ЧЗ н 43 В 

• 8НЗМР м • о яЖоннйДХео очз я чз р н а о я 4 м і в »*в зв вйч х а ааваоаяо 

нр ф к м - • д о н-а ® **о Р й нн-фофнфвди и в вяйфжнфрвж— н- я е а «до 

Я а чз н о» • нвиио чячоДяйД' а(з фрф-н н-н янов чз а я н м о 4 н-я з р ж в 

О • В Н- ФОД ®н -МЯЖЯЗЯЮОЖН- РХвЯОНОРЧЗНФФЖОКР ФЗф НН -ОФ ал Фі> 

о вйнаИв жюд я ф я н- —я о к в - н ч з н ж н- н ® н и-а ш я я а • я ні о а м в 

н к о* н-о о Гч,® Я н ® о чз а я і <4 ф ом ®ф вЬ'ДвяквйЯРм-н'Мїв я аз ф о • » я 

Чи ж я ® н х І ч® а ф я » і В я Дфпхнй о • ф я р 4 а а вав • ойяма но 

ЯН-ОЗЖМЗНДЯЯЯК®»® і-їЖи ячи н в о И в в я к » н о х н- к о няоаквао 

м чз ж 4 в о о и-онф а о В ЧЗ я о гар в Д й>зч і хюввввноч-а >® к ф Р ф ■ а 

4 я р а а в овна-маоаоодіо® » дяяооф р е • н я ф чз н - 4 в чз а 4 я я н 

р н З р х а р р н- р ^Н'айчднд >з оря вч ч й а>і вв зидакЧанн ф® н-опша 

§ яо о Я я й зх;ч нзязЧ*®и-ф »Ьі охюяфЮз®» ожзч зз « а а — ®о 

К юяо*- 4 ®Я Я» □ X О — Я 3(Р ЖИМ КЯі-В А р - о » ООФ яяя 

о з о ядмі* о яоа® ИЧ Я янрячнади я очзЖ» а яв рааадКячд 

ЙОН'Ф - Я ожа ШЛОвОНФ Я озмоЧз ЯРЙЯІХШЗЗ РХйФН- к зоЖРзсзїя 

м- ч КО И’ДЧ Я И' Роон-мз Я * Ч* РЖЧДЬКЖР— зоо ваві*вй ХЧ РСхХО 

• О О н-е* в Я О 3|Ь О Я Я Я-Я Я О я І (Я ® н-я О Н*ч атзЧ оо-оояя КМЗЛЧшяЙ 

Н М- н н м І н-вям стаз Чо* А Я РЯРЧВО ЯЯиозіЯ н-оо ЧРХЯЖЗЗРН 

ндюяя яржкз чряи-рркчз з яя-®жояаЯФз*нжчзняя;-': а он жа цяо 

о‘Зчвй*-' оа^РХ дао ка®я К о Ж нрнфяз к в р оч о о ви- ва»ЧяаД> ч 

а з р р з ямжнн-мгхх — (язхзаоно и- кчФЯкомя Вйа яжв о 

о* яоя м-хгах зян-ф я * Я МіД---яазй!Схинзчво*зЧзда зиіРФ » 

• ® о н з а ® я хн к з ■є* ® ом он-Чн-вз рря-оча» шн яояфк 

няох оочз з н-я в а ® з; п**и дйнвйвхйоф к р я йза®наоЯн- 

і-зя а о аРй N а — н»*онах ж РвооояФРічажввв і ®аі н- о а ачо 

® и-я н-я йчхЧо • о з н-о м- *я з мк оаяая®чв-ФН йз н чзя индя 

ж о й Чонм* і-9 1-9 д ® ч й а ® яа м яЧч «х н-ф н->ф оан-н- н зяЧФДаюя» 

«я о® чаФФ- ® Р я ао в 1 и я я фйн : зф н- я ж -і н аяо ош *он*->> 
яр* ї-яо'чочз жжзонжкн- Я- ® х з явьзо ® я зма*8® шчзячзочз шч 

і і. хд н вч я й оз-а о чз н н-ф ЯМ®Хо ®ов ро »ой айчЧ 

• • о ®в оой дояаш а н ян оажяк ч в й о в о зся доз ячнм®ня®*9 

: .о» я н ая >Зжчзмйнзн- ф Чояофояжжзшфн хк-нфчз а^вхахняи* 

ш-.ківвз к изч о зооряфо о хажЧчзйаяоявяая о® о*о о озяозюч; 

■ її- х я ні і р і і і ■ і і < і со і фн-іііз-’ііхізср її шфі іаяі н-« і і і 


о з 

ока 

н о о 
а 

а а 
о я ж я я 
ачз на® 


н а ех н м о ч 
зо® ® но 
® о к чз 

• о н я В 

н ® ® :я 

® а чз -о з 

Ь Ч й 
о о 
я к 
н я 


о 
о 

ов 
■ о 


ш 
чз 
ж о 


а я аз 
й Р я о 
я н н ж 
н ч очз 
з * я Ч 

оя£8 
о о® н н п 

Й яККВ- 
н н • 

я рояяі 
О сх о о 
О 043 О 
О ® н 

на®® 

Ф * чз 

н н 
а ж в ч 
фчз з ® 
чз ® о я 
^ Я Н ж 


я 

ф 

•8 


Н Й 

я Н 
8 Я 


км к 

ф Ф з 

я » 

Я А 
ф 8 а 
•ч к о 
о а о 


о я 
й о 
о ч 

23 


яч 

ОН еоо^м* Й 
Я о а о Д х о 

ОЙНВЯ8ЙДВ 
ООЯ ЯЯР80Н 

на і Ч ® 1=5 о| 

з®к оРзокйФЯ® няЧйі 

- кя зячзРЯЯан ® 

Я ЯІИФ ® ® аяк 
®мн амчз'ЯФмояз 


я и зя ж к » о м я їй я « яя|о а а 

®фНф№ОЧЯ ®|ф о з ядз® 

а ®чз» яд н чін н . я Кін ж « 
ооі з ОЧЯЯРМЧЗИФЗ ох 


® 

ж 

з 

а 
і н 
Я 

В я 
о 


з К О н я 

ИЧ Я Я З ч я 

Ж Н Н В Я о 

К ® о О 

я ® в я а я д 

® Й Ж О ® ® о 
И Ф ч » к ч 
8 Я Н О 


н О Я 
о а о 
дно 
зон 
X чз ® 
а д 
я « н 
о к. 


я 
■З 
® 
я 

ЯЧЗ Ф о 
З І»43 
оз о о а й ф 
а н н н ф я 


ж я 
о ® 


а — ф 
н я д 
Я ЇВ Ф •• 


З ЕХ Ф 

043 Я М , 
О 8 Я н я Н| 
ІК О Ф ж Р ф 
Н»йо»н 
ЧЗ 8 Й н 
ж н а з я Ч 

5||ЙЯ ®чз 

°ізй1 

н й о ® 
чада 

о я 


о о 

Д н о| 
О Ч з 

ч я н 
о ® а 


ЯВІЙ 


ф ® ачз а н і ф о 


а 

Я ®Ч 
о 

о н 
н о о 
® В я 
я ® я 

043 Ч 

а з 
Чин 
» ф о 
к а 

я - ® чз 
о чз 

8 І 

сан ® 


о 

я 0 
з о 


я 

н 

к 

я 

® 

я 


а 

• шш 

® 
Я 

Я чз 
К ЧЗ Я з 
о ® н 


я 
чз 

® Н 

а ьзя 


о[я 
д 


о д 
Я 8 
О о 
О Й 
н ® 

ф » 

І® 

н н 

ч о 

® м 
н о 
я • 

о 

а 


я о 
» ф о о 
ЧЗ НЧЗ я 


® 
гт ж 

о ф І Шт . Щ 

ч йЧ»вн»оеой 
о н я н ® ж ж в ® а чз 
кояяон ОЗС оя 
арнк - к • ж я о ф 
ноаЧян Чоз а 


ш ш •• й ® » я о 
я: о о в 1 н я ® ч а я 


РЧ 


Д 

8 М 
О ® 


оя н Н 

^ . . „ . ,к чз а ® я 

ОЧЯДЖПО ЧЗ>ЯФЧЗФ« жд 

И Я з ЧЗ Н И Й О я Н З 

ж р зс ж я а я в -і о схір д со чя я 

~ М О Н Н ЧЗ ЖЯЙО 
ф. ІВХфиІЗРРрфЯ 


н а 

Я 

д о 

5 Я 
Н Я 
ф 


ж я 
Й ® 


о а 
о о 

® а я д 
о» з 
о о 
® я я 

паХв . - .. ■ 

о р ® ийв ф'й 


В®13.® 

о п я 

• о 
а ж 
® з 
О я 


®|н а 

Я О ® н В и 

ОЦВЙНЯ 

к ф й ж д ч а 
ю к а о ® 

ч о н а м О) 

р м з • ч 

и В « Н її) 

и з о о о 

а ж я як 

оиаКРИ* 
«•сі ® к Р> я® р 
ОО- И 8 8 Я Н 41 И Н 

Ч ч н ® чз о - Я а о я 

й о о К о ч я » 'А 

ф я іі • о і ч м » а я я 

•іЯоЯЯНЧЗОМОН Н 

он> і і ь го я о а н з 

і і 


Я чз 

Р о 

• к 


о ж и 
н я о я 

Н О В Ф я 
Й я очз о 
6 і н в ф чз 
ж й о 

З Ь* я н 
Я 8 
Ф о 

н * чз й 

О О Ф 

дам 

О 8 » Н 


й а ер 

о м а н з о ф ® 
яз чз і-зчз а ия 

НМХОЯРНРЧЗКЯ 

НРЗНЧН. НЯ -о 

. аизчздйзяяячз 

оИ ЗЯН-ННО 
ЕхвіЯ">кх ФЧч 
З ФІ-О ЯЯПОО 

м я зя о а к в а 
н о» о » 
н а з і о н 

фчзяа н я н я « Я 
ВОЧЯР’ФООО® 

ая - в н а чячзя 
н зон нонячз 
і з їв я р 8 чз о. н 


Я . . _ 

Й Я ® О Я ф зз 

а о о р ф о 
їй ц о о я чз я 
я о о 
о я чз 

имдк 

ФЄР р 

І ЧЗ І й 

® а 

■ і 


о 


З їв я Ю й чз 
• • а в ® н я а» 

> Я 3. Й я к о 
ЙПЧП ФЗ ••••яо 
ФНКЯ ЯЯЙЯЯЧЗШ 
жмр і-з а о ф®ф 
оя мякжояеачз 
рн» н ч о а ® зо 
я а кчз ч чий 
о і о н р р а ю 
я ї-> р я а я 

О Й ОЖЧ Я 8 
Ф ЧЗ ФОК ечз 
НМ Р» Р Н 

__ВОН от Я 

ачзчрд я н й ж 
> сїикїіінь <<, <1о 

І і « І І « в 


►з 
їч к 
о ^ 


з Я Р я 
д н н н 
раз я чз 

хо ф Ф 
О з: Я ЧЗ Я чз Н 
О з ® в Я 

а2Є§о 
® 

Я О Я В 
» О Я В Я 
В О О о ® 
з н оо X я 
я я н н . я 
з ф я 
а я ачз ьз•* 
В ® Ф о 
8 Е Я « Я 
» ® ф О 
О Я 8 Я 
Д Н - Я 

Н Н Я Я В 
» Н . О 
а н е 
О їз Я 
Я я О О 
ачз о 
й фчз 
я я я я 
н к е о 

а ф 
н: О Н 
X а 

а 

а 

23 


. Я 8 
8 » О 

к н 

- ф 

» в 

н 
а 


я 
ф 

а 
ш ® 

®чз 

н Я ® з 
а о и ж 
Я н н 
®Ч м 
Я т ф Я 
Я ЧЗ 
Я о 

в о ч я 

О Я ®43 
н О й О 
X а з о| 
ЯЯя 
Я Я І 
І 


и 
о а 
я о(о 


о Й, 
о а 
н а 
о 

я 

т р 
І 8 


м я 
р чз 

- ОІ ^ 
в н 

Щ З 

ІЯ Д 
|Н я 

я о 


м ш я Я Я й 

Р Н р Я 8 

н д я ш н 

о о о X а а 

ч о ч о ж 

о оо я о ч 

о яко 

о в Я н *д й • 

о »Ф а о 

Ж а 

«< і а 
з 


В я 


О Ч ® о н 
я 


Я Я В Я н Н 

ян®в*< авия 

ОВВОЖЯРФ 


я 

н 

Я Я О 
Ж Я ЗЯ я 
О • н 8 
а д ж 
і я 
а о 

> о 

ЇВ Й 
Ф О 
ЗЯ X 
вино 
о о ® я 
чз В к 
О н 
м чз м 
я з н з 
е ачз їв к в 


Ж Н Н ЯхЬЗ н 
8 0 О Н В 

ечз н а я • 
о н 

ад ечз м 

Р ф Я Я Р 
я чз о а я 
ж ф дчз 
Я ® Я я я 
Ко н * 8 
* Я 0) 

Ф У 


о 

о 

а 

О 

я 

я 

я 


чз 

® 

я 

р 

а 

о 

я 


® ч я 

ХЧ Ш Ф 

®й» 

Й я я 

Ф о чз 
ч в з 
Ж Ф к 
ОЧЗ Н 

я н 

ш *К з 
и я я в а 

р 


н 
е о 
чз 
о * 

р 

я м 

ф ф 


яд 
з 


я а 
р ж 
ж *К 


а а 

о 

» н 
443 
ч ® 
ЧЗ в 8 


з а ж ф о- 
Н Р я 
ЇВ Й я ФЧЗ 
4 Я з ф о о . 

ЧЗФО Є о Ж 4 В 
нчзаоз вржд 
яф я а н о н з 
ажяючаРо 
* онто - ачзмни» 
в я » р я о ® 

•о о і ® 

зо В Я Д ч 

З о 0443 
Ж І Й > - о 


§ а 

сх о 
д 


8К 


е е В о 

а о о й X ® 

В о К ф а а 

д а4 в ео 8 

8 » ® * ЧЗ 

ж а т он 
о я в о 

я я и о й 8 

ЯР® з н 
' ' о о « Я 
® Я я Я 
ч ф е а 
Р чз 

н 
о 


а 


3 о 

4 Н 
й ь 

а я а 
няв 


роям а Я _ 

я* оояєф же 

® ах о 

ИР-ОЙ 
р Ф Я Я о 
X кхЬ4 ® 
» о 4 X я 

Н а я Ж н я 

Є Р і-З н р о Ф Я н О Я 
Я о м ® о о я 4 о чз о 

РЯН О ОНІВЖЧЗРН 

в о в и « « і X і і ® • • 


Я Й 

н а 

чз в * 

а о Р 

р 

н я 
З НЧЗ 


я ч 

н о о 

® в н 

вони 

. е р • 

зх Ж Ж 











о 

« - а 

Б 

Б 

ой 

>>х £ 

н 

н 

0 

а Д а> 

СЙ 

сС 

•н 

а ж а 

н 

д 

р, 

в ч д 

я 

€5 

ф 

•н о ч 
ч ® 

ГУ 

»=С 


0-0 

о 

0 


в д сж 

н 

Ф 

< 

РЧ в 

сй 

N 


о 

р 

О 


І І 


и 

о 

ч 

о 

е 

о 

к: 

• н 
® 

о 

о 

в 

о 

со 

Я 

Ч 

© 


® * 

О 05 В 


• І І І І В 

£ Д В З Д Д 

а я д в и ^ « 
с~ а 


СЖ Е Й »Н В Я ;Н • 

•ГІ« ї коо 

к^^кчя? 


П •• 

с 

! «5 за 

•г« • « X 

Г? • 

д ® .Н 

• ■ ; 1 Н X 


Р. д Я 

к р я о 

« 

а ежо 

Р ^ н 


в 


а? ?>> 

Ч Ж 


В. а в X 
В • Я® 

>» а X 

X Е 05 а 
...Н О X Е 
а!я в 

ч 


я ч ІН 

(0 «Н »Н Св . - . „ 
В В Е Д.Н Е 

слівіа 
2 в В я " 
о.н .н 


й С Я 53 О 


. Я 0) В о £ 
- -• • (.В 


КиЯ.чОИВ 

к - '°-- г ' * І 0)' 


чя 

.о О О 

..-ч р< ж « 


_ я о я в х В 

а я с.н в ч в Я 

ЙЙ О ї й X сб-^4’ И 


5зОо'і і: К Ф йя Ч и 
аіжрцодджв Р--н >> 
Е РІЧ О Я Е А ЙСДО 

- ї>. йія х т д я я _ >» 

5 СЖРІа Е в Я и І го О 


В Ж З -і О 


а> 

є- 

•н 

Тс 

д 

*: 

сй 

5>>! 

Н 

X 

СС 


Ф 

Н ті 

4 

« Я X 
О Н О 
в СС х 
|Н X Н 


Ч 
т н -г 
X <й 
О 
К 
Б' 

— X І 

0 к 

И »Н 


оойоїчояр 


о я 
о 


X X 9 В 


Е 


__ О Д - 

Е Ь 0:0 

а X і, 


X 

>>о 

Е я 


Й О в'И 1) Рі 
я в ® а 
ф< о >, о 


ч з - о о о 
о в « ж а ж 

•н я О О Е аЗ Ч, 

В Я я х >> а л я) 
.ОЇЬНІ Ф* >1 
в а ен я а 
•н К • « 


В 15 І 

О а а 


я д 
сж 
д чи 


я я я д в с а 
{>,5.0 ч я Е 


ас- 
РЖ з 

с а 


В. & 

я о >, 

V.- .V - г .ч - Е д В* ч 

ЕГ В О О-Н О К йй 

, - О НІ Н о Е С Д •>» 

:й я д а а « в д о о ч 

Ф>и >; о в н с я л 

Ж В В РЖ - - - 


о 

1 

•» 

• 

1 

ф 

д 

’ 5 

№ 

N0 

О 

о 

СЙ 

ф 

й 

X 

0 

Я 

д 

н 

ТІ 

а 

н 

О 



о 

об 


й 

н 


ей 


•=1 

Ь 



яз 

4 


а 

и 

«ц 


<й 

Б 

о 


н 

X 

• 

о 

Н 

Е 

о 

СЙ 

0 

X 

ф 



р 

со 

и 

о 

РЦ 

п 


о 

ф 

я 

я 

н 

Р.ЗЗ 

X 

& 

д 

н 


0> 

а 

X 

м 


я 

ф 

д 

X 

ф 

3 за 

к 

** 

со 

о 

ч-н 


о 



« 

о 


X 

д 

1 

н 

о 

4 


РЖО 


ч с 


к 

я 

05 


к 

СІ 

в 


0 


Е — Й В А О Я 
Д >, В >, Ч Е Я 
п д Ф н р,&і К 


І »—« V «Г» п - ^ ■— 

о в га о с -віначОйРЖВ 


„ Д к СЖ. я Е Я 
ЙВЖінСЯАЯ 


ф. З РЖ В Я 4 В В Й >>г; с 


о а ч о о.н д ч 


;з д л >- г-. - - г- — 

% р ржк с а о д а « о 
д дсдержв®жові 
«С О В ДС 5 ф О Рі 


ш Г— Т-* •— 

В Е ЬуН'Н В Я О Я О 
РЖЙ Е РЖ4 О " “ “ 


Е 

15 


£>> «СДОР.КЕ 

р ,2 о. ©аво а 


аояозокю 


о> оЗ е а х е 'іної 

- - - О Е Е* 

-Вад 
я 2 


Р,ЬО^»ВЗДК 


>, д в а я 

а е- о я д ® а; 

« * « Ч Е О Е 

Я Ч Р. В Ю Д 

и а) а «га о ч 

в Е £-■ О Р’Н 

ь — О .н >, О О Я] 

.н ч в а в — х ч 

сйх « я -н 

ЕД .ЗНВ.Я 
Я Р.Я ЛН о « Р 
о Е Е.н. „ 

Е з: н О » а О Ерн 
ФЕ ЙЙ 0к Р ^ л 
О.Н од О - 

в я в -а я Л'н Н’-.Ь? 1 ' 

о р О о ^ Й ^|3»ч 

е о е* -даР.ас>| 

О К В Е Я X 

е: а р, д д о я 

я о е а в 

в Е я-н .н 

о ф>> оонк ь 


-- чи 

швя{>,ИЕЕадоаяд 
_ „ 5 О В О Д З Е< й Р.Я д 

П 5 £- а О 2>д >ХО 
двЕЕдаяа чо 
-Ф-аоявз да х 

“ “іЕ,о,воа 


а а д 
Е о Ч 
а я 

£.н 


д 
я ч 

нДа'М Ч ч - _ 

р, е-О аааш «ь,с ЧЯ * 
в»айя2явява к - а 
мор. айд Д я Д.н ь 

Ф(<о .« ь Р.а д * ..НР.ЧЕ 
ндядхр.Е{>,н оааддд 
еочед к^гьксрр 

посяжваи койовр) 
ін о д.н о в ін а а ч,д й я 
дд р.а о к я.н ч. о 

яМ«Евдоор,ча яд 
р.о х а д-н я • а я 
кЕяР.аяв >, к 
ое м ап аасдЕ] 
-я а д « а л 

явааЕЕОн 
Е а О Е Е ЯР 

ДДВ>ОзеОД 
вч'іквоая 


... о.н о и, 
с е с я а ді 
. я о о я ь, 
О >> Д-Н о 

я яяф 

взз № і а 
■н д « -йН 

яЧЕ а я 


д в о д 
Ч а Ч • в 
В 4 0 
« о о О В 

•н .н ч п а 


Я Д О . Е о О 
Е Е с я а ч В 
а .н ч О 
в Р<ч Е а ч д 

ч сз-н о я а ч 

а о к Н И с 

і|И а д а ■ д 

од- я-н Я Е 

Р.Ч « ДЕ д 

ІЕч Д за а> О «Д 

і а а ч Р. я 

в В д н в 

.к ййо с 
з о д д д.н 
о с п в Е о 


і а.н 

в а 
>>д о 

Е Я Ч 


і д і — 6 і з-о 
г с О-н 4 г - о М 
ВФЙЯ #к £<- 
я Р. д > д*н д я 
в д Р. ><ззі ч Р>н 
X. Р Ч Д.Н Ь Н 
Д В Е Д ' ■ ‘ “ 
в ?>, а О Д 

Н в Ч ч|і 
н а * 
д о 
О.Е О 
Е за Е 
Д О 

3 Е В 

а д 
я х — 

4 33 

я д 


я — 
О а 
а в 
а д 
Е О 
Ч а 

•Н Е 

я д 
о 


ЕНР. Н. Я З - Н Д Ч .. И. КІ 1 

д Ф^>,«яй08в(.ас«д 
оа«охЕчдь> їв ячз к- 

ЧЧ£-ЕЯЧДРЧСЯ .НДХДЯЗЗКЗЗ 

д « о д.н ядр.зюч'оор, ача> 
ЕВЯавДЕЕ « В В Е 
Д О ^.Н Р. « Е О 


б- Е » Е 

а о о а 

Е « И Ч 

О К— в 

аіз . а 

ч д-н и о о 

К р.ВіН Р. 

Я Д Е О'Н РЧ 

Д 6>-Н Я в 

я о а о >, за 

Я Е ЇЗ 

—-н а *н 

_Д Д В-Н к 

Р,ДЬОЕй»ЕчаЕ в 
ЕЕ з О >, ЕЕ Р. 

О Р. РІ2' • Д О 6ч 

•н Д Д я Ч я Мо а 

£►, р. чс і чч] ь 


„ ^ Е Е В О 

і о е а д 
ач о о я 
Н<в о а р,е 
аіо в в а - 
я № Д *з 
.4 д а Е Е 
1 н X Ч Ф ч 
я о д хо о я 
ч я <3 а я 

О Е Чий 
ф. Р. > Д Е 
о-н о я о 
н с и а в 


І 

■ я о 

о Ьс и д ф. в 

ЧІИЧФ 
О Д Р.-Д 

Ч за с - ф. 

О.н • О 
а 


я >>Ф- 
о чд 

Д Ч-н Е 
С О Я Й 

д я ос 
Р. о 


ф< « 
В 

о.н 

В 


в 

ч 
о 

4X5 а 
а £Гш 
Н Еч о 

Е Я Е 

ф. о О 


ч . 

О Е 

ч ч 

О Е 

а о, 
й 

й 

я а а 
ч й зі 
ОСЕ 
Ч О 
О Е Ф* 
З О 
Я 1Н 
а ф> О 
Л| 

О « X 
Ф к к 

Ю 


К Ф 
£ 0 
Гч >0 

X 

«•н 

о 

а со 
Б 05 
х ч 
а 


о 

?■> 

4 

Б 

в сж в 

О Д 

я| 

а ч 

СЙ 

V 

О 

Н 

&> 4 

а в 


X X 


о 

Е* & 

<Й 

Е Д О 

Ф 

а 

о я 


Е 

Е 

Ч X 

X о 

о 

яв 

& 


СО • О 

СО 

■н Я 

о с 

X 

•» 

я ч я 


ю в X 

К Й 

(0 

ч 

о 

а 

а» й . 

.н 

Ф д 


н 

* зя 


Г .М. ЩШ ч д я 
д я о к а ч о 
>,ЧО -здач 
В О ф. З н р. 
я Ч О « {>, Р. Е 
ч д Я В д 
•н о а а о я д 
с а с о в я я 


Н е я 


ч 

Е й . . „ 

а оо н о 
а а • 

Е а я 
Ч Ч н 
Е Д О 
йвс 


. і а 

д ь 
я о 


о 

Е 

я Я О а 
Е Е Ь яо 

Ч о 

о а с >,о 
ч е чвд о 


о 


ч й а> $ 

О й« І 
« «4 Г ‘ 
Я І 

2І! 


М « а і о 
ВІВ ЙЙО 


О 18 

іч Н ... 

, _ *>,В ЯІ 
« Н к ч« чч 
Я о Е ОН 
а од « 

**%н а . 

£•'585088 

о, >» Ц. аЗ Ф о л л л 

ній л ?>35-§ая2 
ОЦ С І мя К «£мп 

вД о он^ в58 ЕЙ2і 

дІН ЕДЯДЗЧЧР< 
Д Я н| 

ВИЯВ 

чс а д 1 

о о® а, 
о о ед 


і 

О О І І і 

в а *►>£>? 

Е. Д Я А Я Р. Й 

д о ч ч о < • 

О и н В і «И 
ра о с а К «нк 
^оч * ч д а 
ч д 

« В « Й ••, * ге 

о я к Н 

в Е В • Сч 


я 
д 

а 2 

з д а б ф. 6* д 


о с 


а 
ф> о 
д а 
ч а 
в ч 
Ч н 
Е Ч 
О 


Ч н о® « 
в д >> ч ь 2 & 
я в в в я д 

в я 
ч 

Е •• 

о н 

X і 

. д д, 
р«в 
д д 

ф. 


а 
Ч а 

я а 
д 
ф. 


Д 33 І О Й І в 
{►.а* з Ф» за >, 
в Д Д Р. 
я в й е а •• 
в ч н а 
а о® 

ф. я а в 
д н о а 
р, о ад д 
д я 
Е 

О в 
в о 


а і і 

вод 
В ч ч 

д 

а в я 


« >, а о д е 
я а в ч ч 

0 


я К 

їН 


5 Р« Е я § н « 

ОД Д Р. я ч 
Е Н Р.О й 
в а я а с д о 
в а о а о • в 
дяа?.ок о 
ачвч в а я в 
нд оовдя 
а в а а о о р,ч 
з >, и ч о а н 
в>,а днчо® 

Д й Ч Ч Я н 
ЧДОМВ ява 

288о&Ьа 

ДООЕНВНЧЕС 


а 
а 
а 
Е 
Д 

В о 

Я ® З гі 

Д з я 

в * *=ч 

в • « 

« В 8 Ч 

а я а й 


Р. д. 

Ч р| 

О Е 
В 

д 

!»Ч 

- р<н. „ 
д а Й®|Д >> 

ш з >, а о • в ® Є Й ^ « 
я о а о «ан кядоч__^ 

оододмвіна и 2 я в н 

а 8-8-8 8 8 К 25 § 8^ 8 

СОЇ», йКХНОВІ>і °ф ° 
>,ЕВча« а®ав о вчя 
-- й й«іоайО й а Я Я Я д 

н в ивт:о , ®5в!в 

ОЯООЧДОЛЕ^Я 
З Н О Н Е Р. н 

в »чвадН 6< 

он о д я а 


в 

« а о 

>,д н 
в я а 
д в 
о о 
Ч й 
Н О 


«ч 

о д 

н я 
ч д 


д 

_ В Ч Я Ч - - 
Я Д Д й >> 
в р,а>н а 
а в о а я 


а 

д 
* я н 
а о ® 
о ® (» о 
р. о 


3 о 
• н 
я сй 
Я і* 

Б (0 
О О 

о 

Рчсо Б аз 

НФйоо 
з а а а. а 

Е Ч А 

ядч • О м ЧО 

нР.ноа>.оч 

р,ЯвамЧЕЕ 


їїн 


І>» в 
д 
І з 

о 

д в. 
а чі 
р. о| 


ч в і в 

я із я о д а 
а д а а ® й в 
а ч в а в н 

« Д О В *Я ® » 

ДЕ>>0«8 8 

Я>,ЙЯД««® В 
а к о н в я 

13НЯЙЯЯЯОО 

3 в н в д о 

4 д д а в № 

02 В Д я 
ч оч 

о • « В я д 
а а ч к 

о д а в я 
д м я в 
н д н » в 
І р, в Ж 
о а 

ч з н ч а 

д о д й 
' н 


о 

й 

о 

а 

А 
Н О 

В в 
ч д 

О Е • 

Е О. 

ода 
а а р. 
о ч й и 

Н В з 

а в в 

Е Д В о А 

м >, в ч 
д >, « а в 
лй ча р.о я 
ч д я й 


з 

а 

й 

в 

о 

р, 
о в 
в 

. О І 


в 

8і 

д 

в 

о 


в о н 
в а а 

М в н 

о в 
а «я 
ч й 
з Й Р. 
Р.Я з 

В Й я 
в 

. з 

>>® ® 


Й 18 

. в 

д 
р.® 
н д 
в д 

о 

о о 
Р.Ч 


1 и 

н 

1 

4 

1 

1 1 

я 


- 

1 4 

1 

Н В 1 

1 

я 

Б 

о 

о 

о 

о д® 


а 

н 

О 

в >, й 

н 

сй 0 

X 

X 

X 


н ® 



о 

в 


д &< в 

я 

н д 

Б 

Б 

н 


ч 

Д 

• 

Е 

о 

СС 

Р. о 

ч 

О 0 

Ч 

ч н 

ф 

н , 

О 

X 

о 

н® 

д 


н 

Ф 

о 

я 

X 

X Ф 


о 

в 

2 


в • - 

А 

о 

д 

о 

X 


X 

ф 

д 




2 >* 


4 


в 

со 

4 

ф 

X 

X 

и 

Д 

н 

я 4 я 

н 


3 

з 

Е 

О 

в| 


з н 
в ® 

35 О 

й о 
в 


Й о д я 
8 .8 е 


ч 

В 1 
я 


35 

д н 


О м я а 
в я Р» і 


а в 
в о 

>> А 

р.я •«ЗваР.вой 
о 05. Г> _ « 5 в 64 ^ 

Я Й 


а < в ж я 
й а р>> Р. в 
ф. о я в з о й 
в. я о ® ч в 

Д Н >» Й 

я ч а ч 
я о в 
» а 

а 

а 


5.ЙОВ - аояяча'ова?о_н я 

Йт..888888558 в ,?38а2'"« 

ОВЙЙ _ 

модонодаой 
В В Р.В Н В N Ч Й В. 


Д Р. 


°й 


а я н а я о о 

з Д З й Й 

ц я Р.Я Р.я • 
д >, д о В >» н 
я ® а а я® я 


я В 

я а 
я й 

ЯВ я я 
ч я о 

о • Д РЦ 

в «до 
Ч в Д 
Д О Р. • 

я в в я 

д в 

В «Н я 

к 

К К ^ „ . . . 

6н К ОН 
О О Б Б Н О 

Ф О « Н СЙ 

Р, Р.Р, 38 Д Ч 

явдмвкд в 

Є В Я о 

О РЗ.Я 
Д д я д 
ф, р,Ч в н 

О И о О 

д а д в 
О р, во 
В о 


я и * д зз в 

В Н 18 А В Д А «Я 

- „ Е « О А а 

р. я о із я о ч 

Ізя я • а д ® а двза 

ЯВННЕЯОВЮЕЯВР. 
чдяажвржядоязв 
Н Д Е В Ч® Е ач 
ЧЕНОД «ООЕюЧОД 
ЗЧМВВРчРЖаОяЕ 
® О О Я Р.Е 

иоччаодя 
я р». д я н ч а 
х ч ч о я д 

о о а р. е д Е 
в в я . о о 
я о. я В А Ср Ж 

ЧДЕВНВ н 

ЯВИ • д д ® 

В О Е Я В Я 
н ч В • 
дядя 
® 3 р Е 


О Я 

о н в рз, 
д а а 
о 
в 


о 

, м. 

>, А Ч Е 
Я Д ^ Е 


я в 
Ч я 
м Ч 

я н 

д ч 


о я д 
о в 

В Я 
В я 

д а 


а я р. о 

Б о в О 

вад 

35 Я О 


с 

в о 

Е 

а о 

Д Е 
в н 

в 

А 

в о 
З Ч 
д 

* и Бж 
я я Ь н 


д 
а 

Я А 
Р.Ю 

В я 

ч 


А В Д Й 
ч Й я 
я я о д 
В Е Р.Р< 


ч а ш в в 

Я Н Я о н 

р. а >, р. й ч із 
О В О в д 
Ч В Д В й о 
д я ® о ® д ч 
_„..о«нвд ОЯЯ 

..„Ч «ЧЕЯООНЙЯ® 
Р.ЧННВЕВ Д О Д 

ООяЧЬЧДНХ/вЯ - X 
~ Е0Ч Е Я«н 

ОООД Днзе» 

ЕВВВЯВВЬ 
ч В Д РЖД 

андядяа в 
я я н в я ч о 
в | Ь р, О Д Ч о 
ч « Д Д Ч РЖ й 
В РЖО ЯЯЗЯОЕОО 
«О® ННЧЯй йЕ 
ЯЯООЕВВД о о н 

К КЧОФ Ф ЙД И 41 к 

н я н А а а & в д Н 

ВЧ ВЧЧ ВАВ? 

мо иФФМо Р.Ф й 

« 05 0 й &&2 ^ 


о 

Б Р 

н н о 

О Р 

я 
й 

в я 

&& 

н о5 


Б к І 

X со *2 

Б Б 


Б 

Б О Б 

нюх 

Е ® О А 

ч о Й ч 
й о н 
о о а с 
418 

а д 

Я ФС В ® 
и Д « 

я я • >* 

ч ч * в 
к в й В н 

ч >> я д я 

Р, Е 6-І Д В О 
й з В О 

в я 

о 

д 

в 
ж а 
д « 

Р.В 
д н 
в 

ж 
н 

35 Я 

я 

В !Н 
Д О 

£я 

д о 

Я X 


а 

о 

р, 

а 

а* 

а 

о 

5 

о 

X 

а 

X 

СС 

6 
Й 
я 

А 

в 

о 


• А 

К о 

й а 
РЖ в 

О Я 
Е Я 
я 
я 


р. 

о 

в 

о 


я 


с 

® 


я 
н 

в 

д 

5 

Ч Е 

ч д ж 
о сж ж о о 
в в д п в 
Е о О 
© к й в 
в я ж й 
ж я • сж 
А я о сж в 
од до 
я сж© в я 
в з д н ч 
ШШ а 


д 

Е >»А Е 
О в Й 
сж к я а із 
О ч д о я 
Ч й V я « 


43 






а я я а х ч р>оїХ'вз?їй 


о я 

О Р О 

О 

о я 

Ж 

О Я 

•зоз 

Я 

СО 

в ю о 

Н- 

■ я а 

■° ч 

ІЗ Ю 1 

Б 

Я О Р 


а я о 

з 43 Н 

Н Р 

Н 

3 


- я ЙІ 

- О О їя 

1=4 5? 

«г 

я я о 

Б 

а х я 


ф я 0 р.д а о в в о" 
4 КВа043Р®СХ х я 
РРОаззфНЯ РИВ 5 
я 4 д б • ч 4 а я х р 

Р а Ф Оі Я їм. • » $ я 


оій'ВЯ’іїв С*сз ваз я »з ай ® в н Сз я 
х о я р-р » о в о о р- я ом о в-яч я а 

м. пик я ш х яв я к в о в к 43 

З амов х 43 я о о о ао о 1< . иь з р 

• х й » нч в Р- О В в «■ — ® я и® 

Бсахнфр-р-ияяоняносх з ч Ш ч о 
шчРЯ43ВО* 4* з сх ф у я > м. не ® ® о » 
Н ® їйЧ В КР-ВШ04-Ш о » в о 


ФФ43ЮЯЧРЯ43В 
о я В о* я ЙЧ 
та х я я я р- 
рик к * ж я 


(я а я 
р- В Я 0 


о я яга я я ® з 


> м. не ® ® О - 
я га * в га 
ввт ® 


в *з ® ая ч їм. •вхо^^яягяд 
я о роя чесХ 4 дш 4 з‘<!ч| и — 
-з о х д ® о я я р- ® в з ч я V* а 

я .. ч я я о 4 хч аоч-- 

г -тз Ч ч я ® оі-яа "Дчз са 

“• о аяррд-озш о. - ЧЗМЙІ 

4 • о • ■З ® га я в я взяв ® 

Ч з ^ 4 ® с ■ нв о 43 к р-я я 

'® очй» н» « д з о а • И-Я 

-. с* ’М о фздьяЧяфо ® з я 


х м.з о а и> і в в|в о ® я 


оаввФяова 


а я х 

- р 43 я 

гаЗ^ 


я я ® 
ас і 43 в гас 
о в Ч 


X Р-4 в Ш о о 
® 43 Н Р В 3 43 


Я В В Я Р-Я 

о я ® о о я 

тз га х в 


а о ч ~ • о *Д о ч -о з 

• ф В 4<343 ОРЯЯ®-Є-®®» 

о- ч на к в » о я- ®» 


зі х ® а я ч 43 » 
шш- б яс я << 

® ® я чз -т 
в яса ч ® я о 


я я га 


О Чй в 
~ о ьз га я з а 
гари® ч я ® 
® А 43 » га ч З 
» Я Р 

а ш 11 » в 


чхн.вигаоххойч 


ч з яс ® 

- сх» * 

я а я 


ЕЧВЧ В04Й 


р. Я Ч ® О 43 Я ® В 

з я р ш я я чи 


х х о в з рчгаавяшшя 


я о я о к га *д 
яшм х ® ш ш 
га Я м~ 43 з. Д , 


я а ф р- 
•З о в х 


в яса ч ® я о а в 

В Ч - ОЯШФГаПСХСХЗ 
Я Ш В Р-О я о о ч 

чр- гакав ш я 
р ! вояооо®чад а 


ИОЧХЙОХР'ЯХОЙЧО 


Р-Я в а Р ч х о 


а р я га я 


ф «Д о 


В р а я 
я 


я о я о» я 
Я ® 43 к 
ах в ® р 
Р Ч Д Ч 
а р |« я 


Я Р «Д 4 4ВЗЙ 
а в |м я ч о р 
в я ч яр ч а га я 


043 шхяо • оі 
. ояшяяяая сх г 
а р-ч о в о р х р-* 
сз га р я 43 — о р 


ЯО » ОЯХВРЯЯР0 

ЯТЯ Ос ВсЧ N 0 яв я о 
В О Р X Р-* Ч Р-*Д 3=1 X 
о Р X ЧЯХРЯ 
х ю а м н! вч в ® я о • я 
■З а всЧ и в о • р ® 
гзявч ч в ввхш 
ояф®»ояр- ч р-я я 
ХО » Р Я Р-» 3 ® ЯР- 

а я ч* й> в» м к в 


ч я ч о я 
і а я о Д о 
я х 

аВ хвЧ о 
чао® р 


Я О Д О я »• ч ф 
я X К Я 43 

ївЧ а яв р 
о я Р ч 43 га а 
о а од кц о в 


Є ч р- а о 
Ч Я Р 
ф 43 Я Я О 
Р-Д д 
га а я в 


й о о д ад Іяц 
о а о Р я а 
ш я а д к га я 

р а о я о а 


х ю а м 
«З д нсЧ 

43 я в ч 


ввхш 
Ч Р-Я Я 
ш я р. 


Човхо 
а сх га н^ш і 


Я В Р > 
я Я 

я я 

В Сі) М 

ГЗ Н'Я о 
В ч 
о я в 
Ь- Р о я 


о я о а 

* К 0 10 8 

О За га ч г 

Р Ч к о 

М В в я в я » 

О -і Я 43 О •• 

4 . 3 X ф сх 0 
ЯВО Н'Я С 
я я я а 


ф Р— - я 

І о ш РІ® Р 

ч га в з 
м я я • я 


ЯЙД 

в яо 
о я р а 
р>о о 


Р ч 4 И X И 

ч р р р. І 

х а в х і а а 

Ч О Р' Р 

р« ш ш ч в а а 
оовроЧор 
В 4з я а д и я>в 
охиЧХ® Р 
ч я ® о і га 
о» ® ш га в о 


В в я ® 
сх о ш - 
Ч « о 
ч сх р о а 


в р-д х о 
В р Ч га 
а в в ч 
ч а я 
Я ® 43 тз 
я о я р- 


р-» гааяв Р'Вазнв 
в а - ® сх в о 


я а х 


У 'гі ІГ О И* Я В 43 о о 


х ч а 
о ч я р ч я 
. р ® х р » 


о а ч в я ш 
Я 43 Я В 

я н- а р 

Я Ос Я Р-О 

І ЯГ І Я І І 


“ ® сх в о 
я а оз 
а к ч 43 а га 

О Н'0 О О Р 


а • а к ч 43 а с 
га о • он’коон 
Ч Я О В о 

ошч «< чоя® 

В р*о а ч я о а = 

шядочраях 

- - її» і ш а » 


р-ВЯЗ И а . а 

в о Р 

а м в ш ч 

тз а га р> я в? я 

ООР'ПВР. 
о в » ч я м 
ч о я ® х Ч (33 


Я ® X Ч (зз 
я о о ч о 
яс а в ® М 

• . * я 


» ш я я в 

в я ч д р ® я 

а р я е.о а я яр 

ов о Р-ОЗЗО® 

ввяга4зга« яшш 
ряр®рвс> >Дя 
43 га К шр»ДЯ 
ЯЯ я Р*Ч Ш 43 ® 

І З 05 

X 43 
я ш я Я 


ш я Я р Р р-В 
®ВРР-ДК>!®Я 
м Р ш в я Ч о 


В Я ч я 

р4р. З <<0 

х а о 
р я я я 


р ш В я ' 
Ч Я V! я 
в «д д в я 


а и о 

3 

£4 0 



о о а 

О 

к- 

■4 


в я 

ч 

0 м 



О Я 4343 

3 



ч ч ® 

м* 

0 -І 



Р ® Кв 

О 

СО ч О 

к 


43 О Ф Ч 

X 

Ф 0 м* 



о а 43 ® 

р> 

Я Зя 



3 ® о 

% 

Ф СО Ф 



Чаша 


Ь4 Зя БС 

о 


X 

0> 

М- М- Н 



ш я я ® 

м 

О Ф 


•а 

Ш Я Р о 

(0 

Зя X * 



я о о р 


«д и- 

о 

«д 

д ® 

о 

«он 


р а р- 

■я 

Ф ч ь 

а 


В'Д я я 

о 

0 о 


н 

43 Ч 0 

о 

в •• X 

о 

а а Р р- 


и- д 



Р*В в • 

ф 

ж *-* 

о 


в» ч 


ф а — 


4-і 

а ® 

ф 

0 

н 


о *Д •• 


ФОК 


*тз 

ш о 

Ьі 

о 

ф 

Р-Ч в 

о т 



О Р Ф 

0 

р-а о 

• 


Ч Я 

и- 

до» 


РС 

сої 

о 

о о 

ф 


• • Я ф 

н 

443 



р 0 

0 

4» Ф Я 

N 

> 

нЗ -ч X 


43 3 



Р Р 

л 

Ф о 

Ся 


га 


В X 



я Я 

о 

а в о 

Б 


р.р а 

о 

а я о 


л 

а 0 р 

я 

я сх 

0 

• 

я 

о 

р. р. 




я 43 га 
га р о 


«к га 
В я ® нз 


-Н0МЧМОІРШРОЯ 

в р р- га га з* 
я а р«» ч ш я і 


д ч га Р'Я р ® 

яро га а я 

я я сх ч ® я о 
в о в р од 

а ш я ш р р* 

» .. В) я Р ч 

о Р н я ч 

в а я і р 

X О ч д я І с 

О В 43 я о 

в ч я га я а а 

р р сх в р о о 
- » р о • » і 


•Р в я я ч 
X Р'Р Д о 

Я я .^3 

к о ш я !> 

о - я Ос 
X В ЯО 

я а а 
о в а 
ш Ч Р-В їя 
« Р-. р я 
я к • га 
. • • ч я 
Ч р 
. я я я. і 


ш х га 
а о ч ч 
о у ® я 
в я • а 
о я 
к а 43 
р- о м 
N а а 
а 043 
я в ч о 

Я Р 43 

к о Р-В 

я ч оЧ 
• 44 и 
я ® я 
ЇХІР 

р шш 
ЙХР 

я Ч я м 

н-йо2 

ах я і Ч 


■А И 
. Г. І Р 

І К Ч 

І ч*д>9 

Я ш Я 
і Я Р в 
і» з х 
! Ч Я 
і Р . ч 
я 

І Я 49* 

І Я 43 

І Я 03 
Ч СХ о 

І р р 

І В 44 

і ® о и 

і X ® 


Я о < 
о о а • 

Ч О ( 
О ® О 1 
Р 'З Ч І 

К Р я • 

о в а 

Я Р. 

х о а 

Я В Р 

>» ч 

Р я 
1 га Я » 
ч о 
® схч 

га Р 43 
» д я 
я о. 

Я Ч Р 
я 

о 

• « м 


ЯОР0 Ос43 
Р ЯРО 
43 К Ю В Ш 

я- Я Р О Я Ос 

а Я їа Я 

І Р X Р Я Ос ч 

р к ОЧ я 

ш К » •• В яс 

в р а я 

о я ч ш я а 

м я р в х о 

Я Я Ч О Р 43 

я » я м м я 

Р • я я 

43 Я • В 

МОВИ ® 
Р Ш Р я 
х а » я і 
га я 43 

Ч я я я и я 

О Я X О я я 

і В Я В 41* О 

р Ф Р а ос® 

ййЧ^ 
Ос •• X В В 

я ф Ч ф Р 

Р ш в 

ш а ш я 

® В в ч « х 

Я Р о' я я о 

га й м в 43 

ч Ч я г ч « 

Р Я Я Р 

а* і я ч ч я 

р я я о 


о Я Я ш я схо 
Ос Я Я В В Р В 
а р р *Ь а 


СХОІОсЧ Ч В СХ сх к Я М о 
РВ РЯВЯЧВО НЯР 
вам р* ®» з к ч 43 


>о в х я Ч» 
В 43 43 43 Р Я 
Я В Р Р » 0 
В Ш К СХ С 


о»ясво®а ш о(43 ® ч д 

«р фмнЧоряшвхоО 


в о я м я в 

Р Я 43 Р Я Р 

га Я я в я 

я х ч ш к 

а в в ® ш о 


я в » к сх 

В » Д я Ч я 

к я я а ч в о 

Я 43 ч о о 

ч ч я я а. Д 


» р ш 
СХ СХ я 
Ч Я О в 


В 43 Я СХ Ч 43ЯНД4)ЯРР 
. ®яр®ДЯВРЯН »ВЯ' 
Ч)»м ФЯЯ ШВЯ443 


и ЯЯЯ М В Я 4 43 Ч 

8 043 ШЧЯЯЯО Рр 
РИ ЯРЯЯОО Я X га 


зя Д Р 


шч»*ВЬовр 


Д X о о в 

ос га мі м м 


ярргаоирр^івяяр 


Р я 

СХ* Р СХ. 


Р к м р Р ' 

в о р юКз 


Ш н Ч Ш 43 Ч К я 
Я. О В я я о ® 
43 Ос X Р X Д Я 


оо Я В Я « X ® Р 


» яев ® ягах о о » в 4Н в о р оз 

кЯ й Й 4 Р аМ М X о о я в я 

в о о ш о я о зрр,рорИ®е;ч р 
0 ВРЧ 0 .43ХЙМ» РаЧсзх 

В М В 43 Я ® я® 5 ШЯЗРОІ 

«ОЯ ЯІЯ НЯОВВЯР* ОЧ 

ЯОК 43 Ю • Р яарв_ 4 43« 
а ш я хЧ я я ш й • ч х р о я о я 

ЯРХ43ЛООШ до яяозо а 

шя Ч оЧяИя ІЯВ-РЧЯОШ 
Ш 4з Ч М ЯМКНШОЯ® В Я Р Р 
няряячррясоха ш р 43 яс я 
ДК яв®я оахзХіРЙсРХ СХ43 

рррдр к® *Д р аяа4з®я 


В М В 43 
я о я я 
я о к 
я ш а я Ч 

Ф р а 43 га 

ш я Ч 
м*3 ч н 


Р Р Р Я Р 


О Р я Я к: Ч рро в в а 43 
ш» РаЧах вячвяЧ 
® «Я зРОІЯНФ®Я. Я 
ВВЯР«ОЧ 3 430 О 

яарв ч4зяяоч^а4з к 
. чхрОяофвяЯ ався 
фяшо а КВоКчфИ 

ЙЯВ^'РЧЯОМФЯЕФЧ » 

ф® ВЯР Р Ч Ч Ч 43 я ® 


в я Я *Д и 
ч в о « » 

® р р 

в в а 43 
я ч в нЧ 
ф ® я . Я 

43 о о 
Ч а4з к 


о ЯЯШЯ43ВВ» 

Р РРМРООХО 

К X ф И Ш о я 
р до хсхаво 

О ® Я р Р Р я 
X Я43 Р Я я М 4 Я Ю 
ЯЯЯ ВЯЯМЯШ 

В ОХШЯРРЯ43Р 
ршкшяИ вРРа 
ВОЧРй вчгаозр 
Ч Р В Р 43 О Я К В 
® Ч 43 В Я ЯОЯР 
О ВРЧООХ Р 

в|анч®хявхгая 


СЗ • Я О Я 43 »• 

ш я х а я 

В 4-І я в 

О « •• Я 43 я Я 

Д Я * Р О Я Р 
р ч о о к 0 ) я 


О Я 43 »• р Р 

а я в к в 

в ® я я 

Я 43 я Я X В 
Р О Я Р Р Я о 

я оі я ч х 

Ос X Ч ® О 


я я о р '“н р 


РІЧ Ч ' 

ам ® 


43 Я Ш 
Ч X Я І 


ааоо»РХ®м 


|Я 4 43 * ч В 
іР » я Ч Я а 

р р я о -З 

М я м В о я 

Я Я Ч 43 

в а ч 043 о 


в аонякр® 
яав В Я Р 43 » 
ОЧВК ЯВ® ОР 

гаячРаач<дя43 

Ч 43 ® я 43 • ® Я ■ 

43 О Я X 43 


а ®Ч р 

р аяа4з®ягаярк во> 

ЄХЯРРР43К Я В К ® ч >0 

кр® ®йяр®а4я ®р 

Р43» ИДЯМДРОШ» Я Ш 
В® ОР ЯЧМ43ХХЯР , Д 

ч я 43 ангаяідЧоосЯ 
® н в Я2 р В ■ ВЯОШ 

Х43аоа о**я яозчр 
шояо434за»аоо аяд 
Р43ЯМ*ДХ43 я» В4ПЯЯ43 
»ярхакя>о яняхя 
р. ВНОРВВЧШЯ РЧК 
Ч X И Д З Я 43 В Ш-ОР 

® Р хЧя Р О 43 со ®ч 

Міяягачч миа яя 


3 43 X X Я Р«Д 

Ч Ч о сх я 


я , я я и 

X Я Р 
Сй VI Д 

(-■ я в о я ' 
аЧ ч я 
■З Ч сх в 

Я X X ф Р 

Є Р Р о- 
Р Я ЯР' 
Ч Р Р • 

Я Я О В 

к ж я о н 
о а о р ; р 
• • о 

ч 4} д 

СЗ ф м о 

О ЇВ 43 Р В 
в в р а ® 
р я а я р 

Ос Р • 43 

яв» в 
о я и ' 


Р ЯЯ*ОРВЧ043.РЗЯОЯ04343Я 
ЯЯ43*3'0 НСРРВО Я Р 43 Я м Ч Х43 


Я О СХ Я Ж В 
Я ВОРХОЯЯ 
Р Я Я М Я О • р 

. ф а о я ч м 
Я 43 Ф Я 43 Я 


Но Р 
я н 

а ж о Ос 

*3 о д р 


РРЇяак 
« Р Р о 
сх о га н 

р я к в 


аяржякя>о я 
р. ВНОРВВЧШЯ 
Ч X ® Д З Ф 43 в 


4-і і я я га ч ч 


Р О 43 Ш 
м р а 


к Я О » ч Р ® 

Ч Р Ш Р • Р двз 


УаявчХоя 

Ч ® Ш я Ф о 


вяріфвояояхчамнзосог 


Р я * 
га я ос 
Я О Р 
О Р 43 в 


О Р X 
. 43 Я 
о 

І в 


ИІЬ043®ИІО® Яг 43 


О» НОсРЯЯЯ 

я . х в ® о я 

43 , яо Ф Р Я Р 
Фзаїоомявжя 
Кова о ч о а 
оаяонииві 


®ФЧОзВОХ 
Я В К Я О 43 

схояЧР®ва 
яв «я 


р д н з ач* 
Ваадоахш 
ос о з ч р р а 


О Я СХО я 

ч р р е в 


О 5 Р 

в • 


на 43 В 
К ФЧ і ч Р м X 
Р О X Ос Р О 
ЯШД043ЧОВ 

а о о я о ® ф і 

І Р І Р І І Ш І 


р Р ж 
X Я 43 43 Р 

43 В Н0 М я 

я р X Ч ж я 

В ® «Д 4 Я ф 

Р • X 43 

. Я Я ЯГЧ 

я о* н 
а ш о 
в а я м я 

аЧ р З Я 

і і і і н 


г со я в х а я х я 
РРЯ ЯЯХДЯ Ф 
ВЯФДРР аИЗа 

Й СЗ ОХ Н0 Н Ф <п 
Я И 43 О ® р 

К-няш ооаяв 
ЯРаяовчв4з®о 
ФДВЯ 43 43 Я Р Ш О 
Д В В *Д Р О В Я X 

осовяоавао®о 

РКРРШЯХОХРЯ 

дов аяя ..гар 

Я Ч Ос Р \ Б В 

Б О ® Р • сх» я о я 
О В В р р я К 
*НООЇ»Х 43 Р 
РВЕОс. Ч)Я43М 
нхяЧо ОЯОО 
оор вЧоиа 

ч » х ч я КС»Д о ч 
аооВРФ'Дкягша 
яс ю р 43 Я а о к я Д 
во» Я Ф О окя 
в ф 043 а о я 
оашвч охв к 

Ос X ф 43 я: Я р ш о 
430В*ДЗРЯ0Р0с 

ф.яао ря за 
ХЯ Ю 43 Р о Р 43 
д Р яс В Р я Ь Я Я 
43Ш. Я й О 43 Я О В 

яф осРчЧярер 
ав р яягох.йі 

В Я В О Я Б X О О 

ах яьхояшсок 
і р яс і я » о р • 


я ш в я со 

ф в О Ф с 

44® 4 я 

м Ч я о 
І Н В Р 
всч О 
4 ОХ 

Ч м о ® я 
Ч О я Р в 

В я ч Ч Р 
Я Ч X в « 
Ш О р О ч 

р в а 4 ® 

о хЧ о 

а о Я 
К Б X Я Р 
ф О Р в 
Я В • р -в* 
в _о о 

р І »ч ч 
• о я о 
ВІЇ» 

р р х а 
га » Ч Р 
43 

а Д р 

о О я ч 

® в •• 

я я а 


охв 
Р в О 


ч «Д Р 
в ч » 

Я Р X 

Ю в І я 

Р ® в 

О X Р Р 
Ч Я В <Л 
® ф 

»• ш о 

— Ос 
Д О Р 43 
5Й Р 
З Я Ч ш 
р р 

в ся х 
Р О І 
В ч м 
Р о • ч 
Д О р 

я ш в 

Я Р Р ® 
Р Ч X 
В І І я 










19 4 6. ____М О Л Ц іі Ь 

-"Звичайно вистарчає записування рукою, о- 
лівцем, але там, -де йде про велику точність та 
незвичайну швидкість,- там^приходиться зап . З 
вати на писальній машинні." . 

-"А яка є швидкість надаваних телеграмів. 
Скільки слів чи букв можна записати в мінуті 
рукою, скільки машинков?" 

-"При звичайному темпі - записується рукою 
біля 80 - 100 букв. А на писальній машинці ос¬ 
танній рекорд зробив, здається, Дж.Р.Ґрегем, 
що записував через 10 хвилин зі швидкістю щось 
біля 400 знаків на мінуту!’’ 

-"Чи довго треба вчитися приймання слухом 

морзівської абетки?" . 

-"Для приймання звичайною швидкістю треба 
пильно вчитися кілька місяців. Швидке запису¬ 
вання, особливо на писальній машинні,- вимагає 
кілька разів довшого вишколу." 

-"Алз що Ви робите,коли Вам приходиться ко¬ 
респондувати з чужинцем, котрого мови Ви не 
знаєте? Ви ж самі казали, що радіо дозволяє 
вдержувати зв'язок з цілим світом, - це ж його 
велика вигода та перевага над іншими родами 
зв'язку." 

-"І про це вже подумано! Ми, радисти, вжи¬ 
ваємо особливих скорочень та знаків, т.зв. ко¬ 
дів", що у всіх мовах світу мають це саме зна¬ 
чення. В тому також перевага радіотелеграфи - 
над телефонією .Так, отже, кількома буквами або 
числами, - я можу сказати все, що потрібно, і 
кожний радист у світі мене зрозуміє. Це мас ще 
й ту вигоду, що значно скорочує працю та по¬ 
трібний для неї час. Де є багато цікавого, що 
варта було б Вам знати про новітній зв язок, 
але про це поговоримо хіба другий разом. Тепер 
цущч ити знову до праці. Прощавайте. 

Я йшов додому поволі та дуже задумано. 


ВЕЛИКА 


ЧЕСНОТА 


а Ощадність 

Ощадність—сьогодні дуне непопулярна. 
Це слово многих людей виводить з рівнова¬ 
ги, бо нагадує їм втрачені гроші в Пошто¬ 
вій Щадниці, Міській Касі Ощадности, або в 
інших наших чи чужих установах. У інших це 
слово викликує тільки поблажливу усмішку, 
немов би хотіли сказати: Ми не такі дурні. 

У цій війні люде потратили не тільки 
всі свої ощадности - й майно взагалі,- але 
багато втратило скарб найдорожчий - здо¬ 
ров’я а то й життя! І коли хтось каже, що 
не варта було щадити, - то можна йому від¬ 
повісти: А для тих, що втратили життя, - 
для них не варта було жити, не варта було 
плекати фізичну культуру, вправляти спорт, 
мандрувати, втішатися природрю, сонцем, 
боротись і поборювати життєві труднощі? 
Ні, таке ставлення справи зовсім фальшиве. 
Мусимо тямити, що війна - це явище ненор¬ 
мальне - і нормального життя міряти ним не 

можемо! н 

Людина, що привикла щадити, приймає 

усякі невдачі, ба навіть і втрату всіх о- 
щадностей -як переходове,випадкове явище. 
Не приймає їх байдуже, з тупим і безнадій¬ 
ним розчаруванням,- Тільки негайно береть¬ 
ся знову до дальшої праці,заробляє,творить 
нові цінности - і знову щадить. Це так, як 


Ж И. X 1 А _ІшЛ. 

йшов і думав про наш Пласт. Чи не заспали » 
часом цих останніх 20 літ? - Чи не забули ч 
пластуни, - що нашим обов’язком є також іти з 
духом часу? Тоді, як новітні літаки вже дося¬ 
гають майже 1.000 км/год. - ми все ще тренуєю 
"пластовий біг" - 1,5 ки за 11 мінут - і то не 
як засіб тіловиховний може, але яко дійсний 
комунікаційний засіб!- Тоді, як не тільки про¬ 
фесійні радисти, але вже й звичайні радіоама¬ 
тори - кореспондують з другим кінцем світу з 
мінімальною швидкістю біля 100 знаків/м, - ми 
завзято тренуємо сигналізування прапорцями - з 
нечуваною "швидкістю"... 16 знаків/м!... 

Безперечно, коли Еі - Пі укладав свої г. л- 
моги до перших пластових проб перед ЗО^літамл, 
то це все було тоді наймодерніше й цілковито 
відповідало духові часу.. Але сьогодні? Чи, з 
огляду на фальшиве розуміння т.зв. "традиції", 
ми маємо зажмурити очі й не бачити цього пос¬ 
тупу, що настав за цих ЗО літ? 

Ні, тут щось не все в порядку! Але мені 
здається, що ми тут самі завинили! Ми самі по¬ 
винні слідкувати за могутнім розвитком техні¬ 
ки. Самі мусимо старатися іти з духом часу, 
доганяти його, якщо вже не можемо його випере¬ 
джувати ! Так, ми самі мусимо виявити більше 
власної ініціативи. І я сам зараз же поговорю 
з.моїми товаришами в Гуртку та запропоную їм 
негайно братися до праці. З перау чергу будемо 
вчитися приймання морзівської абетки слухом!" 

Ось так міркував я, йдучи додому. Не знад 
тільки, чи не загнався я трохи задалеко* А мо¬ 
же я, при всій моїй щирості до Пласту, - не 
зовсім правильно зрозумів_ тенденції Його роз¬ 
витку? Яка Ваша думка? Відгукніться! Напиліть 
нам, що В и думаєте про це! 

Приблуда 

і селянин, якому град знищив збіжжя: - оця 
втрата не зневірює його і він на другий 
рік знову засіває свою нивку. 

Ощадність, однак, - це не тільки ша- 
дження сотиків, - це також щз.дденкя і всіх 
інших цінностей, що мгють вартість гроша: 
часу, енергії, праці /^"відповідною раціо¬ 
налізацією та організацією!Устаткування 
та всіх інших вартостей. Але_ощадність не 
сміємо при тому вважати -за ціль саму для 
себе; - вона є тільки засобом для осягнен¬ 
ня певної мети. 

Пластун щадить, щоби купити собі од¬ 
нострій, щоби купити собі гарну фахову бі¬ 
бліотеку, щоби виїхати до табору, на про¬ 
гульну, або й подорож закордон, щоби до¬ 
повнити свої студії, щоб у разі^потреби 
допомогти своїм найближчим - а далі - щоби 
взагалі зчасом унезалежннти себе та запев¬ 
нити собі повну матеріальну незалежність. 

Ця чеснота - ощадність - помагає теж 
пластунові здобувати собі й інзі корисні 
прикмети. Ощадність часу - доводить послі¬ 
довно до пластової точности. Зусилля вико¬ 
ристати найкраще час - змушує пластуна бу¬ 
ти корисним, пожиточним. Сила пластуна ле¬ 
жить - у розумному щадхеннг енергії; плас¬ 
тун не виладовує всієї своєї енергії зра¬ 
зу, але розділює її відповідно до потреб* 
й щадить, щоб остаточно виграти змагання у 
фінішу. Свідоме щадження на певні, точно 
означені цілі, - виробляє змисл плановости 
та цілевости на майбутнє. Момент творчого 
поступу- це саме найсуттєвіше в ощадности. 





19 4 6 _ МОЛОДЕ 


ХДОШГ0ГО 

$&імт<туі 

Пластова Конференція відбулася у днях 
6. і 7. X. 1945 у Карльсфельді - з ініціа¬ 
тиви давніх діячів Українського Пластового 
Удалу. Взяли в ній участь старші пластуни 
та сеніори, а також представники різних 
пластових частин, що самочинно повстали в 
багатьох українських осередках Німеччини. 
І так були заступлені частини: Карльсфель- 
ду, Авґсбурґу, Ашафєнбурґу, Реґенсбурґу та 
Інсбруку. їхні представники теж зложили 
звіт з підготовчої організаційної праці.На 
Конференцію наспіли привітання від україн¬ 
ських центральних установ та поодиноких 
визначних громадян. 

На Конференції зачитано такі рефера¬ 
ти: 1./ Інформативний огляд праці У.II.У.до 
р.*і944, 2./ Організаційні напрямні плас- 


Ощадність відіграє в життю народів; 
спільнот і поодиноких осіб величезної ваги 
ролю. При помочі творчо використаних ощад- 
ностей мільйонових мас, - народи розвинули 
свою господарську й політичну силу до не¬ 
бувалих розмірів. Ремесло, торгівля, про¬ 
мисел, гірництво - й інші галузі народньо- 
го господарства - можуть розвиватися тіль¬ 
ки тоді,- коли мають подостатком капіталу: 
капітал їм.може достарчити відповідна ус¬ 
танова - тільки на основі зложених ощад- 
ностей широких мас. Якщо, отже, розуміємо 
потребу розвинути наше господарське життя 
і хочемо до того причинитися чимнебудь, — 
виконаємо найбільше, - коли будемо щадити. 
Алей для поодиноких осіб має ощадність 
вирішне значення: вона підносить зситтєву 
стопу на дуже високий рівень, витворює тип 
зрівноваженої, працьовитої, високо куль¬ 
турної людини. 

Тому пластуни привчаються до ощадности 
свідохго,з метою скріпити свою організацію, 
допомогти свойому народові,забезпечити се¬ 
бе самого. Висота початкової суми - тут не 
рішає. Виховне й практичне значення цієї 
ощадности -не в одноразовому вкладі якоїсь 
суми - тільки у сталому, плановому та по¬ 
слідовному відкладанню певної частини на¬ 
ших засобів на пізніший час, для осягнення 
означеної мети.Наша ощадність має бути мі¬ 
рилом нашої пластової та національної зрі- 
лости, нашої внутрішньої самодисціпліни та 
зрозуміння потреб нації. 

Роман Мицик 


Ж И Т Т _ Ч. 1. 

тової праці під сучасну пору, 3./ Пласто¬ 
вий Сеніорат і Старше Пластунство, 4,/ На¬ 
прямні діяльности в У.У.П.Юнаків, 5./ Ви¬ 
ховна праця в У.У.11.Новаків. Навкруги про¬ 
блем, що їх порушили прелегенти, розвину¬ 
лася жива дискусія.У висліді вирішено від¬ 
новити діяльність Союзу Українських Плас¬ 
тунів Емігрантів - на давніх організацій¬ 
них зразках і на ідеологічних заложеняях 
Українського Пластового Уладу. 

Конференція вибрала тимчасову Команду 
С.У.П.Е. з Командантом - Др.А.Фіґолем на 
чолі. Завданням К-ди С.У.П.Е.мало б бути: 
охоплення в організаційні рямці Пластового 
Руху та наповнення його одним ідеологічним 
змістом. 

З діяльности Команди С.У.П.Е. Рядом 
поступово видаваних обіжників й інструкцій 
К-да С.У.П.Е. управильнює організаційні та 
діяльностеві справи низових частин. І так: 

Обіжник 4.1/45 з дня 23. XI. 1945 ви¬ 
значує точніше завдання, що їх собі поста¬ 
вила К-да С.У.П.Е.До того Обіжника додано: 
Інструкцію ч. 1/45 Реферату організації та 
діяльности - про основування пластових 
частин, Інструкцію ч. 2/45.Реф. орг.та ді¬ 
яли. - про устрій частин У.У.П.Юнаків, Ін¬ 
струкцію ч. 3/45 Реф.орг. та діяль. - про 
зміст пластових проб в У.У.П.Ю., Інструк¬ 
цію ч. 4/45 Реф. орг.та діяль. - про плас¬ 
тові заняття в частинах У.У.П.Юнаків. 

Обіжник ч. 2/45 з дня 15.XII.1945 по¬ 
рушує справи економічні, видавничі, зв’яз¬ 
ку, організаційні та діяльностеві У.У.П.Н. 
Долучені інструкції інструкція 4.5/45 Реф. 
економічного -про господарницьке виховання 
та господарення майном в У.П.У..Інструкція 
4.6/45 Реф. видань та пропаганди - про ви¬ 
давничу та пропагандивну діяльність низо¬ 
вих клітин, Інструкція ч. 7/45 Реф. зв’яз¬ 
ку - про зв’язок зі скавтовими організаці¬ 
ями інших народів, про вв’азок з міжнарод¬ 
ними скавтовими комітетами та про зв’язок 
і з українськими осередками, Інструкція 
ч.8/45 Реф.орг .та діяль. - про устрій час¬ 
тин У.У.П.Новаків, Інструкція ч. 9/45 Реф. 


8 








-у 


О Д 0 1 Е 


И Т Т Я 


орг. та ліяль. - про зміст гсраці Пластових 
Новаків. 

Команда С.У.П.2.відбуває стаді сходи¬ 
ни для долагоджування біжучих справ. Однак 
праця К-ди натрапляє на великі труднощі,о- 
собливо з огляду на брак приміщення і брак 
машини до писання. 

Члени К-ди обїхали майже всі важніші 
українські осередки, ле почалась вже плас¬ 
това праця. 

Св’яткудання Базару. - Реґенсбурзьке 
"Слово" повідомляє, що.з нагоди роковин 
загиблих героїв під Базаром відбулось у 
таборі в Авґсбурзі увечері, 21.XI. 1945 р. 
сз’яткове підняття пластового прапору. 0- 
після відбулись декламації та співання на¬ 
ціонального та пластового гимнів. 

Обласний Пласт орий З’їзд бритийської 
цони відбувся дня 25. XI. 1945, на якому 
вибрано Обласну Пластову Раду зі Старостою 
О.П.Ради - скавтм.Л.Бачинським на чолі та 
Обласну Пластову Команду з Комендантом - 
скавтм. Др. Є. Ю. Пеленським на чолі. 

Сходини Старш их Пластунів— і — Пласту - 
нів-Сеніорів Мюнхену та околиці відбулися 
дня 2.XII.1945, на яких учасники заслухали 
рефератів на організаційні та діяльностеві 
теми й обмінялись думками про форми и шля¬ 
хи праці Старшого Пластунства й Сєніорату. 

" Лісові Чорти" ' - б.Ш.К.Стар. Пласту¬ 
нів - відновили свою діяльність 2.лІ±.1945. 

Чягппис П дд^т пнп г° в Карльсфель- 

ді - "СКОБ" - вийшов за місяць листопад м. 
р. з таким змістом: х * * І- вірш_7. Перед¬ 
мова Кошового, 0Р.: Перший день, В.С..Лис 
толадове Гвірш_7,. Я.Гриневич: Три етапи, 
І.Т.: Міжнародня Скавтова Рада в Мюнхені, 
Я.Купчинський: В Альпах, Б: Як самому зро 
бити компас?, Або: "Буйного вітру брати" 
вибираються в дорогу, 3 нашого життя,0.Бу¬ 
ковинка: Ватра, 'Пешолистопадовий біг та 

марш, "Кажуть"..., Куток Новаків, Загадки, 
Карикатури. 

Курс для Зв’яз кових та— Впород^ЧУїв 


Леонід Полтава 

МОЛОДИМ 

Хай старі живуть одним минулим, 
Молодим - співать-про кораблі, 
Про безкраїсть ріпної земАі, 

Про серця, закохані і чулії 

Йти, шукати кращої дороги, 

Все лихе збороти у краю, 

І, як треба - впасти у бою, 

/ Тільки все ж дійти до перемоги. 


відбувся заходами Команди С.У.П.Е. у днях 
26. XII. 1945-4. І. 1946 на Карльсфельді 
б.Мюнхену. Його завданням було познайомити 
учасників з підготівкою та’ переводженням 
першої юнацької пластової проби. 

Пластовий Виховни" Семинар започатко¬ 
вано рівночасно там-же. Він має на меті у- 
можливити членам вищих команд та пластовим 
провідникам увійти в основну пластову про¬ 
блематику - при помочі цілого ряду викла¬ 
дів, сполучених з широкою дискусією. 

Шосте Світове Джемборі відбудеться в 
р. 1947 у Франції. - з міжнароднього скав- 
тового світу прийшла вістка, що французька 
державна скавтова організація вже погоди¬ 
лася взяти на себе влаштування шостого 
світового Джемборі в р.1947. 

При цій нагоді пригадуємо, що перше 
світове Джемборі відбулося в р.1924 в Лон¬ 
доні, друге -Ер. 1924 в Копенгазі, третє 
в р. 1929 в Лрров-Парку б.Віркенгед, в Ан¬ 
глії, четверте - в р. 1933 в Гепеле, в Ма- 
дярщині та п’яте ■ в р. 1937 е Голандії. 


ч 


9 










і 



Ці два дні пройшли нам, немов фільмо-. 
ва лента з лещетарського життя. Стрічаємо¬ 
ся знову в домівці. Скільки сміху, радости 
і затирання рук! Наразі, як то кажуть, -у- 
се "кляпує"! Ромко реферує справу Ьмарів. 
Він уважає, ио найкраще взяти"Есбіклістер" 
і на кожним сніг^, ,г Есбімікс" - і якийсь 
твердий' смар, найкраще "Гауґ", хоч і наша 
"Сільва" - теж дуже добра. 

—- - -"А чи ти приготовив корки 

Ї до розтирання смару —і віск? 

Але ті широкі корки!"- питаю., 
Данко причаївся.і також питає 
зовсім "невинно": 

-"А як там із фоками до 
підходу?" - Ромко-почервонів: 

-"л звичайно підходжу на 
ремінцях, /до їх даю під в’я¬ 
зання, а як і то не помагає,- 
скидаю дошки та йду пішки!" _ 
Рішаємо в кожному разі 
взяти фоки, бо погода в Чор- 
ногорі зрадлива - а сніг гли- 

-"А що береш з оління?" - 
/у і^| питає мене Данко. 

-"Вдягаюсь, як звичайно до 
лещет,а до наплечника беру ще один светер, 
тренінговий одяг, вітрівку з капузою,запа- 
сове білля і купелеві вовняні штанятка." 

-"А пощо це знову?" 

-"Знаєш, я маю прикрий досвід зі Слав- 
ська, - де вітер мене порядно передув, - і 
тому тепер беру вже їх зі собою. 

-"А що є з аптечкою?"- триюмфуючи ата¬ 
кує мене Ромко. 

-"Но, - і про це я вже подумав! Лише не 
знаю, чи взяв усе під увагу. На всякий ви¬ 
падок беру перев’язку тонку та грубу елас¬ 
тичну, йодрну, васеліну, козячим лій, дві 
дощинни, аспірину і фляшину з горівкою..." 

-"А ’не забудь взяти ножички!"-перебиває 
мені Ромко,-"бо це часто в нас бракує!" 

-"Завтра о годині 6,45, на головному 
двірці, у вестибулі перед віконцем ч.91" - 
пригадуємо собі взаємно на пращання. 

Вдома пакую все приготоване до на¬ 
плечника, викреслюю зі описка,що вже запа¬ 
кував і справджую, чи чогось ще не бракує. 
Здається, ще ні! Шатро, спиртову лямпку-а 
збоку наплечника малу сокирчину - я також 
не забуваю, щоб мене друзі не загнули . 

День від'їзду - здається найкращим для 
мандрівника. Перед ним дорога ще повна не¬ 
сподіванок і пригод; для пластуна-лещетаря 
це ще один здобуток у його практиці! Наші 
лиця веселі, розмріяні, кожний з нас вже 
мандрує думками по‘Чорногорі, думками вже 


На вулиці тисячами світел освіченого 
міста - паде свіжий сніг. Великими плашка¬ 
ми, спокійно, укладається у м’яку,білу по¬ 
криву, отулюючи докладно все, и^о є на зем¬ 
лі - а пластинки іскряться міріадами сві¬ 
тел, віддаючи ввесь чар зими. 

З піснею лещетарів на устах виходили 
ми з домівки Карпатського Лещетарського 
Клюбу. Ми - -три старі лещетарські вовки - 

три пластуни-лешетарі : Ромко,' - 

Данко і я. Веселі вертаємось - _ 

до хати, живо розмовляючи про 5= 
намічену прогульну на Говерлю - ґ 
та Попа Івана. За три дні - в 
дорогу! .За три дні помандруємо п Ш& 
в царство білої зими! І/ЛійІГ 

‘ Розділяємо поміж себе, що \г\Шл 

хто з нас має приготовити.. От- 
же Ромко перегляне всі три па- 

ри ЛЄЩЄТ, ДОПОВНИТЬ, ЩО в НИХ 

бракує, - одним словом: приго- А' 

товить їх на найбільші "штра- , І 

паци". Запасові ремінчики,час- /Р/ 
тини в’язань, заімпрегновання ^ г і 
лещет, добір омарів на всяку 
несподівану погоду, тарільчики ^ 
до ціпків -теж не сміє забути! 

Мені цікаво лиш, чи візьме він алюмініові 
запасові переди до лещет:бо навіть найкра¬ 
щому лешетареві може трапитися нещастя! 

Данко, як старий інтендант,мусить по¬ 
дбати про харчі. А лещетарі - то вибагливі 
люде! Обставини лещетарського мандрівниц¬ 
тва змушують, крім того,добирати якнайкра¬ 
щі та наивидатнішй харчі, щоби не займали 
забагато місця в наплечнику. 

-"Найкраще,коли візьмемо консерви - ка¬ 
же Данко. Пропоную м’ясні консерви,конден- 
зоване молоко, какао, чай,^шоколаду.суше¬ 
ні сливки, фіґи і кістковий цукор. Про та¬ 
кі речі, як масло, смалець, вуджанку, хліб 
і сухарі - то вже й не говорю!" 

-"А зроби яку несподіванку!" - кличу я 
і Ромко, пращаючись з нашим інтендантом. 

Мені припало опрацьований нашої тури. 
В думці переходжу, що треба б пригртовити: 
закупити мали - найкраще спеці яльні карти 
1:100.000, виміряти довжину тури,' поділити 
на дні, числячись з усякими. можливостями, 
довідатись у метеорологічної стації,- яка 
буде погода в цій околиці в найближчі дні, 
закупити квитки на потяг—і взагалі приго¬ 
товити все так, щоб не тратити опісля часу 
на дрібниці. За два дні маємо зійтися зно¬ 
ву, щоби переконатись, чи кожний з нас ви¬ 
конав усе, що мав і міг зробити. А за цей 
час кожним з нас видумує, як других заско- 











9 4 6 


МОЛОДЕ Ж И 1 І А 




ШАХИ 


Й 


СПОРТ 


Бажання боротися і перемагати - пито¬ 
ме кожній людині на всіх стадіях розвитку 
людства. І з того праінстинктовного^ праг¬ 
нення змагання виникнув і спорт,яким є бо¬ 
ротьбою, схопленою в рямці_ певних засад, - 
боротьбою шляхетною у сврїй суті, не роз¬ 
рахованою на ніякі матеріальні користі. 

Опертя спортових ігор на точно озна¬ 
чених правилах - має велике виховне значен¬ 
ня. Людина-спортовець, щ?б від них не від¬ 
ступати, мусить у розгоні боротьби панува¬ 
ти над пристрастями,виминати лінію наймен¬ 
шого опору, мусить бути,як то кажуть, зав¬ 
жди й всюди - "фер". . 

Все тут сказане відноситься і—до ша¬ 
хів. Тут теж елементи, боротьби, - за Г. 
Ласкером, - найважніші.І.шахи і спорт роз¬ 
вивають деякі психічні цінности, як пану¬ 
вання над собою, сильну волю,видержку, по¬ 
слідовність, тощо. 

Зрозуміле, що у спорті переважає еле¬ 
мент фізичний,—шахи розвивають один тіль¬ 
ки інтелект. Згідно з цим, і хоходжєння IX 
інше: Спорт зродився на соняшних.левадах 
античної Геллади і - ц як.форма релігійного 
культу, як стихійний гін до поєднання кра¬ 
си й добра, - а шахи зродилися в умі яко¬ 
гось, нам невідомого, геніяльного гіндусь— 
кого мудрця-філософа, як щось абстрактне, 
далеке від життя. Шахи так і були спершу 
тільки грою філософів і людей інтелекту. А 
спорт торжествував серед життєрадісної,фі¬ 
зично кріпкої, молоді. 

Але хоч як різними були ці дороги, то 
все ж таки в наших часах^— вони щораз то 
більше сходяться. Шахи и спорт перестали 
бути привілеєм певної групи людей, стали 
власністю мас.І сьогодні модерний професор 
університету грає в ґольфа- а молода - ек¬ 
спортована людина з підручником у руках 
вивчає теорію шахової гри, здобуваючи час¬ 
то оСяги на міжнародню міру. 

Чим це пояснити? Важні тут, безумов¬ 
но, незаперечні додатні прикмети обох: ша¬ 
хів і спорту, їхня роля у тілесному и ду¬ 
шевному розвитку, їхнє виховне значення. 
Одначе Я ХО^ підкреслити ще один, незви¬ 


є на Говерлі. Потяг мчить стрілою, набли¬ 
жуючи нас до Ворохти. Зима огорнула землю 
у свої сріблясто-білі шати, смереки облі¬ 
пила білим пухом, сніг розсвітила тисячами 
іскор! Незадовго будемо мандрувати у тому 
царстві незлічимих пригод - самі, далеко 
від міського шуму, віддихаючи повними сво- 

бідними грудьми!... 

Ворохта! Висі даємр,вбираємо наплечни- 
ки, припинаємо лешета і - геи-же в дорогу. 
На лещетах, мов на крилах, 

Ловим кожну ясну мить, 

Тільки кров нам грає в жилах, 

Тільки вітер нам шумить. 

Інж.Р.Рогожа. 

Для сили й відваги - границі немає! 

д’Анунціо. 


чайно важний фактор:тут іде про дві форми^ 
що себе взаємно доповняють. Це^фізичний і 
психічним елементи, що при свойому гармо¬ 
нійному рості підносять людину до висот 
античного ідеалу. 

Значення корелації шахів і спорту 
сьогодні загально признане. Багато клюбів 
має побіч футбольної, легкоатлетичної та 
інших секцій - ще й шахову,.яка нераз при¬ 
носить славу свойому клюбові. 

20-тилїтній росийський шахіст, Смис- 
лов, який здобув треьє місце в совєтськсму 
ПІ-тому чемпіонаті, оповідає, що підготов¬ 
ку до того чемпіонату він переплітав з ка~ 
юковим спортом, і що таким чином осягав 
добре самопочуття, умову свіжість і так 
важну в шахах, гарну фізичну кондицію.Вза¬ 
галі всім шахістам слід рекомендувати, що¬ 
би побільше занималися спортом. Гармонійно 
й всесторонньо повинна розвиватися'людина, 
бо тільки тоді вона відчує повне вдоволен¬ 
ня життям, тоді здобуде гарні осяти в сво¬ 
їй спеціяльности й займе почесне місце се¬ 
ред інших; 

Є.Бобикевич. 


З ЖИТТЯ МЮНХЕНСЬКИХ СПОРТОВИХ КЛіСЕІВ 


У.У.С.К. Секція Спортових іго р прєг 
дуже інтенсивно 1_ відбиванка ^ . У май . - 
ніх змаганнях студенти задумують зревак-у- 
ватись за попередні поразки в_цій ділянці 
спорту. Гарні умовини праці /руханковз еа- 
ля, спортове грище_7, як і незвичайно при¬ 
хильне ставлення Проводу Студентської Гро¬ 
мади - дають запоруку, що в майбутніх заа- 
ганйях У.У.С.К. вийде горою. 

К.Л.К. виявляє дуже різносторонк-с ді¬ 
яльні стьТГричі в тиждень відбуваються те- 
нінги Плавеїіькот Секції. У розмові її прс- 
відник, п7В.Целевич заявив, що до плаваць- 
кого змагу К. Л. К. виставить12 змагунів 
І_ класичний, кравль, горілиць./. 

Шахова Сакпія підготовляє внутрішньо- 
клюбовий турнір. Із відомих призвищ тут 
фігурують: Бобикевич. Лушпинський, Кова- 
ківський, Якимчук. Відбудуться також від- 
платнішахові змагання з У.Р.С.Т."Лев" 
Карльсфельд і товариські змагання з У. 
С.Т. "Чорногора" - Авґсбурґ. 

Прекрасно запрвідається також праця 
Лешетарської Секпії - гордість провідника 
К.Л.К. - Мґр. Кравчишина. Власними силами 
"зорганізовано" лещетарський виряд, відбу¬ 
то суху заправу, один тренінг - і тепер К. 
Л.К. - івці чекають з тугою на сніг, цасти 


їм, Боже! 


Роман 


Чим слабше тіло, - тим більше приказує. 
Чим сильніше, - тим більше повинується! 

Жан Жак Русо. 


Людям не бракує сила, - їм бракує воля! 

Віктор Юґо. 



11 





19 4 6 

йсячияа 

Майже 1.000 км у годині 

Вілсон, полковник англійських по¬ 
вітряних сил, досягнув при пробних ле¬ 
тах пересічної швидкости: 
968,8 км/год. При одній пробі вдалося 
йому навіть досягнути 986,5 км/год.! 

Так поволі, але вперто, наближа¬ 
ється новітня техніка до - "граничної 
швидкости літака", яку теоретично об¬ 
числено на 1.200 км/год., що рівняєть¬ 
ся швидкости звуку. 

Радіо-конференція 

Часописи подають, що в Лондоні о- 
чікують скликання міжнародньої конфе¬ 
ренції для упорядкування справ радіо¬ 
мовлення та радіотелеграфії. Перед нею 
нелегке завдання: приділити всім раді- 
овисильняи відповідну довжину хвилі, - 
щоби вони собі взаємно не перешкаджа- 
ли. Тут варта згадати, що радіомовних 
висилень е тепер в європейському прос¬ 
торі біля 450 - а в р. 1933 було їх 


Ч. * 

тільки 253. їхня загальна потужність є 
тепер втричі більша, чим була тоді. 

Що коштувала війна? 

Один фахівець-господарник вичис¬ 
лив, що за ті кошти, які витрачено на 
цю світову війну,можна було б для кож¬ 
ного мешканця цілого світу побудувати 
гарну вілю з власним городом, та ще й 
до кишені щось остало б!... За півуря- 
довим підчисленням, як подають часопи¬ 
си, витрачено тільки на зброєння та сам 
воєнний матеріал - величезну суму по¬ 
над 1 ,.,154.000,000.000 доларів! А то 
ще не зачислено тут всіх інших витрат, 
зв’язаних з війною, та воєнні шкоди. 

Верчення зубів без болю 

Найбільше неприємним при направі 
зубів - це верчення. І багато чутливих 
людей задля того не може відважитися 
піти до зубаря, щоби направити зуба. 

Тепер повідомляють з Парижу, що 
там винайшов хтось особливий прилад на 
стиснене повітря, який кидає незвичай¬ 
но тонесенькою струєю.але під дуже ве¬ 
ликим тиском, відповідний шліфувальний 
порошок до зуба та так його чистить.Ця 
процедура, як твердять, зовсім не ви¬ 
кликує болю та не роздразнює нервів. 


МОЛОДЕ ЖИТТЯ 


ВІД РЕДАКЦІЇ 

По довгих роках мовчанки - оце 
знов до Вас, Пластуни й Пластунки, за¬ 
говорило "Молоде Життя". 

Деяким з Вас ця назва живо прига- 
ає минулі роки на рідній землі,- коли 
и із захопленням перегортали сторінки 
Вашої пластової газетки, шукаючи в ній 
відповідді на безліч питань, що хвилю¬ 
вали Ваш розум і серце так часто... 

Сьогодні Ви вже може й зрозуміли, 
що ніяка енергія не пропадає марно та 
так зовсім безслідно в безмежжях часу! 

Ддя інших,знов,"Молоде Життя"- це 
зовсім невідома назва - і нам слід по¬ 
яснити, що цю назву носив наш пласто¬ 
вий журнал, який в рр. 1922 - 1930 ви¬ 
ходив у Львові, а опісля - в Празі. Та 
потім "Молоде Життя" - замовкло... 

Сьогодні, маючи змогу зйов оживи¬ 
ти Пластовий Рух, здвигаємо теж і три¬ 
буну для вияву пластових думок, плас¬ 
тового слова, пластового духу! 

Все найцінніше, що створили в ми¬ 
нулих десятиріччях дві генерації плас¬ 
тунів, ідучи "пластовим шляхом за кра¬ 
сою життя'", - передаватиме Вам, Плас¬ 
туни й Пластунки,- наше "Молоде о Життя'.' 

Все найцінніше,що в дружній спів¬ 


праці, надхнекі пластовими ідеалами, 
створите Ви, Пластуни й Пластунки, - 
запише незатертими буквами"Молоде Жит¬ 
тя" на своїх сторінках. 

Ми кличемо до Вас, Пластуни-Сені- 
ори.до Вас - наших друзів із вчорашніх 
і передвчорашніх днів, до Вас всіх, що 
вже може "зломили перо": Займіть своє 
місце в рядах співробітників! Нехай і- 
сторія, традиція і ціла їгаебагата ггоо- 
блематика Пластового Руху стануть* не 
пропащим добром молодого и наймолодшо¬ 
го покоління пластунів! 

Ми.кличемо до'Вас, нове покоління 
пластунів: Включіться у творчу роботу 
над збагаченням змісту нашого спільно¬ 
го пластового часопису! Внесіть на йо- 
гр сторінки - подих юного життя, щи¬ 
рість глибоких почувань, сердешність 
золотих мрій, буйний розмах, кипучу е- 
нергію! 

І ми віримо, що Ви всі на наш за¬ 
клик відгукнетесь! Тому на першій сто¬ 
рінці виписуємо великими буквами не¬ 
забутнє ім’я:"М о л о д е Життя". 

Редакція. 


Видає: Союз Українських Пластунів Емі¬ 
грантів, Мюнхен, Розекгаймериїт. 46 а. 
Редагує Колегія. 


12 


РгіпІесІ \уі(Ь регті$$іоп о? ІІКІККА Теат 125, КагІвРеІсІ 






ж. 


|ф| молоде 

члеоїтие українського ттласпту 



•двв 



ШДОІПО&ХН 

П А А СТУК! Єї 

1. СИОВНИЙ. 

і. сов ісмии,/ 

5. ГОЧИИЙ (_ 

4. О Щ А Д N И 

5 . справ? дливий/ 

€. Ч Е РЛ N И й, І 

7 &РАТГГҐРС6КИЙ /\ 

н рияграсссний. ^ 
Д . ^рівноважвиий, 

9. пожиточнийУ 

/а парний. ґ 

77. ПИЛЬНИЙ, £-ч 

7 £. Д&АЛИЙ ПРО^ 

%ДОРр&'Я,С-. 

73. Д? АР ий ПРО У 

КРА 0 у, С V 

/* &с£ ДО&РОЇ ГАДКИ. ( 



і **>/ \ \ 

4 І ' і 

.сЛ, / 


Ш& У 




щ 



% лі і С НТ: 


А.ФІґоль: Нині... - Завтра І 

М.Добрянський: Шевченкова нація 

Кудеяр: В таборах Срібної Землі 

О.Стефанович: п х 

Приблуда: Прогнозе 

Плаотова Стріча 

О.Ольжич: Пластовий капелюх 

М-о: Як зберегти молодість? 

Ф.Смеречук: Поклик простору 

Дрот: Не Ти, не я, - а МИ! 

Пластовий закон 

Пластовий Виховний Семинвр 

Я.Рак: Фізичне виховання і Пласт 

б.Бобикевич: Монолог архипацера 

Нові видання 

35 літ Українського Пласту 
Додаток: Поради Старого 
Вовка 


^ І *- Р А1Д С ї> К ИІІ 

її. 

МУЗЕЙ-АРХІВ 






















І 


І 


1 9 4 6 ___ МОЛОДЕ 

НИНІ... - 

Далеко від Батьківщини проходять н и - 
н і наші пластові мандри. Думки над Дніпром, 
чи в Карпатах - а в дійсності наші кроки - на 
чужих шляхах а наша пісня відбивається глухо 
об холодні скелі Альп. Проміряти " тернистий 
шлях України" прийшлось нам у нових,особливих 
умовинах емігрантського життя. 

ЕміґраціяІ Де слоео окреслює сьогодні на¬ 
шу дійсність і - здається - проклятим маревом 
тяжить на нашім майбутнім. 

Покищо емігрантський "хліб насущний" для 
більшости ще не гіркий; його доволі- може за¬ 
багато навіть, коли в таборах, де скупчується 
'більшість нашої еміґрації, і спати є де, й у- 
братися "від біди", - а не вимагають за це ні¬ 
якої праці. На довшу мету такі умовини життя- 
це прокляття для одиниць І прекрасне середови¬ 
ще для розкладу спільноти.Як залізне знаряддя 
вкривається ржою, коли лежить без ужитку - так 
нидіють, вироджуються і розкладаються фізичні 
і духові сили людини в безділлі.Праця, що по¬ 
лонила б душу, добровільна, свідома праця бу¬ 
ла б найкращим середником- на ті всі небезпеки 
зіпсуття і морального розкладу, що їх криють 
у собі такі великі скупчення різних людей,за- 
оомотрених в найконечніші середники Існування, 
але без занять, без праці. Ці небезпеки зоїфе- 
ма великі для молодих, здорових. 

Свідомість того казала створити цілий 
ряд можливостей праці внутрі кожної таборо¬ 
вої опільноти; організувати школи й усі різ- 
нородні форми вияву духового життя.Тому також 
молодь інстинктовно пішла Б ряди своїх тіло- 
виховних організацій. Тому також окрему атмо¬ 
сферу праці творить і стараєтьоя її поглибити 
Український Пласт. 

Однак причин зіпсуття і вогнищ зарази не 
усунено, - вони чигають на першу нагоду, щоби 
вибухнути й поширитися; існують ворожі нам си¬ 
ли, які етараютьоя поширити й підсилити їх у- 
оіми можливими середниками - у найрізнородні- 
шия'формах. 

Гін до якогонебудь вияву активноети - в 
сучасний мент паралізують не тільки об'єктив¬ 
ні обставини, в яких живемо, але й безпрогляд- 
не 8 а в т р а, непевність наших днів, брак 
перспективи. Що буде завтра? Де будемо^завтра? 
Це питання, яким немає зарез відповіді. І ба¬ 
гато людей морочить собі голови здогадами у- 
ояких можливостей; приелуховується кожній - і 
зовсім недоречній сплітці і в душевній непев¬ 
ності і внутрішньому розгубленні - щораз' то 
більше тратить сили до праці нині; і вони 
думають, що шкода починати щонебу^ь сьогодні, 
бо завтра і так уое зміниться, ці люди мірку¬ 
ють так уже кілька літ і щораз більше нидіють 
їхні сили, вони відстають від життя, завмира¬ 
ють. Вбогі духомі - вони не бачать і не розу¬ 
міють, що "завтра"- це наслідок "н и - 
н 1", - що завтра можна зібрати тільки те, що 
посіяно нині, / 

Тимчаеом і здорова одиниця і спільнота 
мають природний гін жити і розвиватися серед 
яких би то не було обставин. Очевидно - хоча 
відгадувавня того, що буде завтра, не плас¬ 
тове заняття, то пластун помічав чітко все,що 
діється довкруги нього н и н і;на основі цих 
помічень творить собі ясний образ дійсносте 


ЖИТТЯ ___ 4.2. 

завтра! 

без ілюзій і оман; екінці витягає висновки 
можливо якнайбільш об’єктивні - для сеого су¬ 
часного поступування, для теперішньої діяль - 
ности: І працює и й ні, прямуючи до мети.я- 
ку осягне завтра! 

Саме це спрямування усієї сили своїх по¬ 
мічань і суворих висновків з того, що він ба¬ 
чить для вияву розумної активноети в сучасний 
■мент - і творить різницю між пластовим і не- 
^пластовим підходом в оцінці нинішнього дня. 

В заложенкях пластового світогляду ле¬ 
жить активність, життєрадісність, погода духа 
Пластун є завжди доброї гадки, але не тільки 
через своє духове, підсвідоме наставлення,але 
£ ізза об'єктивних доказів - хочби останніх 
літ -'що і найважчі умовини особистого чи су¬ 
спільного життя міняються, їм на зміну прихо¬ 
дять® ІНШІ. Байдуже, чи ті нові умовини ліпші, 
чи гірші, - важне щоб у ніякому життєвому е- 
тапі не сидіти безчинно, щоби приготовлятися 
на зміну й активно впливати на те, що прийде 
завтра. Тоді чорні дні не зломлять нас, а яс¬ 
ні стрінуть нас готовими сприйняти їх. 

Наша активність спрямована до мети,що її 
окреслює наша пластова присяг»: вірність Богу 
й Україні. Це не пуста фраза, але глибоке пе- 
режиття здобуте чином. 

З віддалі еміґрантського життя серед чу¬ 
жого моря - вона, покинута Батьківщина - ви¬ 
дається ще кращою, ще величавішою... "Далека 
Ти, а близька нам. кохана Вітчино!..." і Р°" 
диться туга в душі за втраченим раєм. 

Смішними видаються всі ці дрібні спори, 
сумною - внутрішня распря, - що гризли нас на 
нашій землі. А нині, який глузд має продовжу¬ 
вання цих крамол тут, на чужині? - Старі на¬ 
буті привички? Чи зовсім ке змінився світ від 
учора? Чи не говоримо про поворот у рай? Але 
з чим? Але як? - Б’ємося за проминаючі форми 
еміґрантського животіння, - а де змагання ра 
вічну, овою, рідну правду?... 

Нині, коли фізичне існування можливо за¬ 
безпечене - НИНІ, немов у передишці, - ДЛЯ у- 
сіх старших пластунів час поглянути на ті на¬ 
ші пройдені шляхи, на яких ми старалися слу¬ 
жити нашій Батьківщині, перевірити їх, окон- 
фронтувати їх з тим, що було і що є довкруги 
нас. Не легке це завдання! Але юнакам дозво¬ 
лить воно усвідомити собі, чим 1 як можна те¬ 
пер - і в майбутньому служити Батьківщині. 0- 
чевидно: найважніше завдання під сучасну по- 
ру - це підготовка. Бо Батьківщині служити у- 
спішно може тільки той, хто щось вміє - з я- 
кої б то не було ділянки: пре це докладно пи¬ 
ше Старий Вовк у гутірці. 

Так розгортається велика ділянка пласто¬ 
вої праці для збереження себе від небезпек мо¬ 
рального розкладу; щоби духові та фізичні мя- 
зи не ниділи і не ржавіли душі. Велика про¬ 
блема витворення атмосфери, в якій розвивала¬ 
ся б широко наша праця нині для кращого 
завтра. 

Таке духове підсоння праці буде найкраще 
протидіяти усім розкладовим тенденціям сере¬ 
довища, ширенню недовір’я і підриванню віри в 
свою вартість, в свій провід, в краще майбут¬ 
нє... Коротко; протидіяти воім тим темним си¬ 
лам, що хитрог, підлазкою хочуть нас знутра о- 


14 



слабити І розложити. 

Але в час цієї передишки, підчас побуту 
поза Рідним Краєм - ще й Інші завдання вири¬ 
нають перед нами! 

Колись ми мріяли про те, щоЗи наші ман¬ 
дри по долах 1 горах України доповнити хоч о- 
дним вискоком в чужі краї, пізнати, як живуть 
1 думають Інші народи, нав'язати з ними нитки 
доброї приязні й дружби. Бо вже тоді ми були 
свідомі того, що замало провірити тільки шля¬ 
хи України. Ми бачили, що вони - ті широкі та 
довгі шляхи - прибігали до наших земель з не¬ 
відомої далі та й знова вибігали за границі 
України і гинули десь далеко в незнаних краях; 
.коли "заполонила серце дорога..." хотілося 
іти далі й шукати нових пригод у незнанім. 

7 Тоді це може була - романтика. Сьогодні 
ми свідомі, що нам треба обов'язково знати,що 
діється на сході і на заході, на півночі і на 
півдні, в старому й новому континенті, - ж ці¬ 
лому світі, який сьогодні змалів, скорчився 1 
дуже часто те, що діється на ньому в одному 
0 кінці, має такий або інший вплив на хід подій 
в іншому місці. 

Однак замало тільки знати, що діється у 
світі; треба, щоби світ знав теж'і про те, що 
діетьоя у нас, де ми, хто ми... 


Нині судьба кинула нас у чуже море. 
Може й не уовідомляємо собі, ЩО ми є скріЬ»,- 
на всіх континентах. Треба, щоб усі відгукну¬ 
лись, подали зв’язок, щоб не почувались саміт- 
ними - сини одного народу. Нас багато, ми мо¬ 
жемо зробити багато, - тільки пов»язати в од¬ 
но всі змагання!... 

Еміграція має не тільки від'ємні сторіж- 
ки; є й добрі. Є нагода пізнати людей, краї, 
зрозуміти сучасні загальні тенденції, з'єдна¬ 
ти чужу опінію, здобути приятелів-чужинців.А- 
ле піддержування вв'язків - вимагає пляну та 
послідовнооти. В’язати треба чимсь - порожне¬ 
ча нікого не притягає. І ми не хочемо в’яза - 
тися з людьми, які собою нічого не уявляють. 

Тож нині злочином - безділляІЕо нам 
брак часу, щоб хоч частинно реалізувати те,що 
задумане, здійонювати наші пляни й програми. 

А завтра? -аж лячно отав у від¬ 
повіді на питання: чи ми готові зробити?...чи 
вміємо?... чи знаємо?... 

Яке завтра не було б - ліпше, 
чи гірше - ми нині мусимо стати готови¬ 
ми відповіоти вимогам завтрішнього дня. 

А тоді завтра буде належати до 
нас - повністю! . 

А. * 1 і* о л ь, ЛЧ. 


Нам сонце всміхається, зорі цвітуть, 
З грудей наших рине завзяття 1 сила. 


Нікому, ніколи в житті не дамо 
Орлині приборкати крила! 


С. Довгаль 


ШЕВЧЕНКОВА НАЦІЯ 


Хтось назва» нас Шевченковою нацією.Тим 
дуже влучно означив ролю Шевченка для україн¬ 
ського народу. Ми справді Шевченкова нація - в 
тому розумінні, що Шевченкові завдячуємо наше 
національне Існування. Коли б не було його, - 
оьогодні не було б українського народу, це не 
є реторична фраза, ні перебільшення. Це треба 
розуміти дослівно: Без нього ми були б роз - 
плилиоь продовж XIX. століття у всеросійсько¬ 
му морі і були б перестали існувати як окрема 
національна Індивідуальність. 

Входячи в XIX. століття, український на¬ 
рід увійшов у дуже небезпечну добу СВОГО ЖИТ¬ 
ТЯ. На порозі ХУІІІ. і XIX. століття схрещу¬ 
ються два великі'процеси: один - занепад 1 гн- 
біль української козацької державности, дру¬ 
гий - формування нової України, України недер¬ 
жавної, культурницької. Дипломатична місія - 
графа Капніста, надії зв’язані з походом На¬ 
полеоне, повстання декабристів в Україні ідар- 
жавницькі традиції серед українського дворян¬ 
ства Лівобережжя - це останні відгуки старої 
козацької державности. Коли вони затихли, 
глухо стало в /країні на ціло століття. 0е гурт 
харківських дворян намагався творити в щоден¬ 
ній громадській роботі фундаменти під будучу 
державу. Але ідея української державности за¬ 
вмерла на ціле століття. На її місце прийшли 
неясні ідеї політичного романтизму /такі вони 
були впрочім в цілій Европі/, потім антидер¬ 
жавні доктрини соціалістичні. Аж в огні резо¬ 


люції 1917. року почала кристалізуватись но¬ 
ва державницька ідея. 

На порозі тої нової України ставить доля 
на чоло нашого народу двох геніяльвих україн¬ 
ців - Гоголя 1 Шевченка. Кожний з них - вив 
свого народу, кожний - наче збираюча еочка - 
зосереджував у ообі найбільш суттєві елементи 
тогочасної душі народу. А весь нарід по у- 
падку козацької держави опинився на роздоріж¬ 
жі, бо не стало того природного осередку,який 
дає веьому змисл і орієнтацію. Український на¬ 
рід роздвоївся 1 міліони українських душ роз- 
двоїлиоя. Куди йти дальше? 

Два геніальні українці показували - два 
різні шляхи: один - у всеросійське море, в о- 
бійми матушки Расєї, другий - до стіп матері, 
України. В особах тих двох великих людей во- 
плотилиоь на порозі нового отоліття дві голов¬ 
ні тенденції іоторичного розвитку Східної Ев- 
ропи - тенденція об’єдинительна - і тенденція 
національна.Тут, противно як на початку по¬ 
переднього отоліття, коли то речниками тих-то 
двох сил стали в обох таборах два найбільші 
державні мужі, перейшла ця роля на володарів 
душ - майстрів поетичного слова. Це неначе би 
оимвол, що визначував майбутній розвиток уто¬ 
му столітті: боротьба за національне обличчя 
народу вирішиться у сфері літератури і культу¬ 
ри взагалі, в площині духовости. 

Переміг Шевченко.і це була епохальна по¬ 
дія в тому столітті, яке з усіх століть нашої 


15 




19 4 6 


МОЛОДЕ ЖИТТЯ 


4.2. 


історії було найбідніше великими ділами. Переміг 
Шевченко 1 в тому затріюмфувала національна Ідея 
над об’єдинительними тенденціями, переміг здоро¬ 
вий Інстинкт самозбереження народу, виявилась мо¬ 
гутня його стихія 1 дух землі. Станувши на роз¬ 
доріжжі, український нарід вибрав овій правиль - 
ний шлях. . 

За Гоголем пішли тисячі /Не збираюсь кли¬ 
кати його за те на суд. Нехай гой, хто чує себе 
без гріха, кидає на нього каменем/. Пішли за ним 
розтерзані двоедушшям, жерті сумнівами 1 биті до¬ 
лею за гріхи свої 1 предків, які допустили до 
злочину, що не має прецеденсу в Історії: оусід:- 
ній нарід відібрав їм їхнє Ім’я 1 через те пос¬ 
тав заколот у національній орієнтації не століт¬ 
тя. Неодин з тих земляків чув підсвідомо відго¬ 
мін давньої Руеи і тому йшов до Руси нової мос¬ 
ковської, не усвідомлюючи собі того, що москов¬ 
ська Руоь - Раоєя, - це світ зовсім інший - від 
отарої Руои київоької української, і їй чужий. 

Різними шляхами пішли оба гевіяльні сучас¬ 
ники, але мимо того в однім відношенні зробили 
спільне велике діло: їх поетичне олово було тою 
таємною зброєю, яка десятками літ підкопувала о- 
онови царської Імперії.Шевченко - титан віщого 
слова, підкладав динамітові ладунки в її фунда¬ 
менти.Гоголь знов же ж - спокійний епік, перший 
захитав духові підстави почуття московської оа- 
мопевности й гордооти і тим защепив рака,що зну- 
тра точив Імперію. Бо Гоголь перший в російській 
літературі отягнув з "рускаво человека'' - маоку 
"креоних руських душ", якими до нього захоплю¬ 
валась ця література, 1 показав москвинам цілу 
безодню нігілізму мертвих душ. Він перший навчив 
той нарід сміятися з самого себе і тим защепив 
йому бациля, який розкладав його духа і підкопу¬ 
вав імперію. 

Коли Гоголь овоїм сміхом те епічним опокоєм 
валив духові підстави царської імперії, то Шев¬ 
ченко не тільки валив але й будував новий світ. 
Він оживив завмираючий нарід. Його жагуча любов 
до України і до поневоленого народу, вогонь його 
душі, вогонь вбраний в форму поетичного слова, - 
його незломний характер 1 етос окрилений вірою в 
побіду оправедливооти й української правди, - це 
була те титанічна сила, яка чудес доконала. 

Сьогодні нам взагалі трудно зрозуміти той 
таємний вплив, який мало його поетичне слово.Бо- 
поперше - впродовж сто літ від появи "Кобзаря" 
ми перейпли великий етап розвитку національної 
свідомости, - подруге - тоді більш читали Шев¬ 
ченка й одушевлялись ним та росли духом так, як 
одушевляєтьоя^побожна людина, чуючи в церкві оло¬ 
во Боже. Читайте Історію нашої літератури пошев- 
ченкової доби, а побачите, який перелім виклику¬ 
вав Шевченків "Кобзар" у душах українських пись¬ 
менників: приводив їх до України 1 служби -овочу 
народові. А сьогодні ми вже тільки святкуємо ка¬ 
нонізованого святого, патетично деклямуємо вірші 
в його чеоть, а читання його творів передаємо як 
обов'язкову лектуру до школи. 

Шевченко будував серед мурів велитеноької 
казарми від молдаванина до фіна - свій новий у- 
країнськкй світ. Коли в 1917.році "вибухла Укра¬ 
їна" /як казали прості люди/ і розсадила мури 
казарми, то це в першу чергу його діло.Але будо¬ 
ва нового світу не була доведена до кінця. Укра¬ 
їна "вибухла", запалала ярким полум’ям, воно роз¬ 
лилося безмежними степами, нагло опалахкотіло 1 
принишкло. На короткий мент Україна заблестіла 
непересічними ооягами на різних ділянках куль¬ 
турного життя, але чим більші таланти й здобут¬ 
ки показала в царотвфбультури, тим більш яскра¬ 
во виступили недомагання в політиці. Яка причи¬ 
на того? 

Не вимагаймо від Шевченка забагато,хоч він 
оув геній. Він дав і так дуже багато.його поява 
веред загальної глупії миколаївської епохи, коли 
Справді на всіх язиках все мовчало, була виявом 


ласки Божої для України. Він дав більше, ніж ми 
того свідомі: без нього не було 0 сьогодні укра¬ 
їнського народу, він розбудив національну сти - 
хію 1 дав їй життя. Але того життя він не офор¬ 
мив, зн. не створив виразно окресленої україн¬ 
ської духовости. Він дав тверді підстави, на я- 
ких повинна була вирости будова українського на¬ 
ціонального світогляду. Але сам того не зробив. 
Бо не міг зробити. Між геніями поетичного слова 
можемо розрізнити два основні типи: 

Один: творча снага генія формує всю його 
творчість в один моноліт - завершений духовий 
овіт, виразно окреслену духову Індивідуальність, 
яка настільки ясно й повно оформлена, що не ви¬ 
кликує ніяких непорозумінь. Завдяки геніяльности 
сеого творця вона оформлює на свою подобу духо- 
вість народу, витискаючи - нераз на століття -на 
ній свою печать /ІІриклад: Гомер, Дайте/. 

Другий: творчість генія, це наче вислідив 
підсвідомих хотінь довкілля, поет у згущеному ви¬ 
ді віддає дійсність, яка довкруги нього.наповняє 
її животворним вогнем своєї душі, тим її збага¬ 
чує, інтенсифікує та оживляє. 

Геніяльні поети - це занадто складні 1 ба¬ 
гаті індивідуальності, щоб можна було їх кляси- 
фікувати. Але мимо того така загальна схема пома¬ 
гає зорієнтуватися в характері творчооти даного 
поета. Шевченко радше був зближений до другого 
типу. 

Щєечєнко був тим великим Предтечею,який о- 
жививши нарід і натхнувши його жаром своєї душі, 
тимсамим поставивснеминучу конечність^появи но¬ 
вого Шевченка, який завершив би ним розпочате 
діло 1 дав сформовану українську духовість.Туга 
за оформленням українського світу стає щораз то 
більше всенароднім бажанням. Де рівночасно туга 
за новим Шевченком. 

. В цьому реаґуе здоровий інстинкт народу, 
хоч ми того И не свідомі. Сьогодні український 
нарід знов опинився на роздоріжжі; більше того- 
ми сьогодні на більш небезпечному історичному 
закруті, ніж усі дотеперішні. Правда, сьогодні 
наша національна свідомість інша, як сто літ то¬ 
му, але правда й те, що за душу нашого народу 
змагається сила, яке з поміж усіх Існуючих офор¬ 
млена найліпше і виявляє найбільше агресивности. 
Щоб їй протиставитись, українська духовість му¬ 
сить бути оформлена. А поетичне слово - з поміж 
усіх формуючих ЧИННИКІВ -Илйсил»мі «ке. 

Сьогоднішню! Гоголям - Тичинам,Рильським, 
Сосюрам, Кажанам /всі вони поети великого фор¬ 
мату/ - мусимо щось протиставити. Коли думаємо 
про грізні небезпеки завтрішнього дня, то очі 
звертаються в сторону тих великих майстрів пое¬ 
тичного слова, яким деспотія не скувала уст.Чи ж 
вони свідомі великого завдання? Віримо, ідо так. 
Тому сподіємось, що вони сьогодні кують таємну 
непобідиму зброю - віще слово поетичне,яке офор¬ 
мить нашу духовість, охоронить український світ 
перед паливом нігілізму і збереже його як націю 
для майбутніх завдань. 

Зі стратою Батьківщини ми втратили те най- 
сильніше з поміж зв’язуючих начал, що є підста¬ 
вою нації - зв’язок людини з землею. Сьогодні ми 
стали шевченковою нацією в повнім значенню того 
слова: в'язати нао у цілість, щоб і на чужині за¬ 
лишитись нацією, - будуть уяв тільки духові вар¬ 
тості, а між ними на першому міоці поетичне сло¬ 
во великого формату. І в цьому друге історичне 
завдання тих творців-поетів, що не мають скова¬ 
них уст. 

А ми. Пластова Братіє, по змозі скромних сил 
наших допоможімо їм виконати це завдання.Створім 
догідне середовище і відповідну атмосферу. Бо в 
тундрі дуби не ростуть. Творім серед тундри оази, 
де світить і гріє сонце, повіває свіжий вітер, а 
теплий дощ очищує атмосферу й оживляє ґрунт,щоб, 
коли впаде в нього творче зерно, - воно зійшло й 
видало багатий плід. 


16 


М.Д.Добрянський 






1.9 4 6 _ Ц аД 0 х О _ ХИ.ТТЯ_._ _*_ 3*2* 

в ТАБОРАХ 

Олекса Степанович 

СРІБНОЇ ЗЕМЛІ 

X X 


З піснею "Не зломимо своїх присяг" - на устах 
а з пластовим законом у серці • вийшли ми. пласту- 
и, поза рямпі нашого рідного життя - у чужі прое- 
-V.'. Ми опустили Рідний Край - і повороту туди нам 
а деякий час не було. Однак ми, пластуни емігранти. 
..ухали зараз же нового поля нашої діяльноети. Таким 
вибраним краєм стала для нас -Срібна Зем¬ 
ля... 

Туди ми риїздили на вакації, нав’язуючи зна¬ 
йомства, організували пластові табори, мандрівки. 

усгрічі, підсилювали пластове життя по курічях,то¬ 
що. 

Ми виїздили з Прбги гуртом, або к поодиноко,та 
.роїхавши майже тисячу кілометрів, діставали від 
Краєвої Пластової Старшини всі потрібні Інформації 
та інструкції еідносно організеції тогорічного тв¬ 
ору* про місце, кількість учасників, дозвіл та ін« 
Ми тоді брали шатра та звичайно пішки міряли кар¬ 
патську землю - від її столиці - аж на місце призна¬ 
чення. Каш шлях провадив не Перечин, Турю Ремети, 
через Плоске, Оленьово, Поляну - до Солочина, - де 
довгі роки відбувались пластові табори. Тут на бе¬ 
резі річки Пінії, недалеко цікавого мосту,від яко¬ 
го дихало давнино», - ми зупинялися. X тут,на три- 
морговій плоиі, пізніше купленій на власність, -ми 
розкладали тимчасові шатра і брались де праці при¬ 
готовляли табор. 

Пригадую дуже докладно, як доеєлося пек! це¬ 
ментувати пивницю, розробляти мальту. яку.я тільки 
деколи л ьчиь готову, але якої ніколи до того часу 
не лрихсдилось мені практично уживати. Я будував 
шопч для матеріалу. їдальню, кухню для варення на 
200‘осіб, комору. Провадив тимчасове дренування та¬ 
борової плоші. Ставив міст на річці. Замовляв хар¬ 
чі в крамницях: м’ясо, хліб, мелоко, тощо. Ц^ все 
вимагало праці одного до двох тижнів перед почат¬ 
ком табору. 

Сонце жарило і робило з білого тіла бронз, А 
праця на свіжому поЕІтрі зміцнювала м’язи, тужави- 
ла їх• У вільних хвилинах перед їжор. знаходив я 
прохолоду в хвилях гірської річки а по їжі запивав 
мінеральними водами різного смаку. Особливо радо я 
ходив до джерела "Уаргітка ', віддаленого І кц,- і 
підкріплювався, сидячи в старому смерековому парку. 

Околиця була дуже здорова. Від північного й 
■їхідньсгс Соху заслоняло иесмо гір - з найвищою по¬ 
рою - Ріжком, покритим ч'втияним лісок. Найближче 
містечко. Оьалява. віддалене б км, давало можли¬ 
вість забезпечити табор у всі потрібні речі.У від¬ 
далі 3 км не північ - лежала кліматична оселя, По¬ 
дане, сларна знаменитими мінеральними водгми. Цер¬ 
ква була й в Солсчині - 1 в Поляні. .Пси ж давали 
можливість до мандрівок, - нрпіть і дводенних, та 
до різних ігор та нічних рпре.р. Одним слором: око¬ 
лиця, як ьогои сотворена для таборування І місцеві 
люди шридко до нас звикли і з кожним дальшим ро¬ 
ком все більше йшли нам на зустріч. 

Починався табор: Таборова Команда встановляла 
денний порядок, назначувала дижури та виготовляла 
плян лоаці на цілий час тривання табору. 

Таборовий день починався трубкою, шо голоочло 
шооту годину ранку та кінець сну. Тепер треба було 
проробити ранню руханку, вичистити зуби, вскочити в 
річку, упорядкувати шатро, вляти до свого шлунка ка¬ 
ву з молоком, закусуючи разовим хлібом. - і на 8.г. 
стати в ряди перед Командою теоору, щоби відспівати 
ранню молитву та під ЗЕуки пластового гимну піднес¬ 
ти прапор - на знак, шо робітний день почався. 

На площі видно тільки вартових, як приймають 
гостей,як дижурний вештається біля кухні. Працівник 
гурток розбрився у міото на пощту, в село по накупи 
та замовлення. Гуртками сидять пластуни й слухають 
своїх Інструкторів, опановують пластове знання. Так 


Як добра по хрусту гілки. 

По щерху трав у еиереччу 
Вгадать, лисиця чи білка. 

Чи заяць дався на втечу... 

Звіриним нюхом відчути. 

Шо овочі пі»- їстовиі. 

Ті - повні злої отрути. 

Хоче й привабні назовні... 

Як любо блукать лісами 
І в їх далині і близі 
усе читати таксамс. 

Як в добре знайомій книзі І... 

А сонце ляже на спочин, - 
У оутінь випнути шатра - 
І хай горить, палахкоче, 

Хай ‘довго палає ватреі... 

Хай дивний вітер повіє 
-Таємні шелести в борі... - 
Хай казка розтулить вії 
І гляне по всім таборі. 

Сам Юрій під "скоби" варти 
Хай злиие на буй-ноневі. 

Од власного світла М ватрж - 
Оба, як жар, вишневі. 

Хай казка квітне і світить. 

Хай брат не зна ні сестриця, 
дорослі вони чи літа. 

Чи видитьоя їм чм сниться. 


І 


а* до 11,30, коли то можна розсіятися при вільних V- 
грах та забавах, лливанні, підбиванці та Інших спор- 
тових заняттях. Між 12/- ІЗ видають обід. Бід 13-14 
дижурні припильновунали примусовий відпочив :>.а по¬ 
тому знову заняття аж до вечері. Вечором гутірки та 
доповіді, ватри. Ось так виглядав наш робітний дань. 

До найкращих точок таборового порядку дня на¬ 
лежали пластові ватри. Вони не тільки викликали ба¬ 
гато глибоких вражінь, але були й знаменитою пропа¬ 
гандою. Цілий тао’ор, чи тільки один гурток, котрому 
це доручено за якусь заслугу, підготовляли^грог}аму. 
Вона була різна - залежно від того, чи ватра була 
призначена тільки для старших пластунів, чи для у- 
оіх, чи очікуввно запрошених гостей з Ужгороду, Му¬ 
качеве. Сваляеи, чи тільки місцевих селян. Звичайно 
будовано стіжок, рідше паґоду, що її запровадили до 
нас вперше надії впорядники з Лісових Шкіл. Ватру за¬ 
палювали вибрані за свої заслуги юнаки, яких ь цей 
спосіб можно .було відзначити. 

Полумінь ватри багряним жевром кидала свої міс¬ 
тичні тіні по долині о з лісу виступали очмавілі 
привиди 1 переходили всі фантастичні можливості. А 
при вогні, амфітєат{алько довкруги уставлені.відби¬ 
валися яркою черленю молодечі лиця Пластового Бра¬ 
терства, об’«дивного в єдину суцільну гпомяду. 

Тут в легкій формі подавано присутнім дуже ба¬ 
гато поважних проблем, що їх у е'ухому поданні було 
б нераз досить важко сприйняти. При ватрі, в крузі 
молоді, все ое сприймалося зовсім Інакше. Цей мате¬ 
рія.', подаваний навіть деколи в формі легко-веселііі 
мав легший доступ до серця І розуму. Поважне й ве¬ 
селе чергувалося між собою І римувало плзегсье- жит¬ 
тя, виробляла характер, бистроту і ширило кругові р. 


17 




ПРОГНОЗ А 


Друзям з Прогнози - присвячую. 

Прогноз»? Питаєте, що це такег Ах, так, - Вам, 
молодим, це дивне слово нічого не каже... Але нам, 
старшим, воно промовляє до самої душі! Довгі роки ми 
згадували його в труЛнІ хвилини нашого життя,покрі¬ 
пляючись ним) довгі роки ми мріяли про нього при на¬ 
шій тяжкій сірій щоденній праці. А весною, коли ссв- 
це пригріло, коли гай зазеленів і квіти розцвіли, - 
це слово вже не сходило з надої думки, не зникало з 
наших*-з нтимних дружніх розмов. Проі'ноза! - Але Еи 
цікаві, що воно таке? Отже олухайте, я Вам розкажу! 

В серці Чорногори, у стіп її цариці - Говерлі, 
на пограниччі поміж пралісом 1 полонинами стоїть ма¬ 
ленька стара - колиба. Далеко від туристичних сте-. 
жок, далеко від витоптаних доріг. Треба годинами 1- 
ти. шоби звідтіля добитися до якоїсь людської оселі. 
Як далеко око гляне, як далеко Ваш голос долетить - 
немає нікого. Ви можете там співати, можете ватри 
палити, можете робити, що тільки душе забажає - ні¬ 
хто того не побачить, ніхто того не знає.Вам зда¬ 
ється, що Ви, немов той робіноон, - не безлюдному 
острові. Вам уявляється, що Ви, немов ті славні, по¬ 
дорожники середновіччк, - мандруєте десь в серці А- 
фрики, чи праліоах Амазонки. Вам ониться - Великий 
Дуг - козацький батько - з його просторами, з його 
волею. 

Сьогодні я сам вже не можу Вам точно сказати,- 
як це сталося, що ми дали цій колибі дивне ім’я:Про- 
Тноза. Підо впливом якоїсь фантазії - а тут вона бу 
яє вільно! - у тиху годину при вечірній ватрі -зро- 
дилоея воно, це ім’я. А за пару годин воно появило- 

Ватра вносила романтику, промовляла до чуття, 
чарувала. Не диво, коли ви говорите зі старим плас¬ 
туном І згадуєте пластову ватру, - то його голос, 
цей шорсткий мужній голос, М’якне - а він сам стає 
приступі ніший для чуття та вразливішій, як коли на¬ 
будь. Ватра лишає по собі великі, значні сліди. Ні¬ 
коли пластуни не забувають пластових ватер, запале¬ 
них при нагоді різних зустрічей, чи ватер запалених 
у таборі. 

До програми пластового виховання вкладалася о- 
бов’язково вимога мандрування по рідному краю. Сьо¬ 
годні може пластун робити це тільки пальцем по малі 
або у своїх споминах. А тоді гурток чи курінь діста¬ 
вав досить оуху Інструкцію: пройти таку-то чи іншу 
полосу в такому-то чаеі, оглянути такі-то а такі-то 
цікаві речі і здати звіт з прогулянки. Провідник 
такого гурЛа мусів дуже багато нераз попрацювати 
не тільки над самим пляном, але І підчас мандрівки- 
над усіми проблемами, які несподівано виринали пе¬ 
ред ним. Повну ініціятиву й переведення мав кожний 
провідник мандрівки. Від нього 1 Йогопомічників за-’ 
лежало корисне переведення діла, якого завданням бу¬ 
ло вироблювати пєбні здібності, що їх школа і оам 
табор ще не давали. 

Одним з важніших завдань провідника'було при¬ 
дбати потрібний виряд: шатро, котел, лопатку,сокир¬ 
чину,тощо, Треба було роздобути всі інформації що¬ 
до тереиу, розробити плян за Мапою, розділити шлях 
на відпочинки включно зі сніданками, обідами, вече¬ 
рями та вигідними нічлігами. Бо не йшло про те, щоб 
людину тільки витренувати в сороккілометровому ден¬ 
ному поході на жаркому сонці, - але йшло в однаковій 
мірі про забезпечення відлочинків, конечно потрібних 
людинідля розвитку молодого тіла. 

При звітуванні складав гурток іспит з пройдено¬ 
го шляху. Тут було трохи географії, топографія, по- 
звмеллєзнавство, обсерваційний матеріал, не мало 
фолкльору, будівництво /архітектура церкви, держав¬ 
них домів, осель, сільських хатинок/, орієнтація, 
рослинність, багацтва землі - 1 саме найважливіше - 


ся глибоко вирізане пластовим ножем у грубий сволок 
над входом до колиби. 

Ця колибв мала велику вигоду. Якої звичайно не 
мають інші, подібні колиби: вона була ціле літо по¬ 
рожня. І ми, пластуни, зробили собі там нашу літню 
головну кватиру. Кабравси зі ообою досить поживи,ми 
залізали туди на два - три тижні і жили там немов у 
раю. Всі наші літні мандрівки та табори мусіли бра¬ 
ти під увагу нашу Прогнозу. Це була наша Мекка, до 
якої ми мусіли кожного року прийти з відвідинами,де 
ми відпочивали тілом і духом. 

Ми навантажували наші наплечникк різним добром 
у найближчих селах та містечках, а дехто 1 з дому 
посилав собі на найближчий поштовий уряд особливий 
пакунок на. "посте рестаите", бо дво- чи три-тижне- 
еий побут ка безлюддю клав свої особливі вимоги на 
запаси харчування! Наплечмики звичайно важили понад 
ЗО кілограмів, а нераз це приходилося робити окремі 
пакунки, що їх ми мусіли нести в руках, або прив’я¬ 
зували під наплечник, бо не все до нього влізало. І 
так нав'ючені немов верблюди, ми пуокалиея в дорогу 

Ви знаєте, що в Чорногорі не е ніякою рідкістю 
різниці висот на І.000 м - а то й більше! А до того 
нам приходилось лізти диким тереном почерез чорно- 
гірські бистрі потоки, нерухані людською рукою не- 
трі-праліеи, стрімкі урвища. Ми лізли, немов раки: 
крок за кроком, поволі, вое вгору та Егору. Піт за- 
ливає ціла тіло, - хоч ми вже давно скинули сорочки 
та йдемо тільки в коротеньких штанятах: напруження 
затримує віддих, ноги вгинаються під непривичним тя¬ 
гарем... Вам здається, що Ви вже не в силі далі і- 
ти... Але думка про Прогнозу Вас все знову й знову 

витривалість у виконанні не так оамого маршу, - як 
нормального порядку мандрівного дня. Т 

З нашого табору ми часто висилали дво- і три- 
дневні прогулянки на Боржави, полонину Рівну, Цінуй 
та в ївші околиці - а по закінченні табору, розхо- 
дилиоя гуртками по цілому краю 1 йшли аж на Попадю, 
Говерлю, де відбувалися зустрічі з іншими гуртками. 

Загалом мандрівки залишали за собою той пишний 
посмак, за яким тужили несказано молоді серця аІл&Й 
рік. Вже навіть підчас шкільного року, у вільний 
чао, виходили вони на кілька-іГневні мандрівки у не¬ 
далекі околиці, щоби не забути того чару мандрів 1 
потренуватись до великих вакацій. 

Пластовий таборі мандрівництво 1 всі інші за¬ 
няття, зв’язані з ними, - гартували тіло й духа та 
робили нер*з чудо з юнаками, виаяиьканижи часто бе» 
мірно вдом$ батьками. Цей пластовий вишкіл робив . з 
них тверди* І неуступяих оборонців високої Ідеї, до 
так конечно потрібна бул* тоді - в час накиненої нам 
боротьби. Ке більш потрібного -являється вона в наших 
часах, в яких ми зараз живемо, коли-то важке життя 
1 війне намагалися знищити всі високі моральні вар¬ 
тості . 

Пласт стає знову на сторожі цих високих Ідей 1 
плекає ті найвищі вартості, що їх тільки може дати 
людина. Він ще раз мусить дати незбитий доказ, до 
своєю виховною методою він створить нову високо-я¬ 
кісну під моральним оглядом українську людину. 

К у д е я р 



18 







ЖИТТЯ _ 4.2. 

/свічурнини/, радісно гойдаютьоя запашні оніжно-бі- 
лі нарниЗи... 

Десь заакиглів орел..,. А Вам хочеться така* 
піднятись у повітря немов той птах, хочеться летіти 
кудись у ьисоти немов той орел - а* до Всеваанього. 
Ви обияли б цілий той край, до Ваших грудей притис¬ 
нули б І Ви чуєте, як росте Ваше серце й сповняється 
якоюоь незнаною радістю. І Ви вже забули, до стру¬ 
мочками піт тече по Вашому чолі, що ноги вгинаються 
від втоми, що иаплечяик ріже спину: Вам хочеться го¬ 
лосно співати, Вам треба пісень, шоб вилити вщерть 
переповнене серце; Вам хочеться танцювати, немов ме, 
телик літати по полонині! Во цей рай - це Ваша 
Батьківщина, це - Серпе Вашої Чорногори!... 

І тепер Ви вже може здогадуєтесь, чим була для 
нас ПроТиоза. Здогадуєтесь тільки, бо докладне зре- 
зуміти може це тільки той, хто це все сам пережив... 

Однак ми не сиділи в Проґнозі бездільно, не € 
п’яніли лише красою, сонцем 1 волею. - пасивно прий¬ 
маючи ці неоціненні дари Чорногсри. Ні! Наша неспо¬ 
кійне кров гнале као завжди далі, не дозволяла си¬ 
діти довго на одному місці. Ми щодень-два виходили 
з Проґяози на коротші 1 довші мандрівки по Чорного¬ 
рії на Говерлю, Туркул, Іїетроса, на темні сині озе¬ 
ра - "клявзи", на глибокі ледівцеві "кари", на еє- 
ликі клапті вічного онігу, що ціле літо нагадував 
нам сувору карпатську зиму. 

І також нічого дивного, що саме тут, у серці 
Чорногори, ми видавали собі зустрічі з нашими дру¬ 
зями з різних пластових частин - навіть і з того бо¬ 
ку кордону. Ми оходилиоя в точно означені дні 2 го¬ 
дини та вмовленому місці чоркогірськсго хребта. І 
тоді отавали проти себе дві лаві пластунів, лепетів 
пластовий прапор в гострому вітрі /він майже стало 
віє на чорногірських хребтах іУ, лунав один спіль ний 
пластовий гимн, лунав один спільний національні ні у- 
країнеький гимн. Так, дійсно! Тля Пласту - кордонів 
немає! 

А потому ми збігали з нашими гістьми до гостів - 
них, хоч тіоних трохи, стін Прогнози. Бувало 7. таке, 
що, всім "в ставало місця для сидікенья. Але есє * і»- 


1 9 4 6 _____М 0 Л 0. Д В-.— 

оживляє. Ви затинаєте зуби,сильніше стискаєте в ру¬ 
ці палицю-карлючку - і далі пнетесь вгору. Ловитесь 
руками за вистаюче коріння, загачуєте Вашою карлюч¬ 
кою, підтягаєте оебе вгору, перелізаєте каміння ти 
Окали, продираєтесь почерез коріння та виверти ди¬ 
кого праліоу. 

Боже, - думаєте, - коби ми вже добились до тої 
Проґнози! Там скину наплечник, кинуся у шовкову за¬ 
пашну травицю і бодай годинку еобі відпічну! І - у- 
явіть собі! - ще ніколи таке не сталося, щоби ми, 
добившись нарешті по цілоденній божевільній турі до 
Прогнози, - відпочивали! Ви думаєте, може вже з Ва¬ 
шої власної практики, шо м^зараз упорядковували но- 
либу, ламали чатиння на постіль, старали дров і во¬ 
ду. Так, це правда, - однак звичайно бувало таке,ідо 
долізши до цієї нашої обіцяної землі, - ми забували 
на наші наболілі від наплечника плечі й бігли перш 
за вое - і то з наплечником нераз! - на нашу розкіш¬ 
ну полонинку, щоби налюбувати свої очі чарівною па- 
норамою Чорногори, - видом, що за ним ми тужили ці- 
лий Ьік, немов дитина за своєю рідною матірю! 

.,*Ооь там, ген далеко, синіють наші Гуцульські 
Альпи: там гостро-шпичастий Петріс, масивний Піп І- 
вен, за ним Щербан, Явірники, - а тут широкі Межи- 
потоки, понуре Нинєока, що на ній білотки альпейські 
ростуть, - а ще далі Стіг, на якому три границі ко¬ 
лись збіїелиоь. А гам, за нами, - там чорногірський 
Піп Іван, Менчул, Туркул, Пожежевеька з Данцишем 1- 
горда Госерля! А на боці від неї чорногірський гру- 
бий Петріс, - а тем, там ген далеко на обрії в кри¬ 
вавій заграві заходячого сонця виступають Близниці. 

А в долині під ними, де в»е вечірній сутінок синю 
заслону витягав, - там більше здогадуємось, чим ба¬ 
чимо - Думай над Раховом. На багрянно-фіолетному нв- 
61 пливуть бізарні хмаринки. Сонце посилає останній 
привіт нам.У отіп хвилює під подихом вечірнього ле¬ 
готу - праліо. Він шумить 1 кличе Вас до себе 1 о- 
поюе Вас" ароматом ового сильного живичного повітря. 

Кругом - висока полонинська трава. Немов золо¬ 
ті зіроньки - світить арніка, багряніють кущі родо- 
д шдрсду, окромно ховають свої сині волівки енціяна 


Пластова стріча 

Із хроніки ІнІц.Плест.гуртка у Фюесені. 

Для нав’язаная зв’язку з нашим громадянством в 
таборі,’ як рівно* із УНРРА,- Ін.Г.Л.Гурток ріщив ула- 
дити перше прилюдне плестове свято, зложилось так, 
що на закінчення шкільеого півріччя юнаки і юначки 
мали б мети вільні дні і хотіли тоді відбути прогу¬ 
лянку, улаштувати, ватру, тощо - ток получено одне з 
другим і 14. і 15. лютого призяечено пластовими 
днями". Пригадали ми собі, що пластуни з Верісгофе- 
ну і Карльсфельду виявляли бажання нас відвідати, - 
тож Еислаля ми їм запрошення ва ті дні загостити до 
нас. £ власної вже ініціятпви запросили ми пласту - 
нів із Авґсбурґу. І У виоліді того зробилася 

стріча! . , „ 

Як зближався день стрічі - в домівці був поміт¬ 
ний щораз більший руш. Юнаки "тапетують домівку,н>- 
начки прикрашують отіни, гурткові викінчують хору- 
говки, на яких сильветки ані руш не хотять нагадува¬ 
ти вовка, лиса, чи якусь там вивірку.Сзньйори в на¬ 
шій "канцелярві" обговорюють подробиці, зв’язані вже 
із підготовою поодиноких точок нашого овята. 

Четвер, 14.II., г.ізний вечір. В домівці тихо. 
Сеньйоріти підготовляють перекуску для гостей. - 
Зв’язковий пл.еен.К. ІЗ двома юнаками пішов зустрі¬ 
чати на станції гостей із Верісгофену. І о 23.год. 
перед нашою домівкою з’явилися крілячі гості: ія 
пластунів і пластуном - всі з ирілячях кожушках. 
Ранком у всіх "пластових залях" /тут включений і 
коридор/ - гамір. Це пооходиляся на збірку - понад 
сотня новаків і юнаків. Прийшли вже А гості, 

Заопанцх мешканців табору збудила пісня - це 
пластуни йшли на плаетову Службу Боку. З нагоди на¬ 
шої стрічі щирим словом промовив до пластунів о.Дш. 

По сніданку збірка. Поділ на дві групи - і до¬ 
мівка опустіла. Але спокоєм ми довго но втішалися... 
Несподівано з’явився в домівці найголовніший но¬ 


вак" - пл.оен. Т.С. Та ще й не сам - а з ІС-мч у- 
чесниками курсу впорядників в Ічгал кшталті. от раз 
пластове кров! Зачули вони там, що у ♦юссеа’ якась 
пластова затія, то й ночі не пожалували на їагуї... 
Втішилися ми ними дуже: буде нас більше! Пропонуємо 
їм спання,- але ні! В них охота йти доганяти прс- 
гульковців, що пішли не Вайоенбург. А властиво не 
•так догеняти, як десь несподівано "заепочати". Вже 
смеркалося, як повернулася перша група а відтак і 
друге. В їдальній салі покріпилися тепліш обідом і 
•гості пішли на відпочинок. "Домопгаі" забіраютьоя до 
оотаточяої цідготови вечірнього свята. Біля столів* 
має зааіети біля 160 осіб! 

Зали їдальні прибрала вже зовсім “пластовий" 
характер: в одному кінці залі велика панорама нашо¬ 
го Сокола... смерічки, хоч альпійські, все ж таки 
нагадують щось рідного... ватра, смерекові пеньхя/ 
доліБка присипана шпильками.На головні» 4 стіні вели¬ 
ке лелія з тризубом, по боках кличі, * 1 великий 
портрет Иитрополита, Хмельнлцікого /вое кисти "Вуй¬ 
ка"/. На бічних отінах - карикатури. Біля пластово¬ 
го кута - портрет Бейдн-Пауелв. Столи застелені та 
заставлені - чекають гостей. 

В год.20. чаші гооті в комплеті:директор УНРРА 
у пластовому однострої із своїми співробітниками, 
представники українських таборових £ганов і шкіл. А 
між пластунами бачимо представників російських охрв- 
тів та литовців. З наших пластових частин заступле¬ 
ні: Веріогофен, Авґсбурґ, Нойбоєря, Нассав, Регено- 
бурґ. 

Гостей вітає пл.еен. П. - ..."В !мев1 пластун!» 
Фюсеену - дозвольте Вас, Дорогі Гості, сердешно*у 
нас привітати!... Фксванські пластуни мають щастя: 
вони живуть під опікою дбайлиівх - прихильників нашої 
праці, якими о пані й панове ^ УНРРА. Вояк переваж¬ 
но горожани ти/ країн, в яких зродився екавтівг, і 
в яких має він належне зроеуміння і належне собі 
місце.... При цьому теж запевняю, щ<} надт плаоюта 
організація побудована на зразках англійського окав- 
тінгу, від 35 літ із належним зрозумінням плекав у 
своїх членів ці вселюдські ідеали, які становлять 


19 









0. 0 л ь ж и ч 


ки вечорами палахкотіла серед колиби рвтра - 1 ми, 

примістившиоь ле хто міг, вели наші дружні розмови- 
гутірки, мріяли про сповнення наших великих запові¬ 
тів 1 виливали у настроєвих піонях свої почування. 

У великому казані клекотіла традиційна "кулеша",за¬ 
кипав чай... Гострий дим нераз гриз очі, надаючи у- 
еему евоврідиього "опришківеького" коЛьориту, А цей 
дим чіпався воего, немов реп’ях кожуха - а особливо 
волосся та вовни 1 ми з колиби виходили зовсім "за- 
вулжені”. І нераз серед року, взимку, витягнувши зі 
екрині вовняний покрівець, що ми його вживали ВЛІТІ 
в Прогнозі, - ми виразно чули запах - колиби, - цей 
запах, то вичаровував у чужому місті перед нашими о 
чиме - яоний образ минулих чудових днір... 

Ом, це була - наша Проґноза. Саме двадцять літ 
минає від появи того Імені. Спочатку - тільки Ім’я 
малої старої колиби з чорногорі, ця назва поволі и 
неземітно ставала пластовим поняттям, яке говорило 
більше, ЧИМ ЦІЛІ КНИГИ, РИрВІНІШе, чим довгі допо¬ 
віді, більш переконливо, чим сірі теорії - бо наз¬ 
ва та говорила нам - про правдиве плаотове жит¬ 
тя,- Прогнозе має вже в нас свою Історію - 1 ко¬ 
ли б вона вміла говорити, то вена розповіла б Вам 
про неї - і це було б цікавіше оповідання від най- 
аворушливіших книжкових пригод. Бо що там Бжек Лон¬ 
дон, Зейн Ґрей, чи фенімор Купер або Карл Май!, - 
вони не були в силі видумати таких тисячних пригод 
те переживань, як їх могла б Вам оповісти Проґноза. 
Непе незабутня Проґноза! 

Приблуда 



Пластовий капелюх 

Він висить в мене в хаті на стіні. 
Широкополий, трошечки прим'ятий, 

І ось, здається, нині вже в десяте 
Киває 1 всміхається мені і 

Вів оптиміст, яких в мале в овіті, 
І стоїка такого на знайти. 
і у ; От 1 тепер: - попробував би ти 

Шість місяців так на цвяху чипітиі 



Алеї Близьке вае - довгождана путь 
По пралісах, по долах 1 по горах. 

Знов дощ 1 спека 1 роса 1 порох 
Від кого, а від нього не втечуть! 

На голові незручно иеепокійний 
Він буде озиратись навкруги: 

"Ну й иебеоа, 1 де їх береги? 

А хмари! А простори вітровійнії 

Наплечник, він обвив немов мертвяк 1 
А підтягнися, посоромся, брата' . 

Гедзь пролетів... /мале, але завзяте!/ 

І що це ноги шкандибають так?" 

Увечері ж - о. де узяти мовні - 
і Ліс - чорна прірва. Небо - оксамит. 
А ватра, ватра - дивовижний світ, 
Золотоцвітний сад казковий! 


Брати, в нас дужяй 1 зухвалий сміх. 
Усе пригадане тут - не єдине; 

Стежки далекі, сонце Я верховини 
Нв відшукали у собі еамих. 


сжлу И вартість кожної нації. У майбутньому хочемо 
тільки діждатися того чаацг, коли пластову Ідею змо¬ 
жемо канути 1 захопити нею ті тиіячі-тиеячі україн¬ 
ської молоді, які сьогодні без неї живуть на всіх 
україноьких землях.... 

"... а вам,Пані й Панове",- говорила оен.П., 
звертаючись до українських представників,- дякува¬ 
ти за поміч нашій праці не буду. Тим могла б я вас 
обидити! Ви не о у нас гіотьми - ви у еебе в дома, 
поміж овоїми дітьми. Ваша поміч нашій організації 
це не поміч "другим", - а оамим собі. Бо вві ' ви 
свідомі того, що пластова праця ведеться для тих 1 
поміж тими, що для України найцінніше - поміж мо - 
лоддп. Всі Ви теж свідомі, що пластову працю веде¬ 
мо в 1м*я кращого майбутнього! за Вами, Пані й Па¬ 
нове, повне право помочі Пластові, як співробітни¬ 
ків цього майбутнього. За Вами теж повне право 
вгляду у плаетозу працю, як опіввідповідвльних за 
це майбутнє. Користайте із одного - 1 другого!... 

"Вао, Плаотуни й Пластунки, з далеких сторін, 
сердешно між нами вітаю! Усі ми евідоЛі, що бути 
добрим пластуном - це не легка оправа. Але всі 
ці труднощі маліють, коли біля оебе бачимо більше 
таких, як ми, що пластовим шляхом забажали йти -до 
"щастя, олави 1 свободи". Тому й влаштовуємо плас¬ 
тові стрічі... " 

На залі гаснуть овітла... Світло ватри й мі - 
сячне освітлення Із панорами роблять Сокіл живим. 
Біля ватри на пеньках оидять пластуни 1 пластунки, 
як за добрих часів,... слухають,,. . 

"... що плестовий рух виріс 1 розгорнувоя Із 
сердечних мандрів молоді, - про це овідчить плаото- 
ва пісня. .. Коли бувало на таборі заспіває хтось 
вранці нову пісню, - то вечором повторяє її вже у- 
веоь табор, а через місяць - увесь край. 

"Своїх пластових піоень співав кожен пластун 
1 плаотунке. їх співали усі ті, що мали голоо - 
"хоч би й для еоля" - 1 ті, що не мали голосу,тіль¬ 
ки олух, - і ті, що взагалі ні слуху ні голосу не 
мали ті опівали звичайно наигрімкіше!/. Бо всі во¬ 
ни знала-, пластову піояю опіваемо не горлом, - ли¬ 


ше о е р ц в м! А серце .... серце в усіх билооя 
під один ритм пластових ідей!.,. 

Скромна, але з«вждн овіяна гумором або повагею, 
невідступно крокувала пісня з пластунами - на про¬ 
гульні, еходннах, таборі. Особливо в пластових та¬ 
борах давали пластуни повну еолю своїй потребі опі- 
ву ... Бо:... 

-коли в дзвінкому повітрі концертують на гас¬ 
тролях" ансамблі пташок, 

-коли скрізь струмочки - як "дзвіночки , 

-коли вітер грає, виграває у верховіттчх сме¬ 
рек 1 буків, 

-кола Лімииця, Прут, Дністер - шумлять, гудуть, 
гусилять, 

-коли .... - ну, коли ввесь світ довкруги, -пв 
ніякий буденний евіт, - в симфонічний орхестр під 
синім небом, - .... 

тоді навіть найбільше немузикальяа риба зло¬ 
мі* нас, плаетунок, пвчикола вгіватя, * кожна хоча 
трошки "поетична" - розсипала слова - тексти нових 
пісень. 

Приїхавши вперше до табору, не Сокіл, я почула 
пісню про Кота-плаетуна і співаю її доеьогодиі. 
Послухайте тільки й Ви: 

Гей, в таборі на Соколі 
Новина повстала: 

Що Котові-пластунові т 

Ковбаоа пропала. 

Ковбасу він тую окрито 
В печі притаскав, 

І на причі під рукзаком 
Десять пнів тримав. 

Рано вранці, до схід сонця, 

Кот ся пробудтає, 

Заглядає сюди-туди: 

Ковбаси немає! 

От не знає бідний Кот. 

Що має робити? 

1 пішов він ковбасу 
‘ В звіті голосити. 


20 











1 

О 

О «Н 1 н 

І 

О 

1 

X 

•* 

• 

1 

1 


І І 

і 


ОІ 


«4 


О 4Я 


11 

Ч 9> 

* Ч і 

X 1 

X і 1 




•н 

а з ь « о 

о 

о 

о 

Б 

о 

С 

А 

а 


Б ] О 

°І 


ф| 


г 

*ч 

он© 


м 

о 

в 

Б 1 

й 

ч ч 

X X о 


\ 


«3 


О «ті я 

ф 

а а © 

о 

а 

ч 

ч 


П\ Ф 

ПІ 




Л\ 

ф 

« ш я 

о 

ч а в 

о о 

о 

* ч 

х а х 


• 




>о чи 

ч 

Б 

Б 

Ч 

Б 


? 

ф 


ч 



■ 1 


Б 

н 

п 

а 


© 

ч 

Ч 3 я 

Б Б 

ч 


03 



•4 

в ч о 

Б 


О 

У 


о 

Б 

о 


Б 



ж 


ч 


т 

X 

>> Б 

о о 


ф 

о о 




О 

а 

Я и ® X 


К 

Б 


© 

о 

Ф 



о . 

ф 


X 


о 

X 

- © 

а 

І 


о 

в и 

к 

п 9> В Я Н 


я* 


а О 

Я Я 8 


X 


О 

н 

а со 



Б 

н 


а 

• * 

*Н 

X 

о п 


Ч -Н ж 


X 


н х 




б 

Ф 

Р> » О ш 

9 

в 

X 

н 


Б 


© 


О X 



Б 

о 

д 

•0 

*" о 


ч 

X 

ф 

я * 

X 

© к 

ф 





2 

я 

о 

о 

Ч 


X 


£ 

* 


X чз 

ф 


о 

а 


ч 

©Ям 

•-* 

Б 

к 

X 

ч я 

й 

ч >-< (N3 а • 




к 

Р> 

о . 

X 

н 

о 

1 

н 

к 

© 

Б 


со о 

X 


6* 

о 

ж 

«н 

І* ф 

о 

* 

X 


■Ч в 

ф 

вЧ 

© 


г 1 


б 

Ч 

СС А Ч >• 

0 

о 

X 


ф 

5 

ч 



ч а 

X 



н 

X 

н 

© * • 

Б 

& 

н 


© 

Б 


ф ® ф 


о: 


03 


О Н >> 0 

и 

ф 



Б 

д 

о 

X 


* • 

© 


ф 

• 

Б 

• •> 

о о = 


X 


X 

— а 


1 к 

со О X 

« 



в 

О 

<в а о ш 

в 

ч 

• • 

А 

Р> О 

а 

ч 


Б Х| 

Б 


;а 

* о 

о 

X 

Я В 


X 

а 

с 

© 

ф 

© в 

Б 

ь*\ 


00 

ш 

н >.-■ о 

о 

Б 

Ч 

н 

X 

н 

Н 

а 


О о 

© 



ч^а 

н 

н 

4) X 

X 

ф 

Б 

X 

Б в 

а 

X 

>> а © 

• 



® 

о 

с © н 

а 


о 

о 

ф 

о 

X 

•н 


о Ч| 

Н 


X 

XX 

о 

о 

№ 1 Ф 

н 

ч 

ч 

н 

ф 

X 

• ч 

хна 

н 

Ен 


о 

X 

-. О.Д о 

И| 

О 

X 

«Л 

Б 

ф 

о 

Б 


о ч 

О 


н 

■н 

ф 

о 

>> ч 

ф 

ф 


ч 

а * 

ф 

О Ф 

а 





ч 

х © а 


ч 

н 

X 

О 

ч 

X 



а 

о 


о 

аж 

ч 

X 

ч . X 

Б 

Ч »г 

Б 

Б X 

а 

а б 

и и О и 

Ж 


«л 

X 

О у — «с 

X 


ос 

А 


Б 


© 


о о 

Б 


о 

X 

Б 

А 

ч * 

а 

X 

ф 

о 

X 


© X 

о ч н 




ас 

2 

о я в е 

X 

Рз 

ч 

ч 

А 


© 

X 


а б 



X 

ж а 


ч 

май 

© 

;и 

ч 

X 

Б X 

ч 

а б 

Р) «л К 

ф 



д 

о 

О. № № 

А 

X 

№ 

ч 

н 

X 

3 



X 

• 


Д4 

X н 


ч 

Н м 

У 


о 

а 

ч 

ч 

X 

Б 

X 



Ч 

б 

с о 

ч 

ч 

О 

•Г-І 

& 

Б 

X 

X 


О 40 

ч 


ч 

X о 

© 

Т-І 

о о ж 

X 

чо 

Б 

>1440 к 

X © 




ф 


К X X 

«л 

ф 

н 

ч 

ф 

О 

Б 

а 


>> о 

X 


ч 

х а 

о 

ч 

О © Я 

А 

Пі 

ч 


X >> 


к 

Н >ні Ч «н 



и 

2 

■н Я К О 

н 

Б 

о 


а 

я « 



а ж 

X 


■н 

Ч О, 

ф 


Е Н В 


а, 


ф 

4-і Б 

• 

ч 

X © 

о 

О 


ф 

н 

«х а 


X 

Б 

рз 


X 

Ф 

к 


X 

о 


Ч| 

•н Хі 

о 

1г4 

в о 

ф 

ф, 


о 

Б О 

XI 

X Б 

ч %-< •• 

со 



о 

О 

О Я -н 

X 

в 

X 

X 

о 

СО 

X 

ф 


- X 

н 


і 

X І 


о 

ч« н 

о 


в 

ф 

о а х 

Ч с 

Ч Б = 


а 


4 

В 

Н О -Н я 

н 


а 

Б 

X 


О 

X 


ч ч 

о 


ж 

а а 

Б 

Б 

« *н О 

© 

Б, 

я 

а 

Ї4 с 

X 

Ф X 

а х 

ч 



’-л 

О 

О Ч о 

И> Е 

X 

н 

• 

в 

X 


о 

н 


ч 

Ч.ХІ 


о 

■НЯВ 

а о 

я 

ь 


ч 

Б 

С ч ч 

© 

о 

— 

О 

со 

© Я Я 

о 

а 


© л 

о 


ч 


О »гї 

о 




X 

н 

Ч Н ч 

н 


о 


ф • 

о 

X Б 

со ч ч 

•0 



О 


Ч ї о ї 


о 

о 

X 

а 

о 


ч 


Ч Н 

© 


п| 

X 

н 

о 

•н Е 


Е| 

«гН 

1 

X X 

Б 

Б 

*Ч Б 

н 


О 

Б-* 

X 

Е X п X 

Д 

X 

Б 

© 

ф 

а 

• 

*ч 


® о 

о 



Б X, 

о 

ф 

®ЧС\ 


2 


X х 


X 

т 

© 




Е- 

X X 

н 

А 

X 

н 

Б 

Б 

Б 

ч 

• 

и о 

X 

• • 

Ж ч 

© 

ч 

вН 

л' 

•Ні 

1 Б X 

ф 

X 

X • ж 

ф 

о 

X 

В 


О © 1 © 

8 

ч 

ч 

X 

Ф 


Л 


•гї 

О X 


«п 

X 

я ч 

Б 

Б 

В •• 1 

X 

о. 

ж 

— 

о ч н 

а а 

* *-» X 

Б 



Ф 

• 

ач 3 

ф 

ф 

<3 

л 

X 

к 

X 

X 

а 

А 

о 

о 

X 

« с 

ф 


о м 

© 

X, 

X 

ч 

ч о 


о ч 

О X Б 

Б 

ч 

4-і 

Ч 

Ф 

Е в © о 

2 

© 

о 



X 

X 

X 

Б 

© ч 

X 

о 

ч о 

со 

а 

ни в 

ч 

Б 

Б 

Б 

О X 


X *-• 

а «л о о 



О 

X 

о -х ч 


ч 

о 

ф 

а 

Б 

X 

X 

•н 

X ч 

о 

о 

ч 

•н «н 


Б 

С Я Е 

N 

о 

о 

ч 

Б О 

X 

к н 

а а 

ч 

о 

Я 

б 

н 

я н н п 

X' 

•Л 

о 

н И 

О 

ч 

ч 


«н 

ж 


ч 

а х 

«н 

X 

© в я 

X 

К| 

н 

о 


ч 

о • 

і а 




а н о а © 

о, 




о 

н 

ч 

© 

X 

о ч .Н 

X 

Б 


о 

X 

Ч X я 

н 

XI 

Ю «н 

© «л 


X ч 

© ч 

Б 

а 


ОС 

>з 00 Б Р> 

Оі 

со 

А 

Рз Б 

о 

а ч 

Б 

Ч Б 

© о о 

о 

X 

Е а я 


Б| 

ф 

я 

Б ч 

чл 

© 

> Й *4 


г 



Б 

ч ч в -н 

О-І 

• 

о 

X 

о 

ф 

о 


я 

О :х 


я 

П.М Ні 

н 

ч 

,в ч 

X 

І 

ч 


ф 

ч 

б сСч а 

© 



и 


ф <И 

Б 

•л 

о 

О 

со 

ч 

Б 

Б 

^ в 

ф 

ІЧ 

© 



о 

*Чо. 

У 

•НІ 

Б 

о 

1 ь 

X 

© — л 

ч 


Ж 

н 

о 

В Е Л Я 



X 

а 


Б 

Б 


о 

ш Б *«; 

о 

Б 

* © 

а 


н о 


в 

V © Н 

© Б 

© а 


О 


о 

б 

0} Н Я 

•гН 

Ф 

ос 

X 

«н 



X 

Ч Н о 



>> н 

а 

?>> 

я ^ 


Б 

№ 

о 

х^ч.© 

ф а 

ч о ж 


*Ч 

в 

я 

о 

В О X 

Б 

а 


3 


О 

• 

7Г 

© 

н 

о 

а>зх 

X 


Б 

н о. в 


о 

X 

X 

ч 


У X 

>- в X 

X 



ч 

№ 

>» Н -Н X 

О 

Б 

ф 

о 

Ч 

О 


X 

X о 



X 

о «н 

>1 о 

я © о 

А 

н 

X 

Б 

ч 

X 


о н Б 

н 


Б 


О 

я ■ X © 

н 


о 

Р* X 


Ф 

•• 

ф 

О Ф 

X 

ф 

X 

а х 

а о 

В 9* О 

Б 

о 

* 

>. 

Б >> Ні 

X «н 

О X 

х 



р> н 

О X А Ч 

о 

ІЛ 

© 

X 

X 

Ч 

X 

X 

РЗ 

о ч 

н 

о 

X 

о 

о 

ф 

о © 

ч 

ф 

о 

н 

X 

X 

Н X 

©ач 

х 

£ 

о 

ЗІ 

о 

НО ч ш 

ф 

О 

а н 

X 

О 


н 


Б Б 

о 

ф 

Ч <В -н 

Е 


Я В 9* 

о 

ч 

X 

о ж ч 

У 

а Ч 

X о о 

о 



о 

ф 

о сс х 

ч 

X 

н 

а у 

40 

ч 

о 

•* 

О 

«л 

й«х си 

о 


а о 

ч-і 

Б 


ф 

я ч 

ф 

Б 

X о 


О 

а 

3 

ч 

я а-л асі 

в 


>> о 

н 

8 

о 

Ч X Б 

X 

н 

и н ч 

ч >» б © >> а 


® 

т 

а б 

X 

>>со о © 

чл 



а в 

а с ч х 


о 

© 

Б 

а 

© 

ч 

X 

© 


А 


ф 

о 


н 

в з 


4-і 

X 


о 

со 

У 

X © о 

Б 

Є* 

о 

© 


Е * 

• 

X 

X 


ф 

ф 


А 

а х хі 

і* 5 

•> 

со 

® с 

® 

X 

о в в ж 

ь 


• 

О X 

X 

С 1 

ж н 

о 



е 

д 

«Н >» В 

X 

X 


Б 

© 

Б 

X 

ч 

© 

о н 

ч 

ф| 


X 

и 

© 

Я ф 

X 

О 

їх м 

ч о 

а 

X 

в ж 

Б 

< 

!' к* 


н 

В В № 

а 

№ 

«Л 



Ф 

н 

ч 

а 

о х 

«н 

X 

• 

• 

я 

а 

Ф «н я 

Б 

о 

н 


У 

Б 

п 03 

У х 




я 

о 

*>> О О -н 

ф 


ч 

О 

ш 

а 

Рз «Н 

ИЗЧ 

ч в 

м 

•• оз »Чж 

К Ч »; 

о 

Б 

о 

а 

•• о 


X 

X X 

© 

г 4 



4-і 

о н ь н 

а іл 

ф 

Я X 

X 

о 

ч 


ф 


о 


• 


ф 

о © в 

н 

X 

о 

X 

н 

ф 

аж 

Б Ж © 

ф 




х 

©осо 

б 

О 

Б 

X 


Б 



О 

Б 

ф 

ч 


а 


Б 

Я в в 

о 

ч 

X 

X 

Б 

о 

Б ® 

& ч 


О 



д 

» а я О 

о 

Б 

Ф 

ч а 


А 

ЇН 

X 

О 

В ТН 


Б 



в 

а 


Б 

і* 

Ф к 

© 

ч 

г» ю 

*** 




ч 

Ч Ч X 

а о 

ео 

ф 

рз о 

н 

о 

© 

а 

О 



ф 


X 

Ф п в 

ч 

о 

“5 

о 

в X 

а © о ».о а 

© 




ч 

Я Е Е О 

Е 

н 

Б 

Б 

Б 

а я 

ж ч 

Б 

|И «1 


X 


ч 

ч в п 

Б 

а 

о? 

X 

я 

н 

X ю 

х • а в 


о 


/ 



ЗгЧ 

1 1 и 

1 

1 


X 

1 

1 

© 


« 

к 



1 

1 




>3 


X 

1 

«н 

\ 1 






в 

чЛ 



1 І 


4 

1 

Ф 1 о 



о 

О X X 

о 

© 

о 

ч 

о >» « 


(Я 

X 



л 

со 



• 

н 


о 

ф 

о 

X Ф 






X 



Р> X 


о 

ф оз © а 



ж 

X ш ж 

Б 

е. о 

о 

ч 

X 

в 


а 

X 



ч 

о 



о 

р> 


н 

н 

о 

х а 





о 

ж 


д 

ао 



01 

я н 



СЙ О *ч 


© £-< 

X 

и 

со 




о 


• 

•н 

а 



X 

ж 


а 

© 

© 

Б со 


ж 

• 


ЗОЯ 


ь 

н о 



ф 

• Є о 



о 

*• • Б 

к 

Б 


■ч 

ш 




® 

•н 


X 

н 




X *л 


р* 



X 


я 

о 



Ч X 


£ 



о 

н 

рз о X 



-к 

А А ф 

«н 


о 

© 



£ 


3 

а 


н 


X 



•н 

а 


Б 

• 

А 

н 


X 

<г 


<■* 

ф 


Рз 

I - в 


Б 

© 

н о о 



х 

н н со 

о 

© 

в 

т 

о 

а 

>> 



ч 


© 

X 

о 



Б 




Ч «Н 

н 

О А 


ф 

а 


•Г-І 

к ч 


Нн Е 


о 


© а 



Б 

КОИ 

Б 

X 


У 

ч 

X о 


е 



а 

н 

• а 


• 


м 


с 

О У 

£ 

а н 


ч 

Б 


Б 

ф 


© 

со 


Й 


в 

ж 



. «гН х 




а 


н 

о 


в 

к 


ч 

ф 

ігі а> 


?*3 © 



ж 

А Ф 

СЙ 

Б Р» 



X 


ж 

X Ф 


а о х 


ф 


че (Р 

X 



а х ф 

X 

СІ 

і X 

ф 

а 


а 


ч • 

X 


© 

Ч О Б 


И 

Б 

>» 


з 

н а ч 

N 


ф 

Б 

• 

•л 

Н X 


к 

X н 


X 

ф 

© В о 

н 


о 

Ф X Б 

а о 

а н 

ч 

о 

Б 


ОС 

X 


а ч 

Б И 


Рз О 

н 


И 

« Б 

о 

X о 


а: 


д 

а © 


о 

сс 


и 

X 

а ч д 

© 


Б 

Б >> О. 

с 

4*. 

Б 

о 

Б 

о 

X 


Е Я 

п 


Б 

ч 

>2-0- 


X 

Б 

ф 


о 

ч 

Б 

н ж 



ж 

X 

н • 



ж н 


я 

н 

Е Є І» 

X 


о 

• а о 


Б 


X 

Б 


Б 


X 




Б 

а 


чН 

ф 

X 


а ж ш 


р> 


• 

X 

ф 


X X 


• 

*Ч О 



а 

О >3 ч 


н 

х со 




Б 

о 

•4 



1 в 



X 

о 

Ч к 


а 

н 

а 


О «н 

«н 

X • 


X 

а 

Б Ж 

Б 


ф 

X 


А 

НО 5 Т 

© 


о 

ч * 

X 

X 

ф 


ч 

а» © 


о 



н 


X 

• 


© Ті 


Б 

Я М 

о 

Б & 


«н 

а ф «н 

Б О 


о 

Ч X 


0 

Б 

Б е д 

с.. 


ф 

© «2 

ф 

л 

ч ^ 

к 

а В 


асс ^ 


ф 

€С 

О Б 

м 

м 

X 

X 


8Г 

Б « 

Ч 


о 

© 

а 

X 

X 


ф 

о н 


о 


о 

с 



X Б ч 

X 

ф 

X 



и 

■ 


о 

оз 


о 

X 

ч о 



Б 




X Б 


Н X 


В в: 

о 

в 

X 


о 

X 


0 

X 

X •• 4-і 



р 

а н о 

ч 

н 

X 

Б 

X 


а 


Б О 



X 

й 

X 

X 

X 


р> 


ф 

X «Н 

• 

Ф 4-і 





о 

Б ^ 



ф © 



X 

п с Ни 



СО О Б 

о 

о 

ч ^ 

н 

о 

X 


4-І Б 

1 


Б 

о 

4-і ф 

ч 

0 

о 

X 


ч 

Н Ч 

а ч 

• 

я 

• 

4-і 

X 

о 


X 

X р» 


X 

© -л Е Б 

у 


Б 

ч-Ч 


о 

рН 

Б 

СГІ 

а 



о 



о 

а 

X 0 


Б 

а 

ф 


ф 

а о «н 

© 

о 


ІГ-І 

со 


X X 


н 

а 


X 

ч 

ч X о 

і 


о 

** Б **■> 



Б 

Е 

ч 

Б 



«н а <с 




© 

& 

Рз ф 

X 



рз Ч 

я 

Б А 

я 


4-і 


ю 

X 


о 

X X 


X 

У 

ф х ч 

а 


X 

XXX 

ч 

А 


о 

о 


>і 


X Ф 

м 


ж 

X 

а 2 

о 

X 

Р» со 



Б 

•н 

н 

(О 

а х 

ф 


4-І А 


о. р- а 


ч 


со а>< 

* 

X; 

52 

н У 0) 

X 

н 

© 

ч 

Б 

о 

© 


X н 




н 

X н 

ч 

© 

© 


• 

2 

ч 

Ч X 

я 


«Г-< 

ф 

• 

X ч 

• 

Б 

>» Е 


«л 

4ҐІ 

X 

Рз 


н 

ф а ч 

X 

х ас 

N 


н 

X 


Ф о 

X 


X 

© 

X 

И 

ч 

X 

X 


м 

•“ X 



в 


ч 

ч 

X 

Ф «н 

в 


У 


Б 

о 

ч • 

а 

а 

о 

Б © X 

ф 

о 



к а 

ф 



Б 

н 


н 

а 

1 

© 

Б 

Б 




к 

X 

А Р> 

-н 

А 


ф 

о 

СО н 

н 

д 

а о 


о 

Б 

© X © 

* 


ф 

X х о 



ч 

X 

Б 

о 


^.ч 

X 


X 

Ч ЇН 

а о 

о 

о 


X 

^ ВИ 

н н 

я 

н 

1 

Б Ж 

ч 

© 

н 

X Б 


а 


X X ч о 

р 

У 

Б О* 

>> а 

X 

ч 

о 

ф 

ч 


ч ф 

ч 


ч 

ф 

о о 

со 



а 


о» 

У 4-і 

а н © 


а 


Ч 

* Б 

2 

я о о 


Б 

чл 

Н X о 




© Б • 

У 


Б 

ч 

>»о 



о а о 

• 

© 

а в м 


1 

ф 

ф 



Й X 

о 

ф © 

я 

ф 

X «н 

а в о 


о 

. ж 




Рз ч н 

о 


о 

о ч >> 

о 

(Б 

ф 


а 


І» 


X о 

X 

ч 

X Р 

ч 

•• 


ч 

ф 


• 

<0 

н 

а а х 

ч 

н 

Б 

н 

я я м 

н 



* 

с 

X *Л 



рь 

о 

р, %-і Б 

Е 

а а 

ф 


X 

н 


у р 

У 

X 

У 


о • 

•н 

о 

ф 

ч 


X 

ач 

о 

ф © 

Р> «н 

© 



а © 

о 

© 

*Н ос 


рз О 

X Б - 

о 



Б X 


Б 

Е 

X 

X 

а о 



X 

X 

X 

• 

•л 

Б 

а 


ч 


а 

Б 


н Е 

а о 

> 

1 

ч 

Б X 

X 


ч о 


а со 

Н <3 = 

Б 

м 

"Г 

•М 1-4 

•н 


Б 

ф 

а о 

к 


Б 

о 

Ф щ 

ф 

со Б 

в 

ф 

•* 

ч 


ф 

о 

к 

о 


X 



X 


© 

X *Н Д 


Б 

•л 

и ао 

о 


>> Н л ч 

X 

ш 


у 

Б 

Б 

о 


• 


ч 

• 

>. 

X 

в 

Рз 

• 

Б 


ч 

Рз Д 

о 

о 

ч 

а х 

£ 

X 

Ф о 

У 

а 

Н Н 

• 



ч с Б 

А 

со 

С « 

н 

© *н 

ф 


о 



>» У 

• 

ч 

я 

й 

X X 

Б 

о ю о 


о 

Б Ф О 

X н 


Б 

о 

ч 

ф 

Ф X 

ф 

ф 

я 

© 

•5 

ф 

© 

в 

Кї 

а б б 

© 

о 

X 

X 

ф 

Б 

а 


X • 

ф| 

14 

2, 


ІгН Б 

«н 

X 




X 

Ф рз О 

Ф к 

о 


X 

а 

Б 

а д 

X 

а 

Я в 

ф 

і _ 

03 

© • а 


о 


Ч 4-1 

х 

н 

>> 

со 

ч 


>і 


Ч м 

-• 

Б вН| 


4-і 

к 

Б 

X 

• 


0 

Б О 


X 

•н 

•н 

© 

© 

ф 

ч 

п 

<г 

ааап 


0 -л © 

со 


Б 

ф X 

ч 

о 

© 

X 

X 

© 



ч 

•н 

о а:. 


4-і * 

ш с ч 

ф 


© 

Р> X 

о 

со © 

Б 

О 

:г 

РЗ 


о 

Б 

Б Ф 

Б 

X 


а ч ч 


Сн 

© 

X 

ч 

ш 


а Б 

з: 

в 


ЦПЇ 



а 

X ф 




н 


а 



а о 

0 

ф 


03 «н Е 



н 

о 

і. 

• • 

о о 

о 


X 



к: т-і 

Е 

ф 


© 


о 


•л 

«і 

Б 

х В 



• 

ф 


ф 

X 

© ж а 



X 

ф 


X о 

о 

•л 

«н © 

а © 

© 

X ч © 


£ Ч 


•0 і0 * 


Е 

X 


а 

• 

а 


Б «л 

ф 

н 



ф 

в 

н 

X 

X 


Б 

н • 

V» 

X Б 

• 

• 

со 

X 

• 

ч 

ч 

гг 

н 

Б 

ч 

X 

© ч 



ф 

(н Н >) 

А 


о 

ф а 

о 

© 


X 

а 

^ в 

ф 

Б Ф 

X 

ї 

ю 

а 

• 


Р» ч 

© 

X о 

X 

X 

о 


«'1 

© А 


ф 

X Ф 


о 

х ж х а 

' * 



Й О Б 

{м 

1 

>3 X 


ч 

о 


Ч Ф 

Б 

X 


X 

ї>> X 


X 

ф 

4-і 

ч 

со 

X X 

о 

шах 

о 


© 

я 


д 

а«н ни с 

X 

Ф У © 



1 ж- 

ГГ »М СГі 

«н 


X 

о 

1 

© 

ч 


X ч 


•н 

ф 

У 

В 

о 

>3 

н 

X 

ч 


а х 



н 

X 

о 

Ч К 

© £ 

н 

в, 

ч 

ч 


а X £ Б 

а 

іг 

а а х б 

Б 

к 


а 


о 

«л 

т 

X ф 

ф 

а 

X 

4- 

О ф 

X 

о 

© 


0 

ф 

© ф 

X 


а ф 

ч 

■ 

о 

© ш 

р» 


ф 

о 

• 

X 

хани 


е. о. и 

ф 

ч 

Б 



ф 

№ 


Ф Б 

X 


© 

3 

х а 

А 

X 

X 

ф 

*л 

а 

Б Б 

н 

в • 

р> X 


о 

X 

^ а 

% 

•1 

1 •• X 

не | 


Ч че 

а 

4—• 


X О 4-і 

X 

X 


. . 

ч 

Б 



я о ж 

м 

« 

ш 

© «н 

ч 

ч 

Б 

X 

С -н 

ч ч 

о 

В £ 

Б 


А 


о 


•н 

я 

X X 


о 

со 

чл 

© 

1—• 


X Б Б 


X 

X 

ч 

о 



—- 

я 

ф 



X 

ааі 

•н 




о а: 

•Н н 

а 

«л 


ч 1 

н 

о 

а 

И © 

о 

н 

Ч X 

X 

со 

ф 

И Й ч 

н 


Б 

о о 

© 

ф 

ч 

© 

40 

® 


Ін 

а я 

У 

о 

>ч 

о 

© 

Б 

о 

О 

X 



Б © 

Е ч В 

Ф «л 

ІРз^О 

X 

ч И 



Ч В *н %-4 

а 

о= 

ф 


0 


(н 

с 

о 

ф 

н 

н 

Б !#н 

н а 

X 

Е 

■а 

X 

Б Ф 

о 

X 

X 

со 

о 

ш 

а 


4-і 

Р4 

к 

3 

Ф' н 

ч н 

X 

в] 

>» я 

Б 

ч 

а 

X Е О 

в 


(_• 



© 

X 

ч 

© 


•л 


в в 

Б 


Н| 

»=; 

а 

=Т Е, 

Б 

© 

а 

а 

ч © 

в 

Р> ч 

ч 

о, 

и і 


О 

а о 

X 

о 

а н 


о 

X 

Н О ч 



0 

М Л 

• * І-* 

щ 4 

А *Н 

3 

ф 

о 

Б 

о 

«н 

03 

в >>: 

из 

•н а 

1 

ОІ 

о 

а 

іф аі 

о р 

|а 

X 


р 

|е 

в з* 


ж *с 

в о 

• «4 

п 


Ж X 

в 


ф 

КИ О 

н 

со 

X 

о 

о 

Б 

Б 

X 

я 


4-і 



о 

о 




р> 


д 

ф 

Р* со «н 


© 

ч 


в — 

•л 


а хе 

• •4 

Ф •о 

н 


л 

а іл 

0 



о 

о 

ф 

о 

У 

ч о 

• 

.н 

• 

• 

® • 

а 

• 

• 

• 

о 

• 

н • 

а а © 


й 


ф 

• 

Б 

а 

• 

Ф п 

Б 

• 

© 

Ж Рзе 

ф 


> 

с; 

«я 

Ф X ч 

о 

х 

х 

ч 

ч 

X 

ч 

я Чї 

м 

в 

2 

3 

4 

4 

є 

5 

6 

7 

X со 

Ф 05 

ф 

и я 

о 

1 

Е м 

Д 4-І 

н 

Си 

X 

о со 

ф 

X 

Б 



а н ш 

X 

х 

у 

о 

О *-! 

X 

н 

н 


2 




ф 




м 


ф 

Б 

р» © 

о 

м 


Б 

м 

н ч 


м 

д 

X м 

ч 

Ч X • 

о 



Б О Б 

о 

X 

ч 

Е 

Б 

Е 


X 

о 


ч 



Б 

ч 




о 


а 


Б У 

X 


X 



ІЛ «л 

X 


X н 



и 

© ч- 

X 



о X 


X 

ч 




в 

ф 

а 


© 




ф 




» 


ф 

А 

ф 

н 


ф 

о 


о © 

ф 


X £«-« 


Б 

А х Ф 

со 



а а а 

СІ 

ф 

о 

© 

аі 

а 

X 

а 

о 


а 



X 

ч 




» 


н 

н 

а ш 

ф 


X 

н 


Ь Р> х 


Рз ® 

в 


о 

Н Б Ч 




Е Н Ь 

ео 

Б 

к 

X *\ 

я 

Ч Е 

X ( 

Б 



X 

X 




н 


© 

я 

Б X 

Б 


га X 


О О 

со 


а у 

ч 


Б 

В К Б 

и 


о 




Ж 4 ІО Ж ’ 4 В ПІ 4 4 СОСОСОНСЇНСО 
Я» , ]й В Р й Л Й. А я 

О О г 4 Ч! Ю 1 ЧДН»*І І , і -Б • ' 

4 X • і їв Я Ч К. О О . ' 4 й 

й„о й , в я а нча> ж* ж» й в .ю.ж» 

я> к ом » да я р о я ох 

:$ ь к > о 4 а а но чтз * я о 

я о ь* ь й у а ®4 о я о л “ах 

я я ® Я Я т а . в 4 й * <ж о о 

Я ж в і о *» '- в .х в й Я Я А Я й 

•а в >-* я о • й а‘4 я V я Ча да ч я 

о я » оЬ вгв о р я я я о. в ж 

•я й Ь_, я я я я 4 о я я на 

4 о 4 в в я в я о я я в-х.о>а в 1 я я 

х к н о >- г о я а н в ж х яо я 

а 4 4 о й X а 4 Я я ІК^Я^вй 


йоявй в*ч *ч ® 1 з в х и з ж й йш»іхржох;ях 

* я я о я я я я о а в я ж о р в о х со о х Ів в о в Е а у 

ж р о . р в х а в * н н охав ® і и- .н н я о й ж 

В Я 5ІЧЯ’ Я* «г»Р 8 4 К Н X ХННОХЯНВ 4 а 
О X О Д ® Я 4 Я ' Л - Я Я О К ф 0’ 4 К 0 * Л N і к* 

Я Я • 4,< X Я Р Н Я 4 да а Я, І 4 В Я а- 4 Ф X X Я о а 

0 ОвОЧОвВОВР’ Ж Ж Я Ф Я О , О X я л • м 

У X Ж Д Н X X Б X . О X да В О О 43 Я Нй'о х ®, о 

«ЧОМ1КЧ0О 4 У Я Я Я Л» Я й яв 4 о р 4 о а в в о« 

Я X 0 X » 8 Ж • К Ж Р Р О Р Р В-Ь' Ф 0 Я й - * X4 

о я я и( х а р в в я'я,в к х х О х.к> °я а ® оч , я ас 

ООИ-ХОЯ0ЙФЯ О К в О 4 ОТ Я-.® В я и Я О 0 • 

И» яйч ш- 4 -у х о в р я 'о в ж.? я ф я і Я ,а,о а о ,н я я 

о 8 о я . й й * ч з н в о й МГ 4 , 0 ' .ч 

яя в а а у я 4 ж х н • ; в в н р н ;® р да ж .а а,, -ж 

О 4 Н Я И рас а Я 0 8 Ж О 8 4 Р Я В В СП Я - М.Ф 

я н 8 я у я и веди я ® в я а. я х ч о о 4 в й 

® 8 в н - я я я н„ж 8 х, я" иа* о я я о» й я о 4'0 в я я* 4 

Р • Я Р В О 0 ф. Я » 8 ЖФ.ЧООФФ4 « <4 0 я,'*й 

ВЯааярхХЯ X О К • в В 8 о ЯК - «4, X Р 4 

X Я > а 4 а Я а К « В В я 8 з Я Я : яндао ШОВ 

ЯР да-ОЯХ-ЯЯ* В X о ї 0 « 0 **ЧДЙ ЙЛ’ОВН 

я о в я о V ні, чя* , й х а й я 8 й о о а ® да 

О О г-4 Я К Я X 5 !-X ОЧІ Ой я « 0 8 8 , Ос' О :Г_ 

* В о її о • о х.о О О. Я 8 О ф О 4й Ю ПІ Н Я"Ь 

ча х ч о я й о в й н* ® » я.» 4 а н о р г а й в о в 

я а в л а в « в _ й Чх» о. я X ж р ар я в-н й я 

й О О 0 Я 4 , 5 п. а Яі.Р 4 н: О 4 X О О 4 О Я 8 н 

8 р X 4 • X В * а $ Ні Я 0.0 4 Я 4.x ф) Л Б"* ►* в 

О 8 В О V н®К* І її О К.. я СГ о - 8 ГЯ О О V 

►іоясаня й«я я яв іа-й.» к 5 я явно 

и* і 4 ® я неявна о*4<1; . зве йн»®»і 





О З-Ж-Й- 

X 34-Р 

о- а 

В Ь 

4 Й 

4 О 3 Я 

Я Й 8 

ав ч* 

о аа 

а 4 

явно 
я 4 а н: 

з а 
4 ,_да 

О їя 

:< о 

д X 

9 ш 

ЗІ 


а: 4 

>-з в о в 
о 8 ->іВ ф 


н а 

В 8 Я 

М • о 

Ф /8 

0 а 
я а о в 

І-» О 

й а ся* 

Я 8 

8 0 Я 

• Я й 

А • ® Я 

• Ж 

® а о, 


х н: 
а*4 
я о 
о я в 
ні» К, 
в о 

Я ДгЯ 

~ о 




н а 

8 Я 

О 4 _ - 
Я Н Ні 8 
о « ',Х> 
К. Ні -Н- 
0 О І 

ж 

® и о 
і в 
а я 
й т> я 

О 8,.Я 

а я 4 


•о о.а н 4 0 
о і а <-Зй 4 я 

ай[*д є»-* о а = - 

О О й 4 ; • Я н В к В в' О й 

В Н у Я Ж В В 8 С 4 ® В й я 

- № ж *о л й я к в ® я 

^ ^ - а в о' а я о-, о в и н - ,:ж п 

в й в » а о в не й я '«^о а н в - 

® в н 0 я в о я о я .я а х 

• 8 я^х о- о ясав Р ® 

.• в а н ® . о ь» о 8 

в 5* X 4 в -Г . 8 їН 
О X й Я О й В 
Й а П 8 8, О Я Ні о ж 

ні о да я * я «. а о 

■о В я о в »>о в 
Ф О 8 ~ Я н; О. л я 8 

М н » ® 8 С ® Я К В 

® н • 0 й- - Ф в 
■ а а л А т й в -в-* я 

Я Ш № ® В 8 Я-В , О 

л о п » н да -® X- і да 

и , И * (Ґ 8,43 н*„ 4 

►9 3 а а в я я 4 я ,зс ®:® да.,.. 

о я о 4 « » — Ь Р в я 

< о й ні о і н да н 
ЧЧ я* а к ®Йв 
М 8 Н Я в 0 8 

а о о ® 4 о ® й ж а; “ *о 

да ® >• ні * £ н ® 
й « й : о ні о 
а а о я й'Зя ,а й й 
® В к я В да- н 8 

О ЯС Я 8С1-9 Я 8 

Зі ж а з в з 8 - 

о * «я» „ _ 

В 1 -І ,О х и о о В й я ,® я 
Оі. 4 ножнйчО'о ; »,м~а 
» в а ні в я і 
. - - 4 О В Р О Я 

Н я н; ® ю •• а 
я ш ф я а •• в 

о о о В » 

• * н р о в а о в 

• в р я, а о а 0 

•. X в о р а о я 

очне н н Ф 
ПІ К Н Н Я і-3 в я - 

Н- — І-* 8 й 

« о а а 


X о 
о о 
а н 


Ф 4 

В Ф Н я Ф 

р в о я в 

н ні х н, в я 

н я ф н я 


н 
о к 
а о 
й 

■й о 


8 а 


а 


« 

® 

н ж 
8 В я 

-4(ір»„, 

О й Я 4 В Р я 
О О- РОЯ 

а о » а а 

В Р Н р 

в я а в я 

яр я- р в 

►н а з 

я я н а я 

о ф в 4 

В Я й я н о 

~ ф И- ®. я 

да г» р 


о 

он, .в 
N ®(. Ж < 
Ф я.® й ф О 
Я Ні Я 
Я: Я Ж Ні 

а ф й 
ш я Р 
о в в ф 
к а ж 
я н ® 

8 Я Н Я 


В • • я 
ЯС 1-3 в 
Я О О Й 

о й й 


Я Р 
8 


Я ВСЯ „ 
й О * 
а ** 


•• і 


13 

І н 


о 

і 


4 

ииая 
й в р 
Н Я В Я Н 4 
І І І В 8 • 


хм 

в в 
я о 

О Й 

да Р 
о 8 
н 

о н 
а * 
о- 

Я Я 

* я 
а в 
о 

я Й 
в 

о 


н я -я- я --О, 

4 в ф Р 4 
Й Ф н 
Я й 8 И 8 
■ ® >+ X Ф 

я х 4 ж -да 
8. но 

й.жр 4 й 

Я ф о я о 

4 й В Я 
Я 8 Н О 

а в - 8 з 
р. яс »►; - 
я' й в а 
р ф ах 

8 Н ОР О 

® ® ода 

К - X 

в р 

й .X Ф 

о о н й 
; і ж в а н 
х р н о 
н а а я я 
0 8 * в. 

Ж Й Р 
ОГСВ 8 0 8 
Н 8 О 

о явн 
да »р 8 я 
о ю Р в 
Й й О о 
жон X ж 
ні а о о 8 
р; •• к 
Р 4 ь* 
Ні' я я ж 
ж Я 8 4 о 
8 й о а н 
Н В В й 8 
Н Н Р 8 Н 
Я » Я 4 


Ні 3'. 8, 


Я Б 
о о 


1 


. н: 


й Я 
8 8 
- X 
О 

Я ж 

я 
я В 
Ф н 

І 8 


н й 
Р в со 

® Я 8 Я 

а да и х 

в й о в о 

8 н да н 

я — о в »-» 

® ю да й я 

й О О Ні 

8 й а 
х я ж да 8 

о Р І-»Р 
4 0 В Р 

» О Я Н Ф 

І І Ні 8 І 


Ч X Я Я й Р Р ® 
8 В о 4 в нх К 
• - яра» с 
н -он: я 
в я ч н х к 
4 ОВ.ЯЯКО- 
Я Н X 4 В ® й 
МОРО0 4 3»-* 

ВР ф 0 ,- <3 я 

о’Кжх ) о-о 0 
да 4 я 0 4 Ф 

г.і й а о о ф > й я 
в н н й н ф 
я ж о р й я ф ар 
ф о я »-» в в о 
й з а я я я к 
я я ж я ЯФЯС- 

О Р В О Я н» о 
а в юс. вика 
Р ж 8 Ні О 4 8 
о:з 8 н а я 

4 а х в о х в 

С-іВ ж в ь» й х 
я ч а ® н> к в 4 
Н* 8 О ЯС 8 й Й 

• о я я а ж 

В й 8 И Р Ф 8 

а 4 в о ж х 

8 дафвояао 

Ж •• 8 Р Я К 

в X о х в о 
4 а ні о я а і 

• • ® я х 4 Й о 

У Ні О В п Ні 

X 0 3 Я 8 

в ж н око 

» 8 Ф О х — н *4 

0 ХР л к 

® о а ті ьа а 4 

я н »-» й а а 

х о а ч 4 а р 

о -ж о о а я 

З °я- 3 ^ія 

з ж О ХР о о 
яс ф н я о й а 

Р X Я й 8 В 

Я К Ф 8 3 Я й 
о^ оах 0 нав 
да 04» ж о а 
о ф а р» а да о 

й л х о о 4 

3 | -»‘й;;и а 

в о-Я'ЯНдадаи 
о ,я а ® ф о Я * 
а 4 Ррхофф 
а я ф з я я да 

а в з ж -» о ж »-* 

» І І І І 4 І 


• 4 й - я » й~да в в 

0 0 3 4 0 0 8 0 

Н « В X 0X0 

• о 4 п я а 

р й о и з о к 

СЯ З В Я >К X Й 8 4 

о ж а о в в'Р 

0зн4йдаяроо 
ЯОФХОВФОВЯ 
8 КО ЗЙН84 

8С4 НЖНІЗХХН 

» в о а х я 4 

а К 8 с да х 8 »4 . 

8 о а о х к 
С03Н4 Ні р о о 

® 4 4 й 4 У О В й 

оййяхававя 

04НР4ВКЯ0 
ЯК 8 Вййвв 
® 4 в я 44 т х х а 
я ж а з н я . 

ЯЯСЗХОВІЕҐ зя 

а 4 в» м в а 
я я ж х о і о я 

ХН-088К НЧЯ 
О-й й X »4 Я 44 ® 

н р в ® я •• 

4Ч4ЯЗ:® 38 

ялаовзявня 

Я Я Н *0 4 8 Р V О 

а о о р 4 чо 
8 р ойдарйжв 

4 яа р 8 з ® 4 
У 0 о . в В 2 - А зс 

Р Я 4 ® Н В 4 

в 3 » з З В в о 

у 4 х яс нова 

4 Я X 4 Но- Я 4 
О Р й 4 3 8 Н 

ор.ш Н ОЙ4 ® ЯСО 
4 4 4 4Н Я Я 

в* ж ® х н ар 4 

Н 0ЯЯ8Р408С 

з я ® а 4 й в 
ХХРЯЙ4ВХ 
Я Ні 4 Ні З Н Я 4 

® ЖЯЙЗЯНР 

й ' Я 4 ® > 0 - -н он 
з -,р а я х о 

X, О Я й Р в 

з а о у * к з н з 

К йн® 4 ’ 4 да®з 
® Р Й 0 0X4 
Я, . К Л О Р я н я 
4. завово4В 
В _ 8 О Й Р Я Х^ 

« ® й 8 О В 8 Я 

М 4 Я і й Я О 

і хіі і 4 4 і 


Я і,БО.В X Я -ІЇ'чПІЧ 
а О Я 8 Я Р О о'й 8 
ООЯХ О У н в 

к н 4 в к 8 • о а 

8 4 X Я 8 Н НО 

Х М ЯС Й 4 4 0 О НЧ я 

4 Я а й г й й Р м- 4 

й п а р я , я 0 4 

04 08РЯМ.І ЯВ 
у в X 8 Р 4^8 4 

я о я а 4 а 4 4 -і о й 

м й в я а к в зв я 

а о ж - р»о*во, 


я а 44 я • вг ' 
со в я о яха» 4 н» 
сл ж а 4 » 4 в л 

я а: а я я а х Я я 

ЙВ Ні УРЯР4» 
4040 Я 4 8 В Й 
н ж ся в в х 4 Р Іа 
4 я о о а - 4 я 4 , » 

4 О н я Я 4 ж р 

я в в а 4 а ’• я 
х внав 4 к 8 о 
о й да 8 у янв х • 
ж о 4 да о яйм 

О Я Я О О» О 4 
УО* ЯВ80ХН ІЗ 

ВО ЗХЯОРКМ^ 
даяо ояавяо 
роакяйзання 
айй в в х в 8 , но 
ЯСЯ 8 ЯРР ах 

4Х04ОУВО х 

ж- 4 йняавав 
в зс я яв с » 
ох й я в о ■ 8 Р» 
ор®а»я х й 
а ж о о 4 в в о - 
в йяндая яоо 
да я 8 4 4 - коня 

в 4 я яс о р о а 4 о 
НЙ4 я я К 0 н з я 
о у й я о а 4 ж 
ж з а 4 х р аих 
йввк 4 а я- 0 х 
о -о р Я 4 в я а 

Ж 4 О 4 Н » й Я В 44 

о й» в в а ж в х 
ч м 4 ,й о Ч в Р а р 
ох ворапаяРв 


• :а з х 4 й я • « 
з • 4 ч Я в х я 

УВ.Ч34-4- О 


К Я зЗ X в о не 

43 В4Ф4ХС0Х 

ЗО ОйВйКОМО 

з в вв» 8 »кнда 

І І» II 111*0 














» І «. > І І 
• Я <Н О 4 О ті ті ті 

€В**Ч*'ЇС* 

З О й 58 й В О Ж 

а о, о в і ч - ® 
А 0 к <н по, 
я а ж е и -н о 


я о «І— ж о -н р ш 
в н в н й н >» н 
К О Ои Ч"5Н Я 
ЯІЬСНССОв 
ос ж аЗ.н 408 
ос 'Ч/Чч ш >> 

Ш <Н О 3> 

Н В й Я -4-ої 

ЯЧНЧЯЯВЧ 

ь ос « О, Я ті 
оччаиповз 

8ЯОО«ОйЯ8 

а, л а ж в і» я а 

0 4 • Я Ф в 

X *н ® О * О 4г 1 
Я Я а Ж В а *«' 

№ о О ® О «н О М 
40 Ж а Н Я Н ті 

а ж ч х я в о а 

о а ф в »<н в 

® в « ч я з ч - 

а з, я 


І І О І 

я * >» 

Ч я а • 
О 4 Ж Ч 

К 04 9 
О Я О, Он 
Ф Н * 

4 Ч О 9 
Ж 

Ж я 

ті • й Я 

О. З о В 
о»о а о 
я я я н 

Ж « О 

ос о а 
о н й 4 
я не 
н й я 
з> о я хе 
о а з> я 
ч о н з 

■н Я О О, 

в « а д 


ос ж н ж я 


І . 1 Я »,0 ті, К -І « К 

— Ч В О 0 4 4 

-яо осе а ч о 

«на— я ж о ж «і 

ж о а « 'і в в я ж 

яаижнФ'о ао 

Ф ж Н Ж Ж> В ОС 
ю й4 в й'в « и а - 

а з ч « в л 4 ®>х 

ж «яв о с я 

О ІН « 4 О О О Я і» В 

О4ВК0Ч оно 
Ф Ж Ч я о ж о я 

ж в а я ос а н 

я я о ж ач * ® • а 

О Н В О: чзя ~ н « >. 

4 Я Я ® .'Я 1 4 К ЬН В 

яачаяясгячн 
в о а «- ж а а я * 

• о о‘ 2 О ж я Н а 

ф - о . „ .з» а ж 4 я в ж 

я а очж а я о <4 * 

яа 4. оважчж ч 
4 4 ». а очажн40о 
ФоЧ^яас он « 


ч/ ш ц 

а 3> Ж *0048Н8«Ч0 

нхвоаачежяпжоо 
41004 ж к о з. к а 

з> ж н о а н в » ® я ж о 

ЯОО 84>І Л Т 4 X я 

я * я й в аж а ж й я к а 
4 ж а 4 х оняояжяа 

я о а я в 4 9 « жж 


а, .. .ж о а 
Ф Я ОС І ж « 
а ч н. о - ж а 
і»ті н а а я ж 
ч ж ’я ж о ж 
лав ф 
й п -в а о хк 
н а ті н 4 4 


о а а а в 
і ж « о о о а 
- ж а я ® ж ж 
з я ж а о 
)Ж з» н н я 
9 Ф О Ж. 
о хе і я а з> 


я і і я*-! а 

« о о 4 я я 

- 4 В О в 

3> ж о ж а «о 

о в ^ ж а н 

а - Я о 

н о я ф я н а 

а в я в н а 4 

О О й ті Я З, С 

а ж 4 Ж о в ф 

3 8 4 90 Ж 

я н ті а в 

ОН Ж Ж ТІ 

в о я а 4 а 
О ті о ж о ф я 

в а о я н в 

а н а й в ос а 

я а 4 ® я я 

а ж а <н к а а 

4 Ен О Ж 
і ж я а ч 

4 в ■ 4 Ф 

а ч а а - ж а 

н а я 4 ж ф 

« ТІ В Н Ж і»? ж 

в ж а ф я 

о о п 3< 4 4 Я 

ті ж о о о 

*н а 4 о хе ж 

ж н »-і в а а ж 

• й О ті ж ж о 

к 4 ж ♦ ж в ж 

я а з, ® А 

в ж о а 4 ® з> - 


з аг оо і жкжжооожпжаая 


а о я о 
ж а в ж 
П 4 
Ж ті 
Ж о 
Ф « Ч А 
Ж 4 8 О 
В 4 4 ХЕ 
Ж Ж 

ч 2 а а 
в о ж ж 
а я з> 
А Ф ТІ н 
а ж н о 
Ж п о а 

о ф а 4 
ао ж ж 
ж Ф 
ж ф о 
Ф ЙВ 
я а Я о 
8 04* 
4 Ж ® 
Ф Ж • 4 
В 4 4 О 
Ф Ж О 

з> в ж а 

Н Ф ж 
О ХЕ 4 В 
О Ф 

4 о о ж 
ж: ж а 
о ж З» 


• її 

в я о 

* В. а . Щ ■ .-- _ --- 

4 с ж авяяан в ®а »ва 
вй а о а а а о я — о о ж ф о 

осе з. й а агаая вн 4 а 

н хе з» ЧЖЖ 4 жж ян а а а о 

ожж а а о о а я ь а ч 
Пяжй 4 їн 4 яоо ва га ж 
4«янжожжн о з» ж « о а н 
ті йтішважч-анзжвоа 
Сх= 44 оооааваояжо а 

• ас опноажті о а ж ж ж 

з» ч з о ч а ж—а в я ж о 

иОож«а н Ч >> ж ж в >> же 
ооааччожФнн® н п — в 
а ж кчпхааояжжо я 
Чя о ожффо жВйай 


- Л, ® К І Ж І І її й і 

я" я®ао® © Я я 4 . а 
НО-наЖЖЧЧ а ““(В ті А 


а ж 
4 я 


акав. 


- н н а о*ч. о ® в ті . 

я о к —*4 а а о а я а о 

з» а -є- з> а ж а й ж н і»в 

в н к аявоЧй>>«яж 
й ОС ін О НО 4 о в 
4 я АканооагаюФя 
тЧОКОчКеВХЗФв за 
я чачввоанаозож 
4 Ч и 4 в Ж а « 4 в 

з> ж о 4 о ж о а*с а а о 

ж о • :н а н 4 о а н 

Ми О 9 О - О >4 Ч я - о 

оа*фоа«а о о о о а 
з: аоаажч • в м н ж ч 


о о я ж я 


я ч а ч в а о 
4 ч н 4 я 

З» Ж О 4 О Ж о 

я о • :н в н 

N4 0 9 0 -0 

оажФоа«а 
X ао з а ж ч 


а н о о агав ф я 
З, о а хе ® а яз 


а X 

Зо 


9*9801. 


О Я ф 4 4 4 38 

яажшжтнХЕнІ 


Ж Ф.о' *Я®йЗ>433т, 


ж я в нжнпжаа 

ч о"Ч, з, а о до 

о і н —* я в я о 4 а 

4 о о о а а в ж я 

о -авнооожан 
ачооохз®яз> 
4 о с ш я очво 
же о о а ч о 

^аьаообйй н 
тіЯоавжиокяв 
ж няао вна 

о Ч ао н а — о ф а а 
4 ж . ' ч 4 в ас в 

ч в і О >» ш я О 3> О 

я « _ а в ж к в 

® к о о к з» н чо 

^ччййчао вй 
оЗчжжччк в я 


о'ч.ж. а о 
і н —’ ж в я о 4 


• я а яі ж> 


Ж Я я н 


ю ж ж ж о о 


о о а ч ж 
а я • >>4 
о я ао в в я 


Чйяотіяянч аз 

ОНЧНХЖН Я ХЕ ж я 

о а о о ф о-а я а 
оакячоо>>а я а ж 
очоажвчвж ж ж ті 


ж о ф з о я о 

ж ч а ж ж 

а ті о ф й в 

ні « п 

« ОС В Л - 


аті ж ж ч 
в в ж ж ч й 
о ж а н 
а н ч ж і ї-і 
н о о ф ч 


н і ф 

з* а 
Ч ІЖ ж 


а 4 4 З, >> Ф з 

І 4 о ж ж о н м 

С но 

4 ті а а ж о • 

ж • ж н з» ж в о 

Ж О) ХЕ В Я Н 

ж а « на 

•н ж ж >» о н 

а я ж з а ос 

>» в а о 4 в 

ж о в хе ж о 


Ч о о н 
ж ч а 
й в а а 
Н ті 3 4 

а а в 

а ф ж 
з я з а 
ж ж 

I о о ж 

я в ш 

3 я 

О Ф 4 З 

В О ті 

Н Ф о о 
О 4 о в 
ж < о о 
се о 

4 • - 

а « в я 

3 Ж ТІ р 

о ж ж 
а ® з> н 
в ж н о 


сне а 8 а», ж ч о « жнпн 

а ж ж ж о в з в а о з а о а 

« з а я й ч аи а вйвжжиті 

ж в ж ч я ® акжно а ж з 

Хйоотіаяжвж о хе о ж о 

анчжнті Зтічйвжажа 

ча злтіаончоч в® 

ввОЖЮ ОФ4 >>внОй>їЖ 

в з ж ® з •лно з ао о н 
п хЕ4Ж.жя озофж. ж»с« 
яшжнжжпо з ж в о ж в ж 
ажж ооя о нкях 

но я. оажчяеяя®® а а 
вювчяожояж^к - ж в в 

й посчз>я«. 40ВЯК0 ж» 
но хе овоноп а к — н 

ОЗй й чо я о в о 

тіхнтіноовФожчЗ^явв 
жос« оЗюзаочожновя 
й а ® -і * 4 и о х ос о о ч а 
4 -ОЖЖ - 4 а Ж -Ж4 яЗЯЖ 
«ЮВН йЯВВ>>ЯЗЖ -в 
тстіначжа аз «н -хе — 
чр лея йт*вж®юкж>яа 
>> Втіахвнажх^ажзж 

^ Н І 4 А 8 ЙЕ 8>8Б АХ ОО ■ 

во я ЧЗванча Чвтіз 

ож -н«вжнжот.аіж,ао а о 
нвйооаоожяж зчнчх 
о ЖОВНЗ «ВОІОЖоОК 

ак®ж а і хаовч 

часвйтіФж >» я а н * ж ч ж 

ЖЖтіЧЧНЖВЗЗвФО ж —і 

ва«а 4 о ж х о ж г-» і о о 

ан тіА І Е * Е * 9 Ф 0-0 

Ж »С Ч в Ж Ж> Ж АП й с о О 

ож ож»дн*ж>.к н ж 
ЧЧЖ>>вНйОЯ4Ч ояжч 
.« жж ж ч в я о ті», а н о ті 
ЧКЯЖОФтІЧвЗіШЖ Ж Я О А 

а ж ч н а-в-о ж а ж о ж >*оао 


• • О І І І і і 

«вЖАввтій® 

аж о ао а 4 з 

І Я В Ж О ТІ 

І о хе ф на 

а* ж а я -і о 

в а квач ® 

я і ж о о ® а 

-® « Чан 

о а я Ч я - В 

чожаофйті - 

а з й з а н а з > 

3 ч о г ті а я 

ятіаоакяж 

ФЗНАХЯХЧе 

на §тн з в 

а ® --і і хе а я о 

і ті а а а а н 

3 В о а ж ф п о 

« а ті о я - ж в 

ф ж а ч о о • я 
ж ч я ті а 

«ятікоахчж 

а з н з ж о о : 

а я ті .40ЯЧЯ 

в а в о з 4 н 

о О а а 4 4 4 
ф о о І о о о ■ 
М Ч >» - в Ж 

г*» ж • « о а 

4 і • н я ж і а о 

а а ж ж ч ® 

8 1 8 9 8 1 -па 

4 Ч а о ж ф н 

я ж ті ж о а 8 -і 

О « В О О 84 0 л 

вочвфжзж 
ж в- о а я а я 
ооя о хя ф а ж ж ' 
4 ч а я ж я 

В Ф ті А ті о 

• а м ж ш яа ч 

« А а о а ж а і 
ж о ж з тс в ж ф 

ж а а ш ті л 4 

воР.з аячс 
ячоояноо 
ас о « з >» а • 

о а я ж ж а ж 

. ж о в о.ж 
® о - а к я • 
ж 4 а я ф ті 

чааж -з і ч ж 

о з а й ж> а о 
н 4 ч о « ч 
® о ті о ж І 
к н а * ж - 
>> « а ті а ’ ж» я 
ЧІМ* 0 КН 8 


О І з 4 ** і -Я, і О і і 

ЇХ» І4Е1 Ж Н Ж А >> Я 

жжя*оао«вво в 

®В«®хачю Ж 4 п 

18 X л О - ті й X Ф 

Я О Ж ХЕ • ІЧЖНІОЖЖ 
ЦЯ 8 8.0 О Чй 

В48КЧЧВ480Й0В 
ОЧЖКО К жачх:. 

члдоайЖіов о 1 
жжаоч - 4 а »> 

104 ЖОХЕВОт<«® ч 

хА а за і а 9 а о 
оф о 8 м Фаз» а 


ж хе а і В в 


ч а ч а « 


Д І « ^ ~ - 

« оо«яж»жшнж 

40 -звнжно В 
вчаооошя >4 ,-4 ті 

ож вавфожяя 

^ЯЖЯЗЯВОЯЖтіЖЖ 
оняжФаох 8 ос і 
овжняе ок4в«а 
о в ф ті ж о зп жо 

азоояво а>.яя 
яз'«оачож»« а шв 

н«паоойох>«жо 

ж о ожЖф«зжфі 
о о ! зо н ах Ч і 

О 818 8 ->»Н їчів ^1 

авянхЕФоо-озжя 
ООАО .Зхвжфжокя 
ч *-> о з * ® ж о а ж 
Фтіаао.азавтіА - я 
* 4 ч ж ж ж ж о а оч 

о О « ХЕ'О Я 4 ч Я з о 

жо -аоа,ВВО жа 


і і *» І і 3 хе і 

ф хе в а£>а®о 

ЖОН 3 ж ж' з 

а а « о а 

ор о» <и ф о ф х 

н в з я о ж п 

о 4 Ж. О 

я ж і я ч о в 

ж а о ЧіЕ а о 

я з - >» а ж ж 

З і а в о о н * 

ох ш а 
в - ж >> і а в 

ч >> о оз н 

ті ч в • о о - ж 

Ж ,:0 о Ж» 4 Л З Ф я 

ажчозохн 
ф а а о з о ж 

ч ж ф а о ж я • ф 

а за ж о 4 

4>*>лжВФнав 
ж ж ® о ж ті ж 
н о о з о . 

аж в ф ® о п о 

нвзожча в 


га о в 
ф о ж о я 
?4.ага н 
ч а о -і 
ж» а а ч а 


З а в 
ся о 
з я а 

I Я Ж ТІ 
4 З Н 

- а о о 


І Б п ХЕ Ф 

О Ж ф я о 

>х о а о ж в 

я 0 а Но 

ж 5 ж о о 

* 4 Ф Щ х 

а « ж • о 
о ж • я а 

о ж >» н з 

ч а і ж а 

ф в І х в ті 

Ж Ж» Е >> 

Н » Ж Ж ті 

о о ш о ж 

Н В Ж ті Б 

о ж о о д 

я о,« а ф а 

же- 033 
в ж о 

• о о й а хе 

» З О О ТІ 

Я ХЕ О ХЕ ф Ж 

X >» О Ж Б 

ж о о а ч 

я ч А Ф ч Ф 

4 © О А ті в 

ф ж ж а 

пах.ов;» 

О Ф А Ж 
і» Ч о а 


ю 8 К І 14 і . 

>» в ТІ — О Я Й в 

в в ж н ж н ж 

о і» а ж 

ж в і -ч - о о я 

Б Н - X і» X Н 

в а ф й ж о а 

«8^848] 
* Н о я В 4 в 

ф сажочн 

я ж я о в о о 

о в з а я 

О ЗФФОООО 

А • Я а ч А З О 
О і». О Ж »Оіі X - 

хеж ®ожі»і»а 

раз й ж 4 ж 
я •=) н Я О О О в 
4 а © 4 хе ж я 
030 ООЯСО 

х в а ж а в о ж 


з>н ж 
• ж о 

« Я « І 
Я 4 о 
ж ф а « 
а в Ф н 


ф а Ф 

• А і» а н 

а о а ж 

о о а ж «і 

н ч ж хе 
а а і 


О Й в ж О Ф О Ж 1 о 


ЯЖ'ОПАінООйЕаМЧ 


я а ч-к а 
« >. з ш о..а я ж 

Ян ЯОО 4ННХЕ 

шопоооя>>в 
а о я я а з в о ж 


Н ХЕ 4 З З о О Ж - Ж 4 X а 

І к Ф О Я З Й^Ж т. а >■ 

ОнЗЖЯвН— ,л ®знв 

- 4 я азвояч о 

І • ХЕ в Ж О *Ч І» Жур Н О в І Ж 

« о в в о в 4 а »»н 3 н я 

• жня а ой я кй 

; ж а® ХОі» 8 #4 І 

.■НХЧНЧІОВЯЯ І» Ж Ж 4 
, я Я X і» Ф Онооквін 

и В В В О 3 ат Ж Б А © О Ж 

я онвБооаяоо 
, ® 4 - ® Ж О ЯВ О Ж Н Н а 


4 0 0 Я ТІ Є а 
а а н о ж в о 


а й о а 
о ж й н - 
о Ч н в 


83а 8 844 А о < н в 
о ® ®пжоаача«ті 

ж В8Н1 йИЧ45>нХ 

о вя анжч а ж н ж 
О сі х си>»ха)0 9кН 

цг ^іОЖВ040ЖЖхЗ!г 


* О 3 © О 
1 О О 4 З Д 8 НА 

Ж А Я О Ф Б н о о 

О0ЖХ04БЗЙ 

«-і з ж ао в я 

а й « я © о о і, 

Ч144ВВОЙ 

а Ч а о я - б 
• ч а я а ті н 

>» фан - аяо 

Ж« ПЖ.ОСЖО 
Б 4 я © о А «в 

4 Ч Ж О О • 4 Б 

Б Ж 8*344 

вяяаоНФЧН 
КВжнООО о 

о в а ж а«Е з 

>> 3 « ф ТІ 

Ж >.-4 ж Й А Ж Я 

ЗК ч ж ж и а в 

а ф й а б б ті 

жаоп ж н !» я 


й ж а я ж 

О 4 --і н 

б • О ф я а 

а в а в а а 

в и о а ті 

Я О а О С 4 

в а а ч о 

X Ф Ж Уі ж 

Ч А і» О 

а « ч ж з 

о ж ж о ж я 

Я Ж А ф Ж 

к ж а а ч й 

Ля в ж о ж 

4 >• а ® 

•ДІЇ о 

>5 В О X іи Ф 

Ж Ж 0 4 

о к я о ж а 

« Я В Ж О з 

«а а *ч 

Ф а о ті ц, ® 

о Ж А Ж Ч 

О О О О 

о а в а 

4 С 9 В 8 

О 94 04 

А В В О Я О 


ч а н ф хе о ас 

В і» Ба А з. 

а 4 0 Н О ті о • а 
о т, д х н *4 о 
я о < о же 

Ф -А ті о Н 

о « » о — ччяв 

В 3. З Ж Б О 4 Ж 
оаїхжг, < ю а 
з: ш 0) и. о хе и — 
хЕавчаз * а а а 
н>>оз©«ж©о 
©ооаоча ео 

Я а з» О з © О 
О І 9440 С 1 Н О 
Я О ж 

З -Фажоа чч 
©жажнжф.-ів 
© 4 ся з в ж 
Ж О Я 4 1 3,0 
© 4 ХЕ Ф 4 З Ф « 

ЖФ0 4ВЗ© а Я 
а і» ж ж О ->»« 
жжтюоквяоа 

90848 Мі р 

ож анчхЕпж 
я м ч о я « ж а 
О В ХЕ ті а- Я Н 

* лосева 
х о аз о в © 

ОО «ФОКОтіС 

на ж а 4 4 о ж в 


О 4 С 

Ж X « 
О О 
444 і 

я а ж 
« н о н 
о; о - 
4 ж а * 

ті н ТІ 

Ч Я О 

ж ж *-« 
» * • 
ті « а ■ 

Ж 4 й » 
ОС т. 4 « 
Чті Н 

® о “ 

ТІ • 

О ХЕ З 

в с 

я ТІ 

ь я □ 

* 84 5 

н я я ® 

о а и * 

а я . 

Я ті в £ 

о ж Й 

й а * 
X н * 

ф В ТІ £ 

* «в а к 
я н с 

О 4 Ж ® 

« в 2 
*• 8 Ж 

Ф О Ж 

яке* 
а н . 

О О * 

Л » Г* 

Я Ж* 

я <н а А 

ж а о 2 
не® 
® а . 

4 а ф 2? 
< ж * ® 

е О ** 

1 Я 3 2 

н ж 



на а 
ч в 43 

Ч ® в 
ж н 
а м ж 

я 

Ч X О ч 
м х в а 
В ж в 
(Г а о 

Я 43 X Н 
Ж О В V 

, ** о 
►943 а я 
а в а ж 
о ж м ж 
ж о ЯЄ 
5 а о 
в » в о* 
ж 

* І X н 
В О В ' 
— * X Ж 

® ч 

Я Ч Б 
о а <г ® 
їа о а ■ 
ч ж х о* 
а о о 
® к Б л 
в ф ж а 

►і 

а в ж.а 
в в в 

ь 43 а а 

м в м 

В а Ні 
Я В О (г і 
а н х : 

в о н і 
і- ь в і 

В Ж ї ( 

в о» а її і 
в о ж а 
Я а : 
в а в в і 
Е в а - і 
В 43 О ( 

в * 
а н в 
в в в 
а с 

м х и о 
— х в с 
• я < 


> 43 Ч 
З В О 
В б ж 

■) мЦг 
с о в 
н а п 

і 5 О N. 
в В 

» а я аз 

> а а о 

і в Н 5 
г ч а 

а » л 
і в 
е ч В а 
: л о а 
і» аи 
І о о 

• Н Б Ч 
в В в 

1 Ж 

і х *з 
: а ч 

а о аз 

і «8 2 

! * О © 
Я 

» О н 

•о 

А <Т> 

ю ь а 
ф © 
т х 
® © ч 

• ХС 9 

а т х 
*—ч; 

В 43 В 
В н В 
в в о 
О В Н ] 
8 В 
а 

*ч н 
в в в ■ 
43 О 
О Н ] 
В в і 
•• В В ■ 

в ж 

и же а і 

в а і 


сч в 
в м 
її х 
а о 
о а 
о а о 
►Г \ 
о а 
няв 
а о а 
^ В о 
а в 

Я © ►-* 


X 

ЄЛ > Ф 


Ф X А 
Ь Я X 
х X 
о ь* а 
Ч О х 
ІГ Н сз 
* X X 
н» 

С*з Я Є 
Ф << м» 
X *0 5У 

О ч 

З Я х 

Ь ш £ 
Ф З 

х х *о 
х ©• о 

3 (7) Ш 

» ►— 

а о 

О X Ф 
X X з 
О Ь х 

4 X X. 

'< X V. 

> я 

О Ф 
н 
З X 


о 

«< х я 

5 а Оч; 

о * о 

«XX 
■ х ч: © 
хе 

О £ 
0X3 

а х *о 

н* X X 

X 

ч о ч 

О Ч О 
£ СГ 5С 
Я ЧІ 
х а 

хсч: о 
V 

х Ч О 
X £ 
З © а> 
О XX 
Ь з 
■о тз ч 

н* О Ф 

а та я 1 
ш ч х 

X X X 
XX Ф 
XX Я 

з © 

Ь Я * 

З Ф X 

!я з х 

- Ф X 


X X 5 О 

Ь О О н* 

© К * X 

ь ч 2 

ф X з 

н нЗ м о с 

х х о я ф 

5 О я XX 
Ф < ч х 

Е х ф хе X 

З ХСч о 

о • 

за зо 
м» х аз ф ч 

Та н® ж 
з Я Я Я X 

о о х хе 

о іС £ 

О П Ф Ф о 
ч; о X)- З 

К я з ь» 

»-* аз а ч з 
о н ч; о ^ 

З х н 

Ф О X в З 

го з © ь» 

х . гз З 

* Ь Я X 

X іо З О ч* 

О 

з X н О з 

О О (ї К5» 
н » а ф 
• о 0 3 0 

Ф В ь н 

а о н ф о 

я а ш 
к з ь н о 

X Ь о* о З 

з х я о 

н 33 Г О 


ЯІФ я 
ФПз Ф 

з 

М.*Я 

о з 

2 5 


її а 

а мі о ь о 

о а х н» а 

Ч і. В Ж в 

Ж т о Ь, Ж 

ж а а ег 

® о ж а і 
о о а о 

о н о о а 

н ж к н в 

§ н' 3 в 

ж ж а же 

* в а 
о а о 

її ч ж ї* а 

і і і X і 


о ь о 
•о ег Е 
О В (- 

а о о 

в в і 


яса аваяаїїочнокїіон 
в-оміоввоа4зом.ожв 
тм оанжвоаас 

ва ошачов пьаміжн 
о ■ 4з хж* ан>-»жжя 43 
аноя о и і д в а . х а« 
ЧВГОСХчеїіЬі з мі о »і<ь 
„ _ • хИииВчіпсн з, ьа! 


«я в х в а а 

® 4з ж а . а о 
4з г-*4з ж • й а 
о а ж х в а 


3 43 ХК» Ж Н Мі ж ж я 43 

аноя в иховая. х ач; 

ЧВГОСХХЇіЬі з о вхь 

-і^* ї'о *«•< яп н : її * 
З £ < Н Ь н-в жшво ВО 

=ІІ—Ї=10ХЖЬ04343Я ЖЬі о 
ОЯЇЧ - ВВФЖШі-*ь^ОВВ жн 
с жх - 04зсм:аьіавямшж 
- я В ХВЄГВіімххвїіН 
®4зжа»я о , и о оах 

43 <-»43 Ж ‘ЇХ : в НЬО» 

о о х х вхккнаоча® 
їіахміХо'Ьомії-^аюачва 
ожмівонвмєокхієзіїчжсв 
о х а е а в я а ажежао 
а я ч с в - ь с і м- а н к* а 

жхм> н» і-»іг а • ® в ь в 

нв ашеїн о а чечега 

М О Ж В » н» ВХВЖ зїОЕЄі 

ЇЇ* 0 * 5 ні 

оо-Еин в-оо м. і сч 

івжжовонвоь.а он 

ншжа®їігі4заюоошваж 

43® ЧЖВ4зжОа» же же О я 
ваш я а в егачьх' тім 
с»жж а 4з а а в ххао^ч-в 
вхоЕвЖфаожФ в ь, о 


анаочжяї. ^ 
очвхавв х 
8 є» н ч н ті 8 

« в о о а м 
Є в в я в о 
а в в а а мзз 
в ова4зима 
Во а в в в • в 
в х е 43 аз а а 

50058**і5і* 

вваж- вшо 
і в в в о а 43 

аааяоаав 
нвавхвжоо 
о х в •• я :КН 
а • а я и • а я 
а з Ж ж 

в вї гм н вхжеи 


- В С І Мі X Н м- І 

мі я а • я в в в 

н о а х а я а 

ФЧВЖ з :0 П І 
! 43 а х ш в і-* 
І В 43 О м І сч 

і н в гз ь. а он 
чмеїоаавоот 
43авоовваж 
'ВОаж же же о я 
я а я В а а 43 
: в а а а о 4з ч • в 

* сч о ж в в ь о 


о н в я ж ж в 


о о к же х а В 


ж а о м з; ч ь 
жжоїовафги 
а 4з ж я м я 

аажешнаоо 

ЖЖХЯХФ43ЖН 

а о я ч 
хаяйха яа 

43 ь а о х в н 

а ж ж оі- о ф о . 

о о а 43 ч » а 

н ж а о н • в 

в -6- М Я О 6 же 

а м и о є і о в 

в а о аж 


о в я х 
н а — 
пах 

С.) 43 - о 
В Ж м 

чан 


в Же 4з в ф 


я а в е 
а а - м н 


Ь»Ч ФЖ 43 ШХОЯО- 
СДВНоОаЧмЖ з Н В а 
маяцжаоа оав> 


а » Е ш н 
М Н ід о 
н 4>х в ас 
х о я о - 
з н в а 
О а в х 


квоооави з х 4 з ж в о а я 

я є в х х а в а о о в о ом 

ИМООС4НВ І ВЬЯЖгНЖй'ЯВ 
Ні В • а Ж Ж Н о Омммвм м- І 

вм чо яоечшвж я в ь о 

яж Н о а о - - о замв 
ох ах Ьо • жа4зваои 
® м ажажеаиК Жгс 

ма ахвов в в »з а ®в 
55 „ , о»наваоа4з4звкох 

Яи шо*оха:ф»оах5Фа о 

ФМ ОІИ5Я Жх Ж43 ВОНмеЧ 

5* Н* СЗ . о х н • О ї о X Ф 

- хааозхЬа вж зя а 

ч Я ХСМВІаШ М43 ж а О И о 

н" о а 43 X 43 о в о в - 43 яа 


В а о я м 

Ф В В б о 

І І і О в 


а в в ж 

О О О Е М 

І І І В І 


Ж X м ® — О 
ж о х вав 
н а ж >-з о о В 
і я о а в а в а 
о в а а х ж 
мжахжв- о 

М О зЖ Ж Ш 

в о я ж зо 

а я о • ж 4з х 
ом « а ж х 
® в н а в ж о 
мвжошяхшх 
вовввожВ 
а х а в я н о 

о о ж ж а ж а 

а: а а ® п 

В же Я ж Е М 

охоажвжв 
о я в ж а 
х н о ф ж же ж 
х в в ж, я о а 
а а о ж ф 

ЛОМТЯОЧО 

ж в в ч Ч о я 
О В а 43 Н ж о» з 


в ф ж 

В І І 




-* же О 43 Ч 

2 н о о 
Зава 

3 ф а в х 
з н а о в 
з о а щ а 
я х ж х 

в в х 
о а а 
с о ж в а 

з н в 43 

3 ф ж^я ж. 
: з* а о о 

> • х в а 

4 - Е в 

г (-3 ял 

В Оі яе в 

> а о ж 

в X о 

І П В Я 

І з о о о 

> 43 

і в а м в 

; п ф В 

і ж в а ж 

і Ф 

а а в 

43 В м ж 
Ж О Ж X 

а а о 

ОМОМ 
о В Ж а 
ж ж х о 

НЕ X 
В В 43 

ява 

в о а 43 

тямо 
В о п 

ф з м 


Ж В 1-3 
О В М О 

м а в ж 
в а а х 
я в в 
й я в з 
О І В 43 
ж в ж 
Н - Яе я 
а • о 
о а х н 
В О X ч 
ж о х а 
- а в в 
в м * 
м х о а 

к ч і ж 


в 

ь я 

ьк 

А 


(Ь 

м о 

о 

0 

н* 


- - 

►3 

о 

X 

X 


О 1 

» 1 

<■ 

р> 

Ж X 

3 

Ф 3 


о 

м 

« о о 

нони 


' * 


я ® в я 


ЖОВЯЗНОЖ 


в О X м 


М О 0343 Н Я О 

а я м о в 43 а 

4з ж а в з ф о 

і і о н і х а е а 

1:3® сЯ Ж Я м 

> ж - а н4з жсія- а в 


Ж В о о 
О Ж Ж Мі 

а а в в 
о о в ж 
о х в 


в х а о о 

ю о в х о 

ж х о а а 

Ф 43 

н ж а о о 


а а яе в в 


0X0 

я я * 


а я о х в 


о ж а о о 


- ЖХД4300 Нх 

жж хм® вжа 

X Ф 43 О X Ж 4з 

• ноаавжноо 

^хижж зеган 
ь^іі х 4з н а х о ж 
в ж м в о- а® 

я в з Е з Л вхо 

43 ж х а в і е а 

мх же а ж ж ф 4з о 

в я в в о о е» 

8 м Е Н Ж Н В X В X 
-о ія.зхжжаж 
НІЖ- Лі в о з о 

43 х ж аажа 

® В - О в » О - м 

Е Ф В Ж 43 в 

м і а в 8 в я 

X Же м 3 в в в 

За ® X в о 

її®в *®43Н 

® о а а н в фж 

ховям ваЕ 

В м О В В ЯОНІ 

яе *• В я - В м 

л а ф а о о 

5 ь « ж 4 же а 

2 ч ф і и ф о 

а а а в а о я 
мвавв жвхо 

8 в 4з о л ж а 

ех н ач • в - 4 з ж 

ч я в я яе о в 

В Ж м со И І Н 43 

ф ч сз о о ж о 

ж а м у 
В В В м В О О X 

Офжиа флф- 

« а о а в -® а 

в ф ж м 4 з о ж ф в 


Ж Ж О Ж їв- в 


і вж жнломф 
8 м о а 

о - еввмижвяа 

> ЖЖ43М Ж Ж X 

ИЖОМО жввв 
в о ми я н ® 

ЯМЕЖхй ве 

ФОВЖЯИВО 
м оамаФФхя 
о о я ж а х яе 
ая о-ани в’ 

в о а в я а в 

а в 


о^ванжввнаввммж 

о о ф В в в ®43Я мв в 


в о а Е в ' в 
»м«оовхв 


в а яма 
а о м х - - 

ч в 43 о і 
Ь в х х а 

Ф М м ф м43 Н 
Е В - .0 зЯ О 
Я О 

а о н а і ч н 
43 43 га х в ж 
в 'ф о н аз 
в х 4з ж х м а 
а ж ж в * ® 
ж а а в а 


„ .. _ _ и в в 

яче® о в в а о о 
о' ваоааво 


і я ж я ф а » 
о а • а 4з 


В зяоажсіоно 

О Ф О з В 

а і н н я Н х )а 
ч вжоожооч 


ф а - о о ой 

в 43 я -Є* в 

а в Е о Е а а 

О Ч О Ф в 
® Ж В М 

X її ч ясч X 

О ОЧЙ ж - 
X М 43 О В 


ш . чл м. м, м т и к* 

л4зжчма®мафаффявїі 
яв в» фвжфео а о ж в 
а ав в зВ а 43 х а я а 
• вв їа а аяаво оіа 
вчвфо і о о Ой Ч Ой м 
Е^'Н В охмезясх 


в х х м 
о а ч о я 


0 їз 

В Б Ж 

о • 

я • 

а в б а 


я я 

О 0 

ч о а ж 

А 

о 

ВЧВФО 

1 

о о 

X 

о о в • 

сь 

к 

рам 


5* 

и X 

X н ч 

в 

•о 

Ж О Б X Б 

О 

?$ Та 

н® 50 

Я св я 



х а а х ч 

© 

а о 

їз 

о ч а 

о 

Сі) 

Е о ж 

я 

© а 

Я Я 

Я В м 

ь 

я 

•в- ф а а в 

ф 

ч 

о 

о о В 

«з 

ф 

м ж мх а 43 

X ф 

ш о 

Ж Е 

'М 

о 

В .о Б Б В 

ф 


н» 

43 • Ж 

я 

0' 

О Я X 

А 

5Х СЗ 

й ио я 

ч 


о ьз за 

X 

Я 

V о 

X 

а о м 

5 Б 

X 

я 

2 

о а ж ч 4з 
•б- в о я о 

а 

я © 

Ф 

н*»о 

ч X Ж 

а 

В 

м а в - 

5 

я В 

0 

* М о 

г 

т 

яво ж 

я 


я н 

• ® * 

ч 


X Б ж О 

© 

о я 

0 0 

Ч Ж 

* 

Я 

з 3 Е О 43 

я 

4 Ф 

к 

ж в 

я 

•о 

В Ж 43 О 


о Ш 

и 


м» 

0 

В • Ж в 


а ф 

Я 0 

Ж Б 

® 

я 

м а 


ь 

0 

О в 

В 

о 

жех 


я а 

8 

* ч 

X 


В 


Ч м» 

Я Я 

В ж 

я 

Я 

а а о 


X хе 

0 0 

в 

и* 

я 

О м в 

« 

о 


Ф В ж • 

а ч же 
м В 4 БО 
яе м ж О в 


а р) о м ч м 

м х ойБ 

же а яе з а о 

ж а * о 
о а в .. (в я 


4з ч а ч о ж 

м в о - я о 
вал вхо 

ч а в і в в 

: В Ж Ж ф 43 о 

в в о о о 
ч Ж Ч її X }я X 
.а х ж а а ж 

• л» в о а о 

а аажа 

О В » О - м 

Із Ж 43 В 

Я в 8 В я 

М 3 в З В 

ф х а о 

* Ф 43 ч 

ач в ф ж 

ж м вав 

й в я о ч і 


43 в о 
ж ф в 
о а в 
ч О X 
ж 

• і о р; 
а о 

ьз ч м м 

а м в а 
о в я ж 
о я в же 
ж а о 
о ж ч м 
- х 
В - а 
Ей в 
о Ж Е О 
о 

а о и 
а я я 
а о м в 

ф о х в 

43 х ч 
В о же 
х а 
в о а 
X в м 


чожжжямж 

ЖВЯмвоом 
ч і а 43 м а а 

а * х о я о в 
мжчаьовж % 
яновхж - ягз 
я - в ч ж ж в 

ж о ® і а в 
в я в л ч же о 

а В я в в а ч 

■оофвфо яо 
а 4 мама 

йзоаам в в я 

ЖХВФЯХВЯЯС 

же в - в ж о ж 

Ж о а ч же оз 

в ч ч ч оч » 

авчазввяож 
8ЯВВЧ вво 
о а я ф « я я 

В В Я м Ж В 

Чфвляенвож 
* я а* я заяв 
жмффж- жо* 
ч я: в в ч я ® , 


В Я В Е р О 


м і- 9 03 о о.® о 

■к. т 


В 

0 3 0 


V* 

Ьі 

н* 

я 

6 

о ч; 

ф 

я »о 


X 

X 

о >о 

я 



О 


о V- 

X. 

а 


я о 

Ф 

ч 


в о 

ь 

сл 


* 

хе 

а 


я 0 

В 

м® а я 

X 

1 

Та 

0 

а 

ф 


О 5 

Я 

ф ф 

ф 

ш X 

Я 

я 


слч* 

о 


а 

я 

о 

я ® *о 

4» 


В а 

X 

© 

о 

0 « 

ч 

О) 

X 

я* 

<< 

О о 

X 

£ 

я 

X 

• 


X 

ч 

Ч! 

А 

я 

я 

ж 

ф 

о В 

ф 

я а 



я 

ег 1 

Я 

- 

Ф 

* 


ГЕ О 

X 

* о 


М® X 

м я ж 

я 


-н 


ЇЇ Я в 43 в а 

о а х о ч 

о » а я м. 

а- а ж а 

о м н м в 

8 < -о ж Я м 

•о з- В а 


м. М V 

Б В її Л її 

Ф о О • Я 

В о 

о ч о н о 

ж в а 

X О Ом 

В О Б Ч 

в ч х в х 


о я в а ж 

ч ф ф МХ 
' Ж і І І І 


Я 1 н 43 

о ж о 
X Б 

а о о х 
® л ф » 

® а 

м Ж ф в 
І о 

в о о 
а а в а 

Ж 43 Ж м 

о в о о 
Е Я В 
М З О Ж 


а ф 

о о ж 
а о к ж 
о ч ж 
а ж ч а 
а - зо 

Ж м 

Ч Л М 

ж ж о н 

В В 

о о о о 
а о м4з 


а ж а ф 

м- о 


жао 
оом 
а ч б а 
о о о Ф 
ахав 

» 43 ж 

ж § ® а 

І Т Е 5^ 


о а в м в я м 

М О О ф Я ф в =343 

ЖБФЖЖБЖВВ 
а в же ж а в ж 
еавжа вхоже 
о а о о о - ч 

а •• 4\о а я о о 

о вхвоояж 
межжо я®а 
ж о я а ч м 

ф м ч а же о 

жо- а ф 43 езя 

овЕм*ва4зо 
ажоя хвжа 
ф ® а - м я 43 43 х 

• яв Ом® 

43 о 43! Я Б X (73 

о а о в ф в 

а 4з х о о м в ч 

ж ж ч х я я я 

І і О 1 О В ж > 


І 




Як зберегтк молодість? 


* Сеньйорам - приовячу». *• 

Не журітьоя, .мої Приятелі, що неодиому з Вас 
водоо поойвів, другому голова полисіла, 8 Нам 
рахують четвертий - а може й п'ятий десяток літ. Б 
послухайте оце, що кажуть про молодість 1 отарість 

ті, які овіт здобувають. . 

Один воєнний звітодавець відвідав начального 
вождя американських збройних сил на Далекому Зході» 
генерала Мек Артура, в його головній кватирі на Ф1> 
Ліпіках. Над отолом генерала на отіні виоіла у фор¬ 
мі образа за оклом оаь така сентенція. м 

"молодіоть - це не вік людини, тільки стан но¬ 
го душі, твердота волі, сила уяви, спроможність о- 
душевлятись, це перевага відваги над острахом, на¬ 
хил до пригод, нехіть до безділля. 

"Ніхто не стає старим через те, що прожив пев- 
ну спільність літ-. Люди старіються тільки тоді, коли 
відбуваються своїх Ідеалів. Літа морщать чоло, але 
затрата ентузіазму лишає зморшки на душі, Смутрк, 
сумнів, брак довір’я до себе, страх, розчарування 
все це - ті довгі-довгі літе, що охи’ляють голойу 
вниз 1 в порох повертають творчий дух. 

"В кожному людському серці - ВОСОДНО чи сімде¬ 
сят- ЧИ шіснадиять-літньому - є диво з усіх найдав¬ 
ніше: здібніоть до солодкого одушевлення для зір 1 
для речей та думок подібних до зір, кеустрашимии пи- 
зов випадкові, непомильний дитячий нахил до щораз 
Нового 1 радість з життя - 1 життя як Ігра. 

"Такі ви молоді, яка ваша віра; такі старі, які 
ваші сумніви. Стільки молодостн у вас, скільки ев- 
модовір’я; стільки отарооти, скільки страху,Стільки 
молодости, скільки надії; стільки старости, окільки 
розчарувань. 

"Як довго ваше серце сприймає голос кра-и, ра- 
дооти, відваги, величі та сили - від землі, людини 
1 Вічнооти, - так довго ви молоді. 


простору 


У мавдри, у мандри хвдіть, вяі друаі, 

X8 співом ааеалим, бадьорим. 

До гір, що синіють на обрієкрузі, - 
В широкі, розлогі простори 1 

Хай оонце 1 вітер нам пестять обличчя, 
Хай міць у серцях могутиів, 

■ 

V, ^ Нам наша країна буйна й таємнича, - 
Хай сила у грудях міцнів... 

В мандрівку! У простір! Магнето* далекі 

* Нас тягнуть камінні дороги. 

■ •* 

Ходім, побратими! С'уміть нам, емере**! 

Освічуй яем путь, ясяорогий! 


"А коли вже всі нитки порвелись 1 коли иайін- 
тимніша частина нашого еерця покрилось снігом песи¬ 
мізму 1 ледом цинізму, - тоді ви дійсно поотарілвеь. 
І тоді хай Бог змилооердитьоя над вашою душею!" 

Подав М-о 


Виолухав цілої справи 
Комендант Чмола 
І обозного питає: 

"де є ковбаса?" 

Гей, не знає бідний Ярко, 

Що йому діяти? 

Мурмурандо був дижурний. 

Треба й’го спитатп! 

Мурмурандо, як побачив, 
що це не є жарти. 

Перед звіт поставив Піка, 

Коменданта вартр. 

Пік голосить: .т 

Як же ж варте має тес знати, 

Як засіла на цілу ніч 
В карти фербля грати? 

І не знав комендант 
Що йому робити, 

Т рішив він тую оправу 
Хитро прослідити: 

Кухареві дав яакав 
Добре уважати: 

Хто найбільший куоень хліба 
Перший буде брати. 

Другого дня Із полудня 
Яонв справа отала, 

Як Котові-пластунові 
Ковбаса пропала. 

Розсудив цілу вправу 
Командант Чмола. 

що ковбасу з’їв кошовий ( 

Стрийоького коша! 

Летить ворон із Сигліоу 
Над табором кряче... 

Сидить Кіт пеньку, . 

За ковбасоЕ плаче... 

Хоч як ми регрталиоя з цієї трагедії - то все і 
така яао не задовільвнло ніяк співати піоп®, яку у- 
ложяли інші - 1 черрз кілька днів ми, пластунки.слі • 
вали вже нову тіісп® /хоч на позичену мвльоді®/: 


Таборе каш, Соколе наш' 

Гей, як у тебе тут мило! 

Якби не впоряд, на наказ. 

Життя вееело поплило б! 

ч.- Збірка! Алярм!Збірка! Розхід* 

По ріща, по воду! 

А під вечір ноги тягнеш, 

- ^ ... Наче ту колоду... 

.—Як почуєш голос трубки 

. г——Обозної сварку. 

То б}жия хоча б з драбикж 
На зломання карку! 

З верха на верх, 9 з бору в бір 

Ідемо все юрбою, - 

Бо може вийти з нетрів звір, 

І охопити з еобою* 

А у нашому таборі 
* ... Є така плаетунка, 

• ~7 Що у неї все на думці: 

Хлопці - та їдунна. 

V*-. В?дси Тодір - звідтам Люта, 
ч:„., Г • А там полонина, 

На Соколі рік прожити - 
Що одна година! 

Веселий гурток, най найближчий сусід, побіг д 
кухні по фас" - і вже співає при цьому: 

По "фас", по "фао? 

Підем всі враз! 

Хай ллється зупа фасолева! 

І риж, 1 риж, 1 ще раз риж, 

А часом зупа немашена... 

Всі мивеселі 1 жваві, 

, 1 Любимо працю - і "фас"» 

Коб лиш багато давали, - 
Добрий апетит у нае! 

По "фас", по "фао" ..... 

З цього часу ввесь табір співав пей "обіде*** 
марш , йдучи до кухні. Згодом всі «тпг! табзгв пгжй 
ияли його зе свій. г 


21 






І-9-А - б __м_о_А.о. д В _0_І..т_Д_ :. ч 2 . 


Не Ти, не я, — а МИ! 

Дивно воно якось на світі! Стільки гамору та 
жаху, стільки нещастя, болю... Історія! На очах - це 
Історія,- ці великі часи, про які відтак читаємо в 
книжках: коди, хто, як, чому... 

З ким же. це все діється? З ким же, • як не з 
людьми. З тими людьми, що довкруги Тебе, що ходять 
весело, ходять зажурено, байдужо - туди й сюди ву¬ 
лицями, говорять цікаве й неціцаве /і обов’язково: 
про харчі!/. Встають ранком, кудись біжать, верта - 
ються, лягають спати... Дивно подумати: оце вони,о- 
це для них з таким жахливим гамором на цій земній 
кулі твориться щось таке велике, - твориться 1 о » 
т о р і я! 

І Ти теж один із них; І я теж. Чи думаєш Ти 
про це, чи здаєш собі справу з того, що також 1 Ти 
твориш - історію* Всесвітню Історію, великий епо - 
хальний час, переворот ґіґантвих розмірів!... 

Скажеш може, що Ти тут ні при чому. Так оказв- 
ти може кожний з нас, а тоді... тоді не буде істо¬ 
рії, не буде цього гамору на овіті, буде мертва 
гробова тишина... 

Це дивне, ні Ти, ні я, ані багато інших не по¬ 
мічає, не відчуває, що ми - властиво історичні осо¬ 
би. Бо добре, що хтось там править, впроваджує в 
рух, - але чим правили б, якби не було нар? Ні, не¬ 
має ніякого сумніву, що ми є в це вмішані. Вистане, 
як.скажеш: "М и". Бо "Уи",- це вже не Ти, не я, а 
щось, що може бути дуже велике і дуже сильне.Ми - 
це може бути міліон, це може бути нація. Це щось, 
що живе, рухається, дише, шукає сонця і проотору, - 
щось, що росте, має силу. 

Мусиш Ти 1 я і ми уявити собі своє значення, 
свою силу;. Не таку силу, як падаючого каменя. Але 
сиЛу життя, з усіх - наймогутнішу. 6 на світі, 
на перший погляд, більші сили, але легші до опану- 


Організаторки табору, "Ті, шо греблі рвуть" 
на веселій ватрі виступили з такою піснею: 

Був собі гурток 
"Той, що греблі рве", 

Вік булалу взяв 
І перед .веде,.. 

Ой, веде, веде, 

Аж табір гуде: 

"До півночі на булаві 
Нарада іде..." 

В одному з таборів отаниелав!всьні пластуни 
співали пісню, що своєю "трагікою" перевишузала й 
пісню яро Кота-пластуяа. Вирішіть самі: 

Минувся цей щасливий час', 

Як звався я старшина. 

Як пе на мене раз-у-раз, 

Все моргала дівчиий... 

Бувало лиш - обернуся 
І махну хутаоами - 
0, Боже мій! Цілий курінь 
Міг мати з пластуяхами! 

Тепер я вже не кошовий, 

Пасочків вже не ношу. 

Не хоче навіть гурткова. 

Хоч на колінах прошу... 

(-Тому, пластуни, - не дозвольте собі ніколи 
зняти пасочків кошового!,) 

Але не завжди було в таборі весело, безжурно. 
Іноді ставало гіркота серці, досадно, образливо - 
від одної тільки думки: Важке Твоє ярмо, коханий, 
рідний край!... І тоді хтооь ніби плід серця виняв 
пісню і кинув її у простір... 

Ти, пластуне, живи вам ообоя! 

Кожний мент будь готовий до бою! 

Твій рідний урай в неволі, у кайданах, 

Оочить кров в незагоєних ранах. 

Підем в бій всі, як отій! * 

За красу, за нарід свій! 

Гей же ідем, ідем, ідем, ідемо! 
Стяг побіди високо несемо! 


Вання. чим еилв життя. Бо сили життя по прввді не 
опануєш, - вона постійно росте. В боротьбі за проо- 
Тір частина 1'ї вигибає, але решта росте, росте далі 
і далі бореться.Ця переможна решта, що перетрнває 
воі злидні, в боротьбі не подасться, - а могутніє! 

Тут йде яро великі речі, йде про те, щоб три¬ 
вати, перетриБати - і бодай внутрі, якщо не можна 
на зовні, - рмогутніти! 

А тут люди, ці маленькі джерельця могутньої 
скли, - от 1 собі, як люди... Не пізнаєш по них тво,- 
рів - і творців історії! 

Але подумати: Нехай би так усі "ми" усвідомили 
собі, що власне всі разом - творимо силу, всі разом 
з’єдинені - творимо історію. Нехай би-т&к кожний з 
нас розвинув найкреще всю свою одиничну, індивіду - 
альну силу. Отже пильним, упертим тренінгом тіла - 
добув знамениті осягн, розумним плеканням здоров'я 
зробив себе підпорним на всякі лихі впливи,вправою 
змислів - набув бистроту помічування, запопадливою 
учбою - засвоїв всебічні відомості з різних діля - 
нок знання і вмілостей - а особливо визначився в 
одній фаховій ділянці як знаменитий практик. Нехай 
би кожен шляхом самовиховання розвинув до ’йіжної 
тонкоети всі добрі якості характеру, які дозволяли 
б йому діяти на все довкілля магнетзою силою з’єд¬ 
нування, організування, захоплювання інших ідеями, 
які всьому громадянству й народові давали б доско¬ 
налу форму, зразковий державний устрій. Важко нам, 
далеким від цього ідеалу людям, уявити ообі, який 
карод-і'іґавт.яка непоборна сила вийшла б зі зоумо- 
вання цього воего! 

Але добре вже хоч подумати про це. Добре, - . 
бо порівнянням можна одержати міру для оцінки само¬ 
го себе, свого суспільного освідомлення, своїх зу¬ 
силь - добути потрібні лля могутноети народу, для 
майбутньої держави - індивідуальні сили! 

Д р о т 


Краю рідний радій, не журися! - 
Ось у наші серця подивися: 

Там повно сил 1 вірп незломної 
Захистить від навали грізної' 

Підем в бій ... 

.Так в таборі кінчився день у співах.., А як 
сходила ніч, то місяць,завісившись одним ріжком на 
небі та надслухуючи другим, шепотів до краеунь-зі- 
рох: "пластуиии співають..." 

Ніч вже йде... за верхоі», вже давно 
Ясне сонце зайшло... 

Тихо спіть без трівог: 

Тут є Бог... 

Говірля... Сввуля... Довбушанка... " » геп¬ 

нути в гордій "Короні Карпат! Чому ви вабили раз у 
раз пластунів? Дні важкої мандрівки - крутими пла¬ 
ями, гострокільчастою коседеревиною, зрадливими пе- 
котами - і короткі години ваоолоди на верхах!...Там 
пластуни побратались із сонцем, хмарами - завирува¬ 
ли, із вітром у танку... 

Ген, там у горах високих, 

Вітер невпинно гуляє, 

В темних проваллях глибоких 
3.шумом ялипі хиляє... 

Вітре! Скажи ти нам, брате. 

Де нам тугу розігнати? 

Де важкі думи прощати? 

Вітре! Скажи ти нам, брате* 


А як ми натаборувалиеь, наспівались, иапрасю - 
валнеь, - і з табором розправились - то крилата 
пісня запинала з нами- і навппги наплечниками - міс¬ 
це на вузькоторівці, що везла нас з поворотом до 
міст, містечок, школи, науки і трудів: 

Прашай же Соколе, 

Ми тя не забудем! 

Як будем’ здорові 

Через рік прибудем’!... . 

ДІродовження на 25.от./ 


22 








ПЛАСТОВИЙ 


Іноді появляються голови, що ми повинні б змі¬ 
нити наш пластовий закон - і евентуально прийняти 
первісний заков бейдв-Пауела. Одних опонукують до 
того різні згляди на теперішню сприятливу кон'юнк¬ 
туру, інших - чисто формальна оторівка справи, але 
е й такі, що доходять до того становища на основі - 
овоїх психологічно-виховних міркувань. Все * таки 
показується звичайно, що мало хто з них знав точно 
первісний закон БІ-ПІ. Тому вважаємо своєю повинніс¬ 
тю подати їм воім до відома текст англійського плас¬ 
тового закону - 1 то в оригіналі і в українському 
перекладі. 

Рівночасно подаємо також американський пласто¬ 
вий закон, в оригіналі та перекладі, як доказ, що й 

еиоьізн воу всоитз АЗЗОСІАТІОЙ 
Т Ь е 3 с о а к’в Р г о ш і 8 е . 

"Оп ту Ьопоаг І рготіве кЬак І «111 сіо ту Ьевк і 

1. Тр сіо ту бику -Ьо Соб апб 1;Ье КІП£. 

2. То Ьеір о1;Ьег реорів ак аіі і;ітев. 

3. То оЬеу 1;Ье бсоиі: Ьа». 


Т Ь в 8с о ц і Ьая 

1. А ЗСОЦТ’З НОМОЦН ІЗ ТО ВЕ ТНЦЗТВР. І і а Зсои* 
вауа "Оп ту Ьопоиг П ів во," їїйГПпеапв іЬаі і і 
іа во, дивк ва ії Ье Ьаб іакеп а тозі; воіеїт оаіЬ. 
Зітіїагіу, ії а Зсоик оїТісег 8ауе "Ьо а Зсоик, " І 
кгиві; уои оп уоиг Ьопоиг їо сіо ІіЬіа," *Ье Зсоик ів 
Ьоипб їо саггу оігЬ їЬе огбег -Ьо іЬе чегу Ьеві; оі 
Ьів аЬіІіСу, апб ^о Івк поіЬіпе іп-Ьегїеге иіСЬ Ьів 
бОІП£ 80 . 

ІТ а Зсоик «еге -Ьо Ьгеак Ьів Ьопоаг Ьу іеіііп® в 
Ііе, ог Ьу пок саггуіп^ оик ап огбег ехасїіу «Ьеп 
кгиеіеб оп Ьів Ьопоаг Ьо бо во, Ье тау Ье бігескеб 
Ьо Ьапб очег Ьів ЗсоиЬ Ваб&е, апсі печег «еаг іЬ 
аеаіп Не тау аіао Ье бігескеб Ьо сеаве Ьо Ье а 
ЗсоиЬ. 

2. А зсоит ІЗ ЮЇАЬ ТО ТНЕ КІНО, апсі Ьо Ьів оГГі- 
сега.апб Ьо Ьів рагепЬв, Ьів соипЬгу, апсі Ьів ет- 
РІоуегв'. Не тивЬ 8Ьіск Ьо ЬЬеш ЬЬгои^Ь ЬЬіск апсі 
ЬЬіп аваіпвЬ апуопе «Ьо іа ЬЬеіг епету ог «Ьо ечеп 
Ьаїкв Ьабіу о£ ЬЬет. 

3. А ЗСОЦТ’З ШТЇ ІЗ ТО ВЕ Ц5ЕРІЛ, АКР ТО НЕІ.Р 

ркпегз. Апсі Ье ів Ьо сіо Ьів бику ЬеУоге апуіЬіпв 
еіае, ечеп ЬЬои^Ь Ье £іуєв ир Ьів о»п ріеавиге, ог 
сотУогЬ ог 8аїеЬу Ьо бо ІЬ. ЖЬеп іп бііГісиІїу Ьо 
кпож «ЬісЬ о£ к»о ЬЬіпев Ьо Ьо, Ье тавЬ авк Ьіт- 

аеії "ІУЬісЬ ів ту бику?" ЬЬаЬ ів "ШіісЬ ів ЬеаЬ 

Уог оЬЬег реоріе?" - апб Ьо ЬЬаЬ опе. Не тивЬ Ве 
Ргерагесі аЬ ’апу Ьіте Ьо ваче Ііїе, ог Ьо Ьеір іп- 
Іигеб регвопв. Апб Ье тивЬ Ьгу Ьів ЬевЬ Ьо бо а 
Еооб Ьигп Ьо вошеЬобу ечегу бау. 

4. А ЗСОит ІЗ А РКІЕНР ТО АЬЬ, АИР А ВНОТНЕН ТО 

ЕУЕНЇ ОТНЕН зсоит, N0 МАТТЕН ТО УНАТ ЗОСІАЬ СЬАЇЇЗ 
ТНЕ ОТНЕН ’ВЕЬОИСЗ. ТЬав її а ЗсоиЬ шееЬз апоЬЬег 
Зсоик, ечеп ЬЬои§Ь а вігап^ег Ьо Ьіш, Ье тивЬ вреак 
ко Ьіт, апб Ьеір Ьіт іп апу «ау ЬЬаЬ Ье сап.еіЬЬег 
ко саггу оиЬ ЬЬе бику Ье ів ЬЬеп боіП£, ог Ьу £і- 
Уіпз Ьіт Гооб, ог, аа їаг аа роввіЬІе, апукЬіп£ 

•ЬЬаЬ Ье тау Ье іп «апк о і. А ЗсоиЬ тивЬ печег Ье а 

5Я0В. А зпоЬ ів опе «Ьо Іоокз бо«п ироп апоЬЬег 
Ьесаиве Ье ів роогег, ог «Ьо ів роог апсі гевепЬв 
апоЬЬег Ьесаиве Ье із гісЬ. А ЗсоиЬ ассерЬв ап¬ 
оЬЬег тап ав Ье Тіпба Ьіт, апсі такав ЬЬе ЬевЬ оі 
Ьіт. 

"Кіт", їЬе Ьоу всоиЬ, «ав еаііесі Ьу ЬЬе Іпбіапв 
"ИьЬІе Ггіепб о і аіі ЬЬе «огісі" , апсі ЬЬаЬ із ЬЬе 
пате ЬЬаЬ ечегу ЗсоиЬ вЬоиІсі еагп їог Ьіовеїі. 


ЗАКОН 


НІН СКІЛЬКІСТЮ точок - і "формально" - ріадххься від 
англійського. Суть його * основному, однак, галиша- 
єтьоя та сама. 

При нагоді подамо'пластові закони ще й ікати* 
народів - на яокав, що неї вони надали основам 
пластового закону БІ-ПІ - більше чи менше свого ви¬ 
разного власного забарвлення. Проблему ве можемо 
зводити до "наближення до мівгнароднього пластового 
закону", - бо такий - як бачимо - не існує.Сумніва¬ 
ємось рівно*, чи потрібно наближати ваш плазтовпй 
закон - до англійського, коли в рснов! між ними не¬ 
має різниць. Тільки мотиви української рації можуть 
рішати про потребу в чому небудь міняти каш плас- 
тбвий закон. 


СОЮЗ_ АНГЛІЙСЬКИХ ПЛАСТУНІВ 

Приречення пластуна 

"На мою честь прирікаю, що робитиму все, до в воїі 
оилі, щоби: 

1. Сповняти мій обов'язок супроти Бога і Короля. 

2. Кожночасно помагати інтим. 

3. Повинуватиоя Пластовому Законові." 

\ 

Пластовий Закон 

І. ЧЕСТІ ПЛАСТУНА ТРЕБА ДОВІР'ЯГИ . Коли пласту*, ка- 
же "на мою честь воно є так", то це значать, що во¬ 
но так о, - саме так, немов би він зложив найбільш 
святочну приоягу. 

Подібно, коли пластун-стериина каже пластунові "я 
довір'яю твоїй честі, що ти це зробиш", то пластун 
є зобов’язаний виконати наказ по своїй найліпшій 
змозі і не дати себе нічим відвести від такого ьи- 

К0П8КНЯ. 

Якщо б пластун мав сплямити свою честь, говорячи не¬ 
правду, або не виконуючи точно наказу - як це до»1- 
рено йому зрооиУп на його честь - від нього можна 
зажадати, щоб віддав пластову Еідзнаку і більш ні¬ 
коли її не носив. Від нього можна теж’ зажадати, цоб 
переотав бути пластуном. 

И. ПЛАСТУН V ВІРНИІІ /льояльвий/ КОРОЛЕВІ . своїм 
старшинам, своїм батькам, рідному краєві та своїм 
зверхникам.Він муомть стояти при них в добру чи злу 
годину, проти кожного, хто їхнім ворогом або, хто 
тільки погано про них говорить. 

3. ОБОВ’ЯЗКОМ ПЛАСТУНА БУТИ КОРИСНИМ І ЕОМ А ГАТІ; I.-. - 
ШИМ . І він має сповняти пери усього свії обок’ .ізол 
навіть хоча б для того вів мав зректися своєї влас¬ 
ної приомвости, вигоди, чи безпеки. Коли трудне рі¬ 
шити, котру з двох речей виконати, він повинен спи¬ 
тати сам себе:"що в моїм обов’язком?", себто "що • 
ліпше для других?" - 1 саме це робити. Вік мусить 
бути готовим в кожну пору рятувати життя, Чито вати 
поміч людям в нещаотю. Він має старатися робити все, 
що в його силі, щоб щодня комунебудь зробити ДО0ЕИЙ 
вчинок. 

4. ПЛАСТУН Є ПРИЯТЕЛЕМ УСІМ І ЕІАТОК КО ЗЕ М У І? СОМУ 
ПЛАСТУНОВІ БЕЗ РІЗНИЦІ ЙОГО КЛАСОВОЇ ПГИНАЛахНССТи Т 
і так, коли пластун отріие Іншого пластуна - хоч» б 
навіть чужого йому - він має до нього заговорити і 
помогти йому в який лиш може спосіб, чнто у вицоку¬ 
ванні обов’язку, при якому тамтой саме закяткй.Чито 
даючи йому поживу, Чито - по змозі - щонебудь Інше, 
чого він міг би потребувати. Пластун ніколи не а 
СНОБОМ. Снобом с той, хто •погорджуо другим тому, що 
той бідніший, або хто - будучи бідним - глядить кри¬ 
вим оком на другого, бо тамтой багатий. Плвотун 
приймає другу людину такою, якою вона є, 1 поводить¬ 
ся якнайкраще з нею. 

Пластуна "К1м-а" прозвали індійці "малим приятелем 
цІЛого світу" 1 це є ім'я, на яке повинен заслужити 

собі кожний пластун. 


23 












т т я 


,иил _ к-о.л о д в 

5. А ЗСОЦТ 15 С0ЦНТЕ0Ц5; Тіш-Ь із,Ье іа роШе Ю 
аіі - Ьиг езресіаііу То «ошеп апсі сЬіїйгеп, апсі оіі 
реорів апй іптаїійв, сгірріез, еТс, Апб Ье айві 
поі; Таке апу ге«агсі іо г Ье1п§ ЬеІрТиІ ог соиг— 
Теоив. 

6. А ЗСОЦТ ІЗ А РНІЕПР ТО АЛІМАЬЗ. Не вЬоиІсі зате 
■ЬПеп аз Хаг аз роззіЬІе Ггот раіп, апсі вЬоиІсі поТ 
кііі апу апітаї-иппесеззагіїу еуеп іі і-Ь іа опіу а 
£1у - Тог ІТ із опе о£ Сосі’з сгеаТигез- Кііііпв ап 
апітаї іот Фооі ог ап апітаї «ЬісЬ із ЬагтТиІ із 
а11о«аЬ1е. 

7. А ЗС011Т 0ВЕУ5 ОНГЗЕНЗ о і Ьіз рагепТа, РаТгої 
Ьеасіег ог ЗсоиТтазіег «іТЬоиТ ^ие8Тіоп, Еуєп і і Не 
Сеіа ап огсіег Не Нова поТ Ііке Не тизТ Но ав зої- 
Ніегз апН ааііога Но, Не тазі саггу іТ оиТ аіі ТЬе 
зате НесаиБв ІТ із Ніз Ниіу; апН аТТег Не Нав Нопе 
іі Не сап соте апН зТаТе апу геавопа а^аіпзТ іі; 
Ьаі Не тизТ саггу оиТ ТЬе огНег аТ опсе. ТЬаТ іа 
Нізсірііпе. 

8. А ЗСОЦТ ЗШЬЕЗ АІ.'Р У/НІЗТІЕЗ ипНег аіі сігсша- 
зТапсев. ІУпеп Не а еТз ап огНег ііе зНоиІН оЬеу . іТ 
сНеегіїу апН геаНіїу, поТ іп з1о«, Нап§-Но§ зогТ 
оі иау.ЗсоиТз пеуег @гоиае аТ НагНвНірз, пог «Ьіпе 
аі еасН оТЬег, пог з«еаг «Неп риТ оиТ, ЬиТ §о оп 
«ЬізТ1іп£ ап ^ зті1іп§. №1іеп уои дивТ тізв а Тгаіп 
ог вотеопе Тгеайз оп уоаг ТаУогіТе согп - поТ ТЬаТ 
а ЗсоиТ зНоиІН Науе зиск ТЬіпез аз соте -ог ипНег 
апу аппоуіпз сігситзТапсез, уои зНоиІН Тогсе уоиг- 
зеїі іо вяііе аі опсе апН іНеп «ЬізТІе а іипе, апН 
уои »ІІ1 Ье аіі гі§Ні. 

ТНе рипіеНвепі іот з«еагіп£ ог изіп§ ЬаН 1ап£иа£в 
із Тог еасН оТТепсе а ти£ о і соІН «аТег іо Ье 
роигеН Но«п іНе оіІепНег’з зіееуе Ьу іНе оіНег 
Зсоиі8. Іі «аз іНе рипізНтепі іпуепіеН Ьу ап оІН 
ВгііізН зсоиі, Саріаіп ЦоЬп ЗтііН, іНгее НипНгеН 
уеагв а§о. 

9- А ЗСОЦТ ІЗ ТННІЕТУ. іНаі ів Не зауеа еуегу реп- 
пу Не сап,- апН риіз іі іпіо ІНе Ьапк, ео ІНаі Не 
тау Науе топеу іо кеер ЬітзеІТ «Неп оиі о і «огк, 
апН іпиз поі таке ЬітзеІТ а ЬигНеп іо оіНегз; ог 
іНаі Не тау Науе топеу іо £іує а «ау 0 іНегв «Неп 
іНеу пееН іі. 

Ю.А ЗСОЦТ ІЗ СІДАЛ ІК ТНОЦСНТ. 170НР, АИБ РЕЕЙ . 
іНаі із, Не Іоокз Но«п ироп а зіііу уоиіН «Но іаїкз 
Нігі, апН Не Ноез поі Іеі Ьіт8ЄІТ £іуе «ау іо іетр- 
іаііоп еііНег іо іаїк іі ог іо іНіпк, ог Но апу- 
іНіпв Нігіу. А Зсоиі із риге апН сІеап-тіпПеП апН 
тапіу. (Иоіе:АННеН іп 1912.) 

В-.ОУ 5С0ЦТ5 0Р АМЕНІСА 
ТНе Зсоиі 0 а і Н 
"Оп ту Нопог І иііі Но ау Ьееі: 

1. То Но ту Ниіу іо ОоН апН ту соипїгу,апН іо оЬеу 
ІНе Зсоиі Ьая; 

2. То Неір оіНег реоріе аі аіі ііпея; 

3. То кеер тузеІТ рНувісаІІу зТгоп£,тепТа11у а«аке, 
апі аогаїїу зТгаі£ЬТ." 

ТНе Зсоиі Ьа« 

її ^ ЗСОЦТ ІЗ ТКЦ5ТТ/0КТНЇ . А Зсоиі’з Нопог із іо Ье 
іФизіей.іг Не «еге іо уіоіаіе Ніа Нопог Ьу Те11іп£ 
а Ііе ог Ьу сНеаііпе ог Ьу поі ПоіП£ ехасіїу а £і- 
уеп іазк, «Неп ігизіеН оп Ніз Нопог, Не иау Ье Н1- 
гесіеН іо НапН оуєг Ніз Зсоиі ВаН§е. 

2-А ЗСОЦТ ІЗ ЬОУАІі. Не із Іоуаі іо аіі іо «Нот Іо— 
уаііу іа Ниє: Ніз Зсоиі ІеаНег, Ніе Нове апН 
рагепіа апН соипігу. 

3. А ЗСОЦТ ІЗ НЕЬРРЦЬ, Не тиві Ье ргерагеН аі апу 
ііте іо зауе іііе, Неір Іп^игеН регвопз, апН зНаге 
ІНе Нове Ниііев. Не тизі Но аі Іеаві опе 6ооП Тига 
іо вошеЬоНу еуегу Нау. 

4« А ЗСОРТ ІЗ РНГЕН-РЬУ. Не ів а ТгіепН іо аіі апН 
а ЬгоіНег іо еуегу оіНег Зсоиі. 

5. » А ЗСОЦТ ІЗ С0ЦНТЕ0ЦЗ. Не іа роїііе іо аіі, 

евресіаііу го «ошеп, сПіІНгеп, оІН реоріе, апі іНе 
«еак апН НеІрІезз.Не шизі поі іаке рау Тог Ьеіпа 
НеІрТиІ ог соигіеоиз. 0 

6. А ЗСОЦТ ІЗ КШР, Не ів а Тгіепі іо апітаїв. Не 

поі кііі пог Ниті апу 1 іуіп§ сгеаіиге ,пееН- 
1е8в1у, Ьиі «ііі еігіуе іо аауе апі ргоіесі аіі 
Нсгтіезз ІіТе. 


_ІЛ 

5. ПЛАСТУН 6 ХГІІАРСЬКИЙ : то значить, він ввічливий 
для всіх - але зокрема для *1кок і дітей та для 
стертих, інвалідів, калік 1 т.д. І йому не годить¬ 
ся брати ніякої нвгороди за свою поміч чи лицар¬ 
ськість. 

5. ПЛАСТУН Є ПРИЯТЕЛЕМ ТВАРИН . Вік повинен хорони¬ 
ти їх так далеко як можливо від болю та ке вбивати 
без потреби ніякої тварини - навіть якщо б це була 
тільки муха - бо й вона один з Божих творів. Вби¬ 
вання тварин для поживи або шкідників - дозволене. 
7, ПЛАСТУН 6 ПОСЛУІІІККЙ НАКАЗАМ своїх батьків, гурт¬ 
кового чито окавтмастра без застереження. Навіть, 
коли він отримає наказ, який йому па до вподоби,мао 
поступити як жовнір чи моряк, - мусить його вое од¬ 
но виконати, бо це є його обов’язком; а після вико¬ 
нання може прийти 1 висловити якінебудь зауваження 
проти нього; але виконати наказ він мусить негайно. 
Це з диоціпліна. 

6. ПЛАСТУН УОУїХАбТЬСЯ І ПОСВИСТУЄ оеред усіх умо- 
еин. Коли отримав наказ, мав виконати його радо й 
охоче, а ке повільно, немов би йшов на стричок.Плас¬ 
туни ніколи не нарікають на труднощі, не жаліються 
один на одного, ані не кленуть, коли їх щонебудь 
дражнить, тільки посвистуючи 1 з усмішкою беруться 
дальше за діло. Коли ти епізнита поїзд, або коли то¬ 
бі хтось наступить на твою улюблену нагнітку - тим 
не сказано, що пластун повинен мати такі речі як - 
нагнітки - або серед Інших немилих обставин, ти по¬ 
винен змусити себе негайне усміхнутися 1 засвиотати 
якусь лісоньку, а почуватися будеш гаразд. 

Карою за кожний проклін або погане слово е горнятко 
холодної води, що її вливають інші пластуни в рукав 
того, що їх ужив. Де була кара винайдена старим бри¬ 
танським пластуном капітаном Дионом Смисом вже три 
століття тому. 

9. ПЛАСТУН Є ОЩАДНИЙ , т.зн., він щадить кожний мож¬ 
ливий сотик 1 вкладає його до банку, так щоб мати 
гроші на удержання себе, коли лишитьоя без праці, і 
в цей спосіб не стати тягарем для Інших; або щоб ма¬ 
ти гроші для других, коли б вони того потребували. 

10. ПЛАСТУН 6 ЧИСТИЙ В ДУМІ 1 І, СЛОВІ І ДАХ , це е,він 
глядить з погордою на цих нерозумних молодиків, що 
говорять брудні речі 1 не піддається покусі самому 
говорити Чито думати Чито робити щонебудь гидкого. 
Пластун є чистий, ясної думки 1 мужній. 

Звввага: точку 10. додано в р.І9І2. 

ПЛАСТУНИ АМЕРИКИ 

їїлестсва Присяга 

"На мою честь- я робитиму все, що в моїй силі,щоби: 

1. Сповняти мій обов’язок супроти Бога 1 моєї Бать¬ 
ківщини, та повинуватись Пластовому Законові; 

2. Кожночасно помагати іншим; 

3. Держати оебе фізично сильним, духово свіжим, мо¬ 
рально прямим." 

Пластовий Закон 

1. ПЛАСТУН о ГІДККд ДОВІР’Я . Честі пластуне треба 
довір'яти. Якщо б вік мав сплямити свою честь, го¬ 
ворячи неправду, або ошукуючи Чито не виконуючи до¬ 
кладно завданого дор>чанвя - коли це довірено йому 
на його честь - то можна зажадати від нього звороту 
його пластової відзнаки, 

2. ПЛАСТУН в ВІРНИЙ /льояльмийУ.ВІн вірний всім, 
кому вірність належиться: своїм пластовим провідни¬ 
кам, евому домові 1 батькам та Рідному Краєві. 

3. ПЛАСТУН ГОТОВИЙ ПОМАГАТИ . Він муоить бути гото¬ 
вим кожночасно рятувати життя, помагати людям в не¬ 
щастю 1 брати участь в домашніх обов’язках. Він му¬ 
сить для когонебудь виконати щодня хоч один добрий 
вчинок. 

4. ПЛАСТУН 6 ПРИЯТЕЛЬСЬКИЙ . Він приятелем усім 1 
братом кожному Іншому пластунові. 

5. ПЛАСТУН Є ЛИЦАРСЬКИЙ . Він ввічливий для всіх, 
зокрема для жінок, дітей, старших, слабих 1 безпо¬ 
мічних. За свою поміч 1 лицарськість не бере заплати. 

6. ПЛАСТУН С ДОБРИд /ласкавий/. Він приятелем тва- 
рин. Він не заб'є ані не зробить без потреби кривди 
ніякому живому сотворінню, а навпаки отаратис^ме хо¬ 
ронити ти берегти кожне життя, що не приносить шко¬ 
ди. 


24 



; ІАА_в_ 


молоде 


ж и т т я 


7. А ЗСОЇЇТ ІЗ ОВЕІіШІТ. Не оЬеув піа рагепке, 
їсоикшазкег, Ракгої ІеаНег, ані аіі окіїег іаіу 
оопвкікикесі аикїіогікіез. 

8. А ЗСОЇЇТ ІЗ СНЕЕНРЦЬ. Не ашіїеа «Непечег Не оап. 
НІі оЬеііепое ко огіегв ів рготрк апі оЬеегу. Не 
пеуег вкіігкв пог §гішЬ1ев ак Нагївіііра. 

9» А ЗСОЇЇТ ІЗ ТННІРТУ. Не Нове пок чапкопіу іеакгоу 
ргорегку. Не игогкє ГаікЬїиІІу, «аекев покЬіпв, апі 
аакев кЬ.е Ьевк изе оі ЬІ8 оррогкипікіев. Не ватев 
ЬІ8 топеу во кЬак Ье тау рау Ьів очт »ау, Ье вепе- 
гоив -Ьо кЬове іп пееі, апі Ьеірїи.1 ко ногкЬу оЬ- 
Зескв. Не тау могк їог рау, Ьик тивк пок гесеіче 
кірв іот соигкевіее ог Єо«і Тигпв. 

10. А ЗСОЦТ ІЗ ВНАУЕ. Не Ьав кЬе соигаке ко Дасе 
<іап§ег іп вріке ої Теаг, апі "Ьо вкапі ир їог кЬе 
гі^Ьк а§аіпвк кЬе соахіп£ о 1 ГгіепДв ог кЬе Зеегв 
ог кЬгеакв о і епешіеві апі (іеїеак іоевп’к Донп Ьіа 

11. А ЗСОЦТ ІЗ СЬЕАН. Не кеера оіеап іп Ьоіу апі 
іЬои^Ьк, вкапсів Гог сіеап вреесЬ, сіеап врогк, 
сіеап ЬаЬікв, апі кгачеїв «ікЬ а сіеап сготеі. 

12. А ЗСОЇЇТ ІЗ КЕУЕНЕІІТ. Не і8 геуегепк коиагі Ооі. 
Не із ГаікЬїиІ іп Пів ге1і£іоив іикіев, апй ге- 
врескв кЬе сопуіскіопв о і окЬегв іп шаккегв оТ 
сивкот апі ге!і§іоп. 


7. ПЛАСТУН 6 СЛУХНЯНИЙ . Він повинуетьея своїм бггь- 
кам, скавтмастрові, гуртковому і кожній Іншій на¬ 
лежно установленій владі. 

8. ПЛАСТУН Є ЖИТТЄРАДІСНИЙ . Він всміхається 
тільки може, Повинуетьея наказам скоро і радо, г*- 
уникає ніколи обов’язків і не нарікає на труднощі. 

9. ПЛАСТУН 6 ОЩАДНИЙ. Не нищить свавільно майка, 
працює щиро, не марнує нічого і використовує якнай¬ 
краще нагоди. Він щадить свій гріш так, щоб сам міг 
платити свої витрати, щоб бути щедрим для тих, що в 
потребі, і помічним у слушних випадках. Він може 
працювати за заплату, але ніколи не бере гроша за 
свою ввічливість або добрий вчинок. 

10. ПЛАСТУН 6 СМІЛИВИЙ .Мас відвагу глядіти в вічі 
небезпеці, помимо остраху, і стояти за правду про¬ 
ти підхлібства друзів, або кпин і погроз ворогіз; 

а невдача не ломить його. 

ГІ. ПЛАСТУН 6 ЧИСТИк .Зберігає чистоту тіла і думки, 
стоїть за чистоту в розмові, чесний змаг,чисті зви¬ 
чаї і пристає з чистою громадою. 

12. ПЛАСТУН 6 ПОБОЖНИЙ . Він повний пошани для Бога. 
Він ревний в своїх релігійних обов’язках і шанує 
переконання других в справах звичаїв І релігії. 


Пластовий Виховний Семинар 


Про виховні проблеми - у нас мало говориться 1 
мало пишеться. Можливо, що причиною того в неспри¬ 
ятливі умовнни. Браку зацікавлення цими проблемами 
воеи, однак, не виправдують еповиі. 

Пласт є вправді тільки одним вирізком, одною 
частиною - загально-української виховної проблеми,- 
однак нас,пластунів цікавить цілий ряд ширших пи¬ 
тань, які необхідно вирішити. Користь з цього буде 


мати не тільки Пласт, але й ширші круги наших ви - 
ховників та воіх тих, що - так чи інакше - мають до 
діла з молоддю. З цих міркувань і зродилась ідея 
Пл. Вих. Семиваря. Він не ставить еооі надто широ¬ 
ких завдань 1 обмежується тепер до обговорення кіль¬ 
кох - для кожного виховиика завжди актуальних пи - 
тань. - це в першу чергу: ясне та виразне означен¬ 
ня українського виховного Ідеалу 


Пластова Стріча 
Продовження з 22.ст. 

Ви ж бережіть серця свого, 
щоб не зіе'яло грання,- 
Таборів буде більше ще 
А лиш одно кохання і... 

А коли довгий шкільний рік нанизував на нитку 
час, дні 1 ночі, дні і ночі, щоб їх було доконче 
365,- ми розганяли тугу любимою піонею закарпатських 

братів: - — 

Пуоти мене, мати, до табору. 

До сонця, до волі, до простору - 
Пусти мене, мати, з Пластом мендруватн, 

З Пластом мандрувати до табору: 

. вставала, б я, мамо, рано-вранці, 

**'■ •. Бігла б я росою по полянці 

ішла би по воду до чистого броду, 

* до чистого броду рано-вранці 
Сиділа б при ватрі кожен вечір 
При мові-розмові молодечій. 

Гляділа 0 до охочу як зірки мигочуть. 

Як зірки мигочуть кожен вечір... 

Стояла б на варті по наказу. 

Всю ніч ье здрімала б ані разу 

Хоч скучно,хоч темно,стояла би вірно, 

Стояла би вірно по наказу. 

Вернула б я, мати, із табору. 

Привезла б я силу із ообою, - 
Привезла б я силу до нового чину, 
до нового чину і до боюі... 


А сьогодні, - сьогодні співайте, юнаки й юнач¬ 
ки, - цих самих пісень! Співайте їх на чу»ні так, 
як ми їх співали ва рідній землі!... 

"... оцей мій скавтовий овистак подарувала 
«єні моя мама, - 35 літ тому - говорив днр.УНРРА, 
майор Гарт. "Ніколи я так не хотів би вміти говори¬ 
ти вашою мовою, як сьогодні. Бо з Вами, скавти, міг 
би я говорити цілу ніч... Розказати Вам про те жит¬ 
тя скавта, яке е таке прекрасне... Не заслуга ось 
Чого джентельнєна, якого портрет бачу на стіні... 

У свойому житті я багато пережив гарного - і сно- 


годнішний вечір зачисляю саме до тих переживань... 
Якщо б я другий раз родився, то нічим іншим не хо¬ 
тів Оч знова бути, як скавтомі... 

Веселе й поважне перепліталось піснями. В ба¬ 
дьорому настрої всі розходились на відпочинок. 

другий день стрічі гості використали на огля¬ 
дання королівських замків на Гогеншвангав 1 самого 
«юсену. А вечором,як місяць викотився ізза гір -"як 
млиновеє коло",- то побачив, як з табору вирушило 
дивне товариство - ген за ліс, за гору 

Довкруги ватри стоїть гордо п’ять Гурткових із 
горіючими смолоскипами. Смолоскипи піднесені високо 
вгору... "Згідно з пластовою традицією - при святеш¬ 
ній ватрі згадаймо усіх тих Пластунів і Пластувок, 
які, виконуючи добре пластові свої обов язки,- ві¬ 
дійшли від нас - і вже ніколи не зберуться разом із 
нами при Пластовому оогяі... Вони сьогодні спочива¬ 
ють заолуженим відпочинком - під Львовом, Хустом, 
Києвом - і всюди де були-Й сьогодні ще е-конценгра¬ 
ційні табори І тюрми... За їхню працю - ставимо ми 
свою Тобі, український Народе. - на Твою велич,сла¬ 
ву 1 честь І .. .. 

Від п’яти горіючих смолоскипів ясно-преяено 
розгорюється перша наша Пластова Ватра... 

"... і вирости Україні на користь і славу..! - 
закінчують свою заяву вступлення "БеркуТи", "Лиси" 

1 "Голодні Вовни", 

Не знати, чи місяць - чи вогонь відбивається 
від шовкового прапору... "В пожарів всесвітніх лу¬ 
ни ті кроваві..." - І стиск лівої руки - 1 трьох ю- 
наків з Верісгофену - стали на служоу Богові І У- 
країні.... 

Ватру закінчує провідниця І.П.Г.: 

"... Проходять літа, міняються кордони, про¬ 
кочуються війни, а все ж - що якийсь час, то тут, 
то там. - горить Пластовий Вогонь. А біля нього 
стоять дадивлені у ного- один раз їх більше, один 
раз менше - і серця їх б’ються під ритм плащової 
ідеї... І так вже 3$ літ... На першій Пластовій 
Ватрі у зелених Карпатах спалено тоді горде віття 
чорногірс.ької смереки - 1 ті перші пластуни, ще 
НІЙ»» з теплом неї першої ватри, прямо із гір пішли 


25 








р 



це те мете, до якої ми зміряємо в нашій праці. Це, 
однак, рівночасно мета, до якої мусять зміряти всі 
інші українські виховні організації та установи. 

Рівнорядно з цим цікавить нас українська мо¬ 
лодь, - як о 0’е кт виховної пра- 
ц і. Точна аналізе того об єкту рішатиме про дальшу 
групу проблем,у якій ми зацікавлені; це е найоільш 
доцільні методи виховання .Це вже 
вузько-пластова проблематика, бо ми віримо, що плас¬ 
тові виховні методи - це один з найкоротших шляхів 
до наміченої мети Однак 1 їх треба проаналізувати, 
обгрунтувати та найти правильне їхнє примінення у 
практиці. 

до співпраці просимо всіх - 1 з поза Пласту,- 
хто цікавиться наміченім и проблемами. Особливо кли¬ 
чемо Пластових Провідників з рядів Сеньйорів. - До¬ 
тепер відоулиея такі доповіді з дискусіями: 

24. XII. 1945, Д-р М.ііїлемкевич: Проблема проводу 
в українській дійснооти. 

25. XII.1945, Проф.д-р О.Кульчицький : Психічна 
побудова людини. 

26. XII.1945. Проф.д-р О.Кульчицький: Виховання 
і виховальність 

28. XII. 1945, Ре'д.М.Добрянський: Де проблеми 
проводу в українській дійснооти. 

29. ХІІ*І945, В.Полтавський: Підоов'етська мо¬ 
лодь 

3.1.1946, Проф.д-р 0 Кульчицький: Психологічні 
основи національного виховання. 

3.11.1946, Д-р М.Шлемкевич:Ідея, форма, зміст. 

15.11.1946, Ред.М.Дворянський: Плаогова ідеоло¬ 
гія на тлі оучасности. 

13.111.1946, Інж.Е.Гут-днтонович: Пластовий 

закон 

17.ІУ.1946, Чергова доповідь плямована на тему: 
Наш традиційний ідеал /Ідеал людини в творах пиоь - 
Пісні/ 1 * Київсі,к0і • р > ои та в українській народній 

щоби доповіді зробити доступними і для тих, що 
не можуть орати чинної участи в працях Пл.Вих.Семи- 
наря,—старатисьмемо видавати їх друком. 


Фізичне виховання — і Пласт 

Що фізичне виховання е незаміничим сгіівчинни- 
ком пластового самовиховання, - цього не приходить- 
ся мені тут доказувати.Вираз тому вже дав самий 
пластовий провід, вставляючи до всіх пластових проб 
вимоги з ділянки фізичного виховання. 

Та, на «-ель, більшість пластового активу ще не 
розумів яколід знвчення фізичного виховання.Вони бе¬ 
руть його дослівно: тільки як тіловиховання і при¬ 
знають йому значення лише в ділянці вироблення ті¬ 
лесної справности. Не маючи інструкторського знання 
ані власного досвіду в цій ділянці, полишають його 
або непластовим фахівцям-інотрукторам, або допору- 
чяють пластунам вправляти в особливих руханково - 
спортових установах. 

Таке ставленая справи е в основі хибне й шкід- 
"лива! Пласт, згідно зі своєю виховною програмою, не 
розуміє під фізичним вихованням виключно тільки ви¬ 
роблення фізичної справности. Пласт старається ви¬ 
користати вповні всі чинники фізичного виховання, - 
отже теж 1 вироблення тих духових вартостей, 
які, при відповідному ставленні справи, так добре 
можна осягнути рієнорядно та рівночасно з вправами 
тіла. Занедбуючи цю духово-виховну 
Сторінку, плаотуви не тільки тратять нагоду набути 
ці додатні духові вартості, але, що гірше, вони на¬ 
бувають при фізичному вихованні такі духові прикме¬ 
ти, - суперечні пластовому виховному ідеалові,ще їх 
пізніше Пласт мусить викорінювати та поборювати на 
іншому місці, в багато складніших, умовиках. 

Таким найбільш яскравим прикладом є - брак без¬ 
сторонньої оправедливости, який є майже поголовною 
хибою у членів і прихильників спортово-руханкових 
кружків.Підо впливоу різного роду спортових, клюбо- 
вих і інших ідеологій, виробилося у наших адептів 
фізичної культури переконання, що кожний засіб веде 
до цілі, шо в змагу немає ніякої моралі ні безето- 


у стрілецькі ряди . . Багато з них, на чолі із фє- 
дем Черпаком - це гордість пластової організації! 

і як пішли вони за Збруч, то поміж тамошню мо¬ 
лодь кинули те, що мали у серці найцінніше: пласто¬ 
ву ідею. Однак, на жаль, там зложилися такі, умовини, 
що швидко задусили пластовий вогонь... 

* ... а на Західний землях, коли здавалося, що 

сили вже всіх опустили, коли вже й дощ змив землю з 
кіоток героїв, що їх залишили товариші у плитких, 
у поспіху копаних могилах - пластона молодь була 
перша, яка на тих освячених місцях шукала сили... 
Вони майстрували, копали, прибірали .... Маківка, 
Ключ, Лисоня... а відтак запалили вогні й бадьорих 
пісень заспівали. І загорілись від них вогні й на 
Волині, за ларпатами» ба - навіть і в чужині - всю¬ 
ди , де тільки опинилась наша молодь... 

...приходили заборони, каві кордони, чужі, ве¬ 
ликі армії котились по наших землях, валилиоя дер¬ 
жави, шумні ідеології... - а пластова ідея далі жи¬ 
ла,- жила помимо натиску чужих, помимо зневіри сво¬ 
їх, Нераз малів гурт "вірних"- але це певно Прови¬ 
діння заряджувало тоді, коли правдива ідея мала ще 
дужче дозріти у меншому гурті... 

... на 35 році існування Пласту ми розпалили 
наш пластовим вогонь ... у альпейоьких горах. Хоч 
він не палить рідної смеречини, то вое ж таки має 
свою силу і Бо біля нього разом з нами дух тих Плас¬ 
тунів 1 ІГластуиок, що спочивають заслуженим сном, - 
біля нього думки тих усіх, ЯКІ, де 0 БОНИ не Оули,- 
плекають "силу і тіла і ума, щоб нарід наш вольний, 
могучий раз ставі"..,. 

...кінчиться отріча і завтра нас покинете, До¬ 
рогі Гості, але роз’Ххавшиоь, візьміть своїм Това¬ 
ришам і Товаришкам - привіт гарячий, як наша ЬетраІ 
Нехай блеок її розяснить Вам може ще не зовсім яр¬ 
кий погляд на правдиву 1 велику вартість пластового 
життяі Тепло її - нехай розігріє у Вас ще може при- 
спамі проблески любови і віри у пластову ідею,А си¬ 
ла цього вогню хай Оуде для всіх нас - на трудному 
незнаному шляху - помічною у витривеНні вірности 
стовим обов'язкам)" 

26 


Монолог архипацера 

Я, радник Пітькало, мистець Заблудова околи¬ 
ці, старий, незвичайно сильний грач /треную постій¬ 
но з міоцеаим дяком і/ - даю Тобі, шаховий Народе, - 
ось-такі дорогоцінні вказівки для мистецької гри в 
шахи: 

Партію починай завжди двома ходами. Коли Твій 
партнер заярить, що це везгідне з засадами гри,—Ти 
скажи, що так грають в Зеблудові і так Тебе вчив 
Твій покійний /царство йому небеонеї/ дідо. 

Ззагалі, старайся не признввати в шахах ніяких 
авторитетів. Якщо втратиш через неувагу Даму, тоді 
необхідно переконати партнера, що він повинен був 
сказати "шех", - Коли втратиш Іншу Фігуру, - зроби 
згірдливу міну, засвищи арію з опери "Кармен" і дай 
партнерові до зрозуміння, що се Ти даєш йому "фор", 
бо інакше тобі не цікаво з таким слабий грачем гра¬ 
ти. 

Над ходами довго не думай, а як противник це 
робить, - Ти старайся вдатися г» ним у розмову: пи¬ 
тай про політику, про здоров'я тещі, чаотуй ввіч¬ 
ливо папіроскою. Буває, що й той спосіб но помагає, 
тоді остається співати фокстроте, вдаряючи до такту 
п’ястуком у отіл і сувати кріслом. 

Добре є зауважити, що це партія товариська, не 
миотецька, отже думати - "немає Ніякого зммолу". 

Часом Тобі не подобається, що противник, який 
має матеріяльну перевагу, починає міняти фігури'. Ти 
поеинєн його популярно повчити, що тільки одні па¬ 
пери так грають, бо добрий грач принціпово фігур не 

МІНЯЄ. 

У скрутному положенні поручається "нехотячи* - 
розкинути шахи, або й перевернути отолик. 

Якщо, однак, помимо Твоєї г великої моральної 
переваги, Тебе постигне нещастя 1 Ти програєш зі 
сильнішим грачем, - пам’ятай, шо це великий встид 
і що програну треба негайно якнебудь виправдати. 
Говори, що Ти сидів "на продуві", що Тебе болить 
голеве,-коле в боці, стрикчс в коліні, що сьогодні 




9 - 1.5 

ронньої еправедливооти; що змагуна обов’язуе одино¬ 
ке мета: всіми можливими моральними та неморальними, 
допускаємими, правильними - 1 недопускаємими засо¬ 
бами - змагати до перемоги. Такий змагун не вагаєть¬ 
ся, як то кажуть, "в живі очі брехати", випиратися 
доконаного промаху, сввоитиея з противниками, судде- 
ю, співзмвгуяами - а навіть з глядачамиї, їх обкд«а- 
ючи чи й чинно зневажаючи, - лише щоб поставити на 
своїм, щоб заспокоїти сеою амбіцію. Така атмосфера, 
очевидно, ніяк не сприяв виробленню пластових ха¬ 
рактерів. Вироблення почуття справедливости, що йо¬ 
го вимагав пластовий закон, є зовсім неможливе - не 
тільки через занедбання, але, що гірше, через про¬ 
тидіяння такої атмосфери. 

Однак, чи ж можна знайти кращу негоду,кращі у- 
мовинв для вироблення у молоді безсторонньої спра¬ 
ведливости, як якраз у змагових грах? Чи ж можна у- 
явити собі догілнішу атмосферу, де виходили б на яв 
викорінювані Пластом злі прикмети характеру - як: 
суб'ективізм, самолюбство, фальшива амбіція, «бру¬ 
тальність, невирозумілість, брак зрівноваження, пе¬ 
карні сть - як у грі, де юнак, розбурхавши і роз- 
дразнивши їх до краю у запалі гри, дає їм повну во¬ 
лю? 

Як багато може тут зробити пластовий впорядник! 
Як докладно й послідовно він може викорінювати ці 
хиби характеру, звертаючи увагу юнакові, заставляю¬ 
чи його стидатися перед своїми товаришами, перепро¬ 
сити противника, признати свою вину без рішення на¬ 
віть судді, опанувати с^бе, чесно й по-мужньому 
знести неславу програної та привнати лобі личкові 
■вищість. Такої знаменитої негоди, такої виховуючої 
атмосфери не можне мети на ніяких сходинах ні збір¬ 
ках - і ледве чи при теренових грах, де, із огляду 
на розкинення в терені, немає такої частої нагоди 
для впорядника інтервенювати та справляти хиби. 

Однак праця в ділянці фізичного виховання два 
не лише індивідуальні духові вартості. Вона дав й 
знамениті успіхи також у виробленню гуртової солі- 

погана погода і що не дає спокою ревматизм. 

Ке зашкодить докинути, що Ти двено не грав,що 
вже й забув "як фігури ходять , і що взе бачив не 
таких шахістів, як Твій партнер. Обов'язково роз¬ 
кваси про Твою перемогу над одним мистцем, якого 
прізвища не пам'ятаєш, і який вмів грати п'ять пер¬ 
тій. рівночасно. . „ 

Як йога зійде на теми теорії, - вислови свою 

глибоку погорду для неї, бо в цілім 3в<5Л У'?° В * * а 
сусідніх Грималівцях немає ні одної шахової книж¬ 
ки, а люди все ж таки якось грали й грають. 

Вживаючи Твоєї квітчастої вимовности, - пере¬ 
конай партнере, шо все треба завчас, висунути пі¬ 
шака зперед вежі нв одне поле, бо якщо противник 
зв'яже нашого коня бігуном, - тоді п ° в *° н ® 
страшна небезпека... Правда можуть Т ® 

що цей хід'переважно оаачде втрату темпа, що він 
послабить рошаду. не впливає на центр і т.Д«. - ллє 
Ти не давайся збити з пантвлику. Скажи, що текі хо¬ 
ди робить Твій вуйко, який сильно грає пішаками І 

Це все пропоную Тобі я, радник П.тьколо, пепе- 
реможий чемпіон Заблудсва й околиці. Яхцо 
тимеш згідно з моїми радами. - з'єднаєш собі велику 
симпатію серед Твоїх партнерів - і станешся 
мим, прогресивним членом великого шахового суспіль¬ 
ства! е. Бобикевич 

Шаховий світ має енову велику сензаиію. На ша¬ 
ховому небі з'явилася нова ясна зоря - у виді моло¬ 
дого 14-тилітнього ЄСП8НЦЯ Артуга Пожаре. Фа і ці 
пророкують на суснові його незвичайних успіхів - на 
недавкому шаховому турнуру в Лондоні, що молодень 
кий Артур найдвлі до чотирьох літ стане шаховим 

мистцем світу. _ ___ „„ 

При цій нагоді варта пригадати, що світова па¬ 
хова історія зна більше подібних чудесних дітей • 
Кубанець Капаблянка виграв турнір у свойому 12.році 
життя; американець П. Марфи став мистцем своєї кра¬ 
їни в Ц. році життя - а голяндець ОЙве - навіть у 
10. р. життя! 


Т т Я 


- У - 2 л 


дарности і зжиття членів гуртке. Змагання дружинами 
в склад якої входять цілі гуртки, дають величезної 
ввртости переживання, яких не можна викликати нія¬ 
ким іншим способом. Відповідно розбуджена гурте: 
амбіція вчить посвячувати в користь гурта величес! 
зусилля, що нв них в індивідуальних змаганнях тя_ > 
спромогтися; вона підпорядковує вповні гуртовим 
змаганням всі Індивідуальні амбіції, воне вчить в 
одне зливати всі думки та пориви. Гурток, що брав 
участь у дружннових змаганнях - в маршах, бігу ле- 
щетарському чи звичайному, - при збереженні зід- 
повідної атмосфери - творить спільноту, якої вуз¬ 
ли довгі літе тривають. А це є одним з важніших 
чинників пластового самовиховання. 

Тому: пластові впорядники Ь вихованки - не гри¬ 
ще! Вез Вас не сміє відбутися ні одна збірка - для 
фізичного виховання. Ваші пластові гуртки повинні 
стати носіями лицарськости, безсторонньої еправед- 
ливости і зрівноважености у змаганнях. Не смів бути 
такого випадку, щоби пластуни "сварилися” на грищі. 
Плвстові впорядники, опануйте правила змагових ігор 
і самі проводьтз їх, суддюйте своїм гурткам і не 
кожному кроці використовуйте цей - такий корисний 
засіб виховання! Ви не муенте бути фахівцями в ді¬ 
лянці фізичного виховання. Пізнання правил змагових 
ігор та практика в еуддювани! не представляють не- 
поборимої перешкоди. Трохи доброї волі й зацікав - 
лекня, - а справа піде вперед! Висліди праці - *то- 
рицею оплатять Ваш труд, бо Ви здобудете ще о*ву 
площину,,на якій зможете здійснювати Ваші ідеали. 

Я. Р а к 


Світовий Окавтінг 
Останній міжнародній З’їзд в р. 1939 в Елі* - 
буроі в Шхоції виказував такий отак: в Міжнеродню- 
му Скавтовому Бюрі було заступлених 56 окавтових 
організацій з 48 різних держав, що вачпслгвіли ра¬ 
зом біля 3,000.000 членів. Но цій світовій війні 
помітний новий могутні*! розмах міжяароднього си*в- 
тінгу: десятки нових організацій голоситьоя до 
Міжнароднього Скавтобого Бюра - а число членів у 
цілому світі раптово зростає. В С.И.П.А. число 
чинних членів доходить вже до 2,000.000! Скавтж 
цілого овіту чекають тепер з нетерпеливістю не 
поворот нормальних віднесин > світі, щоби знов за¬ 
початкувати міжнародні братерські взаємини. 6.Сві¬ 
тове джемборі відбудеться в р. 1947 у Франції. 


іімжішіїишіїншшчішіішіиішіншиїїішішінішінііні 


НОВІ ВИДАННЯ 


Просимо присилати Редакції "цолодога Життя" а« 
два примірники нових видань! Особливо просимо Про¬ 
відників пластових частин чи з'єднань надсилати'нам 
їхні пластові часописи та інші пластові видання! 


Панько Таборенко: Плаотуни-Побратими, оаовідавяя, 

А б, ет. 23, фот., 1945. 

ПЛАСТУНСЬКИЙ КАЛ Ей Д А Р Б Ц Ь на 
р. 1946, СУПЕ, Видання Йпілки "Укр.Мистецтво", 
Регенсбург, 1946, II х 17 цм, ст. 2«, ЗМІСТ: Кален- 
даріюм, Пл.гимни.Пл. присяга, 0л, закон, Г.л.клич', 
таємний знак та привіт, Скввтінг-Пласт /короткий о- 
гляд/, Головні історичні дати Скавтінгу-Пласту, 
Кілька правил особистої гігієни тіл* й духу.Нотатки. 
С К 0 В , журнал Пл. Коша в Карльофельді, Ч. 2-3., 
XII. 1945 - І. 1946, А 5, вт.ІО ♦ обгортка,цикл., 
ЗМІСТ: 3.3.: Летить в срібній зброї лицар /вірш/, 
р.: Дороговказ на життєвій мандрівці, 22. січня. 
Шерпі: Пл. свастико вдячноети на могилу Митр. Андрея, 
іт: Кошове свято, Пе-ро: Андріївський вечір в III. 
Курені, А^о: "Буйного вітру брати" прямують до гір, 
Д.Буковинка: В нашій домівці. О.Лесів: До Альт-Ет- 
тінг, Учасник: На Вендельштайн, Куток Новака /лвб- 
ко: Пластун е ощадний, о: Козаки чи Половці -гра/. 
Спорт: Міжклюбові змагання в Карльофельді, Ану, 
розгадаймо!. Пластова коляда 1946 /карикатури/. 


27 




35 літ 



укмїлєіікото пласту 



В нашій нервовій, повній напруження добі, 
«©зенітно, але швидко, наближаються 35-тилітні 
роковини заснування перших «ластових частин 
на Українській Землі. 35 літ - це вік одної 
генерації, це вік одного покоління. Чи ми ма¬ 
ємо це нове покоління, виховане На пластових 
Ідеалах? Чи ми маємо вже дійоно пластову ге¬ 
нерацію? Такі Того ке можна вже навіть підда¬ 
вати під сумніві 

Ми оправді розсипані по цілому світі, ба¬ 
гато нас - а може навіть більшість! - далеко 
від Рідного Краю, - але живемо 
далі палкою любов’ю - до нашої 
Батьківщини І Живемо в важких емі¬ 
грантських умовпнах, биті непев¬ 
ністю, мучені тугою,- але не па¬ 
даємо духом! Бачимо кругом себе 
заломання наших близьких, бачимо 
моральний розклад, злочинну бай¬ 
дужість, але остаємо вірні нашим 
пластовим ідеалам! Зустрічаємо 
на кожному кроці політичну роз- 
хрістаніоть, особисту нетерпи¬ 
мість, грубу поведінку,- але са¬ 
мі не тратимо нашої гідности та 
пластової лицарськости!З гидкіс¬ 
тю дивимося на гурму "торговцівГ 
нечесних лінтаїв, хронічних дар¬ 
моїдів - і самі радше терпимо недостачу, - але 
не ломимо Пластового Закону! 

Так, пластова генерація - здала й кожно- 
денно здає свій іспиті 






$8 

„ V , 


Український Плаот творить вже сьогодні 
Частину української іоторії. Але хто ж іншцй 
має заховати для української Історії всі ці 
подвиги та перемоги, - але й всі ці важкі зма¬ 
гання та втрати, всі ці шляхетні заміри та 
спроби Українського Пласту, - як не ми, плас¬ 
това генерація? 

У ньдходячі роковини мусить наша пластова 
генерація доломити всіх зусиль, щоб у вірному 
освітленні записати до української історії вое 
те, що український Пласт виконав для добра У- 
країнського Народу, вое те, чим 
заслужився перед українським гро¬ 
мадянством, вое те, що завдячуємо 
йому й ми всі особисто. 

Пластові частини повинні вша¬ 
нувати ці роковини не тільки са¬ 
мим святкуванням: промовами, де¬ 
кламаціями, тол',о,- але й здійсню¬ 
ванням у практичному житті плас¬ 
тових ідеалів та виконанням всіх 
тих зобов’язань, шо їх накладають 
ті роковини на нас всіх! А плас¬ 
това генерація, сьогоднішні Плас- 
туни-СенІори, мають їм в тому до¬ 
помогти. 

Ми задумуємо при цій нагоді 
видати, між іншим, ювілейне число 
нашого часопису. Тому просимо вже тепер надси¬ 
лати нам відповідні матеці'чли до того числа. 

• Пластова генераціє, - за Тобою олово! 

Молоде Життя. 



ПЛАСТУН -СКАУТ , інотруктивно-розваговий 
часопис укр.Пл. в АвГсбурзІ, Ч.Х.І5.ХІІ.І945,А 5 
от. 12, фот., ЗМІСТ: Минув листопад... /рисунок/від 
Редакції, Що нового в пл.овіті?, Л.Українка: я ^ а 
/вірш/, М.Вороний: Волосожар /вірш/, Довбуш: Верхо¬ 
вино, світку ти наш, 100 літ "Заповіту", Т.Шевченко: 
Заповіт, 0.-Ч-: Українська ноша - І.Гупульщина, На 
Слід!, Сторінка розваги. Зоряне небо, Історичний ка¬ 
лендар: грудень. Пластун завжди веоелий. 

Н 0 В А К , Ч.І. - І. 1946, Авґсбурґ, А 6, ст. 32, 
фот., ЗМІСТ: Яр Славутич: Пісня жовтодзюбів. Нова 
радість сталр /коляда/, 0.Степовий: Новий рІк.М.К.: 
Сніжиночки /вірш/, В полі, в полі плузкок оре ( щед¬ 
рівка/, Крижинка, Н.Щербина; Узимку /вірш/, Д. Кий: 
Готуймооь до служби Батьківщині, Н.П.: Запорозьке 
Різдво, 3 Історії Укр.Пласту, Дід Мороз /гра/, На 
дозвіллі /загадки/, Чи знаєте, як ці пташки нази¬ 
ваються?, Від Редакції. 

ПЛАСТУН-СКАУТ , Інотруктивно-розваговий 
часопис Укр.Пл. в Авґсбурзі, 4.2.. - 15.І.1946,А 5, 
от. 16, фот, ЗМІСТ: 22.січня /рисунок/, А.Тирса:Про- 
метей /вірш/. Що нового в пл.світі?, А.К-р:0й, Дні¬ 
пре мій, Дніпре, Знаки мандрівника, Княжі вої,Слово 
о полку Ігоря, Пластова хустина в практиці, Д. 3.: 
Різдвяна гостя. Петля дракона або моряцький вузел, 
Сторінка розваги. Зоряне небо, Історичний календар: 
січень, Пластун завжди веселий. 

СКОБ , журнал пл.Коша в Карльофельді, 4.4.,-ТІ. 
1946, А 5. от. 44- обгортка, цикл., ЗМІСТ: Я.К.: В 
пам’ять Діріп/, Волт: За пл. "Вірую", Волт: пам’яті 
полк. І. Богуна, Е.Ц.: Спомин, Беж.: Незабутній,Він: 
По рідному краю на мандрівці, Я.К.: Зима /вірш/, 0- 
хрим: Скоб, Або:"Буйного вітру брати"- мандрують, 
Рожко: Що пластун повинен знати?, З пл. хроніки, До 
наших дописувачів. Для науки 1 розваги, Усміхнися, 


НОВАК, журнал Укр.Пл. Новаків, Авґобурґ, 4.2. - 
II. 1946, А 6, ст. 32 /33 - 64/, фот.. ЗМІСТ: Гаола 
новака-жовтодзюба, С.£ук: Білі гу ся /в1рш/,П.Чубвн- 
ко: К&штанний, Н.Щербина: Пташки /вірш/, Ведмідь 1 
де /гра/, Г.Черінь: Як я записався в Новаки / вірш/ 
П.їжак: Смілий жовтодзюб /вірш/, Пісня жовтодзюбів 
/ноти/, 75-л1ття Лесі Українки, /.Українка: Літо 
краснев минуло /вірш/, О.ПчІлка: У пригоді, /.Укра¬ 
їнка: Колискова /вірш/, О.ПчІлка: Найкращі діти ма- 
туоі, Т.Самотудкв: Як працювали Укр.Новаки?, П. Чу- 
бенко: Білке /вірш/, С.Жук: Нера, Двобій Мстислава 
з Редедею, Мисливець 1 собака /гра/, На дозвіллі, 
Ю.Б.: Паперовий літак, С.їук: СмІЙоя, оонцеї/вірга/ 
Новак усміхається. 

Д-р А.ФІґоль : Роля виховника в Пласт і, Записки Укр. 
Пластуна - Ч.І., Мюнхен, 1946, А 6. от. 20 + обгорт¬ 
ка, цикл. 

Інв.Е.Тут-Антонович : Програма пл.виховання - Зап.У. 
Пл. - 4.2.,, Мюнхен, 1946, А б, ст. 27 +• обгортка, 
цикл. 

Д-р А.ФІґоль : Організація праці - Зап.Укр.Пл. -Ч.З. 
Мюнхен, 1946, А 6, ст. 27 + обгортка, цикл. 

Т.Самотулка : Шлях пл. новака , час проби прихильник*. 
І. - III. оходцни, Зап.Укр.Пд. - 4.4., /Серія І.Ч.І/ 
Мюнхен, 1946. А 5, ст. 21 + обгортка, цикл. 

Т.Самотулка : Шлях пл. новака ,час проби прихильника, 

ІУ.-УІ. сходини, Зап.Укр.Пл. - 4.5. /С.І.Ч.2./,Мюн¬ 
хен, 1946, А 6, ст. 19, Цикл. 

Т.Самотулка : Іспит на перший ступінь-джури . І.—ІУ, 
сходини, Зап.Укр.Пл. -Ч.б. /С.І.Ч.З./,Мюнхен,1946, 

А б, от. 26, цикл. 

Т.Самотулка : Іспит на перший ступінь джури, У.-УІІІ. 
сходини, Зап.Укр.Пл. - 4.7. /С.1.4.4./.Мюнхен,1946, 

А 6, ст. 16, цикл. 


28 


Ргіпіесі Ьу регтЬеіоп о( ІЖРРА 






1 


РЛіі* Ьи^а і ? 

•ЛУа£ 




швш 


I . С^ОвНИИ. 

і. совісний,/ 

З Т О V N ИЙ^ 

4. ОЩАДНИЙ, у 
5- ОТТРА&РДЛИ&И Й/ 
6. Ч Е РЛ N И Й, І 

7 ЯРАГТГРРСЬКИ Й /\ 

7Т РИЯ ГРА ( С6 КИЙ. 

Ь. ^РІвИОВАЖЕНИЙ 
9. ТҐОЖ итпочіуи йу 
/а карний, у 

II. ТГ ИЛ Ь НИЙ, 

11. ДРАЛИИ 7ТР О// 

ЗДОРОВ'Я С-. 
13 . Д РАЛ ИЙ ТТР о у 

КРАСУ, С -—- 
74. &СҐ Д0РР0/' ГАДКИ. 


Пройдений етап 
Володимирко: Наш З’їзд 
Постанови З’їзду С.У.П.Е. 
Л.Шанковський: Стрийські пластуни 
у Визвольних Змаганнях 
П.Карпенко-Криниця: Дорогу дужим! 
М.Д.Добрянський: Молодь і політика 
І.Нинка: Хроніка 58.пл. Куренд 
3«Ннів* ^ 

Вовчий Зуб* *Пласт в Гайденав 

Пластовий Закон 

В.С.: Десятинна церква в Києві 

В.Г.: Ватра над боденським озером 

В.Янів: х *х 

Роман: Плавацькі стилі 

Лемішко: Пісня молодих 

Хроніка Пл.Коша в Ляндеку-Тироль 

Рсшан: Пластуни на старті 

Нові видання’ 

Додаток: Поради Старого Вовка 

Й тірка ч.З. Про мандрівництво 
асТові гри й забави. 



















1-ій ..6_ М.0- д ОДЕ ЖИТТЯ _ ч.я. 

ПРОЙДЕНИЙ ЕТАП 


Головні думки зі зві- 
, ту Команданта на З'їзді 

С.У.П.Е. в дні 27.4.1946 
в Карльсфельді б.Мюнхену. 

ІЛ-Е..С-І-У..Л- 

(...Моїм завданням подати суцільний погляд на пра¬ 
цю С.У.П.Е. в пройденому етапі, зокрема устійнити й 
з'ясувати відповідні висновки й актуальну проблема¬ 
тику нашої праці. 

...зрозуміти й оцінити можна наш пройдений шлях - 
тільки на тлі тогочасних і сучасних зовнішніх - та 
внутрішніх умовин - та маючи на увазі постійно об¬ 
раз сучасної_української молоді. 

&Л-0...В а.,1 ш а 1_ у м о в и н и _ п р а ц і . 

...живемо в епохальній добі; змагання тоталізмів 
різних форм і забарвлень; впливи різних суспільних 
систем на значення одиниці в суспільному житті; за 
нами вже шість літ другої світової війни; програна 
держав осі - виграна аліянтів... 

...втрата рідної землі; вихід на еміграцію, нові 
широкі світи перед нами; чужина. 

...врешті: табори УНРРА, непроглядне завтра, при¬ 
мусове безділля, загроза, шо її несе зі собою наша 
дальша ситуація. 

Такий час і такі умовини, шо серед них росло й 
нині ще росте українське молоде покоління. 

Ці зовнішні умовини залишили сильні сліди на 
нашій спільноті - й створили у висліді специфічні - 

З.іВ-Ц-Х 1-Ю 1 ДИ.1-У. М-.0, ВИНИ_праці. 

...коротко можна б їх схарактеризувати як гостру 
кризу ідей політичних, світоглядових,суспільних.На¬ 
дії і розчарування, шо їх прийшлося нам пережити, - 
принесли зовсім природньо - повну розгубленість на¬ 
ших сил. 

...ми стало в дорозі - для нас ніщо не закінчене; 
чи знаємо шлях - як вийти з тих кріз? 

...ми пластуни в тому виїмковому положенні, то не 
потребували й не потребуємо пере¬ 
мальовувати ш и л ь д і в; ані додава¬ 
ти ані відіймати чогонебудь з основних заложень на¬ 
шого пластового світогляду і з нашої ідеології впе¬ 
ред 35-ти літ - нам не потрібно; Пласт ви¬ 
тримав пробу своїх заложень у цій кри¬ 
тичній добі! ^ 


ня¥° Т п«п* ДЧИН6Н * двв Р*‘ але Пласт ставить вимогу до 
? ;, а 5 сповняєш пластовий закон, або покинеш його 
Р яд *' позатим ніякі різниці походження, віроспові¬ 
дання, класової приналежності - не відіграють нія¬ 
кої ролі в Пласті. 

^ ТО М У -І__Д 1_ прапя Пласту 

ких в точкаіг уст У паючої Команди дається схопити в та- 

а/ треба було побороти всі моменти безвладности, що 
„ зв язані 3 кожним започаткуванням, зглядно від- 
новою якогонебудь організованого життя. Були це, - 
перш усього, - технічні труднощі /зв'язок, примі¬ 
щення, виряд адміністративного апарату.../ - 1 мо¬ 
менти духового характеру /віднова пластової ідеї 
в новій дійсності, забезпечення правильних розвоє- 
вих тенденцій.../, г у 

б/ опанування терену через впорядкування територі- 
ляьних компетенцій - краєвих, окружних, облас - 
них, кошових Команд, 

в/ школення людини - творення відповідного провід¬ 
ного кадру. Цій справі - як було подано в звіті 
референта організації і діяльности - не тільки Ко¬ 
манда, але й низові клітини - присвятили якнайбіль¬ 
ше уваги /цілий ряд курсів для впорядників, ЗВ'ЯЗ¬ 
КОВИХ, інструкторів, - вишкільні табори, тощо/. 
Пласт буде таким, якими будуть впорядники - цього 
не сміємо ніколи забувати! 

г/ змагання за зміст пластової праці: Пласт, базу¬ 
ючись на своїх основних заложеннях, мусить до¬ 
тримати кроку розвоєвим тенденціям українського ро¬ 
сту. Переведення цього постуляту можливе передусім 
через постачання відповідної літератури. На цьому 
відтинку вдалося зреалізувати тільки малу частину 
задумів і плянів ізза труднощів технічного порядку 
/брак друкарень з українським складом, труднощі зі 
здобуттям паперу, тощо/, 

ґ/ зв'язок з довколишнім світом, зокрема з міжна¬ 
роднім скавтовим рухом; на тому відтинку осяг- 
нено поважні успіхи. 

Висліди тої праці подані конкретно в звітах 
річевих ресортів: об'єктивну оцінку залишаємо іс¬ 
торії. 

...нацьому місці мушу л признанням підкреслити 
велику й жертвенну працю низових клітин - іноді се¬ 
ред дуже важких умовин - при повнім підпорядкуванні 
і співпраці з Командою С.У.П.Е. 


1.-.С у-ч ,а.С-Ц-а-м а_л д_д .Ьл. 

В такій дійсності вперше від непам'ятних часів 
стрінулася під тяжким обухом тої ж самої долі молодь 
усіх українських земель. Цей факт зобов'язує всіх,- 
що хочуть працювати для молоді чи з молоддю. 

Старші громадяни наддніпрянці говорять іноді,- 
що Пласт - це "галицька справа"; вони його не розу¬ 
міють. Це зовсім природне; в питанні нашої соборно- 
сти - старше покоління ще довго матиме ділему "ми - 
і вони" чи "ііи - і ви", і ще багато треба побороти 
труднощів, щоб в основному усунути ці різниці. 

Одначе на відтинку молодого й наймолодшого по¬ 
коління, - справа- представляється зовсім інакше.Вже 
сьогодні маємо пластові гуртки, де 90$ членів - зі 
Східних Земель - а 10$ з Галичини, або навпаки, або 
пів-на-пів галичани з наддніпрянпями - і всі вони в 
найкращій гармонії працюють спільно без найменшого 
почуття якихнебудь різниць. Це наш найбільший .здо¬ 
буток - так твориться соборна Україна на ділі! 

Це рівночасно відповідь для всіх, зокрема був¬ 
ших пластунів, що іноді патетично заявляють: "тепе¬ 
рішній Пласт - це не той, що колись!" - Очевидно,що 
не той, що колись, але - як з'ясовано вище - і мо¬ 
лодь і умовини не ті, що колись. 

На заміт проти т.зв. "елітарности" Пласту—не¬ 
мов би ми не охоплювали чи не приймали в наші ряди 
усієї молоді, - відповідаємо: елітарність Пласту це 
засада добору найкращих; всій українській молоді до 


АР акт , еристика _Ял. у л а лл- 

Структурально сучасний Пластовий Улад визнача- 
єтьоя майже повним браком Уладу Старших Пластунів,- 
при природній тенденції цю прогалину заповнити. Ма¬ 
ємо Улад Новаків, Юнаків і - розмірно чисельно сюь- 
ний - Улад Пластового Сеніорату; через брак можли - 
вости нормального росту пластової організації після 
30-их років до нині - повстала вище згадана прога¬ 
лина, бо бувші старші пластуни автоматично перейшли 
в Улад Пластового Єеніорату. ' 

Нинішній Пласт на еміграції визначається "при¬ 
родним дитинством"; виказує всі ті недостачі, хиби, 
недоліки Й хвороби, що на них у з'ясованих вияв у- 
мовинах - і в так короткому звітному часі - яараже- 
ний кожний рух: податливість на інфекції зовнішніх 
впливів, тенденція виявити себе більше зовнішніми - 
іноді театральними - формами праці, брак ще твердо¬ 
го, правдивого, глибоко пластового змісту в деяких 
пластунів - як одиниць, чя в праці деяких клітян-як 
цілости. Очевидно, цей зміст твооиться, росте; і 33 
ним ми тужимо і змагаємось за нього, але висліди мо¬ 
жемо побачити тільки по літах; тут ще раз вертаюсь 
до питання добрих впорядників, що їх брак так дуже 
ще відчуваємо сьогодні. 

У відношенні до української іде* 
ї - то ми свідомі, що маємо її повно- 
т у; що більше, ми свідомі - тепер більше, чим ко- 
лииебудь передше - що цю повноту ми мали завжди.вія 


ЗО 


і 






СО 


>3 * а ч 

І-"® Н-О 

» од 
я » ч а 
со ж ж о 

ЧВ .£* 

Жв І О • 
4*-тз р 
о ж ж 5: 
В 9 * Р ® 
со ж х: ж 
«ч; со із 
а ж о 
о д а СО І— 
ая о ж 
ч: е о р я 

Ч Ч Ч Р> Н' 

чв а ►*• ж 
- • Ке а е 

Я Р Р 
я Зіз ж ос 
ч; р х ж о 
1 =) ж аз 
з в е - |з 
тз р 

в <-*■ оч; е 
о вз о дтз 
Ж 43 Р з 
гом-р о вз 
х ж Р 
І е з В 
ріже 
СО Ос зо* 
о >-• 

Із 43 ЄН 
Ж 3 2 ж о 

►*• р о 
2 3 43 В 
ш о є а ж 
со Д ж є ►— 
ж) ч; о> м 
є є є 
Р о* о о р 
з я з я 
е 2 ж а 

С р О Р А 

Є ж 

Й8ИОЧ 
ІЗ 0 3 

а етз о д 
р з а ж 
ж р р *—• 
ж о ж а « 

*0 Я н'РГ 
р о чв ж 
в а о р 
о о ж а з 
а о р е-е 
о і к. і ж 


з: є є д я а тз ж 

«Р88Н-ЙО’ О 
Ж X Ч В ї й з 
Є а Є а Ж 4-х О 

м- о о а 4-чв « 


>и ар з • со» 
• 43 ж ж з Ж • 
о З н:з а 

: к х ж ж х ж Р843 

З рН'р 

зйхчозй ж 
но 03 р О* ч 
3=4 43 4-**тз з в ж з 
• З »-“ Р Р Є Р Ж 

о а а х ж ж х ж 

Є • СО 1 -х О 


8 >&е 

Є м-з 

ж м 
з є 
Ж Я 1 -х 
: Р Ж Ж 
о чв ж 
є ж 
з ж з 
ж з 
чв е ж 
тз ж 
ж ж 
Р ж р 
о р р 
♦< а а 


ЗЙРЖМЗ 4**сЗ 
ж о Р ч; д о о р 
Ж з; 5*8 со со І , \е ж 

з о е а 2 ж 
ж з ж о а со з 

і со тз в 

Д В 2 Р Р В ж 

Ж І-" о ж ж ж о 

й н 'й*ї 5® а 
РОРЖЖЬЖЧВ 

о а ж 4— р ж ж • 

Ж — О Кс ж •—• 

а вежо 


а а тз 43 з 
со о о о е 
ж ж е а ж 
азжи 

ж х р • х 
з р 

І Ж Є (3*3 
2 43 О Р 

за ►—р ж ж 
і о а сі з е 
> Ж о р со 
і с-“ о .--- р тз 
: осе 

і ж ® » о ж 
о» чз а 

їх » р е р 

. ь Р о 
а Ь) ® в е 
ж о е о 
ж ож ж 


а вежо 

43 Є *— ж О н: ц 

о О р 

з ж а р ж е ж 

чв ж р я нр а 

а очз з ь ж з 

ж и: е а а а ►-" 

Ж >— ж о 43 ж 
4— ж і-<: о ш >->• ж 

Ж - а с— р ж 

осч; а ж - 

р е ж р ж з 
з ті р о а р 

р 4-х з ж 

е в а о а ж ж 

0 8 03004“ 

Ж Ж Р *ч: ж 

ж о е г а а 

З и: о з о р 
X 43 » Ж >-“• З 

о о а я а р 
мтз 8 в з а 2 
а з ж 4->-ж о з 

З Р З Р з е 

X ж ж о ж 

4Х* р е ш 

Р Р Є 43 Ж 
2 Р в я Р з а 

ОДО О 43 

І 4-х Ж З З 

*-сч- . зс і 


з а о 
< і е о а 
і о а 
з со к 2 р 
в ч: р м 
і ж ж 
е а Ь" 

1^43 43 
Р ►— Р 
З Р Ж 

О Р ж ж 
а з р 
• вв» 
е а 
а ж р 
з о р з 

43 Ж • В 
З В 

О Р СХ)х 

ж . о 
а ж и: 
Є 0 3 ><! 

з а 

а ж ж 2 

3 Р Я о 

ж р Я 
а ж 
а 4 -х 2 р 
а р 
шве 

Є О Є 43 

р ж ж р 
оз ж 
4 з а е 
з рчв 

35ЄИ 

§ Р З Р 

І • « 


а з 4-х ж 

а а в х 
Р ж ж р _ 

о з в ж о ж 

е кч; а X ж 

о р чв О з 

ж з і а « 

4-хр ЧВ з 

з ж ж ж ж 

О Є р р (-• 

X ж з р а 
о жчв ж 
а е з аж 

З 0 43 Ж43 р 
ж я о р р 
з ж ос ж з 
• о ач^е о 

4-і: р 4-“ з а 

ж р я з 
а ж з ж ж 
43 а X! з 

О Ж 2 І 

з а р з 

43 43 р 

Р Р Ж Ж Я 

2 ж з а 

3 Є 43 43 а 

З о р 4-Х 

е я осж ж 
р ж а р 
з р 2 й» 
а х ж з ж 

4-х Ж Ж| 

а аж»/ 

4і а л і 
о а<\а 
, Є р я 43 д 
о о о з р 

су • І І • 


а а о ж ожагажрреоо азчв 
сх*-~ ж а ж о ро.о»-х ж ж а от 
\а ж яролззсжж ж о ч; о 4»- р 
З Р 0*0 ч; Л З О З ►“•3 р з . а »оо 

»• _ ^ со л а нх атз «о н чж 

9 * < а жзосежиачіо 
о й» 8 р 3 ж 4 -" и® а уз м 
маж чй з“3»в зжзсакеззж 
ЯРР зж ЗЗОЙОр Ж Р р Є“ОР ж 

Р з з о в о а 4з р 0 ос е о з 

ажойззаРж - вй взо а а е х 
лоовооа .о л осх ачз - ж о о 
Ж М Є а -'•43 43 Р йййй З Е ж 

яжно 4 --х°сз ; а ааж4зох і »*< ж 
арзсожрйсооосоззре» .чв 
* ж е а х ос о е е • жч: рз 
«ЇГ?» •»£! • 3 г н Яа 


з з • . ж а а ж 
4343 4*0 я З 

і” р аяь р «з 
я з о «< а ж тз 
4-х а в а » 43 р р 
ж о о а з е 
чий 4*й в ла 
•-33 р ж м 42 а х 
р я е в а 
жожчвчврхЕ 
\Ч л «ж 
о т е а ж е о 
о ж ж а а ж з 
Є Я 043 о р е 


Р Р а р 

Є О X 


ж о* 
■ а р 


оч ЗО Р р 2 X 
я 43 а е о сха 
жаро р ж і-~о 
о а ж к з ж а 
за «о Р х 4-х® 
о .. к ж а £: 

Х^ »-“Р ж 
ж р о 4-е р а 
Я \Д Я * Ос43 о 
43 43 » р • р з а 
4—0 о з 2 Р 

в р ос4— р«а ж 
® ж р о. ж вчв 
ж з і чв очв І 
II т ял 


■ ж _® І р О Ж 043 

ж ж 0а ж о ос р 

В жаозлаоа а 

. _ 2 43 осо ос8 

а 2 Є со — с, чв 
ЖРОЗРЖЗре І 
• ОЯхЗОЯЖЯЗ 

ае®жорое ір- 

Ж Ж Е З осх З Ж О 
0 2 0 І Ж З Ж 
аж 2 *-“ ж х о 
® р о а аоо — 
43 соаежоожк 
я а а о ечя 
ж я з з а і-— з ж в 
О 43. Ж ЗО 0 3- р® 

а рчв а ко ж м 
ж а е р ж 4—о о о р 
еввояв РВК 
З Є р в нх 2 » — 

ОВЧЙ4* о Ге 
»—а4з 2 ра рю 
з 4—з р і 2 •— ага 
тз ж р е рал- 
ж я а о ж ж з а 
» чіооорржйз: 

К ОЗРЖЖОО 

жо-оозжооса 
айвї м й* о„о 
043 і— її а ч Уь 
ос і л т 4-х*—із Р? ж 


ЯВИМ 4-х а #4носЄРОХВ*ЧйШЯ 
ФЖР- о р . Ч* О з р о нз о о о а 
жейд е аоогжаежжер 
жз ВЗР а зюзр Є43 л р р е р очв о 
8 ^ * я 4-в а а е 

«9 Я Я ОСО н-ц ВЖЖ ЗЖР 

4—4-еежазРз о і аазжожлж 

з ® ечв о 2 в ж о Р-х жз ж 

43Ж43Р а» о в з о ж о озяеая 

зз а ла —з я ха 4“ч >ич; о * о о 

* о 9 к оЬ ОК Ж а О а Ж 43 з ж 


X а 2 2 

Р со р р 
43 Ж Л 
ржа 
Я З ТЗ р 
е ж 4-х в; р 

Ф О Ж р 
43 ж ж т р 
З 2 Р 
а л а о ш 
з е а 
а ж ж а р 
з з о р ж 
ж х ж ж 

ж о з а а 

• Ж 4»*40 

Ж 43 4—43 
ФОРО 
Ж Ж р 

р я з я 

Р Ф вв р 

Ж х Єр 

а ж р 

Р ж о е 

Ж о з 


• з аатзржаж 

Й 4-р ачвч* ® 
ІФ 2 4-е р о Ж X 43 

О 3 Ос р О Ж 

І р . 4-хч- ХХМи 

> Ш а ж ж о ж 
о тз Ос О р Ж - 

і ос з о а ж 

'ЖЯ43430Ж2 4-Ж 
І О 043 Й О З 

іЕааее а>е<е 
’ о з ж 4-хд о 4-»а 
4*-ос ос о а р з 
43 4—ЗЗЗФЗЖ 
е ф 4-*- о ж ж р 

тз а ж о о ж а 

3 2 3 8 ж *-к о 

р а а а о 

ж рзошсоре 
_ і-» Ь ж о Ж 2 ж 
2 43 4— 3 43 Ж со І— 
ЙЧ Р Ф 043 В !— 
ЖШ РРЯЗЗЖ 
а Р В О О 4Х-25 ж 
43 Є 4-х а 43 • 4<рх~ 

*< з з з а —а 

Ж й о №х- а 

Р зечв з 2 я взо 

Ж Р •— р ТЗ 4г) 

зо аожжрзк 

• О О 8 4-х ж Сі *-• 
а ОС 4-Є4Х-Ж О 

• Дз о і о е е 

Я Ж 43 Є Ж Я 4-х ж і 

^ В Р з о й 
О Є Ж в 


а о ж 43 ьз а' 

О Я м- р О О 
о р ж ж 
ж 43 а рчв 
• о о а е е 
ж 4-е а о ж е 
з за 

х о ж ж а 
тз ж о з а 
е і-*- о ж ж 43 
а л а 4— р ж 
Я ж о я ж 
де о р 
з р о з а а ' 
X в осе О ф 

►-оч» а я 

1 -е Є р р ж 
чв * р в е о 

2 Ж 4-" ж О 

о р 3 4-е О е 

Ж Р Ж « З 

3 43 З Ж 

ж р - ж р а 

§ о о 
Р е >0< 
з о Р р о о 

Є о О Ш тз ж * 

е е я а 2 ►“ 
а з р ачв а 
* * я 8 ж ж 
ч; ж Р ж 

ж О 8 з ж о 

З Р ж же 

тз 2 з г а з 


а з 
р о а» 
«На 

жтз ж 

р ф р 

ж о 
а ф 
о » В 

З 4-х 

X ж я 
4-х Р Р 
Я §=Ж. 
чв .Д і-** 

■я а 

4»-*Т ® 


Рз р а я а ж о р 
2 ж а а 4-ж 
ла ж х р 2 а а ж 

я ►- о а 4-х о ф 

е ж е ® ж р осж 

*0 р д 0 2 ТЗ х 

со»4зчвжжзоа 
ОсЯ 'Ч рчв озо 

р тз а ос л а а 

Р Ж о 2 ч; Ч3<з 
2 в о 4з 4-— а о 
Р Ь» а О о Я В 43 І 
ж. 4“Чкн-н-г 
а» ж ж ф а я о ш 

2 3 • а а р 8 ж 

ЧВ о ЧВ 43 З щ р 

ж а з ж о ж ж 

Р 4-х р Ж. З О З Ж 
е а р ач 43 

зз а з р ж 

« о нж а , 

* з « ф е ° 1 

І Т І Р | 4 -х 


43 2 3 2 а З 

О О р 
с\о ж ж х зс 
а е л а Р 
а 4 — о тз 43 о 
« Зс а і-- р о 
ж о ж я а 

жоаже4— 
" о 4 - ж со а 
а е ш ятз р 

Ж З р рчв 43 
Р • ж - ж 

а я чв о 

чв а Р (ззо 

• 43 2 Н з е 

з з о е з 

о о х *о ж 

а е Р о . 
Р О І р 43 Р 
Ж о з 

•-ДЧВЧВ Є 8 Ж 
ж ж ж о ж со 

Р Р 3 3 8 

ж ж е ж „ • 

Ж Ж Ж О я 

а а і о 


4 -х тз ж'о 

> Ж н— 255 д 

: е а х і— 
І со ж ш 
і 43 О з * 
і ф а 43 з 

1 о о о е 

о те 

І Ж ЯЧВ Ж 

ч; 43 а 

О Р Ж 4-“ 

_ з * 

О р о 
*< І— X з 

О 4-х 

а ж і ся 

4-р Д 

а тз чв тз 
ж о о р 
ж йч в 
з ЧВ о 8 

2 а 

3 д І—е 
Фар 

отз ж 
а со ж о 
43 р з ас 

1 Р Л 4— 

ж ос е а 
р со ег О” 

2 р о ж 

3 а а ф 
о 

ЗС О О Ж 

со а о 
Ятз з ос 
З Ф ж о 
е а з тз 
е ж в 8 
о з а ж 
ж • р 
зо ж 
2 Є 03 Ж 
343 О а 
>-• Ж 

а д о е 
43 ЧВ 43 
о ачв 
оср р а 
а «і-*, 
со ж ж 

2 3 3 

Р 2 ►—чв 

2 * Р 

3 Ж р 

- р ос 

а р я 4-х 

р р Ж 43 
сч і а > 


5 ояяжевяа 
жар43*-х*ро 

нжй* ° ° 43 ' е 
43 р о а а р тз 

* -Л*3.а®ея4-» 

4 - 2.?^***“ Ж Р осі 

•ва р н р й 2- 23 - 
з ж а с ж г : 

я - Р 4-х ж Р £21 - 

чв жвооа оз 
ероор43?аФа 

2 р р йуі 

5^* и ч ь ш чк 
ДО О рЗ >-*• а; гл е* 
регнь* ї ЬїШ 

• 5 $ * й 
з* - 5» • я я ж 

*р а 4—4; о 8 
Ь) й) С& ^ « 5» 

а 2 р * оз 

О ^ Н* пі ар* 
н* н» Д СГ О о 

2 *“*язчої 
в р Ж О О о о 

2 “ ' Ж 43 Ос 8 

Р З О 

зр' 2 *• 5 3 1 
явера йї" в 
озра — орзс 

Ж Д • О Д »-з о 

зо ж з Ж^а 

Х2 Ь) Д Д ц « ол м ._і 

Я З ж Я о 2ж 

зз:р« жйррм 

■* О *•*••£«• 

О 5 р Де Д а 

» ь р о яжо к 
а 4 -х за о р а м 
тз зс а м-н. ц, ^ 4 — 

Р О о тз Зс р р -гт 

49*3 а з * • е 

з - Р ж 2 Л 

з* рарар 

4 -. * я*-* ® о — схя 
Т 43ЄЯОО 

. е “О Ф Я Е ж ж я 

45 § 5 Я ^ * 4-х ОС Ф 
Л 43 з я -9>е Ж <0 д 
* К ї О Ф о д д 
о і і -є а чв х и о 
' • ж п ^ 


л Є О >3 Ж а ОЖИМО Є*гЗ 

4,2®°» й азазяоф 

а 2 тз Ж8 р зс а а з д 
о ф а 4**з зхжяї-* 

ль-ьл- ж яо. даї-ва 
-*С ж 43 іа» Є жере 
ФМЗФЖДЧВ 43РНЗНР 

іряелрЯР*-аз ф 
жаоа о ф а зс ® » ся 

і Р *-х2 е а е ®. 4-е о р з 

еа зрош ахяро 

■ан\ивяЇ5^оня1 
'ЄХОЗЖ43Ж Я СО 4-х Х8 

і 8 -,22 н ' ОІВ " іо ОСЖ дчве 
азр* з а43 о л е з 
“-є а о а ч а х з Р 24 зз 
х **®а°і-. е ф о 4-е 
ОФжоаа жздшжх 
» е ж з ас4*4*а ф о з з • 
ртз Р 2 х л о ж яед 
ьо зжоазя 
4— 2 ЖШФ2Р£аШр яо 
в*о р з Р а»оа 
з. Ьоажж ер® ия 
а Ьзр а ж а *—ж з атв ж» 
ф а » ж *-**а а 4-х о з ж 
д д н*кЗ Н'.ед и ас о £ а 
х » азю х рз - ^ аз 

грожаяіяхдос Є 22 
р а о з з о ф я зв з р 
а а* д • • ос»-х*о » ф е о я 

о® З _ ,43В® 332 

»рая яо*-"й и о о ао 
2а®ооя зз ж а 4-е 4— 

• ® ж 2 а Ртз • я ф р х е ж 

ЯР- З 43 О рее з 4- 

зз ар хфзж я 
Ж СЯ М З X «• тз ® М о 
а Р зтз е о «м -і 
® \е о я а ж я Е о 

43 • СО ОС З Д РТЗ Р о 

ф тз з со о ос® а я а 
ймєєїї я о д етза 

рзжрі-х р р О о ж 
О 0 8 ТЗ X X Е 
рзажед ЯО* а^а 
жа® жев зд а • ф 


З Р О Е 43 

а е з 4-"ос® 
Ф З Ж хч* м 
Ж 40*< Є З 

ж а фтз з я 
я ® я » з 
2 Є чв Є (я 
2 3 0 0 1 
ЯРД „ж 


а о- ос*Ч а 
з я а • ф 
а я чз 
я осо р и® 
Р Я И й ос 
X Ж Я 43 43 
Я О Ф р 

2 чв ж аж 
о а з ича 
д ф х о о ж 
ж а а 4-х 


—' І- X „X •**=! “ І-—- 

Н-ІЗ^ІТЗ РОЯ ЖС І 

а 2 і 4— і з ж 









І 


, к й і І 

* § X 

Я В ш я 
® Я • 4' Я 

Ф НО Зі Щ х 
Ж X н ~ .м 
_, ЙЮ ї к й 
"> Я Ж -м 

>. я >.о Є 
Ч » С 
О Я.н І X 
Ь. х О 2 

«5 Я ф Є й X 

й-и з О Ь Я 
О-м Я 2 О 
>.ЧЬОїї 

єз я о х ч 
й Я Я ж о ф 
ч 2 з х о о 
-ч з- с. Я 
о Я х о х 
ч х с т х 
.м е ж Ч Н 

Ч Ж Ч -м -м X 

ПЕ'ЄЙ Ч 

Я І о 

ох.м о х 
Е Ж Я Є й О 
Я ЖОНО 

► о ж 2 с 
я »ч ей 
Н ——і ",—і , (— я 
ЇЬЯЬЙЬ 
об О. о 2 2 

ч О) X О X я 

* Н С Я Ч 

х ф я о 
О о. о 5 я 
о >,о Ю.П 
43 ч Н о о о 

сб об Я Й 43 Ч 

н ч о я я 

X б н Є 
•я я я 

X X Ж -я ф 

Я о я ж я ч 

Е-. С- О Ф я я 

ОЯЇ.Н 

• ж ч ся - 

Зій й ж ч х : 

х н н о я н : 

ж 2 3>й о < 

X Я >3 5 о < 

Я Н В сб Ч( 
О 2 ЗіЖ-м сб ( 
с сб Ш в я і 

Ч Е X О Є X 
•н б йб К &! 

я ж с з в н : 


X о я я 

*М Н Ч І 

• О 40 

З —1 о 

з о б е а. 

я я X 

О Е- Ч -м « 

0 4 •<-! я 

ОХ осо 
• я З- е 

• • І—) Я » Б О 

Зі - 4 Ч о я 

Я І О X О з 

Ф Ч Я Ч X 

сох • О Я 

ж о Я б ф х -м 

Е-сГ 2 .гіШ X НВ- 

Ч\, я 

х » з . ф 
Б 2 X Г- Я 86 
О О- Я »-« Зі я 
О .м й Е ,м 

я е о ф х в я 

Ч Ч О. В Б С- Б 

>.н.н з: Ф 2 

с с с я о(=! сб 
6- е е 

З*" - * ——і о > о) 
Я З Ч 2 
Я О 5 О Я .гЧ X 

•м Б X Ч о Сі я 
с о я о ч о 

> Я О 2 X С. я 
Б Ч Я Я О я 

оі X X я о я я 
я я ч ф о,ч 
Я X 40 О о 

Я * сг 

Хи Є XI » 

Зі * 2 СІ >н Б 

Ч*Н *Н Оі чЧ 


В X 
я о я 

ЕЧ X Я 
ВиЧ 
Я їй 
Є К Н 
Я ф 
2 Н X 
X я 

Я 2 X 

о Б 
X я о 

Ж Х.гЧ • 
О Ч Ж-ч 
«О-ч О 

осо 
• • о й е 
х с о ч о 
2 Я я Я 
Я Ч У о 
я «я « я о 
я о НГГ 
Ч X я я 

Зі ЗОЯ *н 

е е 
О О .н я X 
Он Я 2 Я 
СЯ X я 

іг- = Я я 
XXV. 
2 >3 X О О 
х с X Я О 
Б X Н ЯТ_ 
Ж Б О 

ф —і >» я 

£ X Я 

С -я • X 

осях 
х е я о я 
я ч ч ч 
® «Ч я о в 

он» я 

Е- О Б .гЧ 

о х і х н 
е ч я о 
Ч Я К X 
„—, Я Я *м ч 

с о ж я 

я в я 

чч • Я О О 

го з» я 

Я С ®.м 

ж ж о я 
ж о с ж 
Ф Ч Я ф 

ч я я ч 


ч 

сб X 
я ж 
о 
X я 
н 

О-М 
О О 
я 04 

ч 

Зі • 

ож 

Н X 

я 

3-і о 

О £ • Н 
Я Зі X я 

Ж Я чЧ 

X X я я 
лн х о X 

Я'Е- Я 
я о о о 
аге е я 

«ч.ч ч з 
С Ж.я З 

Зі о с 
н о 

О ,м >ч ч 

о о 

• Ж Я X 

XI X з з 
Я Ячч 

я я ж я 
Ч Н X ж 
З о ф 
со н >» 
о о ч 

О, :м в; 

с х о ч 
х я е 

•м Я X О 

я о ч 
о я о я 
2 Я О 
X О О ч 
П О О ,н 

ж ч 

• 86 Я О 

410 Еч К 

Я 2 

я 

Ч Є 

• гН СЙ 

Д 2 


н 3> і -ч і е 

*5 ® Ч ЧЧ Ж ф X 

зх ч Я ТЧ ж о -в< я 
Я ОТ Я Ж Ф я 
о я я с к Оо 

Жччо • О ч О 
Я Ж Ф X О 0*4 я 

Ч Я О. Н І О X ч 

X С&ч х О С Ж О 

Я О 3 3 • З С 


2 чч О 
4-М 



о ж 


я о • 

СЙ « 

» 

о 


о а 

УО о 

л 

Е - 


е а х 

ч 6« 


чЧ / 

• 

о ж 

V о 

•н 

О Ж 

X 

Я Ч й 

схе- 


С й 


яяч 

0) сс 


о ч 

я 

Я Ч Ф 

С.гН 

>> ас ф 


•м С Я 

с 

X 

Ч О 

я 

оо о 

о 

д 

ОХ- 


ч о 

6-* сб 


►Г »г-4 

•н 

ж ч о 

сб я 

•н 

Ч 1 ж 


я-ч ч 

и х 

С 

•м О Ж 

о 

2 Е П 

сй *=; 

О 

Я Ч я 



>о ю 


я е 

ч 

X Я-М 

о 

А 

й 2 О 


я ж 

<5 О 

Ь* 

Н ф 

ж 

й Ф 2 

о 

Я 

о о ж 


Ч Ч X 

а> 

ей 

•м Ж 

я 

«ч ф Я 

ч д 

2 

же о 


Н Я й 

сб £-• 


ЖЯЖ 

2 

ф о 

X 


Ж сб Ж Я ФО X жо 
О Ф З Є ХОО-Ч2ЯН 

ЕЗЧХ.ГЧ НФЯХОООО 

я ж 4 ясчияч 

ч я я я Ч о х ® о о з> 

ХІ я Я « Б 86 О Я Ж Ж 

ЯччІчН ф ООФОЗЗ 

^ Ж Ж 86ЯОЧС ООчН 

В2.ГЧЯ ОЖСЗі с н ж 

3,-гчяс я 2 Я X X 

С4ЯО Я-ОЖЧЯ® 

оячо о яозжя.гчнн 

С І Я я £ч Е- X ЧчЧ С 2 

ЕччЗ - н ООЯЯО* ЯЮ 

ЖЧХ ХСФЧЧК2К 

ччЯччН О О ч Н Я Ж -ч ч 

ХСЯО ОччООЯОїнЯ 

СОХО Сч Ж С О Ч2чЧччО 

•гчОЧЧ Я ЗОН 

Ч Зі О Я ф Зі О ч-ч о 

(Т 2н Я ЖЖЧОЖЖ2С 

Я .чЧ ЯЯЯЯЯ 04 

• а • :м О Я чч о Я Я -гЧ 

*-4чНС«0 СЗ СЗСчЧхнЖ с 

о. 2 О Я О « X • 

§4 Ф Ч-лСччЯНЖ 

>» а, яяччяфя.гч 

Ж Я ф X чЧ .гЧ Я Ч Ф 

« О ОЖЕ-СЯЗ ОчЧ 


ак х і і» х х і і ч • 

Н А 02 Я >144 • X 

X X 9 X ЗіЖ О Пччо 
НОзк Н Н Я X я З Е - 
О О X X ОО О X й|б 
Я О.Ж Ж О-чч X ф З я х 

Ж ЯО ЧчЧ 2 Я О X О в 

ЧЧ цю н » Чо 

ЧЧ оч X Ф * XX я 

ЯЯЧЄ-ЛЧ л »яьхч 
Я Ж О Я ФЯХНХЬО 
Е-86С>> •ЯЯКХЖЯіХ 

о о * х очжяяя 
420 •ЖІЛ~а002Х 
ЧЧ оо ч ж о с ж 
СЖООБсбччХООччХ 
Ж «О ЗХЗХЧ2Ч 
Я 40 •*: Я ф 2 О X 86 
ХСООФЯОЯ о о я 
ГОО Я Я Н о® п я 
о* •• і-ч я х я я 

2 їм •• X О ХО X Я X 
ХЯ ►МЧЯЧХ386ЧЮ 
о ® X х ЙОД о К СЙ 

очзхчяя •• 2 п а 

О, Я ЗО • Зі Я чч 

с-О хх -осфяси 
ЯОО Ф Ч 2 Вчч ч 
5 ЯОО ОО О О Ч О • 
Я * О Ф я ч н з -ял 
Я • О • С Ж *гч Ж X чч 

•чХОїО •• ч - ж ж о я 
СіЕ-ММОЛЬм о Зі X 
СО>-»«*ЯОчЧ~чччЯЖ 
Я Ямм я Я н Н 2 О 
Я Ч чч Я Оо Зі я 

20» » ООХЯ*ЖХЗ 
ОХХНЧЖСЯЯЖЗі 
X Я Я ж « X ч 
С«ЧЧ -ЯЯччЧХВЖ 

са— яжяяяякн я 

О Я ОчЧ .14 Я 16 О Я Л ж 
НЯФ'Жь—• Ш Ж 2 Я Еч ф 
Ч Ж ф О Ч Я Н Зі о ч 
ва фсХчно 86 о ччо 
я о и о оя я о о я я о 

ЯС*с >1 Я Я Я 86 о 

я ьччхя жх 

3 Й.Н.Ч чЧ чЧ Ч Н Ф Н Я 

Я.мЯЯхЯСО 33 
ЯЯЯЯ-м ОХ ЯЕв 

я хннсгдхон • 

ХЖООЯНЖОХХ ЗіХ 
РЧЧЧЧ2ХХ Ж 2 Ж Н 
чч.гч.мО86ЯЖЧЙХ0 
ЯССО0ГЯОЖО86О 
о •О-чяячняч 
ОЯ Я X Ячч Ь с- я о я 
сжж.мяисеяасія 


ь 

5 
о я 
о в 
н ® 
о * 

я Ф чЧ 

з 0 

Я ХчЧ 

я я ж 


• * 1 * 

я І з Ф О < *» Оі 

о Зі * СО ЛП 

я О » Я £ 5 

чч •• я Зі 5 « ' 

СЗіЮЖ * «в «ТІ 

о я в ч Зі Е о 

Ч ОЯ Ь 
чч Ж чч Ч В 
Я О « -я ф « Л Ч2 

• О О О Ч чЧ 
Н С О ► о ® Зі 

я с я я с _ * 
Ф 3. ЧЧ Я « о 
я 2 о н з; о я 
ф о я о л £■ 0 
Я З С Н О Я X 
►*>' 2 іЬ Ь 

ОчЧ ® Я я ХЛ 3 « 
Жчб* О Ф Я о я 

Я О 5Х О Ф О В 
® О х ф з ь ® 
о с я з о * 
ж ж і £ ®-< 
Ч 3. X V н 

Ж О Я X Я ХчЧ 

ОЯ0ЧЧ я я я 
о о о а „ 

СКзХХзХ X О Н 
Зі Я Ф Ф £• * т 
о Я оо >1 Ф ® 
ХЗіЧФ® 43 Я 
Н С О С С Ч X 

ех 4-І н 

О З X Ф Я х я 
ф а 086 же® 
ВФччСЗЯ ^ С * 

и ч я я ж з 

фх о • о о о 
Ч Я 2 0 С » С 
X ч о о ч 

І 2 Ж о 4-і • Ф 2 4-І 

ЯООНччЖФ® 
чЧ ОО О Ч Я 

Ж О С І О X ч * 
Ф С Я ® X чч Я 
Ч й Я • О Ж О о 
Зм Е- С С X X 
О В Я • 3 44 н 

НХЯЧЕ-ФОЧХ 
® Я 2 о ХСОЧ 

я ХччЗіЧЄО 

X 86 X 3 ЧчЧ X 

Я Ф Я X <И • я 

КНХччЯ® чч о 

жожояв є а 

О О ® Ч Зі « 

Я Я Я Ф Ч о ® 

З ГЕ З «1-І 08 Ч Ж 

• 


хю— • 
нн я 
я о 
Ч І ж 


і но і а 
й Зі О X ф 
Ч Ж 0 ч о з 
чччч о а о 

Н 2 І X ФО 

* Я з я 

ХЮ —• я О 
нн* я х а 

Я О • Ф о 
Ч І Ж Я в я о 
чч X ЗіОЖ о 

ОО З Ж Ф ж я 

нч О С С О 

ф е ке я 
я • ч ч я я - 

§ —І Ж X в 
я -о 
Ч X X •• ОЯ 

X Ч Ф ЗО 4-І к 

Я Я Ж ЧЧ Є Ф 

юс я о н 

Я І X о Я о 

ох в с а 

я з я о О О Я 
О Ч Я 2 
К О Ж ЗЛ5 С О 

ж я я о я 

Ж Ф Н Ф Н Ф с 

я оо ч з 

Ч ф ® я я 86 ф 
Ж Ч о X з 
Ч ф о о ч о 
с о п вжоо 
о е я 

хе • я я 
К Н X Ф з я я 
Ч ОЖ О X О ж 
Ч ф н я я н 

Е О ЯОО 
х О ОчЧ С 2 
Я ОО О X 
Я Я Ж О 2 X ч 
Ж Ж 0X30 
ЯКО Ч X 
н о а я о х х 
о а х х х я я 

ф О Я чЧ 

ОЖ О Я X 02 
ф X О. ОЯ чч 
С Ж С 02 Н 
Зчч о о о о 
х Ф ч с с ж с 

X Ч О X 

я С X Є ез ч •• 

Н Я X X ох 

о Ж я ж Ч н 
оме 
бї«" ох 

Я Я с Я 2 Я 


Я 1 

1 Є О »Ч ф 

, о 

. 

4 

І 

1 


• 


« я 

Ж ЖФЖ 

X *Хч Я 

■ «5 

сб 

о 

сб 


д 

1 чч 

н 

я ® я ж 

я о>е<а 

х о о 

X 

и 

п 

о 

ч 

86 о О 

Зі X 

Ж X Ф о 

Я ч 

Зоя 

0) 



о 

•н 

ммЖ Я 

С Е 

Я ЗіС о ж 

44 О ф 

Я О 3 

0) ж 

•Н 

о 

о 

я 

40 - о 

о - 

н ч Я Че 

Ой-Ч ж 

С Ж Ф 

ЕГ 

X 

X 

в 


о «б Зі а 

ох 

ф ж я 

Ч О 

3. ж 

сй «8 

д 

С8 

я 

ф 

3 я 

о н 

О >1 й 3 

Ж X Ф 1 

Н X 

Рч 

ч 

сб 

о 

Ж 

— • Н —ч 

ч я 

ф с в) о х 

я н ж 

О Н О 

ге ж 

X 

о 

ч 


х« оо 

я 

Е Я Ч х Я 

а я ч я 

Ч Я 0 

« Ж 

я 

а> 


X 

є Зі я 

х а 

я н « 

Ямм 

•м X я 

«й сб 

сб 

X 

«г-4 

2! 

Я • Я 

(м ГХ X о * >> 

О Зі я ж 

Я X ж 

=С X 

о. 


о 

сб 

Я Зі X 

сб »н 

Є Ж Ф ЖчЧ 

Е Я О Я 

ч 


с 

• 

сб 

о 

х я ф н 

я я 

о Я 4 оч 

а о е ж 

X ч - 

• я 



аг 

о 

ооо 3, 

Є О 

О-Ч ОФО 

® о Ч 2 

2 —Ч »М 

о 

X 

* 


X 

я о® ж 

Ч Оч О О.г-6 я е- 

Н О-ч 

X я о 

X к 

6- 

я 

сц 


Я ох 

о с 

Ч 2 

Н Я X 

0 р 

X 

сб 

•н 


X 

Ж X я 


се- я я Ж ЖФЖ 
XXX НЯ^ЯЖ 

Я Я ЗіХ Ж К Ф о 
Ф Я О С С X ЗіС о ж 
жно о-нчя че 
С ОХ ф ж я 

ХО ОНОЗі ЙЗ 

чох чйфєфох 

О X ЯСЯЧХЯ 

ж-н ха я ел 

ЧЧ X О Н О X О - Зі 

КЙК ЯччСЖФЖчч 

О Ж Я Я О Я 4 оч 
• Є ® В О ОчЧ О ф О 

х а ч о о сим я н 
ОХ я О С ч 2 
ф а я о о й о 

ЯЯ «НччЖЯсбОО 

ЗЯЖЖ пежо 
Яо ЖО ЯЯ 2* 

Ж О С Ж Я • (Я 2 2 «5 Зі 
ЯЯчч С Зі X О сб Сч 

1 к а о-ч з об- о о 

_ХЧЯЖОО НОЙО 
ааояео о я о Еч о 
0X0 .МЧОЯООЧ 
ОЖ О Зі Н Я ч 

С З О Ж О X О І фчч 
Ф4-І »чОЖ 2 ЖО 

ОО -ЯСЕчФОО о 

еж ожяахо 
чЧ.мХЧЯ® кяч • 
Ж ООЯЧООХХ 
ЯХЗФФХЧЗї я з ж 

О £ ФО ЙФ О Ч В чЧ з Ч 
ЧЯСФНОЯООКЗіВ 
ЧОЯО ФчнЯН з 

ЧЧ Ж Ф -СЖ * Об 

ОІОЯЕ1 ХйЯОХ 
ХФЖНЯ — ЧОСОЖ 

-аж хжєохожй 

О Я X И Ф 36 н Оо ч 
ЧЖ.МНЗОЧ Зі О X 
ЧК X Ч Я 2 • Ж Ч Я 

-чаенохч» о хя 

ООХОЛЧ чч Ф я з о 
Я Ж Зі охняо п. 
Я ЧСФОХ® ох 
Ж • ЗіО жож яжозя 
Я О 0 3 О О Ч я ж 
ОФНЯО ччЕО Я 

2 • ЖС-О ЯФЖО 

хнчкагн яеохяі 

Ч ЧЧО ООЖЯ НФ 

О X X 2 
X Н Ч 

X ХчЧ Ф 

Я Ч с н 


ео X й І С XX я Я »2 

ОКЧЧ 32&іХЗіХ 

ЗіЧ НО .мхе ОХ 2 Ж.ЯС 

: о Зі о оаччіПЧ х о жя 

ЯХОО Я Ч X Ч Я — • Сс. я ХО 

і оч о п н с ом а х е- з за 

НКйЧ ОФО® но Зі о 

= ЯН -З.НС ХХЧ СП 

X Я К к О О О (-Я п 4 

ННЛОЧ ЖХЯЧСХ ЇЗ -чф 

Я ЗіЧ Ч З ЕФ й Я Ч 

: Я — Я ІМХХФФ Ж® о Я 

Зі Я •• ОЖЯЖВЗі § о О 

О.МЖЯ ОФЙ X ЧчЧ Ч Є Е • 

ОЯЖ.М ЯЖЧччЧОЧ«в О X 

НХХЯ-ОЖчЧ «Я* я хс 

ОЖССХС ЯНЗі- с _ жо 

ООИЖЯ-Я ОФ-ЯХ Ж ЙЖ 

ЧЯЖО ХЮВН0ЄЛЗ х ч 

з н яо а н«ч й я « ® х 4-і х 

Зле 3 08 Я Я Я « Ф З Р чч НН 

х о|з> ж я я а зі о. 

З к (ИХ-мОВДОХС 1 * о ОЯ 

Ж Н X ОНЕСЯОнХ я жх 

ЯЖОНЮЗіОООЖЯчЧ® X >й® 

Я ф ж онсо жж о Яяч 

етчяо жяйж ЗіС ф • я Очч я 
О.МЖЖХ86 ч Я чч ж ж жяж 

аоокжно-ххяо^хех к 
•мО О ЯаоОЕ-Ж ЗіЖЯЗйО 
ох-з-я ч х .сязооа 

ЗіЯООФЗіОЯОС в Зі ° Ч ЗіЕХ 


X 

• 

3 

ОЯ о 

X 

>» X 

з>о ж 

* * 

. X. 

Сч 

Я Е Зі 

о 

X 

X 

о хе 

сб 

X 

о 

Ч О Н м 

ГГ 

»■ 

2 

О Ч ЗіЧ 

>ч 

о 


О Ж 3 


с 

Сб 

Я Є —ч 

Сб 

ч 


-• ж к ж 


.-Ч 

о 

хчч 

д 

А 

ч 

Н М я Ф 

о 


сб 

я я я 

о 

о 


Я О - о 

р 

с 

3 

ЗіЕ Зі—ч 

о 


X 

оч х а 

X 

X 

и 

Ф чЧ О 


X 

о 

В Я ф я 

X 


X 

Я я ж 

X 

ч 


2 • 

X 

*н 

X 

Я Я чч 

•н 

ь 

ь 

Ф ж ж ч 

о. 


X 

Ж й о 

о 

о 

2 

Ч О X 

я 

X 

X 

• чЧ Я X 

X • 

д 

я 

Я X о 

Сб X 

ч 


X Ч Е 

Сб О *г-< 

а? 

хе о 


Ф О о 
С Я О Е 
о ж о 
с • 

-ч Ф - О 


ч с ов ое ао о ж с.3.4 ч н з,ч о ч Зі а 
ФЄОЕйФ йхоа ОЗОччЯЯЯ** ж® 
О ВОЧНХХ Ц ок йй ЯЕЖЯЗХЖЖ 

ф Зіо .мЯнн-оо« ЗіХ нхя 

СЗ Ж Я зчОЗЕЯа X ха И ХЖ кж З ХГ О 


н * ОЯ Ф ч 
ох а я ч о« 
ЯЗ Ж Н Зі® X 
Я В ж ОО Е я 


•М Ч О 

,ЙК 

•н О 


н 

о Ь 

О О £ 

Я О Ж х 

о о 

я ь 

X 

X 

Се 

п п 

Є 3 н 

я о 

ч 

X 

ч 

ч 

«0 ч 

О Я X Зі 

о о 

X 5 

X 

к 

•н о 

Я ЧЧ X 

Ч Ж ЯО 

О 4 

X 

ч 

о 

я ж 

а я ч 





іч> ° о ® чйй** 
о ОС&н-*» х о о о *-*• 

° Ь « ай В Ж 

2* го а йч и'з д 

В о * о м Ч! 

Я < дім® за® 

в» я о >-■►-• к 

4" СО X -- г В ь О 
л *< О О 
•< ^«< а 400 

* 2 *' а о ч о а 

2 в а о з р з 4- 
“ * з м о а ті в 

я о о ® а в р з 

* а * - *-• К о 

* до с ® яка» 

••*3 В Ь З 4- 

.* 4! Я В О ® ІЬ 
В *-■■ З і 

* ® ж я кліоо' 
.Я ф ?! о а І 
із 2 ® а ід * з в 

со о Я р ® В • о ] 

Ж (В »^Я д ІЕ о V 

О" я • ф о>а а аз і 
х а о ф 4— і 

» ^Ка з то з 

< я В Р В43 Я Ф В < 

*-я а а» я в »- І 
® о о Сі)В »в а ; 

я д V; в о о'< • 

х з ® ж сич; .. с 
Фавор -аг 
Я® ой Ч *- и ® ® ж 
О Ж ж • я 43 о 

22 _ а м ж а 

Ж* а ЙЖ О В О Ж 
Я о ™ ь" ь г 
хсз віз г и £ . V ► 

з яа йах 

1 » *■<! і»><зЯо : 

_ СЧ Ф зо о х с 

* В» ж >з ь»< йот 

а о і—д я*о с 

2 а з ф р о - 
ТЗ а ОІЧ ОО * І з 

ир ж Р о о в яї 
ОЧ в в Ж Я а ! 
яя р д я в Ж ® . 

а чаїар® 

Ра я оч! . е> а і 5 

*""** д -зр 

ЯЧя ж я о Ж 3 >— Р 3 4 : 
?ч ач тої 

3 ч) »х о я ю й 

®®Я та Ф О 4-і и 

счр а> м0і<ь о ^ ? 
® 3 ж ® і » а • і 
суч! і з . 


8 Ж Ж X В Ж О 

-•••—о о о а ж 

! і ЬЙ З ї О 
1 Ж Я Я 4- 4з 

з я ’сй я а 

з яга о ж о а> 

: о •— д 

» ю ж а а *-“я 

4- ф і— я ж 

йз ш а® 

) а ® ж о 

“ О Ь Н- д й 

1 Д Ж 0 Р О -ч2 

> ж о • оз 

> о з з м о 
■• ж о 4- *тз *-“-)а 
і Ь Р 

; о із ® ж 4~ 

> X! ж ж ж п 
® я я 4-в ж 

І о о 

і }а д з з а аз 
хз ® о о ш я 
Ж 43 В В о яг 

• ® ® 4- я В 

м - Ж Я ® 

(о ятя 

• р м ж к 

В О О І ш ® 

-•я Я Я43 

мчі я х ж а 

Ж )а о О 
® Ж В й! 43 м 
ж ф т о я і» 
Я К Ж В О а 
Яг Ж Ж - З Я) 

а в» в» оз ‘ 

-• «за 
Р з ял 

ж схтз а д 

О О Р О ЧЗ 

із о а в т 

о Н-ІВЦ В 

з ж й я а 
ж а Ж ж ® 
я і— о ® х чз ; 

Яг -О О Ф І 


я т *-*• з 
я 2 я 
о сл 
ю а 
я оз з д 

Яг О Р 
З О 1а О 
Я X • Ж 
о р 
а 43 іе. 

Д О ф 
Р Ж 

о Я 03 о 
Ж 0 р 
4- 4- В І 
В - ф 
ф Ж ч2 8 
— З Я Е 
О 3 3 с 
Ж «Г О Е 
ОМ В - 


) Ж «ГОВ 

ом 1 а < 
й ач • 
я я Р а 

43 Ж43 — 

< М Р О Р Я 

® ж ж ж д 
я ж о р 
® я « - о 

р М» 

ЙЇ)зЗ Й 

2 ® 43 X 

О О я рз 
ш а 

3 я о о 

р к о в -і 
а р О Ж О 
о з а о ІЗ 
4з рчз а я 
т ж ж 
і ж ф р 
о о ® 

З З Д Ж ® 

о н"ч; я я 
ь ® х й 
® ® Р р 
Я Ж Ж й 43 
X Я Ж Р В 
о я 43 ч; 


ВО і 1а 1а 1а Д •• а 


ф 3 << 

Ятз ж о м 
Р Ф Р а о Р 
43 В - ф р О 

0 ж ж г ж 


О Р Р Ф о 

м )а оі • а д 

Р я о оз р Ф 

і Я »ж 

і і і 


ЯР р з 
й О Ж X о 
ОЧІ о ш 
в ж я 

Ж Яг Я Р Ж 
<Ю ш 
& а ч-р> 

о о з ^ 

Ж Д ® 

• ч- Ч 


о Ь Із 

В Ж О 

Ь Ф ® 

Я № в 
Ж я 
І Ж Я X 
Ф X 

% 

М й Р 
Д Р ж 

о ^ 

В р з* 
Я X ю 
т ж 
г Із р 
О В X 
• я 

® 
м о 
Р з 
В Р 


® ш а 

Я В 43 
Я Я 
і т 
8 ж 
г о м- 
о в 
Ж ж ® 
ф Р ж 
Р 

оі ся і 

ч; ь 

З І Ж 
Я ф 
ч? ® 
Яс ж 
І Я 
О X 

«->• 1-І 

В 03 
® 43 

В З О 
Ф О З 
• 1а ч; 

я в 
&)ж ® 

*->•. я 
1а Р 
а жх 
о Р 
ж д 
я о я 

Ж ІЗ 

ж ж 
я 9 яс 


ою ов ійа мя®)зжах*г 

4'ХН'К Ф ЯТН'ЬоикЗ 
ВОДХЖ43 зя ожа 

®йвог<< ЬЇО® а з о ж 

Е Я Р Ь \ Д Ф СЛ о<43 ч; ч ® 

ЖФ Ф X Ж В ЯІДЖЖ 5а*-"ЯВЯ 
) ж ФО ®ЖОйзм® Ч; 

>яж<жіаар.й «гхжхш 

ж ч. ж - ч- • ^ЕРЯФЗ 

і • ГО ч 1а |о а Од «а 

Ю О в ф*тз ш чі з з а 

; о аз озфч; ’о^яхя'оой 
, 043 РЗМЗФм ЖОЙФВЖ 
'ЯІ жроох р о ОіЯ з 
1 8 О 33 з* я Ж О РЗ® 

в к рв ‘° 53 

т з о д *-*• ►з чь ^ 

і О X О І О № ОО ^ О Д О 5 5 


-здо д ьд. в із ь ^ ^ ь 

О X О І О Ю СЛ О Ь О Д О 5 5 о 

Ь £ ~ ,П Х ^ ® Ш ^ § 

• Й^^З^ЯСХЯЖРйОЖДО 
Ж\ ВїзЯсі-»0®ХФз№яз 

ФЗЖОР В О • я = >< 0 5 

ЖОЙВВЬЯЗ X @ ч. £ к 
Вв Й 3 \ ® О ЯЯ МЖР44 

• ”3 із СЛ жіа®р-в- О 

Д а 1а 43 І— СУП) о 3 36 4 -і ч: 

я>о- о ® Ь ^ 043 ь Е а І 

ж ямоіажоФяр-ио 
м а о жч; о р ж 
йв-абочишпхозї^ї 
2 5 * т -ЗЕвОЯч» 

Жх Рфяожч; - Ргхь 
ооооі ожа жжжо 
їйО^-х Р з о о х о 

н-*«СІ>іаО* X о 53с СЗ 

. 5 * ^ _о • '< 43 »-і з а х ® 

2 2. ? 2 і?*" 1 ^ ь я ся я ж ч- 

ж ►-•а й чз д о> с 


@ 1 )іі 00 <4'0їа 
8 Р >—о я ф я о я о 
а ®м-о 43 * з х й 

5 ^ X Ю •-3 СТ) 55| і~і« 

з -з ь о ж ф й '< - м в 

»£**я §М РЯ 
я ^ - 3 -Ш Д3®*-3 

“Жа яавоая 

х О З О і-*- Я О) 

оь 5^2 ВЬ яї * 

ОВЯОЯ Ж 43 ® р 
*< 40<<8 х 

л-афаизазф 

® О Фрдррз 

лздхажзяв р 
2 ° "О г;' 1 ч; р м а 

її ВЙ» Я О Ч. з 
ЖЖЗЕ » Я а 
ЖОі—яо Жвм 
^« ВФашроз 

ШФШЗМОЬ- «1-І. 

*• К Р Я Ж а ж <-• ь 




а о 
а р ч- 


343 в о а ж 
ол< 35 р ж ж о 
Ф о з в ж о 


оврмзз®я 


Ж О Й О Я Яс 1а кй 

о о 5 Ь З І о 2 р 
И-О • о о а В 5н 
ю р ' о з ® й Ж • 

4^0 а м Р ж о в в 

І ®®Я>—ФЖог'*зо 

ч; -® 

40343 Вфі-*. ЯОО 

^ОВВЯВ 3 ® О 


* В ® в 
•— яоо 

З ® О 


о ж ф ф азм: 

ж ч- а й тз 

Р ж ж яв 
в з і—о о 
Р р • В 343 
* в о 

5 іРа і оз 

О Р О я 

ДО о ж 
я _о я о 
О 2 з ж ХСХ 
В \43 Й д 

я з н.\їх 
К о й з р о 
о В Ж О 43 в 

я в в я 
жах- р® 

Ф 43 х й 

зчі а о 
м *а і - 
і я 


_ £ 2 ' * із* ж 

О «г В Ф В р 

О {043 Я ж 43 

В Ж О О Ф р З 
о; ф ж м в я 

Н зі ч; в і 

4- а X 1 -І Й О о 

4 ** «о- ф 43 а 

Р В Й СЛ СЛ о Ф 

ж ф Р •- д з а 
£ -о ж я о і— 
*зовйгзомя 
• р ф ф ж в 
(0 0X143 в РЖ 
О >— Р Ф ® м я 

о в )_, о ж р - 


о в 
® ж 
г а р 

ф і 


І *-*• О X р 
і д -В-. ь 
• . ф 


*°^т»зач. фхзцсЕ 

5і5 2‘ - ' іа ® ох йо 

яч;жз — ж р ж я ч; 

® • В> І х —*• 

* ^ р 1 а к в д ® І 
-•дя ж о а '<; в я 
о о ч; о д ж і - ** ж з 

ВМ3343ИИФ3043 

§ М ^ 3 5 4 * 5 4—® Л 

яр ч; о • озмрсх 

® ж а в ж оо.жр 

РовФазд ж 
злда о я ж іая 2 
о ® о в ж ■ оо р 

« р 343 ® а ж 

ЬхаяВо^ав 

два*-, з ф о я я 4з 
до рвєнжджмч- 
-•в яс- р я о я ч; в м 
з я ж во*рж 

^ ^"2.2 в я в в ду 
с р ж і я о ф 

1 • і ііі 


о В Я І Й В Нї X 
X ч-я О Я 444- я о 
ОВйЗМОЗ - в 

в ж • о я з я 

_3 О - 3®В4-3 

ХЗй Щ ІЗ Я *<43 X 
ОО^ваоЖЙФО 
Я О ® Ф Ф о в 
•Оік а Р я 

і— 4-о яс а ф ш с 
ш В ОзВ4-мрч;о 
жяавФЬай® 
о в *—р ф ж р а 

2Ф В М Ж Ж Ф Я О 

^ с і р р о я •• р 

X з • зо 
з«ь а ж а я а я ж 
в о ф я р . и> р - р 1 
Ф 43 г р з в 
20 ФЯЯЧІВЯЯР 
О Ж 043 - ш о ох 
Р з р Р43 з а- 
ч;вр«з*о® 
ая жюорзвшд 
о- ж я е з ЖОФ 

43 ЯВ^ЯЗЯФЖ 

Я Я ЧІ - О » о 
ІЗ Ж^ч, я в аз 
Ж о І 43 Я О Ж О р 
033 РОМ43ВХ 

моо-анаяор» 

Р я о ф ж » 

ж в д а ж г • і 

343 З Я В ФЧІ ія 
2 Ру- — 2 ® 00®3 

а'ч./з о я ж 44 о і 
23* »Я ї<< В! 
Р ж д з ж о а ж 4- і 
43 4- ир Я Ж Д 44 

а- о ч!офвя' 

® Ь азавдо4 

2 ® Ф Я рчі я 2 < 

- * >—м ж ж р < 

® в а жч*ч5 в з і 
а о р ш ® р 

2 5£02РРая і 
в Я р ф ф з зч; к ( 

О Ї043 І *■< й О • 

® Ж чі ф а «• з; » 

Ж з в Зс О 

о X І в ж Я ж о « 

о р 4—о р а : 
я 2 чі в ш -і 
о 44 в ж з 4~м с 
в о а р р яг в в 43 с 
я а 4-в о о *<< ч 

ЯВ З Д I В я • 
ч: х о в ч- р ч. р 

і 9 4~ 9 о • і 


ЖОЯХЯЯЯ43Ж 
З X Р Р О З Я 4-33 
я о зо® ® я 

8 В 43 Я 3 2 о В О 

* ф я о я о я 

< Ф ОД О З! о з 
З я О Ф В З 43 4-43 О 
а Ж 43 43 р Ф 043 8 Д 

* Я р ® £г 2 Ж И Я 

: хмоа і я 2 ж 

) 2 з в о г о р 

ф * ж р 4». ОТ 
з ж і ►- а » 2 

> н о в а жр о 

Ф43 • О 3 043 * 

> ч; з 43 Р а* 

І2ЯООЯХВВЗ 

>»<3ях- О Ш ф о я 

і д о з я 

> 343 В СЗО В »в М 

І 3031--0 3300 

®МЗЗОЖ343® 

* Я З Ш 3 2 0) 

і я - з ч; а Р 44 

і яв о а » о в в с 

І ЯФВ43 2 4-а 0 і 
' ВФ'< овода: 
і а 44-х а в о о 

о « жав о—'звз 
® ооод-оо 
одо я в а 

в о м з ю ® р з 4—* 
Фа4-р 4-ра ф- з 

- з я в з ш г 

м в р в з а в з 

р рх з • а р о 

в з ® в х о • »р 

■ Ф43 В Ф Ч! яо в ♦ 

3 3 3 4-з МО 

-* 2 Ж З В 44 З 

43 Р В О р яг Я 43 

® ч о з в о 

ая з а -0< о о в м 

Р зо 4- 43 о 44 
43 х м чі » « з 
2 4-М ЯВ З В 

р® вдваяо 
ЗВЖФ в ФФВШ 
яоояозм в 
мар >-с ж а ж я 

М р 4~- О Ф43 о 

а з в о 43 о от 

лзчі р «я а м ф я - 
Р • X 4—43 «43 о Я 
® О в О 4-88 2 о 
41 Я I В 2 В М м 

• О «Я О О* В 4—0 

43 Я І р І О В 

Ф Я 1 • 44 


043 В ГЕ а 
X ф З Р Ф 
О X ж д 
)оо®йі 
О в № О 
Ж X.® О 
З 3 043 Д 

: в ж з 4-ф 

Р • Ж 43 

х я а ф 
• сг) В 43 м 
* М Ф я 

з ж 

2 і— Ю р 
4- О О 
З 3 44 

2 о Ж Ж 
о я о 
я в а 2 

Ж Я 4-в 
Р В X 
Ф 2 • 

Ж О 

о ® я 

д я ж 

4І 1-і: р 
№ 2 
РЖО 

3 о а 
Я Ю Р 

о з 

з-я 


ІВПї 
З 4— 

ж о д 
о в в 

В О 44 

з в з 

а зч! 
р 

X В 
о в 
х ар 
043 а 
д фтз 

р 

в 

зр® 
ф В з 
а р о 

В 8 З 
О З Р 
- СГ 43 
О Р 
ая з 
О « Я 


»в а Оо 
• о*о 
РЕВ ЯМ 

•44 р О = 

=с з* О) 
в р а 
Р о з ® 

З 44 о Ж 

З В О Ж 
о а я 
м о 
„ д в о 
в я р х 

Ж 43 о 
О Д 043 

в р ш о 
р З р X 

х я ж я 

•• ж 4-а 


ш я о 
з х 

2 4-0 

Р 43 

3 т о 
Р ж 
8 ж я 
з ч; а 

«Г X р 

о • 

® X 

о ж в 

ф р ф 


в ЬЗ в 
сг я 
ж в в 
я о 
а ® 

® 

® а 
м Я о 
Р Ф з 


2 Р о з ч; а 

о в о «г х р 

Я Ф в о • 

В О О X 

Р 3 2 О Ж в 

434! ф р ф 

а о • 

Р х а в 2 

в я ф о о 

я ® ж 

3 м ж ®в 

ЯВ О р р 

2 3 43 

№ В О ф ь 

0 4- В 4- 

•з а в о 

о 43 а з 


іам 4н 

> р . 

) Ь>о =з 
: в о 4- 
“О м м в 

і о р з ь 

> я з р а 

: з о ар¬ 
ія о о з 

І а 43 43 і. 

м о я р 

> З- В 3 2 і 

: Р я я 

> О 43 О •• н 

I о о ® 

> а ®' аз 

: о р ж о 

■ 8 Ж О м і 

з в ш 
ж х я о 
о в 
В о Яг я 

►-Х а 

® о в з 

* 43 Ф «Г 

о 

Р ж X ж 

В Я О р 

ф н д 
Р ® м 
з X 2 Ф 

ч; о в 
43 а— я 
4! чі в 
ш ® ч: 
з р 

43 « З о 

ф о а 
аВ43 о 
рч; р а 
* х о 
а ф а 
43 ЮЧ! 

я ш ж 


2-2 ££ г в в 43 а 

* ® о очі а о ф 

ф<в х*д 2 в ж в в д 

05 Ф 20 рЗ £3 О Н р> X Ф 

НІ.яі-4 в а ж я - ■<! ж 

' “ 4-Р^чФ О ГЕ О ф 

/< * Я ж 0-0 Б\, 

а о в р р ж 43 зо- й 

х ш 43 а Р й 2 Р ж - 

„о ;ГР Я Д Р -43 о о я 
®дш рраяр вч; о 
^'"ЯфВомоляно 
. 2.* Р° ж о с В ® 

ПП У ^" Н>0 І. 0( " Ї І |: 
о О о іаО - 4-435 

^овввх ж о ® 
яіяоооіішз с д а 
ров ж а ■— яс о хчач 
хв Р о 43 Ж 43 ч! ж я В 

• о я 2 ф чСга ч: а о ж * 

В 2 - р Д 4143 р * 

ІІ^ОРВ ВР®- В 

ч ло о® л р яка; 

• а о ь а н н о д 

Ф рН'КІГЯООР 

о о ю - 

ОЯС * З Я В О О 
Я Г 4 х Р ж д ж 
вводи ® Я4-р 

»чвоч;ииії- в 

^•<003 53 ►-••рз м* 

х* 

Ф О рз Д Д ІЗ 

Я О Р М 4-я -о 

ф о и о а я *-і..і< еля 


3 о 

О ж в 

0 * о 

5 

О 

• Р 

Н 

о х о*а 

043 Ч! 

<• 

-3 

X 

О 1—»-• х 

а р - 

а 

о 


ОЬ 

ов 

-3*0 

о 

о 

Ч і аа 

В Ф ж 

о о 


»-*• 

® о<< • 

Р о 

)3 

а 

X 

р - ш 

43 Ж В 


Р 

X 

-3 Р о 

О 4»Я 

Ф (9 

X 

X 

X X п о 

® д 

о ж 

X 

X 

IV 

Р я 

СІ> »— 

X 

X 

ІЗ 0) С 

ж а 

Сії • 


• 

оч 5 о 

Я Ф М 

1 


р 

а 5 а 

X 1 ф 
і 


до 

ск 

о 

Ф § X 


Ж В О Ж - 43 

а ►— х о в і я о - 

•а В в в ж ф р 43 о 

Р Р •— Ж р В {043 Ж О Я 

-зхаовж зяв» 
явозропо-ос 
о я а в ж 

1 с ч- ►- з а з ж * 

ч.• Р ОТ) ® о ® 

яг' а й ж я - д 
фрезо в о а 2 

В 43 Я в 4- я • ФО 
З Ф Я О О р 43 ДВ 

■ОХ Ш О ж В Я Оя о 
Р я а о• хрхшмж 
ж:*яд а р *-• о о 
з о .4- р о - зб - 

х х в ЧоЧО 4“ ч 

Д В р - О 2 0 я 2 ® 
ж 4 -й о а»а р 

4-ач шм вч:с434за 
• • 5 ф 1 -! о - я о в о 

• •• і а і • і о і 


І В Л9-3 

я о 

з а 

ж * о 
43 З 
•4! 0»0 
- Ф 
В О 
СЛ ЖЧ! 

З М 
В Р 
Ж О В 
о х ж 

43 Я 
З р 
0-3 
® 43 

В СЛф 

<2 о а 

• р 

в 

•з ж о 
\і а 
N3 о 
х р 
в в я 

4— З 

■2 ая 
о р 
в - в 

о Ф 
Ж слж 
Р ж 
■ в о 
Я 

іаз о 

: В ® 
Я 043 
чі ф 

жав 
о ф ж 
В ж о 
Ф я •• 
В X 
Ж {О 
Я О СЛ 
и 

и о в 
х д ж 

В - 2 
В 

4» Я 
••4-10 
ОР 



8) я О .а 
У з- С Я 
» сі 4 я 
Ж Л.-н я О) 

•а • я ж в 
ї ї о 
— Я 2 о 
В 2 6- Й 

3 О © 6- 

ХЮ-І * о 
Я —і я 

4 ї І • 
•а І О X 
а Ч П.н 

• 4 о я 

Чсо а х 

СЗ •м О X 

ж • 2 
я хЧг 4 
©Я «5 X 
X » Ж © 
X • >1» X 
чцр-х п 

О) О'Н Ч © 

Й пис 
ода; 
•П X 
см хх 

• Ч Ч • 

■• ао от 

X X РХ 
6- со 

> 1 Ї СІ І х 
ХЧ-н 6 - 
4 А Оі О 
ах Ж :м 
©ЧХ2 
2 4 6- X 0) 

© я-* о 4 в 
а. о X 
© т ач © 

а о— 2 
8 1В « 
сб о 2 
X X XX 

т ч а ч ь 

о о б- 9-< 
а х о 4 

X а X 
О Я Ж Ч І 
•О *Ч 

ж ® х 
* ч ч я 6- 
4 4 4 .а 4 
х со х я 
Я З X 4 
1)0 » X 6- 
7. оп X о 


і X Й І 12 »гі II І *н X *н І 

.X Ь.Н К 1 ).н X П І О X В В (ХВ 

© д 4 В ЕХбОО ХООО 

X 4 р.1 X Ої Ай!8 О Ч К С X • 

ЧХ X Х-н ЙО СЯ5Ю>іЧП5;н 

X 43 X Ф 4 З X Я '6- а X XX 

Ч А ч х ч я .н©о >ь Оа Ч © 

04 >н А а І ІХаОаХ6-Ж-аЯ 

СО В .— Ч Ч Ч Д О X Ч 4 Я © 

а а -а О.а X о О А 4 іінЧО 
я о ж ж е- я .а с 4 а ч а хо а.А 

Ч ао X В- О X .а О а д з в в 

© оч о сд а оі х а 6-а Ч 

хо ояахсхч о б- о ж х ж ж 
С О -6 О Ж X • X О а X 6- X а 

4 в в и ф ж со ж о ч © х ж х 

4 О Ж Ч « Я О а Я Г‘Н ЬХ) 4 Я 

» н ч\ 4 х.а ао о а а в я 

ох 4саоясасодє4 » а х«: 

XX (О хх д а я х о б- х х 

4 0 ЧКО - (ій ХО Ч Ч ЖаЕЧЖ 

а а о чз >>ч< х со а а а ж 44 ж Ч 
О С0 А 4 2 В X ОО X 4 4 2 Ва 

ОХ 6- 4 • А А О Я С 2 О® 

ао чо -ахчоччхоо а с о 
о я, 4 т а 6 -а а жах 4 а ч в 

х а ! ч а о ою а д с х >>х ».н ч і 

ож 4 х а о« с є- * я ж х а в а 
Ч | ч х с х 4 Ч«-< а • ч ж а ш 
х — хіхж я ж а я ж о . о ч ч 4 

X® ІООаХ4ХЕ4ДА© а Ж Я • 

л о • хі й ач х ч о ж ® ® 4 жсо 
ЧС>. Юї^с 4 Ф О ЇЙ 024 

— ч х жіо х а о х ж х о хна я . 

6-а Ч і 4 >5 6- 6-ХОб-б-ЕЯ-Х 

Я 4 0| X 6- 9-і X ® X X і—і ь озж 

X С|\Х О О а Ч І © X Я X ® 

6- X 4> 4 Ж X X ХООФ36ЧХ6- «а 

хха , чох.дххчв>»4Чооа 

46-ЕЗ"аДХЖЖ04АЧ С4ЯЧ 
ОХ ХЯ6-4ЖОЧ2Ч 4 Я 3 6- X 

Х6-Х>4о©аХ 4 '.нКЕ X а 4 • 

© а З ЯС4>в-ЯЗ<»Х'ЮВ: зх О Я Я 

а 2 .г-іча о>»Жбчхх«ххч -д 
о ч » а-д х »х о>і4ф-дж®.^^-іх 

С--ч»-<РЧ«'0>> 02)0X4X40®®® 

X «-і X ЧХХЧ 4ХФ2оОЬ 

4 ®м-«4к.д.^хоі д ®жа>> х 4 

х2о ,2остхх 6-і оф охю. 
Е О 4)0 Д ХРГ X £2 І 4 О X X Ж 

ох--і ®б-о » о 6-4.д г ос'д д ч 

34ХХ.Г-ОСД4 - 02х«>>с оч.д 

6-0 Х40ХХ20 Дм-і СО . ах ® 

9-і соІБад4>50ХХохв:Ф.гч4®пі 
.г- 4 х жхжга чххахб-чздх4о 

6-юо очз о-кф д«-і же- д ^-і а ч 
аоч 4Чеовчхчхох »ччс 
4 а 4 Х~НЧФХХ0>>0496Ф--| * • 

СЕ-і п >>с ч ав о х и х ж « жам.д ч* 


1 І. « 

і о 

2 | 2.2 

- ж ь 

0 4 4 

XX- 

Я X 4 . 

о о> ж ж 

X Ч X X 

. X 2 Ж Ч 

® ач 

О.^і ч 
о ►©. я 4 
ч о о ч 
ж ах 
•— ф с я 
Ч ж о 
Ч 4 а 

X *гЧ ® 

! 'X « 4 - 
Я О 6- зх 
1 —- С О .ч 

ач о х 

! Ч-д X X 
; ж я ж 
>4 4 >9 

2 4 Ж>0. 

К Ч 

і Ж .д Ч 
Н • ® .-ч 
! 6- 2 О Ч 
і х о,х о 

в. Е О Ч X 

' 4 

І ф Я О 

і х х а 
: а х ф 

.д X 4 . 

ат я 4 

є- ф х х 

і >іС Ч X 

». ж с X 
1 Я >, щ я 
і 2 Ч 
)о О Я X 

;. О <5 •— я 
і гН X 4 

: х а 

: • х х с 
; х б- я 
> 2 4 «-і 4 
і 4 ч ах 
х 4 ч х 
■> х х х Ф 
X 4 X 
: О О 2 ах 
< 4 2 .-н 

: ж х « е- 

: >аО і- о 


І І ж 
ОХО.Н 
- ОСО 

д х сГі 
6-4 X 
О Ь X X 
•нїбї 
У ф >»я 

>»■-- О О 

е а х 


І І 

4 X . 
аю я 
«-< с о © 
о ас 
ж х 
а ч я я 
6- —— 2. 

X О о 
*>іД 


ф 

« . >. «5 

•Д У » 6- 
О 4 Ж 
Ф 4 X Ч >» 
Е У 4*н С. 
« X Ч О 

я ® со а 

• о о 


•'•гЧ 

•А о © х 

а> с: 

6- ж 

х 9- . ач 

Е- С 

а 4 я 

ь 

4 Я Х.А 

X 9-1 « 

о 

:а Я 


4 от 

Я Я - «• 

5 >> 

.о 4 

зг 

X X 

А © 6- XX 

X 

X О-Х 6- 

ь о 

© Я Я X 

аж а ч « 

Ж »н 

6- о ч 

«б о 

4 X X 

ч ч X Ж 4 

аа 

о х Е в 

т г 

Ч 6- Ж Ф 

ж а х ах 

С .вН 

о о я х 


—-1 X .А в 

4 Ч О X Я 


ж 4 а 

з: - 

Я X Ш 4 

2 О 4 Я 

X 

Д Д 4 4 

сб 2 

О ф ф 

В Ж • 

X авк 

Ч В Я 

С 52 

В 4 -50 

а 4 хо ж 

« .гН 

4 о - о 

О X 

ч х х ф 

© О С 4 

О « 

Ч ‘А ЗА 6— 

•0 

•а ф х ж 

— ах с 

X 

.А Ж.А 

•* *=; 

я ч 

а % я ж > 

*>>ч 

ЯО а«: 

«=1 5: 

X О -А 

4 А О Ж 9-І 

ЬЧ Ф 

О .А 4 X 

м-І О 

Ж Ж О 4 

4 Я А VI 

да 

а Ч ха 

л 

•А я В 4 

——* Ж 

о 

Ч 4 6- О 

о о 

«о а 

В О X © 

Сто >> 

"А Ж О 

о ж 

в ж 

4 4 -а ф ч 

о 

я -оч 

с* р- 

\ XX 

с а 6- ф 

« »0 

X 

ж 

4 © Ж 

а 6- х я 


• 4 

• X) 4 

X ^ І 

Ч я с, 

В- Чї 
О І 4 

с 1 4 

| О 

о а х. 
ч О' 
.-і сіх 
а | ж 
са х 
4 6- 

а х 

Ф 4 

•©< а 
о х 


X 6- »Х . ах 4 

Е 4 •—І X 

б- я а а х ©• 

>. >> а о д 

X 4 2 ОХ 

о 4 х >, о. а 

С х ах X —І >» 

X 4 СО 

X ах ах 

6-Х X ах —- 
4 >. X X 

X X Я х І 

X А о X 
Ж X Ь X Ч X . 
Ф .1 ..н Ф 4 2 
х 2 я 4 ® а, х 
х я 4 б- о а 

Я X X с о 

-О . ж 6- 4 

‘Ж Ж Ж X 4 о Ч 

X X 2 2 С О 
X X Ж >> 

• -і 4 Ф Ч Д К X 

а я з а х 6. 

>>—. X X 4 

• х а:>-< о ф с 

X 4 О >а* 4 

х с.~ аз ч > 


2- Ж О 


О X О 

© я с 


• ч є я >>— о 

4(>,с —■ жахх 

Х| 2 О - Х24ЧДХ 
ХаО 4.Д X Ж ж ж ч я 
XI6- 1)6 16-44-—. 
Чі оооьхіса 

•і-* І і —І 4 X Я 0 4 
Я, Д X V * X X 
ОІЯ6-а>> X X :Х 4 
а-- X 4 Д ж Ж 2 
С(К * X X 6- а Д О 

і X Ф ——і X 4 Ч С. •—і 

хіж чхочахоо 

х о 4ЖЯОСЯ6-4 
4(4 ж д я 4 О ж 
Ж,Ж Ч 2аО X ах 
» >»>аххахсо>» 

Я 2 О >, С Ж О 
ОЖО Ч Я № О • 
о . ах о\ о >» а>- 
:о я х о о 6-Х -ш* 

о — 4 с о4 Ча 
а ь с ж 4 х 
ОХ ак Ч 4 Ч Ж 
Ч4ХХ —. X X >, 
4Я6-Ж СЯО©. 




1 

сб 

1 

ж 




со 

ф 





►в* 

ж 



сб 

ж 

«ч 



в- 

ф 





со 




ж 

ж 

о 





ж 



ж ж 


л 



ж ж 

» 

Є? 



3 а 0) 

сб 

•н 

сб 


«б 0 

Е- 

с 

-й 


ж ж 

сб 

о 

X 


со ж 

«і 


о 




ж 


Ж 

Ж «ч? 

* 

сб 


« 

Ж Е- 

сб 

СІ 

» 

ж 

О СХВ 1 

ж 

о 

* 

со 

В сб О 

со 

Х5 

•н 

Є* 

О В се* 

ж 


Ж 

>> 

в- х 

«6 

ж 

• 

с~ 

м-4 ^ СО 

т 

Е- 



► ЧСі 

ф 

ж 

Є 

•> 

Ж *-#н Ж 

сх 

со 


X 
» X 

Ж 6 - 
Ж X 
а ж 
о 

с . 

X 
. X 
4 Ч 
X о 
ж с 

X 

Ч •• х X 


ч б- а х 
Ч X 4 ж 
.^і ф с ж 

ао Ч Ф 
фак Ч 

. X с 

.—і . я 4 

Ж X о X 

ах 6- 
4 х о* 

X Ж X X 

ач х 
4 мн X 
ж о • ч 


X ж ж ь 


Д ф X .А 

6- я ж 

ж 

. а я я у • 

•• 6- а © 

ж 

4 Ф Ж ф X 

•а я а 

У 

х я « а а х 

ка >>. 

о 

За X Ж Ж 

VI 6 -Х 

в т-і В Ж чН Ч~* СІ 

О -А О 

•н 

я од я в ф 

о ч ач 

я 

о ч ©а а 

ч ч 


. 4 а ж ф 

Ж .А 

»г< 

.хх зо 

Ж Ч » 6- 

ж 

X X 4 X ф 

Ч Ч X О 

ж 

О Ж Я Я же 

Ч 4 О X 

Е-* 

6> О О X О X 

4 ч ао 

о 

о х ах х ж 


чх>>оачвссов«і 

X аж О О О Я 4 Ф 4 < 0 -н 

вдаоапояжа а а 

у—* •••••••• • 

•ОІ-І036Г^ГЬО<ГІГ- 00 
Оі »—• І—• •—* •—« •—« *—€ »—• »—• 1 -І 


з о 

З «4,4 

4 і О 

к х а 4 

- X 6- 2 

С Я 4 

о ф а 4 

о а «.ж 

ф ах. 
з- е- 

о 

С О Ср »*н 

с( <а & 

^ о« 

* С\і сб 

с X X X 

6 - 1 -І 

- —і 4 

а >а ж 6 - 

0 0 4 6 - 

—і о х ах 

І О X 4 Ф 

*з оо а я 
і .А О 4 X 

ч 4 а а 

> о о ж ов а 

4 X X О 

З X X о X ж. 

•• я ж о — ж .а 

5 0 О .4 Я .а 

•а X X 4 хо-В-яс 
3 О X Ж «8 4 X 

о ж -.а ж аж 

З Ж 4 Ч О .а ь. ж 

кХб*Ф аяох 

<ОЧа 4 6 - 62 6 - 41 
X О 4 4 4 ЧОХ 
АСЇМ Н<в 2 
«=;••• •••• 
^нО^Ом СМГОТГЮ 
^►-•СМСМ ОІСМСМСХІ 


•• Ьь 
о о 
р. *=; 
о >о 
є- 

зк 
2 їг 
•н ЇП 

сх га 
ас 5; 

сх 
•о с; 

Е-* .гч 
>6 ю 
о« 

О) » 

>о аг 
*=( 

» со 

>~»>Ч 

о с* 
а сб 
о 

ах 
а 4 
о 

х а . < 
ж х І 
ф « 6- 
ч хж і 
ж с ф 
X Я ( 

• Ж X 
ч х х : 

с О 
« ХЧ В 
я 

• о - 
Ж о 4 

4 X 

X X .а а? 
Ж 

ж » О 8 
х а 

Ч X X 8 
Ж 

А я - „ 

ф о 

* Ж 4- Є 
ч а 


ж х . х 

Ж X .А X 
4 дах 
в о х д 
•а а я о 
я • 4 4 а 

х 6- X А 

Ж « ф X с 

ч я в ао 
ч ф X 
» ч * о 
X 4 X О 
Я X ах О X 
4 Ж X 6- Я 
X X Ж X 
Ж б- я а 4 

2 В'О (ЗД 

а 4 в «с^ 

Ж X • 

4 • •• О Ж 
ч 4 О Ж 
^ X С X ж 
4б-о а 4 
6- 4 6- 4 Я 
В ся 
X о я ч 
Я Ч а СаЗ 4 
4 а с 

X . X » О 

а 4 х 

X X X X О 

аа4 х ч 
X Ж X я 

О X Д ф я 

Воч аб- 
О X Ф о 
4 С Ж 4 
* о я 

Ж Я О.А 
Ж 4 В X • • 
Ж Ж А 4 X 
Ф X О X X 
ао х аж 4 
4 ч я 4 х а 
я о 6- в 

Ф Я ф 4 4 
Ж З X В Я 6- 
Ч« 4 ф 
ЧЖ Ч 4 Ж 
4 Я 4 
х -з: - осі 
ж ж ч 6- 4 

4ч ж ам 

4 X О.А ч 

4 О X В 

Ьй х я о «а 


і 

I О Ч І 
4 0 Ж © 4*5 

ж я ч аж ф 

* —в ж 

о .а с ж ® 

ЇЙ Ж X « 6- ч 
о Я X 4 В 
• ж х я 
•а Я О Ж ХЧ 
а ч .а х .а 
Я -а X Ж 4 я 
— ос 
ах » 4 

Ч Я X « Ф 4 

ж х ® в а 
40 Ж Ж 4 4 
З! О £Т ф СЧ Г ' 
В ® Ч X 
Я Ч С8 • 

. в «З в 

Ф.А 4 033 Ч 

ж в ж ч я 


к о • ® 

4 .а О X О 4 

я а о б- 4 

В 4 Ж 4 
Ф X С X 
*5 • Ж X 

ХО ХЧ 6 - о 

4 Ч О X XX 
4 4 а® о 

і б- ж в о о 
^ о XX 

0 ) X о б- В 

X X 6- X 
* я 4 О ах о 
ж о ао с 

Ж Я 6- Ч X О 
ф о 4 Є б- «в 

5 т а) 

С 4 А Я X 
4 Ж 4 6- 4 В 
Ж Ф X 6- я 
X о о О X 
Ж 6- XX к 
Ж Х»н Я А О 
а О -А в; 

«< ж и о 

Я Д X — .А В 

> 6 - 6 - я я 
ж X ж о . 
Я О 4 » х 
ЗІ X ж X Ф X 
З 4 6 . X X 

о У 
У X ф 6- Ф 
•А Ч Ж Ф ч 

ас яв 


I О * Врі «і 

•« ч «ч хх' ^ л 2 •$ 

о к !С • «З 5С С5[ • р 

0 О« ® 5 *? ЇП « о 

О Є к х «Ой ок 25 ? 
Хо? т ^ «*> • ООМ Ч Ц 

я о 4 © с »52и?2 2^** ^ 
4кжа©чя4 

>.6- о О а^§ о 4 х ££ ц-д °г 
жо % | 5 * 5 - о ж с§ О. 

вн^якч^ь? 
я-і аг° вхххЗ 

* ^ Ч с о а; ц д с ь. 

О • сб м-4 сг 4 * ^ Г: ^ к 

• »Н *гН !1 у Р) Ц) X Ц Т Г м Яіг л 

ЖЕ а© хт с — ї Е ^ й,с о 

5“|3|“їі2,1Ї|Г.8 

а о — н х 4 В * 2 » ь ‘ ч * о з 
о ь 4 X - « А 5“'С? й 
Ж40ЧЧХ*2^5£2 В " 1 

ж 4 в —І 5 2 - о я ао о 
.Ж4Е-ЧЧ їЗк ахлссх 

.А О в .2 ? Н* о Ч X XО 4 

ж я? О** £-«Г 3! йлй 


•• Ж В о X І 
'"25 * х а! 
Ж Я 4 о « X 
© ©з: а ® 

°*Й Ь о х і 

Ч • 4 О О . 


Ч • ТО О о 

■то ф В 40 Ч 

®*н ЇТ О 

жжк . . в в 
. © ж а 4 15 

3 аж о ж . о 

Х-аЗ*^ § * 
Ь ІУ Ж • ї іг о 

4 м X А Є Я ц 

ЗЕ*г^ в 
г秧 $ 

ЖаїВ В X О а 4 


п ч И а д а 
« о © ч ж х 

• 34 4 6 - 

X * 4 О ® 

•і: « о чан 

* х а • ® х 

о ж в я І ох 

4 Ж — ц 

ж — д ахх к 

Ж О Ж 6- 4 «- 
■то ш х с X Ж 
ж -А Ь Ж Ж Я ф 
•? С 4 6- X И 

5 то ® п« ", 

2 ь* Ь* * ч 

3 Я X О ч 

а я ах сох 
2 ж-* о х о о а 

* с^ч ж о.в 




N. 

N3 


в я 


а 

вяя 

Ш Ж 

н н 

о о 

*-* 

хз 

О О Ф 

3 р 

• о 

Ос43 

X 

р 


ж 

X) 

Я 

»-*• 

0 

х ж 

4 - а 

Я м- 

ж а 


5 

я X 

„ я ®. 

• 3 

Ф я 

со 

Ю5я нЯ 

Р43 І 


[ин - 1 


Е • Я 

_Я я р ж 43 
Ж® н-Зр гсх я 

^їїзЯІЛЯОІ» 
я о д ех о в 
(оті (» я в я я в 

еро Д 4- 4- Я 

Я ж яса ж *я 
О 4 -е о* Е 
я оі р не е я р х я 
X 43 О *-• О я я 
а я В а о я Р я 
ЇС 0*73 о 
Я Є Я СВ м-я я 
я а а а м я я 
я -о <-*• я я я я 
Я *-"0 Я — Я я 

Ш Я.Я о о я 
о я*Ь оі » о 
р я а я о я о 
Х'р я о я їв 
Я • рея жжз 
о 
оі 
я 
о 
я 
о 
Е 


Я X X О Ж Е 

х д ж ти 

* Р х а -- р р 

о • 43 я я 


я 

•о 

о 

ш 

4- 

я 

ш 

я 

я 

р 


я *-• 
о 

я я 
О Р 
1а 

й 
я ® 
я 

я 

н<43 

я я 
а и 

— Я 

р 
я я 

О) 9 

я я 

о 4- 

Е 

р 

я 

■2 
я 
я 


о я я я 
ж я » 

4- Я я 

я о с* 

Я Ж СВ чз 
я 4-м 
Я • 0 7-“ 

я 

я я 
я 

Я я 

я 

о я 


р 

я 


£ 

р 

я 

8 

а 


я 

о 

а 

я 


і -в-а 
і фч; 


я 

«43 З 

• ® а 

хх 
•а а 

О О 4— 

м а м 
£ м *х 

0 ‘-'•Д 
?> Р 
Н О 
З! мя 

НІ І X 

^мв 

с зЗ о 
Я Р я 

Є О Я 

я я я 
я 

я я я 
Р я я 

Р я! 
я о чз 
я я 

• за 

а е 

о о я 
И а о 
о *-»• 

• а 

і о 

О X 

О о 
а Д 
о *— 


Я Р> м 

я о 
Яга 
, хз 

< ь* „ 
0 0 
(З ЯР 

я я 
я • ж 
я 


О) 

о 

хз 

я 

Н 

я 

д 

я 

о 

і 

о 


я: 

я 

я 

я 

о 

ь 

ф 

я 

я 

н*« 

з 

я 

X 

І 

Із 

н»« 

0 

я 

р 

X 

03 

я 

и 

ж 


1 я»о 

о ОЙ 

я о* 

нон 

кз я>о 

. е 35 

к 4- 44. 


жЗ 

я 

•з 
о 
я 


X 
43 
• О 

Я 


т 


и Р н 


я 

я 

я 

43 

р 

я 

я 

я 

я 

о 

1 

о 

я 

я 

з 

я 


і* з 

нх і 

н ♦. 

|о я я 
|о з*ж 
[я св - 

В £>Є< 

яро 

ж ж ь 

О ІЗ В 
Ж» 43 * 
я *-» а 

О »ІГ 

а я о 
О Р 43 
ж 


X 

з 

а 

в 


я 

м 

Б 

д 

ф 


а 
о 

я я 

О X 

X я 
а а> - 
о ж 
о ж н 
а ж о 
о Й 
із а о 
Р>тз • 

3° 

в а 
Я 43 
® Я 


х§ТІ 

Нз | * 
р 4- 
о • 

я 

Іж 

, о 

4-Є 

Р 

ір 

. ь 

ь н- 

X Ж 

З р 
(В 43 
® О 
МИ В 1 

Р св я 

з *< 

Я X 

0X0 
X х а 
л >3 ►— 

X X 
• а х 

43 ж • 

Р р 

£ ж 

——р 

а о 


ом 

4— 


а Р 

!жо о 
ж 

4-Я * 
О я 
Ж 43 н- 
О № 
р 03 . 


Р о 


5 

ч 

д 

я 

р 

о 

X 

43 


д 


р ^ 

д 

я 

X 

£ о 


о 

0 

43 ф 


X 

2» 

Я я 

д 

д 

» 

ф X 

ф 



ах 

ф 


н 

я ж 

2 

X 

д 

а - 



д 

»-»• 

о 

д 

р 

ж 

1 

»-*• 

о 

- д 


р 

о 

— 

с 

01 

д 

1 


о 


4-І» О 


д 

Од 

*<о 

* 0 
я 

хз 
◦ я 
їх 

я* 

♦ н 
р 


о 
о 

о\а - х 

о р» 
ь ю дз 
я . ф а 

Р РІЯ^ 
О ф 0 
Ь р 
Ж ж 
а з> ж 

О Ф о я 

X *< «• 

о а - 
ьі о ь 
я он о 

£віг 

оьр) о 
ж ж 
Р я 
і: яс 

ж 

о а 
тз 
ю я 


)д гз 
їа О 

р8 а 

ь а 

Ф м- 
Ж Я< 


Ш 


із а 
я 
о о 

О із 
Ф Ф 
ХЗ X 
Ф ж 
гз н- 
х а 
»—*• »-»• 
Ш Яс 


а 

тЗ 

о 


гз 

о 

а 

о 

Ф 

ж 

ф 

X 

ж 

я 

х 

й 

хз 

а 

ф 

» 

я 

X 

0} 

Р> 

о 

о 

І 


С 0 

№ я 

X Яс 
гз 

*о а 

ь 

0 Я 
Ж X 
Я • 

1 • 

г=», 

03 Оу| 

м- р 
X Л 

з я 

43 43 
Я О 
-і 

о м 
е р 
о ж 
®х » 
и я * 
ж я св 
т - 

я 

о « ® 

Р 43 
Е іС св 
• Р 1а 
О 

Р Е 

Ос Р 
О Е Ж 
Р Ь 

Ж 43 

II н. 

Р 43 а 
►— ж 
яс» о 
о ж 5 
-і я 
О X 

а ж 
Ь св й 

О 1а Р 

^ л р 

а я л 
Ф о 
ж о 
ж я х 
ж о Р 
Із 43. 
О Р с 
Я 43 св 
Я ж 
XX 


сх а м я р я 

X Я ЯХ ж І— 

е 43 ж т • 1» 

ЯХ о ж 

_ С Ж Е Я Я 

*-*Є<РХ М-43 Ж 
Н* о Я О Я Р 
о М Рея 
я д ж ж я 

ОВ«* Ж н. 

ж о ж ж я 

Я О Я В н-Х Ж 

• а о р 
! о о ц я ж а 
. я X 43 4-х ЯС 
Ьз ж я я я о о 

Т Я Ж Ж ►-• -і 
[р ж Р Р я а о 

я • м * р 

Кз » ►-• о ь 

X я о о 
ж а 43 

г я >— я х 

Р ’З Ь 2 С 

43 О Ж Р Ф 

в а х 43 ж 

•— —■ св в ж 

Я X ж 

ЯІ в* 

Ь Я Р я 

ф ж а 43 
Р я — о 

м * 43 Я а 

Р я я о 

в х я о я 

£ ф а я 

Я Я 43 Я "З 

Я О £ Ж Я 

1 -Х я 
я X Я 4-е 
Р р аг ф 

е Ж - X 

Ж Ф X X 

4~ х ж ж <— 

ж ж г ж 

Й 4- ДО 

а а ж 8 

- Ж43 4- 

я р я г 

е х Я р 

о я я ж 

Е ° ж * ь 

X Я Я 43 

43ЖЯ — 

5 Р я а 

X я ж я я 

о р р а я 

я X X * 

а * і 

я 


X \Ф 


х а р 
о С4 
ж з 

4-^3 

Я 


Я 

д 

гя я 

0 

дав я 

л 

X 

ь-“ О 

Ь-н 

^ м»рі ф 

т 3 

X 

. ж 

я 

Л Я Ж 43 

ф 


ж я 

X 

- я Е 

О 43 X 

я 

Е 

Ф ж 

р 


І 


я 

43 

О 

Я 

о 

я 

о 

Е 

а 

43 

О 

І 


44 ХХЯЕЯЯЖ4-П 

о о а \\* \43 р я 
ЯДКХ . р я ж Я 
Е 44 х 44 жо Я Я Р Я 43 

“ х » ф ося я * * 

4“ в о о а 
« О Р О 43 я 
о Р я Ж Е о О 
О Ж Я 44 X ж 
“З Е 043 Л Ж ф 
„ Р Р Л 4~ ля 
Я Ж Л Р Я Я я 

ЯС X О ж О X Ж 

Я Ж Я Я ДЕ 


Ф л 

я 

ж ж а о я 

о я ф а о 

Я Я Е Я Е 

в Я Я Ф о 

Л ЯСО •• Д 


&3- 


а » р о 

св Яс X 
х о а ж і х 
ж х ж р а 

4" О £ 43 X Я 

л я а р я 

» а о я р 4- з 
а р а о 

я а р а о я о я 
Я Ж Я я Я 43 
43 я О ЯС Я н-р 

Ж Я Я 44 ж Р я я 

Я О Я Я св х ►! 
я Й Р а я я 

N.0 ® я43 аж 

Ж л * X ж я я я 
о х а о о 
Е 44 а X X 43 ЖЕ 
Я о О Д Я Р р 
РИЕРРХ ОЖ 

о ж р о а ж я 

» • Я Ж Я О Р43 

р Я р 0144 

я л ж ж е а я 

Р 4» О О Я Я 

43 X я я я к я 

н Д •• О О Я с 

Я Р О • • <г 

- ох а я 

ж - ж о 

я ж св я 

Ж Ф р о 

в» схя Е 

Е ф Ф О £ 

й £ 


а я а о 
Форма 
Я 43 Ж Ф 

я 4» а р х 
я ж о д ж 
х ях 4~ 

О Я ►'•Л д 
я я « X 
х 43 д о 
л ж я р я 
Я я о о 
Е X я 

Р Р Я 43 

ж а л я ф 
ЯР £ -Є- 

43 ЯР® 
4- X 43 43-з 
я Р я в ф 

Ж 43 Ж X Ж 

я д р . а 
я Ф М Р 

4~ а я в 

я я 4» а 
х ЯсЯ ® 
я я х 

44 о» м о ж 

Й РВ44 

я о о я д 
о о о ж X 
я 043 я о 

44 н- о 44 25 

я я ж я 
Ж • Я о 
я * 4- а 


з 

І» 

ТЗ 

з 


ф 


д жт: 

рЗ 4-е. *- 

ш її а 
їй? 
рі С 

• І ? 


07^031° Г в 
43 4-3 ОСД43 33ЇЯ4 

ФХ Ж Р Я Р св св о 
еф Р.дЯЖЯЯЯЯ с 
яжоіР а Р я 43 ж 
Я ф р о о ж о я о яв 
я а осо * н-о »К »о 

• х я а 9> **„£__ 

и*« 4*. ЖЯФОЖОШ 

а Я Ф Я Р Я ф 

43 ЯЄж 0430 с®ЬЖ 

Ф-о-о ф а Ф 4-а а о 
ос я ф™яхяфжоя 
^ 5с ж я х о Ж43 Р а о 

а •• о о о ж “о * * 

- ш 4 з ж 4» оа о 

43 4 і * СВ х Ж Я Р 

ш х ярд 8 р оса 

фйвяаф я* о о 

43 ж а я **р ^ 


я я Р я ® 

Р я ж 1 “ 

Я - Й д „ * 
о 4-х а я 

* 2 - ГГ* 

Я Я й • 
а я ж Р я 
43 ох з*< » 

я * я й 2._ 

ж ® 4 - 4» 

Р В я 

14» 

Я а я 
ж я м 

я я 

о » о 

•з я ж 
о р а 
ж о 
ф а 
х р 
ж 

ж ж 
р 


01 

X 

Ос 

Я 


д 


Я 
я я 
о о 
я 
я о 
43 а 

Р 

Р 44 

х 

ОС 

я я 
я ж 
ж в 
X я 
рр 
г в 
я я 
<•« 

ех 
ж р 
X 

\ 43 ж 
Х\ 440 

я у? ’ 




0 ххз 

^ р> н> 

Н X сх. 
43 Р ж N 

Н**ТЗ Ф 
(Л »-»• 

Ж Ш І 

р9 X 

-до. 

Ос О Р 

о Я я Ос 
ж ж ® 
а а ж 4з 

л Ф 

г е 

о о 


І І І І І *""3 Я <Я МЗ І 

) І і 1 СОСЗ Е о * 
і і і і і Я Р о і Я ■ 

• 0 • 

М 4-І 4-С 4^ х Я ьз Ю 

ООІММ^ЗОІ Я ВКО 

«««««« а ж я о о - 
ОООЗОООЗ X Я Я 03 
0 00 00 043 Я 4“Р.Ж О 
ж ж 

і І і і І Я • І і Ж І 

44 4-е 414-е X 4“ 

соспмго х - я сзі д 

..... а н ж 

0 0 030 0 р 1\)з 44 

о о оо о ос я м* а 

О О 44 

жя4сяха ж я я х ж 

4-43 (в (ВИ О ВІХ ж 
д х я ясЯ а . ж я о д 
хар р р я охж 

ро в 4" вихор 

а р я 4“ 4“ а 43 

ах ж я я я р о а 

Ш в х о а а л ж ч 

р а д 4-і в я ь 

РЖ -'ЯЯООВР 

ж ж я а 4- 

Ж 01 Я Ж О Я • 

ос X • ® 

Ж Я • Я _ж 1 

4— 43 і—й: а 

Д Р ро Ж ® с 

Ж ж Г (в »Р 9 

4- Ж 

Ж 


і і і і і і і і *ая я 
з з з а а з а іО Ф 43 
ІІІІІІкІЯЖ 4— 

• я в 

^ 11 ^ > ^ «2 д 

03*.4іХОО071СЛ^Е Я 

......... . 

ООООНО^ОШИ 
ООООСЛООЛООЕ р 


Я Я £ 
о о я 
я а 

в 4-а 
Я Ж ж 


«ЖЖВЯЕЖ^Д* 
ас ро Н»Н*Н’8 0 34 

а в х • я о я х 4« ж 
хя« авт^і» 

- - - »*- 




І І І І І І І ■ ж 

СО 44 44 41 р 

ооо>Я4н ^го>о> сл в 

03000 0440 д. 
0000001031 


а 

X 


X 

ос 

ф 

43 

а 

х 

о 


Я 43 
О Ф 

в а 

рЗ £■*• 

Ж 

Р 

й» 

х 

о 

ж 

ф 

ж 

X 


0 

ф 

а 

ф 

хз 

X 


р 


ЖІР 

ж ж 


Ьз а 

Б я я ж 

х 4-а 
4“ ж Ж 
в о а Я Е 

О Е ос Ж Яс р 

Ж 4- .я 43 

Я Ж <Я ЯСЯ В 

а ж ж 4- 
я л а д я я 
Р Е 4— р 43 
. О Я О Е о 
• Р я 

01 Я Я 43 О 

я о я я в я 

4“ 43 43 XX £ 
а а р о і я 
- я ж 43 а 
о ж я р я 
о ж а о ос 
ж •• а о я 

4-0 о 

я 

жха 43 

1» І 0(0 


Я Е о с 01 О 
53 р ос Р Я Ж 
Я 43 4-43 Я 4- 

а в я а я я 

о Р Р 

а^ 4^ч ж ж 
X \ ф'Ж ж 
я ® я я а а 
р я о Ф 
ж ф о ж а 
ж ж оса р 
а а 4 -. ос 

• я а о 

Ж Я Ж 043 
4-0 я я х 
Д ». 

ж а 
О 0 <о 
а Я 4- 

х • я і 

- 44 Я 
■ЗО сО 

Д . 

Я 44 
Ж Ж СЛ 

_ о о 

43 Я Ж Я 
Ж Я 43 

- X 

о а . 

Е Ж ® 

О О 

Ж 43 о 
О Ж 


Я 

Ф 

д 

ф 


я 
а 
я а 
р ф 
Е 
Ж 
и— 


Я 

'Ч. 


Е Я Я 

О О О 

ж а а 
я Р Р 
а я л 
я р 
Р ж я 
- ж я 

31 £ 
01 • X 
Я 43 
4-43 Ж 

ах я 
ж ж 
Р 

X 4- 

ж 

Р ж 
X 
Е X 
Я о 
а ж 
а ж 
ж X 
Яс 


Гтз ж х 
о ос м • 

Ж Р 

р а а зс 
Ж Р о р 
ж £ я ж 

ЖХ Р я 
. 4343 
О Я а. 
я я в Я 
ВІР 4-0 р ж 


а 
о 

г* 

ж 
о 


X 03 Р Ф о 
х ж О Ф Я 4С 


Я СЛ СЛ 

. р • • 


ЯЬ Я 


ж а 

ЯРЕ® 
X л Р 
ж я 
о о я о 

ОС Ж 43 Ос 
О Р —43 
■і. . а в 

Я -ВЖЕ 
о зі х я 
л оі с • а 
ч; ж - о 

ЕХ 4- о в 

о о я 43 а р 

Р Р 43 
Ь 43 
О ‘ 


яс43 а ж я 

я —я я о а , 

4- X Ж X — О X Ж Ж 034-3 
РРЯ ав®ФЕ430 

я е х я а о — ряд 
шя ора а О ж я ж 
4-. охо а Р а я ® О 
д х ® ж 01 Ж 43 43-о 
1ЕО дрерр —£ 
яР43жяяРОвах 
Я Ж О Р Я ОсХ я ж я 
яжяяж явооаяр 


я ж а 
я я 

а ж о 
„ о я — ж 
ж я р а х Р Д 
зз а ф ж \0 43 о м 


ЗЯТЗ Я Я О Р43 
• —у ра® 

Я Р Е Ж 

ж • * я а 

я 
ж 


о 

а 

Р 

я 

X 

а 

я 

о 

ж 


ф ж 
X 


я а 
я Р 
ж ж 
« ф 
ж 
Б ж 

О Яс 

£ 

Ф ж 
р 
д 

РЙ 

О 4— 

о ж 

Е Я 


р В 
Л Ф 

а в 
я * 

о 

Я Я 
ос 
я Р 


а 43 ® 
я о 
о я 
а 043 
я о 


X 43 Я а р ж 

Е а о ж о а р 
Я 01 . р Ж * Р 

фрооі жа яьм 

ЯИРЖХВРОЯЯ 
Я0043ЖЛР® Ж 4— 

ж а — х я а а 
ооояясж- дох 

а Д Ж 043 Я43 4- 

4-х я а а р я а он 
а Л43 з о 043 Я М43 я 
. 4— д х а а 4- р о 

а оі я м Я я я 
вяя р я ф ж я я 

о В X 43 О 43 43 Я ® Я Я 

ос—а 4-а я £ ® е 

Р Я р 43 X 43 Ж Я Р 
ВІЯ Д Я О № Ф Я 0 43 
043 ЖР - я а Я В 43 ЕЗ 
аярж Я я. х а X 
043 'Я оі - о а я • 
О Я Р Ж М я ж 
аЯ®ЯЖЖ Р* о 

■ ~ ~ ж о а 


Я 

О Р я 

00 

Ф я я 

р 4—* О 

►—д 

Ос Я О 

д 

ж я X 

О 01 я ® 

гз »д 

43 Ф ОС 

р ф р а а 

Е ж 4 - Е 

Ьа О 

О Я 43 

н 

Я X *» д 

4— р Я М Р 

д 

Я Ж св 

Я 

о - н я 

а д ■••43 ж 

і к: 

►— Я 

т 

Ч Ф 

Я Ф я я 

Д Р> 

ж я о 


ТЗ охз 0 

а ж ос я 43 

н д 

я я я 

н 

м* х + о 

Я о \Р 4- 

Д і 

Ж ЯС4- 

о 

СХІ» Ч Н- 

. а: ® а 


о я 

1 

45 

1 1 о 

1 

Л 1 

Р 








г 


1-3.4 $_ МОЛ ОДЕ _ 

початку, від 35-ти літ! Це накладає на нас дуже ве¬ 
лику відповідальність за плекання і зберігання на¬ 
шої традиці ї. Ми уважно прислуховуєиось до 
всіх голосів критики і проектів зміни. Але ми сві¬ 
домі, що кожну сутню зміну може диктувати тільки у- 
країнська рація! 

Подібним почуттям характеризується наша сучас¬ 
на праця у відношенні до міжнародяього окавтового 
руху. Не кон’юнктурна спекуляція, - але свідомість 
і віра у наші основні світоглядові заложення - ні¬ 
коли не дозволять нам зрезигнувати з права вступу в 
сім’ю скавтів народів цілого світу. Коли ие досьо - 
годні стоять тому на перешкоді пізні формальні тру¬ 
днощі, - то морально - а іноді І! у практиці ми ве¬ 
демо себе як повноправні члени тої скавтової сім’ї. 


7 -.-В їдяошання до зовнішнього 
світу - 

Пласт не є сам для себе, але є виразною части- 
ноюмиття спільноти. Тому незвичайно великої ваги яа- 
бираєвзаємне порозуміння і співпраця межи пластови¬ 
ми клітинами ; зокрема куренями - а чинниками, які 
творять ту спільноту, з яких вона складається. Це є 
дім, церква, школа й громадськість як така - з усі- 
ми виявами її життя. 

Д..І.-Ц» Бажання і цілі батьків і пластового проводу 
в основному ті самі: щастя і здоровий ріст,змужіння 
юнаків. Чи ж тоді їхні спільні намагання не дадуть 
кращих вислідів? - Немає сумнівів, що так! - Треба 
розбудити і вдержати живими заінтересування батьків 
до життя їхніх дітей у Пласті. Прохати батьків - не 
тільки до парадних виступів, - але організувати їх 
до конкретної праці у формі 'Кружка батьків" при у- 
сіх низових клітинах - куренях. 

Впродовж цього пів року не вдалося нам відна¬ 
йти "Пласт-прияту" - організаційної форми, що ко¬ 
лись гуртувались у ній в краю всі батьки пластунів 
та інші громадяни - прихильники пластового руху.Це 
питання стоїть отвором .перед будучою Командою. 

...ми не хочемо й не думаємо відривати молоді від 


ДИТТЯ _ ч. З, 

батьків; всупереч усім намаганням поділити нас - на 
два покоління - Пласт діє нівелюючо на різниці віку; 
ми є одна українська Генерація нинішнього дня - Ге¬ 
нерація сучасної доби, перед якою - великі спільні 
завдання і цілі. 

Ш_к_ 2 _л_&. Подібно як батьки зацікавлені фізичним і 
моральним ростом своїх синів, так теж школа - заці¬ 
кавлена розвитком дитини на повного мужа, на повно- 
вартну людину. Школа дає для юнака знаряддя для ус¬ 
пішного життя, але він потребує ие практичної впра¬ 
ви, як жити поза шкільними кімнатами. У всіх наро¬ 
дів скавтінГ втішається найкращим признанням, - що 
він доповняє школу і в найкращий спосіб дає юнакам 
заняття в позашкільному часі. Не сумніваємось, що й 
Пластовий Улад здобуде собі таке саме признання.Ко¬ 
ли ще сьогодні є часами нарікання зі сторони школи 
на Пласт, то в багатьох випадках вони або зовсім по- 
верховні, або коріняться там же, де й нарікання де¬ 
яких батьків: брак зв’язку з компетентним пластовим 
проводом. Шукаймо вини передусім у себе самих! 

Школа повкнна зрозуміти рівнобіжність наших ін¬ 
тересів; ми вимагаємо добрих поступів у науці йвід¬ 
повідної поведінки пластуна; коли ще нині толеруємо 
’двійкарів", - то з огляду на з'ясовані передше за¬ 
гальні зовнішні й внутрішні умовини нашого життя та 
характеристику сучасної молоді; коли б не Пласт, то 
молодь пішла б "виживатися" кудинебудь - в інший та 
може не завжди в бездоганний спосіб; там, де втяга¬ 
ли б молодь під плащиком Пласту до інших занять,"*" 
і школа і Пласт були б зацікавлені - і маля б обоь 
язок розкрити правдиву причину витрати часу молоді 
та протидіяти небажаним впливам. 

Чим школа може помогти Пластові?...Опікуни,до¬ 
мівка,бібліотека, спортове приладдя... 

Що Пласт може дати школі? ...Бимога добрих по¬ 
ступів в науці, вимога пластової поведінки, розви¬ 
ток вроджених здібностей, організація перлої помочі 
в наглих випадках у шкільному будинку чи на шкіль¬ 
ній прогульні, поміч в улаштовуванні шкільних про- 
гульок і інших імпрез... 


НАШ З’ЇЗД 

(з мого записника.^ 


доводиться почути інколи, закид, що наша 
теперішня робота - це погоня за гарним спомином 
минулих літ. Не розуміють нас; не знають'.як ви¬ 
разно спрямований пластунський зір і крок упе¬ 
ред; не бачать, шо наша робота й життя - погоня 
за майбутнім. 

Але - правда - це майбутнє корениться теж 
у минулому; її образ вицвітав з іскор пластун¬ 
ської ватри, що горіла багато літ тому в крузі 
пластового товариства; її підвалини покладено 
тоді, як будувався і розвивався Український 
Пластовий Улад. Тому нам дорогий спомин; і тому 
радо згадуємо часи, колито ми спільно мріяли гро 
майбутнє. Наш спомин, - неначе спомин про май¬ 
бутнє - хоч як противорічно це звучить. 

Це так ясно відчувалось на II.Звичайному 
Загальному З'їзді Союза Українських Плаотунів- 
Еміґрантів у днях 27. та 28. квітня ц.р., коли- 
то вдруге вже на чужині зійшлось Пластове Бра¬ 
терство на свою Велику Раду. Кожне слово,думка, 
проект чи рішення. - були спрямовані в майбутнє, 
у вимріяне, краще майбутнє. Та водночас нам, - 
■старим пластунам, - ставали перед очима - немов 
живі - спомини про минуле і вичувалась невміру- 
ща сила пластової традиці ї. 

У залі, де відбувався З'їзд, влаштував ру¬ 
хливий Карльсфельдський Пл.Кіл виставу 
пласт.унської преси й видань. Багато відомих у¬ 


сім титулів пластових авторів, як ось: Дрот.Ба¬ 
кинський, Річинський, Козіцький, Кархут, Ісаїв* 
такі бібліографічні цінності, як "Пласт* Дрота. 
перший пластовий підручник ще з р. 1913,преса й 
література найранших і найбільш розмалних часів 
нашого Уладу. Це все а більшості тепер рідкі у- 
ні.кати, що їх, як свою найбільшу цінність, вря¬ 
тували пластуни, мандруючи у світ за очі... 

І коли в тих виданнях захована наша давня 
пластова традиція, - то зараз поруч бачимо нову 
пластунську пресу, що народилась уже тут на е- 
міґраиії: у ній розмах відродженої ідеї й від- 
зеркалення роботи під сучасну пору. 

Коли Пік, Кошовий Нарльсфельдського Копа,- 
як господар З'їзду, гукнув "Струнко!" і звітувю 
Командантові С.У.П.Е., що З’їзд у приязності 79 
делегатів та численних запрошених гостей - го¬ 
товий на приказі - мимоволі знов насунулись ми¬ 
лі спогади... Бо це той же самий Пік', що то про 
нього досі с'півають у найпопулярнішій жартівли¬ 
вій пластунській пісні - про "Котову ковбасу", 
що пропала у таборі на Соколі /"...Мурмурандо, 
як побачив, що то не є'жарти, перед звіт"поста¬ 
вив Піка, команданта варти.,."/. Чи був то¬ 
ді на Соколі веселіший пластун за "Лісового Чор¬ 
та" - Піка? ^ 

І "обозний Ярко" і кошовий Стрийського ко¬ 
ша, - з тої ж пісні, - теж на З'їзді. А другі? 





1-9-4 б 


Д-Д-Л 0 -Д £. 


■Ж-И і і.а 


Коли навіть є якінебудь недомагання, то напрям¬ 
ною може бути тільки доброзичлива співпраця, бо ж і 
школа і Пласт бажають добра юнакам! 

в р я в а. Пласт признає великий моральний вплив 
еркви на виховання молоді.. Цілі: характер і громад¬ 
ські чесноти - старається осягнути Пласт вихованням 
опертим на вірності Богові; але без якоїнебудь кон¬ 
фесійної нетерпимости. 

Релігійне.виховання залишає Пласт вповні й ви¬ 
ключно - Церкві; зі своєї сторони, доцінюючи вповні 
релігійне виховання, - доручає пластунам брати по¬ 
стійну участь у релігійних практиках їхньої конфе¬ 
сії. _ 

У нас, де маємо дві конфесії, католицьку і Пра¬ 
вославну, - не було й немає причин до якихнебудь по¬ 
важних завваг у питанні відношення Пласту до Церкви 
чи то релігії. Все ж таки пластові провідники - му¬ 
сять постійно усувати всі причини до можливих кон¬ 
фліктів чи непорозумінь та виявляти якнайбільше так¬ 
ту в цій справі. 

Е_.Р омадськ е та ’В службі батьківщині 
Д -0. л і т и ч н е життя , мусить юнак вправля- 
тися змалку; він має кошночасно помагати другим;він 
бере участь у загально-національних імпрезах... 

Однак громадянство іноді упрошує собі справу, 
звертається зачасто з різними домаганнями, шоби 
пластуни робили те чи інше. Тут пластові провідники 
мусять рішуче задержати міру. Надуживання молоді при 
зовнішніх виступах - поза витратою часу - має гли¬ 
боко шкідливі з виховного боку наслідки для молоді, 
робить з них "театральних 1 прімадон", вбиває почуття 
дійсної суті Пласту; суть Пласту лежить зовсім де¬ 
інде, а ці всі виступи - це тільки далеко другоряд¬ 
на справа; у виступах можуть брати участь тільки 
старі, випробовані та вишколені пластуни. 

Але вимога, щоб юнак брав у відповідних розмі¬ 
рах і формі участь у громадському житті, - є вповні 
оправдана і зрозуміла. 

Натомість зовсім незрозумілим було б домагання 
втягати молодь у пасивній чи активній формі у пар¬ 
тійно-політичне життя. Не тільки тому, що. Пласт - по 


свому принципу - апартійний, але переду¬ 
сім ізза загально признаних педагогічних поглядів,, 
що втягнення молоді в віці розвитку до партійно-по 
літичної роботи - є рішучо шкідливе - а іноді ТО й 
злочинне. 

Не Йде тут про духовий вплив тої чи іншої по¬ 
літичної чи світоглядової течії /-але тільки наці¬ 
онально і морально здорової!-/ на молодь у віці, 
коли її такі питання починають цікавити, - але про 
безпосереднє втягання молоді туди, де вона може прий¬ 
ти до конфлікту - через отримування двох суперечних 
доручень чи зобов'язань, через безкритичне сліпе по¬ 
борювання противника, через розчарування у зустрічі 
з дійсністю - і де, як наслідок того всего, - може 
прийти викривлення характеру. 

Тому на особливе признання заслуговує справді 
державницький підхід усіх українських політичних і 
громадських організацій, яким вони признають як о- 
диноко правильне, щоб молодь у віці приналежностидо 
Уладу Юнаків не була під ніякою формою втягнена до 
політичної акції. І це становище зобов’язує не лише 
Пласт, - але й усе громадянство. 

Бо коли в Америці державні закони боронять од- 
ности і недоторкаємости скавтової організації Аме¬ 
рики і ніхто не сміє там поза "Бой Скавтс оф Амері- 
ка" уживати назви, однострою, від¬ 
знак чи інших суттєвих форм снавтінґу. то в нас 
Пласт мусить бути хороне¬ 
ний нами самими, нашою публичною опі- 
,нією. 

Український Пласт є тільки о- 
д и н! І він не сміє стати тереном розгри яких би 
то не було політичних, клясових, конфесійних, чи о- 
собистих амбіцій! 

...так засадничо виглядають справи в площині но¬ 
ваків і юнаків. Але як є зі старшою молоддю і зі 
старшими громадянами в Пласті? Що старші пластуни 
і сеніори діють як провідний надр у пластовій робо¬ 
ті, - це нам ясно. Але вони є рівночасно теж повно- 

Локінчення на ст. 48. 


Де Ти, Коменданте табору, що так хитро прослі¬ 
див справу "Котової ковбаси"?... І Ти між тими, 
що їх доля погнала далеко-далеко і не дозволила 
зійтись сьогодні з намий.. 

Пластовий тими. Як колись. А потім Комен¬ 
дант С.У.П.Е. - Танґенс Фі /що у "Лісових Чор¬ 
тів" аванзував тепер за свої заслуги аж на.... 
Котангенса!/, відкриває З'їзд. Говорить про ті 
завдання, що перед Радою, про пластунську ватру, 
що безпереривно горіла - не зважаючи на заборо¬ 
ни, тюрми й штучні кордони - і хвилина мовчанки 
в честь тих, що впали на стійці або коротають 
свій вік десь - по далеких тундрах заслання.... 

Вибирають Президію З’їзду: в її проводі - 
Приблуда, старий пластовий діяч еміґрації, від¬ 
давна член Команди С.У.П.Е.; бі'ля нього - члени 
відомих колись пластунських куренів: "Ті, що 
греблі рвуть”, "Довбушівці", "Лісові Чорти". 

Відчитують та виголошують З’їздові привіти. 
З них ясно пробиває, як достойники Церкви,пред¬ 
ставники найвищих громадських установ, знатні 
громадяни, - доцішоють виховне значення Пласту., 
вірять у його призначення. "Серед повені З'їз¬ 
дів, - Ваш важніший" - чуємо; "...в Пласті зій¬ 
шлись сьогодні представники всіх наших земель і 
вперше підняли спільно пластовий прбпор..." 
стверджує з радістю не молодий вже поважний ге¬ 
нерал; інші висловлюють побажання, щоб наша і- 
цея охопила найширші маси нашої молоді... 


Перший день З’їзду призначений для важного 
іавдання: оцінити й-закріпити досягнення доте¬ 
перішньої праці на еміграції. Отож ідуть звіти 
членів Команди С.У.П.Е. Б них видно пластунський 
підхід до проблем, спробу розв'язувати їх по-на¬ 


шому. Ссь фінансовий референт: він бачить своє 
завдання не у "робленні грошей", він намагаєть¬ 
ся поширити в Пласті ідея ошадности, що вчить, 
згідно з нашими засадами, вміло господарювати 
силами, часом і майном. Референт преси й пропа¬ 
ганди говорить про засади пластової пропаганди, 
що спирається на .правді й прикладі власного 
життя. Референт зв'язку розказує про відносини, 
щдвитворюються між нашим Уладом і чукими.Тільки 
референт організації й діяльности говорить чис¬ 
лами: коло сто частин в американській зоні 
Німеччини, понад 2.500 членів, приблизно 500 по 
першій пластовій пробі ... Його слова рисують 
перед нами ясну картину організації й роботи. 

Наприкінці - знову Командант. Він говорить 
про зовнішні умовини останніх років, про велику 
кризу ідей, яка, на його думку, зовсім не за- 
торкнула пластунів; вони були в щасливому поло¬ 
женні, що не мусіли нічого додавати й 
нічого віднімати від тих і- 
дей, якими жили від 35 ЛІТІ... 

Він уважає дуже великим досягненням, що ми 
не далися втягнути в партійку боротьбу й вдер¬ 
жали своє становище апартійної ор¬ 
ганізації. Він знову підкреслює цей позитивний 
факт, що ми гуртуємо молодь усіх наших земель. 
Хоч старші брати Центральних Земель інколи й не 
розуміють нас, то молодь прекрасно себе розуміє, 
співпрацює - і так здійснює правдиву с о 
борність. 

Слова Команданта стрічають гарячі оплески, 
справді щиро-гарячі! Нічого в них з офіціяльщи- 
ни, режисерії, з того несмачного підхлібства 
провідникові, що означало б: "Аве диктатор!"Во 
завтра він може не буде більше Комендантом, як¬ 
що не схоче цього товариство. І тоді він стане 
знов звичайним рядовиком і візьметься за рядо- 
вицьку працю з таким самим завзяттям. Але сьо- 




32 



ПОСТАНОВИ 


ДРУГОГО ЗВИЧАЙНОГО ЗАГАЛЬНОГО З’ЇЗДУ С.У.П.Е. - 27. і 28. IV. 1946. 


'Перший Загальний Установчий З’їзд С. У. П. Е. 
в днях 6.і 7. жовтня 1945 мав переважно імпровіза¬ 
ційний характер. Спонтанний гін української пласто¬ 
вої молоді до організованого життя і самодіяльности 
не дозволяли на дальшу проволоку. Годі було вироб¬ 
ляти наперед подрібні пляни, встановляти теоретичні 
організаційні принципи, устійнювати ідеологічні на¬ 
прямні. Треба було негайно приступати до праці, ке¬ 
руючись виключно потребами практичного життя. 

Тому вибрано тимчасову Команду та припоручено 
їй унормувати всі споави, даючи їй як загальну на¬ 
прямну - одиноку вимогу: взоруватись на давніх ор¬ 
ганізаційних зразках і на ідеологічних залояеннях 
Українського Пластового Уладу. 

Команда С.У.П.Е., помимо свого переходового та 
тимчасового характеру, виконала велику працю: най¬ 
кращим підтвердженням того - сухі та тверезі числа 
Референтів Команди - у їхніх звітах. Одобрення цієї 
праці Другим Звичайним Загальним З’їздом С.У.П.Е. в 


днях 27. і 28. квітня ц.р. - добачаємо у виборі тих 
же самих осіб - і до повноправної звичаіно- 
ї Команди С.У.П.Е. 

За пів року праці тимчасової Команди годі було 
розв'язати всі біжучі проблеми; крім того практичне 
життя висунуло цілий ряд нових проблем, часто дуже 
пекучих і актуальних. Загальний З’їзд, як найвищий 
законодавчий орган С.У.П.Е., мусів зайняти своє ста¬ 
новище як - з одного боку - до тих організаційних і 
ідеологічних напрямних, що ними керувалась Команда 
у пройденому етапі, так - з другого боку - до нових 
назріваючих проблем. Схвалені З’їздсїм постанови, яо 
їх підготовили відповідні з’їздові Комісії,являють¬ 
ся отже безумовно зобов-язую- 
чими напрямними для дальшої діяль-; 
ности Команди С.У.П.Е., поодиноких пластових частин 
та навіть для особистої поведінки поодиноких плас - 
тунів. 


І. З’їзд стверджує, що ідейні основи Укра¬ 
їнського Пласту, висловлені у Трьох, Го¬ 
ловних Обов’язках Пластуна, Пластовому За¬ 
коні і Пластовому Приреченні, вміщають та 
здійсняють - і основні ідейні засновки сві¬ 
тового скавтінґу - і українську 


наці ональн о-д ержавниць- 
к у ідею; 

- визнає - і кличе всіх українських пласту¬ 
нів пам’ятати, що Пласт - серед сучасного 
лихоліття - є зтіленням жизучости нації, її 
зосередженої думки і незламної волі - у вір- 


годні він звітує про свого працю. Оплески прияв- 
них - -це скромна - але щира подяка за цю успіш¬ 
ну працю, за його бадьорі слова. 

Це підкреслює й Голова Провірної Комісії, 
Кудеяр, старий пластовий діяч Карпатської Укра¬ 
їни. Еін більше поет, ніж "ревізор"- - і такий 
його звіт, трохи незвичний, начеб-то нерічевий; 
він коротко стверджує, що в діловеденні, книгах, 
касі - все в порядку, готівку - "бачив на влас¬ 
ні очі"! Зате він довше говорить про саму діяль¬ 
ність Команди, за якою постійно Стежив.Пропонує 
зисказати особливе признання за віддану працю - 
Командантові й Референтові організації й діяль- 
ности. Гучні оплески заявляють прийняття його 
пропозиції, 4 ^ 

Другий день - неділя. Вранці - спільна Бо- 
гослужба учасників З’їзду; потім наради з’їздо* 
вих Комісій. 

Після полудня - вибори; дотеперішня Коман¬ 
да була тимчасова, треба нової, постій - 
н о ї. Воно не легко дати комусь таке важке та 
важне становище; не легко Й брати його на себе. 
Але тим разом не було проблеми /хіба тільки у 
кандидатів!/: Єдине внесення Комісії-Матки—ви¬ 
брати знову цілу Команду у старому складі - пе- 

рвйШЛ Ком?с?§ У напрацювались - тепер приходять з 
готовими внесеннями. Наради йдуть гармонійно, - 
видно спільне бажання успіху, немає ніякого на¬ 
тиску, ніякої залаштункової політики._ 

Одна формальність при голосуванні розбур¬ 
хує на хвилину гарячі голови. Хтось має вражен¬ 
ня. шо голосування не віддає справжньої думки. 
Завзята словна боротьба,- здається за формальну 
справу, але по правді, - за засаду пластового 
ведення нарад, за те, - щоб рішала справжня дум¬ 


ка й переконання більшости. Розбіжність погля - 
дів швидко вирівнюється: Рада спокійно йде далі.- 

Народжуються основи Уладів: обговорюються 
правильники Уладу Пластових Новаків,Старших Пл. 
і - зовсім нові - Пластового Сеніорату, бо на¬ 
ші пластові "дідугани" теж хочуть надалі бути -< 
активними пластунами. , 

Бічно молодий Сірий Лев /не во гнів:тепер 
вже скорше... Сивий Лев!/ - палко боронить свою 
думку. Довго схрещуються погляди на те, в якому 
віці старший пластун має стати сеніором: старші 
хотіли б знизити границю віку, молодші—піднес¬ 
ти, щоб не заскоро стати "дідуганами"! Погоди¬ 
лись вкінці компромісово на рухому границю: 25- 
30 літ. . £ 

Коли при кінці дводенних нарад хвилина у- 
томи спохмурила настрій на залі, - прийшла на¬ 
гло допомога від веселого референта:спонтанний 
сміх перекотився через цілу залю і знову нова 
сила Й оживлення зійшли на втомлену Раду. 

Увечорі розходилось пластове товариство. 
Взяло з собою на дорогу гарні враження зі З’їз¬ 
ду,. багато важливих постанов і ще сильнішу ві¬ 
ру в свою пластову організацію. 

Тяжко було розставатись щирим друзям: Ні¬ 
хто не знає коли знову зійдемось на спільну на¬ 
шу дружню гутірку. Тому не дивниця, по в плас¬ 
товій домівці ще допізна гомоніли розмови та 
щирий веселий сміх, викликаний надиво швидко і 
дотепно зложеним з’їздовим "репортажем" друга 
Рогатинського. 

Володимкріго 


33 





■і.а і $_іо.. і ,с , д в 

ності Богові та службі для України. 

Постава і діяння пластуна мусять бути живим 
свідоцтвом того. 

2. Український Пластовий Улад, як с о б о р- 
ницька організація, - 

приймає у свої ряди українську молодь без 
різниці походження, віроісповідання,звання, 
тощо. 

З’їзд передає всій українській молоді при¬ 
віт і заклик - жити і працювати в дусі плас¬ 
тової ідеї. 

3. З’їзд стверджує, що Український Пласт 
стоїть поза політичними пар¬ 
тіям и;- уважає, що з виховних мотивів 
пластова молодь в Уладі Новаків і Юнаків не 
може брати участи в пар- 
тійно-політичному житті. 

4. З’їзд стверджує, гао Український Пласто¬ 
вий Улад є і залишається екав- 

товою організацією, побу¬ 
дованою на основах світового скавтінґу; 

- передає.скавтовим організаціям світу бра¬ 
тній привіт і заяву готовости до співпраці. 

У справі видан 

8. З’їзд уважає, що пластова ідея й плас¬ 
това організація, відроджені на чужині, 
вимагають живої пропаганди серед своїх і чу¬ 
жих, одначе допускають єдино пропаганду згі¬ 
дну з пластовими засадами. Пластова пропа¬ 
ганда спирається на принципі правди 
і принципі прикладу власним 
життям. Важнішими засобами пропаганди 
вважає: 

а/ особисту поведінку пластунів, їх ді¬ 
яльність і зовнішню поставу; 
б/ приєднювання прихильників для пласто¬ 
вої ідеї особистими зв’язками та спів- 

-' ! 


ці і .а 

5. З’їзд стверджує, що 35-літнє існування 
Українського Пластового Уладу і висліди 

його діяльности оправдали вповні 
ідейні основи Українського 
Пласту, тому вони не вимагають суттєвих 
змін. 

Для евентуально потрібних формальних змін, 
які слід переводити з найбільшою увагою та 
сумлінністю. З'їзд доручає Команді С.У.П.Е. 
творити відповідні комісії. 

6. З’їзд, беручи до уваги сучасне положен¬ 
ня, закликає всіх пластунів, куди б їх 

доля не кинула, гуртуватися, - 
підтримувати з в’я з о к з 
Командою і виявляти пластову і н і ц і я- 
т и в у. 

7. З’їзд закликає всіх пластунів не обме - 
. жуватись на зовнішніх формах пластуван¬ 
ня, але звернути особливу увагу на суть 
і духа пластової ідеї та на , з м і с т 
пластової праці і в тому напрямі посилити 
пластову діяльність. 


ь і пропаганди 
життям; 

в/ пластові, сходини, імпрези, ватри з у- 
частю, евентуально зі співучастю за¬ 
прошених гостей; 
г/ інформативні зібрання; 
ґ/ організування Пласт-Прияту; 
д/ писане слово. 

9. З’їзд Еизнає велику вагу друкованого сло¬ 
ва для виховної праці Пласту; тому видав¬ 
ці , редактори й автори видань .чи статей, що 
мають змістом пластову ідею, пластові мето¬ 
ди, організаційні чи виховні пластові питан¬ 
ня об’єднуються у спільний в и- 


СТРИЙСЬКІ ПЛАСТУНИ 


в и 


н и 


В 35-ліття існування Пластового Уладу на Українських Землях 
присвячую оцей спомин стрийським пластунам 
шо вповні виконали свій обов’язок перед Б а т ь к і в ш и н о ю ' 


ЛЛІА2г^ У грізні дні першої світо- 

вої війни майже всі учні україн- 
4 $^ Д «1 стрийської державної гімназії 

. /Д ф і її Філії належали до Стрийсь- 
МІ}/* «ого Пластового Коша. У своїх 

Л ЛМІ/К\ ^'гуртках, звичайно за клясами, ми 
5 м ЧЛІіЛУ-У О творили суцільні спільноти і,на- 
^ скільки це дозволяли воєнні умо- 
вини, використовували вповні чар 
V пластового життя. На пластових 

* 40^6 сходинах ми набували пластове та 

•І- 1 І практичне знання, що його пізніш 

застосовували в мандрах "за Сонцем і Красою" в та¬ 
ких близьких і таких прекрасних Карпатах. 

Напередодні Листопадового Зриву, у шкільному 
році І9І8/І9 ми стали учнями шостої кляси. Ми про¬ 
довжували пластові заняття у Гуртку "Сов", що скла¬ 
дався у переважній більшості з учнів саме тієї кля¬ 
си. А втім, то ми властиво - "де юре" - були "Пуга¬ 
чі", а назвав нас "совами" наш Гуртковий, що, бува¬ 
ло, казав:"Пугач - це властиво я, а ви собі звичай¬ 
ні сови". Ми'погодились з фактичним станом - і так 
стали "Совами", для відміни називаючи Гурткового - 
Старим Пугачем. І цей "совиний рід" - був найкращим 
Гуртком Стрийського Коша. Носив він сіро-зелені со¬ 
рочки, чорні краватки, сіро-зелені капелюхи з підо- 
гненою лівою крисою, чорно-зелені прапорці - й при 


кожній нагоді верескливо кричав: ’пу-гу-гу-гч-тм/ - 
сови з стрийського лу-гу!". що по Їеякої Мій на; а - 

великїй С полив Р і !ЦЬКІ гексамет Р й ‘ й викликало теж 
великий подив І нечувану заздрість у всіх пластунів 

На таки ? клич - Поза згаданим вере¬ 
ском і деякою сплендід ізолейтаен" у відношенні до 

ІТпіїГЛі’ ‘ С ? ви .' зазначались великим знан- 
пл™ П а а ’'^ ГОВИ і' зай0н ^ в і багацтвом практичних вмі- 
лостей, - звісно: сова - вчений птах! Різних іспи¬ 
тованих пластунів було найбільше саме в нашому Гур- 
т ку • 

З того часу проплило багато води в рідному на- 
шому Стриї, не до пізнання змінився стрииський луг, 
найближче місце наших зайнять. Немає вже густого лі¬ 
су над рікою напроти Церковної вулиці - його виру¬ 
бали ще підчас першої світової війни. 

Хоча від того часу проминуло вже майже ЗО ро¬ 
ків, - я добре пам’ятаю всіх побратимів-сов.Як сьо¬ 
годні стоять мені перед очима зайняття нашого Гурт¬ 
ка - і мені здається, що це б^по вчора, або щонай¬ 
дальше дві неділі тому... Бо немає сумніву: пласто¬ 
ве життя залишає по собі тривкий спомин на ввесь 1 
віч. Особливо дуже сильно виступає цей спомин саме 
тепер, на чужині, коли на кожному кроці бачу,як від¬ 
новляються курені Українського Пластового Уладу. В 
мене немає слів, щоб висказати те, що я при тому по- 


34 












- м о л 0> п к 

давничий осередок під про¬ 
водом референта видань і пропаганди при Ко¬ 
манді С.>.П.Е. для спільного встановлювання 
напрямних видавничої діяльности,координації 
сил письменників і редакторів та кращого го¬ 
сподарювання духовими, особовими та матері¬ 
альними засобами. 

Кожне плановане видання, що має змістом і- 
дейні, організаційні, діяльностеві чи вихов¬ 
ні проблеми Пласту, чи взагалі якінебудь 
пластові матеріяли, вимагає для друку й по¬ 
ширення попереднього за¬ 
твердження і дозволу 
реферату видань і пропаганди при Команді С. 

З’їзд закликає всіх пластових авторів і всіх 
хто почувається на силах співпрацювати ак¬ 
тивно в пластових видавництвах, з г о л о- 


-Д-И Т Т Я __ 

манді С.У.П?Е? В0Ю готовість співпраці Ко- 

І0 ‘ закликає пластунів збирати й збе¬ 

рігати пластовий ар х і * я * а 

менти /видання, світлини. 2оку - 

енти, відзнаки, тощо/ а зокрема пигвт« 

їитт" я ? лавкьог °* «Аячгжиггаг 

З цією ж метою зав.зиває всіх пластовий 
відників присилати до реферату «їй? і Ж" 
пр* Крманді С.у.пі. д в 
римірники всіх пластових видань 
нГкою вони не були б розиножувані /дїуГ 
*°!°> літографія, шшльостилі. шалірогсіі, 
тощо/ та таких не-пластових видань, -то 
містять згадку про пластове життя та діяль¬ 
ність пластових частин. Д1ЯЛЬ 


Господарс ь 

II. Еизнаючи, що пластуну шляхом ігри мають 
готуватись.до активної участи в грома¬ 
дянському житті, а його велику частину тво¬ 
рить господарське ж и т т я. 
З’їзд ставить новій Команді С.У.П.Е. - зав¬ 
дання : 

а/ ввести в програму пластової пцаці - 
у легкій, відповідній до віку формі, 
теоретичне знання підставових госпо- 
'дарських занять; 

б/ привчати практично пластунів до метод 
господарської праці через ведення 
зразкових діточих чи шкільних коопе¬ 
ратив, артілей праці, крамниць, - як 
теж зразкового книговодства у всіх 
клітинах пластової організації; 
в/ для вивчення і впоєння ощадности гро¬ 
ша й енергії улаштовувати плянові ак¬ 
ції доцільного гладження; 


* ““станови 

г/ для засоблення Українського Пластово¬ 
го Уладу в потрібну пропагандивну та 
виховну літературу оснувати "Л л а с- 
тове Видавництв о",як 
окреме підприємство, що друкувало б 
свої речі тут або за океаном*, - і з- 
організувати "Пластове По¬ 
стачання". 

12. З їзд закликає пам’ятати, що пластуни 
радо помагають у загально-національних 
господарських акціях. 

ІЗ З’їзд устійнюе висоту вкладок для сенї- 
орів та старших пластунів відповідно до 
їхніх прибутків, але не менше як 10,- НМ ©я 
сенюрів і 5,- НМ для старших пластунів в 
місяць. Юнаки.і новаки устійнюють висоту 
вкладки індивідуально на своїх сходинах. 


чуваю. Мені хотілося б гукнути з усіх сил під адре¬ 
сою молодих юнаків і юначок: "Вступайте всі - як о- 
дин - до Пласту! Пластування, без сумніву, залишить 
Вам найкращий спомин з юних літ - на все життя'" 

Гуртковим "Сов" був старший учень, тоді сьомої 
кляси, - Старий Пугач /Льоньо Лотоцький/. Може йо¬ 
му за віком І час було вже вступати до австрійсь^ 
армії 1 боронити, як тоді казали, "цісаря і вітчизі 
ну", - та його до армії не взяли, бо він був улом - 
ний.Наслідки хвороби суставів спричинили, що він.і- 
дучи, коливався як качка. Однак це йому не перешка- 
джало брати участь у всіх наших пластових мандрах і 
виконувати найбільш карколомні фігури народніх тан¬ 
ків, а потому, - вже в українському військовому од¬ 
нострої, промірювати вздовж і поперек цілу Україну. 
Це був незвичайно ідейний хлопець, типовий "вічний 
революціонер", що до Пластового Уладу прийшов вже з 
кількалітнім організаційним стажем у таємних "дра- 
гоманівських" кружках. По повороті з Визвольних Зма¬ 
гань - почерез У.В.О., в якій виконував обов’язки 
повітового провідника юнацтва, - докотився аж — до 
"сель-робу", щоб мати змогу виїхати на Східню Укра¬ 
їну, де й пропав в одній з безконечних "чисток". Як 
не дивним виглядав би комусь його життєвий шлях,для 
тих, що його добре знали, було ясним, що Старий Пу¬ 
гач ціле своє життя був вірний пластовому законові. 

А другі побратими? Дозвольте й Вас, сьогодні . 
старі вже "Сови", - згадати незлим словом... І так, 
фізично найсильнішим зпоміж нас усіх був, здається. 
Скобель /Осип Скобельськии/* ЩО ОДИНОКИЙ з- 
поміж нас зааванзував до старшинського ступня "на 
Україні", але теж і не вернувся над рідного "Стрия 
цвитучі береги", зложивши там свою буйну голову. 

Дотепні фотографи й механіки: К о л є я /Оме¬ 
лян Колодницький/ і Тютюн /Володимир Тюн? - 
пройшли також всі можливі "трикутники смерти'.Колєя 
при тій нагоді заїхав аж у кожухівський табЬр під 
Москвою, де довелось йому примусово попасти в "чер¬ 
воні піонери", що мали там заступити Пластовий У- 
лад. За його споминами, ці піізнери мали так малі? 


спільного з Пластом, що Колєя рішився нпа-е вже гм. 
рейти до Червоної Армії і покінчити там старшинську 
патрІянт? МІВ вертавться він значн ° пізнім.*!* р* У 

вания А Т Т а в Г* /£ м ’ ятас миколаївського сміхо - 
ванця і а в ф л я /Володимира Лукомського/. на в 
У найтрагічнішій ситуації - дотепом, слівцем чи гу- 
хом потрапив повернути рівновагу духа й 
сальви сміху, як по слові Чавфель* ? У «о 0 ш 
годині німецького замість "тойфель" - і яке 
його совиним прізвищем. Дарма, що він був '-уже т\- 
вих переконань - тоді була "іода" на соцЖіз? - 

/пЛп Й 2 0 ані ^Д 0Т У м • понурий'І завзятий М к п а 
(Осип Микити^/ , - ВОНИ Обидва ЗГИНУЛИ в ЧАТІавя» 

•правдивих’ соціллістів.,. У в **«»*«... 

Були в нас і три красавпі, "божища" жіночого 

яипу’„2?ІІ аче * вони Т од1 не звв Ртали на очі дівочі яі- 

йпиі » Ваг ?’ бо 3 , цілої Дрті полюбили Пласт і остади 

ІанЧйґЧ Л ° В £ 1 р ?/ и ‘ ” врвд У цій трійці «і» Ро- 

пав їаїякпй* ® а Й Ґ л и К5 від НЬ0 І° не відсту¬ 
пав далеко й Мамасварка /Володимир Та- 

I п п!К,' що Д0В Е° й надаремно протестував проти цьо- 
0 ? виного наймення, уважаючи його наруго» над Іо- 

СЬКИ‘1 Л л?гпвиІ ЗВИЩЄМ " * Т Р втім б У в звісний ждетрий- 

/р!ш/ У т ’/ олович 3 Берчан, Телесик 
иппо^ Ь ° Івасик /• що 8 й °по хаті вічно голодні сови 
” араз накормились та напоїлися чудовим квасним мо- 

у„м чо т П В®РТО від корови" - як ми тоді говорили. 

Н!Ж“ 5 йїй?і:хїіг-? ри11 ,і - р - **>•** 

Два мвльчугани нашого Гуртка - Миколь- 
Ч ь о /Микола Бігун/ і МІ л ь к о /Омелян НІ- 

діяльністю В в Л у В п Л п СЬ м° ПОВ °Р° т1 9 Унраїни своєю 
КИХ тюпеи » МИК ? ЛЬ «Ь0 не ВИХОДИВ З ПОЛЬСЬ- 

Шлкнп Р в»пІло? героям кількох політичних процесів; 
Мілько випровадив в сам час свою особу на Чехоеяо - 

Стрия“ у ’ Звідки Н0 захотів вже вертатись до рідного 


35 



— 


Формально- 

порядкові. 

14. З’їзд пригадує, що згідно з пластовою 
традицією пластуни вживають жовто- 

блакитнього прапору, як наці о - 
нального. 

Якщо рілальні чинники схвалять інший поря¬ 
док барв національного прапору, Пласт його 
беззастережно прийме. 

Де національний прапор був би вжитий в ін¬ 
шому порядку барв, пластуни завжди обов’я - 
зані віддати йому належну національному пра¬ 
порові честь. 

15. З’їзд визнає рідну мову. за 
підставову культурну цінність нації й 

тому зобов’язує всіх плаотунів плекати її 
чистоту в слові й письмі та притри¬ 
муватись обов’язуючого правопису; 

- доручає кому олід - піддавати фаховій мов¬ 
ній редакції та стилізації всі пластові ви¬ 
дання. 

16. З’їзд визнає потребу постійної праці 

м о в н о-с тилістичної ко¬ 
місії, якої обов’язком було б опрацьо¬ 
вувати мовно-стилістичні зміни в усіх офі¬ 
ційних матеріялах Пласту, зокрема зміни до¬ 
теперішньої пластової термінології. Ця ко¬ 
місія повинна подбати про співпрацю фахових 


П.Карпенко-Криниця 


Дорогу дужим 


Грохоче день - озвався дужий похід, 
Знаменами замаявши в імлі. 

Бо їм обійми розкрива епоха, 

Слабих забувши скарги і жалі. 


їм сонце падає на горді лиця, 

Німіє далеч від вогню в очах, 
їх зброя - все: і м’язи й кута криця, 
Святих змагань жорстокість - їхній 

шлях. 

Бони, грудьми рвучи сплетіння хащів. 

Ідуть, як лицарі, і кожну мить 
Готов з них кожен кинутись у пащу. 

Щоб власним тілом звіра задушить. 

Для них,що у пустель глухім полоні 
Шукають щастя голубих оаз, 

Немає- слова 'відступ" в лексиконі - 
Тверда їх мова і твердий наказ. 

Дорогу ж їм! Вітайте їхній похід 
На всіх шляхах і закрутах стежок. 

Бо їм обійми розкрива епоха. 

Йдучи лиш тільки з ними - крок у крок! 

"Терни" 


Третій мальчуган - Р о м ц ь о /Роман Ііетрі- 
н&/'- вславився тим, що був найменшим ростом підхо¬ 
рунжим У.Г.А. і одним з найкращих учнів мис.тця В.А- 
враменка в Стрию. 

Син розстріляного поляками в р. 1919 компози - 
тора - "соловейка стрийсько.ї землі* - о.Остапа Ни- 
жанківського * Богданко /Богдан Нижанків - 
ський/ продовжував пластову й військову карієру - в 
таємній У.В.О., де займав високий пост.. * 

Лодзінка /Володимир Лукавецький/, - що 
також, поруч згаданого вже Мини, з причини хвороби 
не пішов на Україну, - добув у старшинській школі.- 
другу льояату - на 4б учнів, чим загнав у кут всіх 
"Сов* і одинокий з цілого.совиного роду воював на 
фронтах другої світової війни. 

Два сусіди з Церковної вулиці -Ярко /Ярема 
Бесоловський/ та Петрушка /Роман Петруше- 
вич/ - .знані були не тільки, як специ в будуванні' 
телефонних сполучень поміж своїми помешканнями. Бо 
вдумливий і окритий Ярко був втаємничений у всі хо¬ 
ди тодішньої української політики.може завдяки сво¬ 
єму батькові».бл.п.Остапові' Еесоловському. судовому 
радникові,і матері Марії з Охримовичів.що тоді вели 
перед в організованому стрийському житті. Розумію¬ 
чись добре на політиці, він знав, що війна - це її 
продовження збройними засобами - як казав колись не¬ 
бі тик Клявзевіц,- і тому Ярко кохався у зброї, ко¬ 
лекціонуючи різні її зразки так, що з часом у його 
.кімнаті повстав не то музей,- не то арсенал.Петруш- 
(ка, син відомого стрийського діяча.бл.п.о. Констяк- 
тина .Петрушевича,- заінтересувався змалку товарись- 
йо-рецепційною сторінкою усяких зустрічей політиків 
Ц прекрасно визнавався на забавових образ^ах,званих- 
{популярно.:.картами. Якщо йде про брідж /тоді, каза- 
ли:*віст"У, тарок, фербель або й різні відміни на¬ 
шого рідного "дурака",- то не було понад нього кра¬ 
щого теоретика я практика в цілому Стрию. 

Коли ще згадати передчасно померлого Р.омка Я- 
гворського й К у н я /автора цього нарису/,знаного 
того» що мав коника зі совиним прізвищем "калібр;)*' 


ї возиту що йямя їздив з рідних Дулі01В Д0“ ШКОЛИ Ч 
Стрию, і якими користувався цілий гурток,- то листа 
"Сов" буде, здається^ вичерпана. 

Як воно дивно й‘не виглядало б, але цей сови-' 
ний гурток був одною з цих небагатьох "реальних'на* 
ших сил, що на них розраховувала Українська Націо¬ 
нальна Повітова Рада, коли задумувала І.XI. 1918. р. 
перебрати владу в повіті. З цією метою вже в жовтні 
1918.р. почались в, гуртку особливі зайняття,які ма¬ 
ли нас до цього завдання підготовити. 

Пам’ятаю докладно.що дня 7.жовтня я дістав в-ід 
пізнішоГо"Лісового Чорта",Ярка,картку,яку я мав, о- 
чевидно,негайно знищити,-з дорученням прибути обов*- 

б ‘ ту Г од * до 'Руської Бурси" при вул.Кра- 
иевського, на,місце наших звичайних сходин.На схо¬ 
динах я зустрів усіх "Сов" майже в комплеті, а крім 
іТого деяких вибраних пластунів з інших гуртків.При- 
МО п ОДШОГО учаснина наради, учня третьоїкл., 
Володимира Дармохвала, що опісля також пройшов ви¬ 
звольні змагання у рядах українського війська. 

До нас промовив^коротко один старшина,бл.пам. 
композитор Нестор Нижанківський, підкреслюючи,що ми 
вкорот ці будемо мусіти ділом засвідчити вірність У- 
країні..Потім передав нас під опіку нашому Старому 
Пугачеві, що мав нам передавати вказівки і накази.’ 
іараз потім відбулося незвичайно врочисте поіменне 
заприсяження, яке поставило нас, в наших очах,в ря¬ 
ди Української Армії. 

По відході Нестора й більшости учасників,зали¬ 
шилось нас кількох, щоб дістати дальші вказівки.Між 
,іншим потрібний був їкалібер* і візои для перевозу 
десь роздобутих крісів, револьверів 1 амуніції.Тре- 
,ба було негайно вертатись до Дуліб, щоб ще того са¬ 
мого вечора перевезти згаданий матеріял до помешкан-. 
ня Ярка, де міг бути наш арсенал зовсім безпечний* 
Р о йогр батько був окружним суддею. Крім того й всі! 
пластуни мали подбати за власні пістолі й амуніцію,' 
що й не було так важко, бо менше чи більше здемора¬ 
лізоване вояцтво продавало їх по 20 - ЗО корон за 
штуку разом з набоями. Вслід за тим пішла скора на- 


36 






ука стріляння, яку багато з нас знало вже теоретич¬ 
но й практично. Але того було мало, бо й від чого 
пластунська амбіція: треба було вміти гасити свічну 
вистрілом з віддалі кільканадцяти кроків. • 

В такій підготовці скоро минув місяць жовтень. 
Військові заговірники /майор Котович. сотник Коло- 
дницький, поручник Васлльчишин. Н.Нижаиківський.че- 
тар Ст.Нижанківський і інші/ підготовляли роззбро¬ 
єння гарнізону і обсадження всіх важливих об’єктів 
у місті, - а політичний провід /Д-р А.Гарасимів.О- 
мелян Калитовський. Остап Весоловський, а передусім 
довколишні священики: оо. Кижанківсьяий.Івасик, Го- 
шовсьяий, Петрушевич. Матновський, Шанковський, Та¬ 
ймир і інші/ т перейняття урядів і установ у пові¬ 
ті. Українських збройних сил - не було до цього ні¬ 
яких. Проектувалось в ніч на І. XI. скликати селян 
з довколишніх сіл, поможливості військово вишколе¬ 
них і, спираючись на певний міський елемент і нас - 
пластунів, - перевести задуману революцію. І,- оче¬ 
видно, цей плян удався повністю! 

Еже пізно увечорі ЗІ. X. пластуни й інші учні 
були змобілізовані в "Руській Бурсі*. Цілу ніч зво¬ 
зив мій "калібер" зброю з усіх усидів і ми озброю¬ 
вали нею щораз то прибуваючі гуртки добровольців - 
міських і сільських. На місці формовані старшинами, 
вони під їх проводом відходили до касарень, де мало 
відбутись розброеняя австрійських частин. 

І ранок І. XI. застав уже Стрий в українських 
рунах. З усіх важливіших об’єктів нашого міста по¬ 
вівали гордо великі синьо-жовті прапори. 

Б цю пам’ятну ніч я належав до загону бл.п. с. 
Колодницького, що обсаджував стрийську заліз, стан¬ 
цію. І в нашому випадку все відбулось без ніяких о- 
еобливих інцидентів. 

Вже в перших днях по перейнятті влади—пласту¬ 
ни стали зав’язком Пластунської сотні, підпорядко - 
ваної Стрийській Окружній Команді. Як найбільш Ідей¬ 
на й повна посвяти частина українського гарнізону, 
вона стала опорою української влади в Стрию. Обтя¬ 
ження службою цієї молодої сотні було дуже велике: 
нічого дивного, що пластуни падали з ніг.Охорону за¬ 
лі зничої станції і розброювання чужинецьких транс- 
портів - переводили пластуни, розброювання цивіль¬ 
ного населення - пластуни, охорону т.зв. Повітової 
Ради, де містився український штаб, включно з служ¬ 
бою надзвичайних доручень і- обслугою всіх телефон¬ 
них апаратів - пластуни, охорона пошти й телефонної 
станції - належала пластунам, обов’язок контр-роз - 
відки - малі пластуни. А крім того військовий вна- 
кіл, наука стріляння, телефонний вишкіл і т.д. Ро¬ 
боти було багато,- а умовная праці не були легкі. І' 
так» наприклад» група* що ^ала службу на залізниці# 
станції, поміщалась у дерев’яному бараці, що в ньо¬ 
му померло раніше багато російських полонених;ломи¬ 
мо всяких дезінфекцій, - трупячий сопух ще довгий 
чафримався бараку. Якщо взяти ще на увагу сильний 
холод і досить принагідне харчуюання, - тс справді 
від 15-16-літніх юнаків годі було більше вимагати. 

І, як це не дивно, - на цей відповідальний і важкий 
пост коло залізничої станції - голосилось завжди чи 
ке найбільше охотників - дарма, що там служба від¬ 
бувалась за схемою: 24 години служби - 24 години 
відпочинку. Але там було небезпечно і цікаво: через 
станцію перевалювались безупинно дві хвилі - росій¬ 
ські полонені на Схід - та зі Сходу різні, прерізні 
військові транспорт» з представників усіх народів 
колишньої австро-угорської монархії. І треба ппи- 
аиати, що за винятком одного випадку, всі вони заї¬ 
хали зі зброєю найдальше до Стрия,де мусіля її зда¬ 
ти "смаркатни" пластунам! 

Стрийська пластунська сотня, що її основу тво¬ 
рили дійояі пластуни, зросла поволі до повного ста¬ 


ну воєнного часу. Її озброєння і вишкіл відповідали 
тодішнім військовим приписам. Не можу відмовити со¬ 
бі приємности згадати й пластунів з других гуртків, 
що з ними доводилось зустрічати в службі: чи пе бу¬ 
де достойний Е к о /кдвард Козаку, що тоді зовсім 
ще не заповідав майбутньої слави в малярстві, чи й 
добряга Орловський, артист Зенон Сталків, Славко 
Дубицький, Славко Яворськяй, Синиця, Богдан Сапрука, 
Славко Білинський і багато інших; всі вони викону¬ 
вали свої обов’язки з посвятою. 

А коли бої розгорнулися на вулицях Львова, ці¬ 
ла сотня стала до звіту з проханням перекинути її д> 
Львова. Та Команда рішила інакше; ми мусіли остати 
на місці. ЕІд тоді, одначе, почалися "командіровки* 
окремих пластунів з дорученнями до Хжрова, - & часам 
І на львівський фронт. 

Велику роботу проробили пластуни, коли прийшло 
пляноване зайняття Закарпаття і прилучення його до 
З.У.Н.Р. Перед військовою акцією вислано до Мукаче- 
ва пластунів з пропагандивними і розвідксвими’ зав¬ 
даннями. Половина висланої групи вийшла з Муиачева на 
села в напрямі Ужгороду; вона попала в руки чехам.А 
друга група пішла в напрямі на Хуст і попала в руки 
румунам; довелось молодим пластунам засмакувати бла¬ 
годатей сіі*уранци... Одначе з часів цієї закарпат¬ 
ської ескапади залишився один милий спомин:дуже щи¬ 
ре прийняття нас по закарпатських селах - і дійсна 
воля великої більшости закарпатського населення при¬ 
лучитись до України. 

До лютого 1919.р. перебували пластуни на вій¬ 
ськовій службі. В лютому зорганізувалась гімназія І 
команда рішила повернути всіх пластунів до школи.Ми 
шостоклясникн мали закінчити тільки шосту клясу.аоб 
набути права скороченої військової служби й права 
вступу до старшинських шкіл. * 

цей поворот пластунів до школи відбувся з ве¬ 
ликою парадах»; в школі вмуровано пропам’ятну табли¬ 
цю - і почалась щоденна наука. До вколи ми мали пра¬ 
во ходити у військовому однострої з бічною зброєю. 
Дехто з нарулаштувався на стані місцевих військових 
частин, як напр. Ярко в Обласній Команді, або я в 2. 
летунській сотні, що стояла й мала летовище.у мойо- 
му рідному селі Дулі бах. І ми були предметом заз- 
дрооти всіх других - особливо, коли мені вдалося т- 
кільки разів поковтувати незвичайного вдовілля.яким 
в - літання. 

Та обрії щасливого життя у власній державі за¬ 
хмарювались з дня на день. Вороги громадили перева¬ 
жаючі сили на фронті - і на самий Великдень 1919.р. 
перейшли до офензиви. 19.травня вступали польські 
війська до Стрия, а "Сови* подались у мандрівку - з 
відступаючою Українською Армією. Побратими розбри- 
лись по різних військових школах і частинах. За ма¬ 
лими винятками: Ярка, що був відтятий у Станіславо¬ 
ві, Лодзінки й Мици, що залишились хворі в Стрию, - 
всі інші "Сови" перебули всю визвольну кампанію,пе¬ 
реважно як фронтовики й закінчили старшинські акож 
здобуваючи здебільше ступінь підхорунжого. Багато з 
них було ранених у боях, а кожний з них перебув усі 
можливі роди тифу. Тільки один Скобель не повернув¬ 
ся домів. Інші повернулись в рр. І92С - 21 і прой¬ 
шли ввесь важкий шлях української молоді того поко¬ 
ління: У.В.Ш. /українські таємні високі школі/. 

« **•• Багатьом довелось зазнати всіх 

благодатей польських, більшовицьких, німецьких 1 ін¬ 
ших тюрем 1 таборів... Декого вже й немає між живи¬ 
ми... Але одно є певне: Вони завжди були вірні 
т " м ., „ д 6 я “• лкі виплекав у них молодий ще тоді 
на Українських Землях -Орден Сонця і 
Краси - Український Пласто¬ 


вий Улад! 


Лев Шанковський 


ітішіішшшшшіїшішіііііііііііііііііішіі 


...ДУМ ШАЛЕНИХ — НЕ ЗМОГТИ ЗАЛІЗУ, 
НІ КРІМ, НІ ВОЛЬНИХ ПОРИВІВ МЕЧЕМ! 


ЯК З СЕРЦЯ ЇДЬ НЕ ВИТРАВИТЬ ЗМІЇНА 
СЬОМИ ТИХ ЛІТЕР — СЛОВА? УКРАЇНА! 


37 






І 9-А 6_м_О.Л-П_ІІЛ 


(1.0 Л О Д Ь І 


Відношення молоді до батьків і до політики - є 
одним з найвиразніших показників здоров'я, чи хво¬ 
роби даного громадянства. З характеру її відношення 
до своїх батьків і до політичного життя можемо від¬ 
читати не тільки сьогоднішній стан народу.але й по¬ 
робити висновки відносно його майбутнього. 

Сьогодні хочу заторіїнути ие друге питання: мо¬ 
лодь і політика. Коли українська молодь Західніх Зе¬ 
мель в останнім десятилітті перед війною пережила 
велику й важку кризу, то причин тієї кризи треба б 
шукати головно в тих двох ділянках. Очевидно були 
ще інші чинники, що на це вплинули - такі, наприкл. 
як криза українських авторитетів, соціальні й полі¬ 
тичні умовини, перелім двох історичних епох і кри¬ 
за світоглядів, невдача визвольних змагань - і ще й 
інші, але головні причини корінились якраз в оцих 
двох ділянках ,- у відношенні до батьків і політики. 

Питання молодь і політика важне не тільки для 
самовиховної організації, такої як Пласт;воно важне 
ще в більшій мірі для старшого громадянства.Але ми¬ 
мо цього справа досі не передискутована якслід ані 
не вияснена’. Ще досі чуємо в цілому громадянському 
житті подих важкої кризи молоді тридцятих років. І 
досі ще - так відчуваю - з острахом беруться за це 
питання ті, що перші мусять його розглянути і знай¬ 
ти правильний вихід - а мусять це зробити керманичі 
промадського життя і виховники. Острах зрозумілий, 
бо питання тяжке, а деякі пересуди, з ним зв’язані, 
засильмо вкорінились серед громадянства. Бони тво¬ 
рять психологічні перепони для такої дискусії. 

Молодь і політика. Щоб вимкнути непорозуміння, 
треба з місця уточнити, що розуміємо під цими двома 
поняттями. Молодь - це діти, юнаки, дівчата, молод¬ 
ці - в загальному приблизно дб 20 - 25 року життя, 
без уваги на те, чи вони школярі, учні, студенти,чи 
ні. Політика - цього слова звичайно вживають у двох 
значеннях: Перше - ширший, клясичний сенс того сло¬ 
ва; в тому ширшому значенні - політика означає все 
те, що відноситься до життя народу - Як цілости: а 
друге - у вущому сенсі - політика це боротьба полі¬ 
тичних груп за владу серед даного народу, отже - в 
першу чергу все те, ЩО відноситься до політичних 
партій і їх суперництва між собою. 

В ширшому сенсі політикою є все, що навіть по¬ 
середньо має вплив на долю народу. Б тому сенсі мо¬ 
лодь є одним з чинників всенаціональної політики. І 
в цім зв’язку навіть такі далекі від політики спра¬ 
ви, як дитячі ігри та забави, спорт молоді, добрі 
поступи в школі, пісні, танці, кіно, шкільний одно¬ 
стрій, тощо - мають тісний зв'язок з політикою.Про¬ 
блемою в тільки відношення молоді до тої другої по¬ 
літики - у вущому сенсі. 

Молодь живе для майбутньої політики. В цьому 
немає ніякого сумніву і ця справа стоїть поза вся¬ 
кою дискусією. Це відноситься до політики взагалі - 
одної і другої. Бо молодь - ие майбутнє громадян - 
ство. Молодь живе на те, щоби, підготовившись.прий¬ 
ти на зміну батькам і перебрати на свої молодші та 
сильніші плечі весь тягар боротьби національної - і 
внутрішньої громадської. І в одній і в другій - не 
сміє бути невтральних.’ Що більше невтральних, -, то 
певніше нарід стане жертвою наїздника з-зовні, або 
внутрі стане тереном, на якому його коштом заспоко¬ 
юватимуть свої амбіції жадні влади політичні гурти. 
Однак молодь не сміє брати участи в партийній роз- 
грі і мусить стояти здалека від такої політики . 
Бона має підготовлятись до участи 
у майбутньому політичному житті. 

Хто втягає молодь у політику, той нарушує на¬ 
родну субстанцію і її нищить. А хто нищить якийне- 
будь елемент з народньої субстанції - всеодно, ду¬ 
ховий чи матері яльний - робить злочин з погляду 
всенАціональних інтересів. Так каже здоровий розум. 

І всюди там у народів, де про господарювання народ¬ 
ними силами рішає соттоп і думка на майбутнє, 
там держать молодь здалека від політики. 

Гляньмо на село, де здоровий хлопський розум 
не затемнений ні модерною цивілізацією, ні П 0 Л 1 ТИЧ- 


Л И. Т Т Я _ 


ПОЛІТИКА 


ною демагогією. Добрий господар не запрягає лошаків 
до плуга, тільки їх старанно доглядає і плекає, щоб 
росли і сил набирали. І щойно коли виросли на справ¬ 
жніх коней.поступовно привчає їх до хомута, а потім 
запрягає. Часом трапиться нерозумний господар,що не 
видержить і почне робити лошаками. Але подивіться 
на коней, що виросли з таких лошаків: бідні.змарні¬ 
лі , нерозвинені, слабі, менш відпорні на хвороби. 
Такими кіньми довго не потягне. А хіба ж може бути 
якесь порівняння між одним - і другим? Чи треба пе¬ 
реконувати, що громадянство повинно ставитись до 
своєї молоді з більшою уважливістю, як добрий гос¬ 
подар до своєї тварини?. 

Тимчасом у нас досі у відношенні до молоді па¬ 
нував глибоко неправильний погляд: молодь чає брати 
участь в громадському житті, в політиці -і в бороть¬ 
бі. Ми - так казалось - не можемо позволити собі 
на люксус. щоб наша молодь тільки студіювала Тому 
у нас був рідкою появою такий студент, який ставив 
би на першому місці свої студії, науку й самоосвіту 
а політикою займався постільки, поскільки йому ли¬ 
шався б вільний час від науки. На нього дивились 
згори і він вражав громадську думку! 

Наслідки загрозливі. Бони почали виявлятись у- 
же давніте, але тільки тому не стали очевидні для 
кожного, що вибухла війна і все перевернула догори 
ногами. Та старі погляди діють дальше і тягнуть за 
собою ті самі наслідки. 

Отже молодь за радою старших політикувала і не 
вчилася. Який вислід з того? - А такий, що наші іс¬ 
торики оглядаються за молодими адептами історичної 
науки і з острахом стверджують, шо їх немає.Шоб по¬ 
числити молодих істориків, на те забагато пальців 
однієї руки! А хто буде нам писати історію України, 
коли старі історики відійдуть? Бони м не вічні! 

Те саме з філософами. А хто буде в майбутньому 
формувати українську думку про світ? Чи й на будуче 
будемо засуджені на те, щоб визнавати чужу правду, 
коли лаша спатиме присипана попелом забуття, занед¬ 
бана Й забута? 

Правнйки жаліються, що не мають кому передати 
спадщину таких світлих постатей української палес¬ 
три, як Старосольськии, Дністрянський, Еолотин.Глу- 
шкевич, або ще з попередньої Генерації: Олесницький, 
Петрутевич, Кость Левииький... 

А треба при тому тямити, що право, філософія 
та історія - це підставові науки державного будів¬ 
ництва. На інших ділянках, особливо технічних, не є 
краще. Одним словом: українська наука не має моло¬ 
дого нарибку. І це була постійна нотка, яку було чу¬ 
ти на всіх дискусіях науковців. 

Політикування молоді мусіло довести до загаль¬ 
ного обниження інтелектуального рівня і зниження 
життєЬого стилю серед молодшої інтелігенції.Це при¬ 
родний і неминучий наслідок того, шо молодь займа¬ 
лася усім іншим, а найменше наукою. Спрямування її 
заінтересувань в ділянку громадську і політичну до¬ 
вело до занику інтересу для науки і наукового дос¬ 
ліду. Завмер той фавстівський елемент, який відзна¬ 
чає здорову молодь, той здобувчий ГІН у ДІЛЯНЦІ 
знання, який одинокий доводить до правдивого піз¬ 
нання. Молодь забула, що знання - це сила, що знан¬ 
ня - це велика зброя народу в боротьбі за краще за¬ 
втра, що вона перша покликана кувати цю зброю. 

Коли нашу молодь так дуже заправляли в громад¬ 
ській і політичній роботі вже від наймолодших літ,- 
то ми повинні мати безконечні ряди кандидатів виш¬ 
колених до всякої суспільної праці, людей ділових, 
які потраплять якслід повести всяка громадське діла 
Тимчасом - коли б Би знали, які трагедії переиива - 
ють наші громадські діячі на керівних постахІДавай- 
те людей! - Немає людей до праці - це постійний тон 
невгаваючих жалів і нарікань. А розв’язка загадки - 
на диво проста: юнак, який політикув на шкільній ше 
лавці, не може бути добрим громадським робітником.З 
громадським діячем подібно, як з вояком. Всі основ¬ 
ні військові чесноти набуває вояк - поза фронтом. І 
щойно тоді, коли його поза фронтом виховали на воя- 



за 






19 4 6 



МОЛОДЕ 

ка, чи старшину, - шлють його на бій. Фронт - це вже 
тільки остаточна перевірка його вояцької здатности. 

Часто чуємо в розмовах про громадянські справи 
один і той же самий запит: "І де ж поділися ідеаліс¬ 
ти?" - Відповідь знов проста: Одні погинули в тюр¬ 
мах окупантів і на шибеницях, а другі вигоріли, за¬ 
вчасно втягнені до праці, яка заскоро зужила їх мо¬ 
лодечий порив і жертвенність. Кожна жертва, зокрема 
найвища жертва життя, мусить бути політично доцільна, 
себто оправдана з погляду вищих інтересів народу, - 
якщо вона має бути прикладом для інших. Тільки тоді 
вона активізує Ідеалістичну поставу других і піддер¬ 
жує жертвенність загалу. В протилежному випадну во¬ 
на шляхом природної реакції викликує протилежну са¬ 
ме ціль. Лицарство абеурду - в кінцевім ефекті - 
вбиває ідеалізм і готовість жертви. Крім того це 
питання має ще один аспект. В ніякій іншій ділянці 
не мститься так жорстоко брак відчуття міри, як ,у 
цій. Хто вимагає від громадянства взагалі, чи від 
молоді зокрема, забагато жертви і самопосвяти, му¬ 
сить викликати - в силу законів життя - протилежну 
реакцію. Останній розвал Німеччини дає для цього - 
дуже драстичний приклад. 

А чи не вразив Бас факт, що серед молодих гро¬ 
мадян у силі віку отак ноло тридцятки - так часто 
зустрічаємо людей знеохочених, огірчених на всіх і 
вся, збайдужнілих для громадських справ? Вони втіка¬ 
ють від політики і громадського життя якраз тоді, - 
коли вступили у вік духової зрілости і коли можна б 
було сподіватись, що вони пірнуть у вир боротьби та 
стануть громадськими активістами. Але вони заскоро 
ввійшли у світ політики. Вже як діти, або юнаки до 
решти вибили свої громадські заінтересування і ма¬ 
ють досить політики на все життя. Заскоро побачили 
їх молодечі очі те царство, в якому людські Пристра¬ 
сті, жажда влади та еРоїзм політичних груп виявля - 
ються в усій наготі, де шаліє безоглядна і бруталь¬ 
на боротьба, де до майстерності доведено рафінессу 
' гри й позалаштункових ходів. Така є політика всюди 
в цілому світі. Тому всюди бережуть молодь здалека 
від неї. Тільки тотальний режим посягає своєю все- 


_Я-Л Т Т Я__дд 

загребущою рукою по молодь на те. щоб витресувати 
собі своїх власних яничар, щоб мати когорти на все 
здатних, режимові сліпо відданих, преторіян. 

В тому царстві можуть видержати тільки духово 
дозрілі, загартовані, тверді характери дорослих лю¬ 
дей. У молоді демон політики нищить все, зс в неї 
найцінніше: її ідеалізм, чистоту серця і думки, го¬ 
товість жертви, чар молодости, вроджені підстави для 
характеру, - одним словом все те, що є завдатком - 
кращого майбутнього наро¬ 
ду. - А що щойно дієтьсяі коли вся політика загна¬ 
на в підземелля?! Там,'де немає контролі громадян - 
ства, де зредуковане почуття відповідальности, і де 
пристрасті нічим не гамовані. Там щонайменше бодай 
до квадрату степенуються всі ті небезпеки, які для 
молоді несе МОЛОХ політики! 

А скільки серед молоді трагедій - якраз через 
усякого роду моральний терор, бойкоти, иазармсьяий 
дріль і багато інших темних засобів боротьби, ю їх 
щедрою рукою сплодила відома пропаганда а м о - 
ральности в громадському житті! Скільки 
роздвоєних душ - колись надійних юнаків, то давала 
найкращі сподівання! Бони в наївній вірі, шо море - 
"по коліна", - кинулись на буйні хвилі політичного 
життя - і їх пірвала грізна стихія. Шойно згодом во¬ 
ни пізнали, що море глибше, як по коліна, і - що не 
все золото, що блестить. Хотіли б вирватись,але си¬ 
лою безвл? г дчости пливуть дальше зі стихією,хоча вже 
стратили віру в доцільність плавби. А скільки то 18 
аж 20 літніх юнаків, що від них дише кислотою скеп¬ 
тицизму , або холодом нігелізму! Життя не має для них 
у$<е більше ніякої принади. Для них немає вже ніякої 
правди ні ідеї, яка могла б ще раз розпалити вогонь 
їх серця. 

Скільки трагічних конфліктів внутрі українських 
родин виникло через участь молоді в політиці! Ста ж 
політика ставила молодь проти батьків, розсаджувала 
єдність родинного життя, нищила те середовище,’ яке- 
є першою і підставовою школою державних чеснот гро¬ 
мадянина. .. 


Хроніка 58. Пл, Куреня і м. С Петлюри 

Пізніше: Бойнівсьного Куреня 



На 14. році життя став я 
пластовим новаком 58. Пл.Куре¬ 
ня ім, С.Петлюри в'Синевідську 
Вижнім, що належав до Стрийсь- 
кого Пл. Коша. Кошовим був то¬ 
ді Падох а курінними: Капало, 
Коваль. В рік пізніше, по пер¬ 
шій пробі почалося щойно справ¬ 
жнє моє пластування. На жаль,- 
надійшоз понурий вересень 1930 
р. - невіджалувана втрата:роз- 
в’язання Українського Пластово¬ 
го Уладу. 


Згідно з останнім рішенням гурткових сходин,- 
/"Пластунами залишаємось і без одностроїв! у ми по¬ 
становили і надалі продовжувати пластову діяльність. 

В р І<Ш С.У.П.Е. видав з нагоди 2С-тилітніх 
роковин У.П.У. ювілейні значки й листівки і ми їх 
масово розпродували; за Це я попав у тюрму. 

Б рр. 1932 - 1935. як провідник юнацтва’Рідноі 
Школи" в Синевідськч Вижнім, я популяризував плас¬ 
тову ідею поміж широкими шарами української молоді- 
при помочі прогульок, ватр, таборів, і опит і в,'"маршів 
і подібних імпрез. Це був період формування півофі- 
ціяльного "Бойківського Куреня . що в рік -Пізніше 
став широко знаним па всій Верховині. - Бойківський 
Купінь постав як півофічійна частина доросту гід- 
ної Школи", шо його я зорганізував і оформив - ви¬ 
ключно за пластовими 

тової ідеї. Моїм кличем було. Доріст Рідної школи 
для всієї молоді. Бойківський Курінь - Тільки для 
вибранців, гідних здійснювати ідею Пласту. - І так: 
Бсітри юнацькі проби були переведені на основі - 

» П.ІСТІ- Дрота' - з уси шш і 1»юго.нх 
приписів. Це було дійсне продовження 


діяльности У.П.У. у всіх його ділянках 
включно з частинним одностроєм. 

Доказом нашої пластової діяльности є оці важні¬ 
ші моменти з нашої хроніки: Ми відбули 4 інструктор¬ 
ські табори під шатрами, в тому великий табор у Тру- 
ханові з участю Куренів Молоді стрийської гімназії. 
Черницького ліцею, самбірської семінарії. Далі ми 
зорганізували І вишнільний та 5 мрншпх таборів, де¬ 
сятки прогульок. маршів, ватер, /в тому 8 святочних 
з прилюдними пописаму, теренових ігор, стріч, при¬ 
людна І. проба для новаків, тощо. Еласними силами 
видавано пластовий міоячник "Рінь" - з тематикою 
"Еогнів". 

Крім того зорганізував я в рр. 1939 - 40 кіль¬ 
ка шкільних пластових гуртків на ЛемківшинІ. 

Повернувшись в р. Ї94І до Краю, я знов взявся 
до праці в Бойківськім Курені. Він був огниаемплас¬ 
тової ідеї для цілої Верховини. Це був справжній по 
змісті й формі - Український Пласт. Кого заслугою, 

що верховинські села знов могли побачити мандруючих 
українських пластунів! 

В архіві Бойківського Куреня зберіглися різні 
цінні речі: Курінний прапор, відбитки печаток, дея¬ 
кі цінніші документи, формулярі на¬ 
ших свідоцтв, пл.проб, виказоя - це 
все друковане, історії гуртків.сві¬ 
тлини таборів, табльо Куреня.стріч, 
маршів, гуртків один примірник ча¬ 
сопису "Рінь", тощо. При нагоді 35- 
тилітнього ювілею У.П.У. постараюся 
використати ці матеріяли. 

Іван Нинка 



39 







Такий білянс з участи молоді в політиці. Я не 
знаю, чи нате громадянство не було подібне до того 
нерозумного господаря, що запрягає лошаків до плу¬ 
га, і казало - своїм наймолодшим орати народну ниву. 
Чи може завинив у тому вибуялий еґоїзм політичних • 
партій? Кожна з них в безоглядній боротьбі за владу 
посягала по останні оьзерви народної сили і гнала їх 
на фронт міжпартійної боротьби. Посягала по ту мо¬ 
лодь, яку розумний провід народу намагається щадити 
навіть у хвилинах всенародної загрози, щоб не нищи¬ 
ти найціннішого елементу субстанції народу. 

Питання про відношенні* молоді до політики да¬ 
леко ще не вичерпується тими заввагами. Я бажав - 
наскільки це було можливе в короткій статті - вка¬ 
зати на небезпеки для молоді від безпосередньої у- 
части в політиці. Теж бажав би я, щоб ця стаття за¬ 
початкувала у провідному органі Пластового Руху ди¬ 
скусію на цю преважну тему. Зокрема вимагає обгово¬ 
рення не тільки негативна, але й позитивна сторінка 
тієї теми. Сказано вище, що молодь живе для майбут¬ 
ньої політики - і має до неї підготовлятись. Але я- 
кими шляхами має йти ця підготовка; чи в школі - чи 
поза школою; в яких організаціях; чи в співпраці зі 
старшими, чи в сепарації від них; який тип українсь¬ 
кого громадянина має прийняти молодь за свій ідеал* 
до якого змагатиме; які окремі ділянки знання має 
спеціально плекати з огляду на всенаціональні потре¬ 
би - і ше дальший цілий ряд питань, які повинні бу¬ 
ти вияснені, щоб допомогти молоді до правильного 
національно-державного самовиховання. Бо сьогодні 
щораз частіше чути голоси серед молоді, які домага¬ 
ються основної перевірки дотеперішньої постави в у- 
сіх громадських справах і переоцінки старих ідеоло¬ 
гічних заложень. Тому пора, щоб основно вияснити й 
питання про відношення молоді до політики. Одиноким 
мірилом в тому можуть бути тільки вимоги державного 
будівництва. 

М. Д. Добрянський 


В. Я н і в 


Зійшла таємна чорна ніч 
Без звуку, подуву і зір: 

Галуззям не промовить бір 
ні гай; 

...І трави не шелеснуть. 

Не зашумить ручай... 

А в духоті, 

- У парах примари й червоні опирі 
Та наших пристрастей одчай, 

Гріху нездавлені вогні. 

І загорить простір вогнями кари, 

- Нежданим громом гніву. 
У перегонах дикі хмари 
І градобої йдуть і зливи. 

Потоки ллються й ллють 
Відплату, кару й лють. 

Невтишний вихор 
Ялиці ломить і смереки, 

А подув смерти й небезпеки 
Несеться скрізь, - і лихо. 


І бути б моряком мені 
- У ніч палкого урагану - 

На водних десь шляхах' 
У боротьбі сталитись до загину 
І побороти смерти жах. 

Щоб завжди потім в змагу 
Гасити поистрасті і спрагу. - 


Пласт 


Гайденав 


Гурткова система, як всі добре знаємо, - най¬ 
краща для виховання і удосконалення пластуна; в гур¬ 
тку кожний почуває себе повновартним членом. Але ян 
тяжко її здійснити, коли на кількасот душ молоді 
різного віку немає ні одного справжнього пластина! 
На щастя найшовся один сеніор і з його поміччю Гай¬ 
денав взявся до переведення в життя пластової ідеї. 

При гімназії їм- Т. Шевченка вже І.листопада 
1945 засновуються два курені. Починається інтенсив¬ 
на праця, втеплюється пластова ідея, подається не¬ 
обхідне знання - просто з "голими" руками, 'куються 
перші кадри пластунів. Крок за кроком відходимо від 
примітивности, поглиблюється знання матеріялів лої. 
проби, улаштовуються для Кращих, меткіших і здібні¬ 
ших хлопців.і дівчат методичні курси на Гурткових. 

Два курені, основоположники Пласту в Гайденав, 
можуть тепер вже почванитися своєю працею: 7 добрих 
гуртків юнаків і юначок є жваво діяльні при гімна¬ 
зії та виказують свою ініціятиву. Зв'язкові: І. Ку¬ 
реня - Інж. С.Жмуркович. II.Куреня - проф.Н. Бачин- 
ська. Ці курені виконують громадянську службу при 
всіх святах, два повні дні й ночі стоять у Господ¬ 
нього гроба, ведуть свої сходини у власній, гарно 
розмальованій домівці, роблять спортові змагання, 
пластові марші на 5 км з обтяженням у 15 кг, орга¬ 
нізують пластові гри, забави, пластові ватри і ін. 

Це все відбувається у благородному співзмаганні,на 
очах цілого табору -молодших і старших - і знахо¬ 
дить повну симпатію й признання нашого громадянства. 

26. квітня и.р. 15 Гурткових, вишколених на 
курсах для новаків, перебирає працю у народній шко¬ 
лі; 191 новаків - в тому 90 дівчат - починає новий 
етап свого життя "пластовим шляхом". Зв’язковий У- 
ласевич береться з завзяттям -до праці. Наші жовто- 
дзюби певні запалу, цікавости й радости. 

Тимчассч готується новий кадр Гурткових для ор¬ 


ганізації старших пластунів. 21.V. ц.р. засновуєть¬ 
ся Курінь Старших Пластунів з позашкільної молоді. 
На чолі стає зв’язковий С. Ілюк; відчувається добра 
будучність цього куреня. 

Тепер вже Гайденавський табір у порядку. Утво¬ 
рено Кошову Раду у складі 8 осіб,яка пильно стежить 
за пластовою роботою всіх 4-ох куренів. Перед кіль¬ 
кома тижнями посипались на наших пластунів різнії 
блага; однострої, вітрівки, канадійські плащики від 
дощу, спортове приладдя, светри й однострої для но¬ 
ваків, човно, таборове приладдя, тощо. Місцева УНРР 
* якнайкраще ставиться до пластунів. Своя команда в 
таборі - теж дуже зичлива. 

Перший період організаційної праці - закінчено. 
4 4 новики, юнаки, старші пластуни і сеніори - ра¬ 
зом з прихильниками Пласту - переходять до другого 
етапу своєї праці. Праці над своїм удосконаленням - 
на основах пластового закону й переходу на дійсних 
пластунів з пластовим приреченням і вірністю плас¬ 
товій ідеї - перед своїм національним тризубом і 
прапором. _ • 

Крім того в англій-ській гоні 
є ще такі пластові осередки: 

Табор у Мунстрі має ЗО юнаків і 79 ст. 
пластунів - в тому 10 юначок і 19 ст.пластунок. 

Зв язкові: Мадярова й Ковальський. Кошовою Радого 
проводить проф. Лесик. 

Табор У Фалькенберзі має 15 пл. 
і ЗО иовиків - в тому 20 Дівчат. Зв'язковий: М.Дан- 
кевич. Мають пластову домівку. 

Е таборі в Гайденав є є також осідок 
Команди на англійську зону - під проводом сктм.про'І 
Л.Бачинського. 

Вовчий Зуб 







ПЛАСТОВИ И 


ЗАКОН 


Згідно з нашою обіцянкою - подаємо сьогодні його звичайно подають без дальших інтерпретацій. - 
дальші тексти Пластового Приречення і Закону—а са- Навпаки: польський Гарцерсьхий Закон має такі яиро- 
ме: чеського Я польського, кіта подрібні пояснення, що вони не оставляють та- 
Чеськнй Скавтовий Закон такий простий і ясний. - то кож ніяких неясностей чи непевностей. 


^ ц N А К ц 


- о 0 о - 

5 КА чт й к б з. союз 


Н А К І Б - 


(Тепер: "Сезкозіочепзк^ І и п і к) (Тепер: "Чехословацький Снах"; 

5 к а и { з к і Ь е з 1 о: В исГ ргіргачеп! Скавтський клич: "Будь гото 

5 к а и Ь в к _з 1 і Ь: Скавтове приречення': 

ЗІіЬиТГпазуоиСеаГГдакаоуеїїїГ'пе Дібре: Прирікаю на мою честь, як зможу найкраще: 

1.Мііоуаіі УІазі зчои гериЬІІки Сезкозіочеп - І.Любити батьківщину свою, републіку Чехосло' 

зкои а зіоигііі д£ чбгпб у каісіе іоЬб; вацьку, і кожночасно служити їй вірно; 

г.ріпійі роуіппозїі уіазїпі а гасЬочачаРі гк- 2.Виконувати власні обов’язки і придержувати: 

копу зкаиРБкб; скавтових законів; 

^.сіиЗ£ а Реіеш Ь^Тіі ЬоРоу ротбіїаРІ Ьіібпіт. 3.Душею і тілом бути готовим помагати ближнії 


БкаиРзку г&коп 

1. ЗкаиР де ргаусіопииупу. 

2.ЗкаиГ де убгп^ а осісіапу. 

З.Зкаир ргозрб£пу а рот&М діпут. 

Ч.ЗкаиР де рНРеІет чЗесії 1ісі£ йоЬге уйіе а 
ЬгаРгет каісіеЬо зкаира. 

5.3каиї де гічогії^. 

б.БкаиР де осіїг&псет р££го<іу а сепп^сЬ уурчо- 
гй Ііізкусіь 

7.5каиР де розІиЙпу госіібй, р^есіаРауепусЬ а 
«лісісй • 

8.5каиї ^е чезеїу. 

9.3каиР ^е зрогічу. 

ІО.ЗкаиР де бізР^ V туз!еп£, зіоуєсЬ і вкиРс£сЬ. 


ОППДТОЬКИИ КЛИЧ: Ьудь ГОТОВ 

С к а в т о в е _ приречення': 

Прирікаю на мою честь, як зможу найкраще: 

1. Любити батьківщину свою, републіку Чехосло¬ 
вацьку, і кожночасно служити їй вірно; 

2. Виконувати власні обов’язки і придержуватись 
скавтових законів; 

3. Душею і тілом бути готовим помагати ближнім. 

С к а в т о в и й закон: 

1. Скавт є правдомовний. 

2. Скавт є вірний і відданий. 

3. Скавт є корисний і помагає іншим. 

4. Скавт є приятелем всіх людей доброї волі й 
братом кожного скавта. 

• б.Скавт є лицарський. 

б. Скавт є охоронцем природи й цінних людських 
творі в. 

Ч.Скавт є послушний родичам, зверхникам і про¬ 
відникам. 

в. Скавт є веселий. 

9.Скавт є ощадний. 

ІС.Сиавт є чистий в думках, словах і вчинках. 


2 К К НА К С £ В З ТІЛ Р0І5КІЕ60 С 0 


ПОЛЬСЬКОГО 


Б ? С Т 


Мат 82 сгег% саіет гусіет реітс зіиго§ 

Во£и і Одсгугпіе; 

піезб сЬ^Рпз, ротос Ьіібпіт, 

ЬуЬ розіизгпут ргажи Нагсегзкіети. 


маю щиру волю цілим життям сповняти службу Бо¬ 
гові й Батьківщині; 

нести охоче поміч ближнім; 

бути послушним гарцерському законові. 


Р г а \к о 



а г с е - в а к а е_кож 


а гсегг вр оСка ахиеіеео, сЬобЬу піегпа- Ц е ж а. Коли гарцеж зустріне другого, хочбн 


ібЖе^б Ьагсегга, розЬериде г піт, ^ак-г па^іервхут знайомого гарцежа, поводиться з ним. чи з найкраще 
7 пяіошуш і зіийу ти гаіа і ротосе*. Нагсегг пі е <іу знайомим 1 служить йому радою і поміччю. Гарцеж яі- 
гвбгу па ілпусЬ піе раРггу.іІаЬекй.Ае аа Ьіеіпіед- коли не дивиться на других згори тому, що вояж 61 д- 


41 












































































І 9 4 6 ___М 0»Л СЮ_ 

зі аІЬо 4о іппед гсагеСяу вроїесзпед па1е2%.Нагсегг 
аій<іу пів <іа зів орапоягаб гадаібсі «гді^іет ЬокаР- 
згусЬ ІиЬ згсгезіідазгусії. 

5. Нагсегг р о в и щ .і в р о г у- 
с в гак и. Тезі кггесгпу 41а уузгтаікісц: а 

згсгее&Іпіе иргаедту 41а коЬівї; орасга оріек^ 
4гіесі; га»зге сЬ^Рпіе жвріега 8рагс6«г, зІаЬусЬ і 
иІотпусЬ, а ігіеіпіе і §тіа1о Ьгопі рокггумг420пусіі. 
Ніе рггуЗтиде га вже ивїиеі 4а4пвд паего4у. 

6. Нагсегг шііи.ів рггуго4е 

і брага віє ,1а рогпабТ 
Нагсегг сЬгопі гжіегг^Ра ргге4 4т§с2епіет і ваш іт 
піе4у кггуш4у піе сгупі; піе гаЬіоа жі§с Бег ро - 
РггеБу пажер ожа46»; піе пізгсгу 4ггеж і ігшусЬ го- 
бііп, дао^біе - пісгево ж рггутойгіе. 

7- Н а г с е г г ,1е8Р кагпу і ро- 

8 1 и б г п у го4гісош 1 » в г у в 

кіш в ж оі т р г г е ї о і о п у ш■ Роа- 
ІисП Ьагсегзкі рггусгупіа зі§ 4о жугоЬіепіа катоз- 
сі ж Йусіи вроіесгпет. Ка24у гогкаг тизі Ьуб жуко- 
папу паРусЬтіазІ; і осЬоРпіе сЬобЬу Ьуі піетіїу. 

Рггу гоігісасЬ і рггеїобопусЬ зрої я іоЬгед і гіе^ 
4о1і; пажер тбдаіб Ьіе о пісЬ піе рогжаїа рггу айе. 

8. Н а г с е г 2 лезі: г а ж з г е ро - 

ж о 4 п у. Нагсегг піе гпіесЬеса зіе. піе гга2а. 
піе гпа со ко 4$зу, Бгсгеебіпіез я сЬжіІасЬ піеро- 
жо4гепіа оЬсе з$ Ьагсеггожі жуЬисЬу рговРасР«а;піе 
кіпіе жРе4у і піе рггегужа; гтизга зі§ гасгео 4о 
шііегепіа і іо и&тіесЬи. 

9. Йагсегг лезі; о в г с г е. 4 п у і 

о ¥ і а г п у . 0в2С2е4пу піе рггег акпегзРжо Десг 

рггег рггегогпобб, Ьу піе Ьуб сіріагет 41а іппусЬ 
і ротаеаб роРггеЬи,і%сут; оііагпу - "па о4гіапіе і 
пакагтіепіе МаРкі-ОЗсгугпу". 5гу Ьагаг4оже і жо^б- 
1е Ргжопіепіе сгази і шальки ижаіа га еггесЬ па- 
гоіояу. 

10. В агсегг .1 е а Р с г у з р у я шу¬ 
зі і, І о Н е і исгуп'касП, піе 

Е- а _ .і І. -с^гопі и,_п 1 е р 1 ,1 е па~ 
Р ° Д б я а 1 к о Ь о 1 о я у с Ь. Нагсегг 
Ьггуігі зі§ язгеїкіт Ьгисіет, опіка гїево рожаггув- 
Ьяа, піе рогяаіа я зяеД оЬеспобсі під^ЬуІко сгупіб, 
аіе пажер тбяіб і 4оясіркояаб піерггузЬоДпіе. Наг¬ 
сегг еРгопі о4 Ргисігп, 82ко4иД%сусЬ сіаіи і іивгу. 
СЬсе гасЬояаб г4гожіе і зііу 41а зіеЬіе і 41а 4о- 
Ьга овбіи, ргацпіе іаяаб 4оЬгу рггукіа4 4гивіт: 
рггусгупіб зі§, 4о гогзгеггепіа гаваа явЬргетіргІі- 
яобсі, а рггег Ро 4о гтпіеДзгепіа аризРовгей,Дакіе 
гіе паїоці вргаяіаД^ ро6гб4 агегокісЬ жагзРжшго4и. 


ніші або належать до іншої суспільної кляси. Гарцеж 
ніколи не дасться оволодіти завистю супроти (багат¬ 
ших або щасливіших. 

5. Г а р ц е я п о в о д и т ь ся п о - д и- 
ц а р с ь к и. Ц ввічливий для всіх, а особливо 

щирий для жінок; оточає опікою дітей; завжди охоче 
підтримує старих, немічних і калік, а відважно та 
сміло боронить покривджених. Не приймає ніякої на¬ 
городи за свої услуги. 

6. Гарцеж любить природу та 
Р Т .. & - К аеться ї ї .. РІЗ а-ІІІ-Ч-і- 

Гарцен хоронить тварини перед мученням і сам ніколи 
їм кривди не робить; не забивав отже без потреби а- 
ні комах; не нищить дерев і інших рослин, - взагалі 
нічого в природі. 

7. Г а р ц е ж_в_ здисциплі н о в а н й й 


Гарцерська слухняність спричиняється до вироблення 
дисципліни в суспільному житті. Кожний гарцерський 
наказ мусить бути виконаний негайно й охоче, хочби 
був і немилий. При батьках і зверхниках стоїть у до¬ 
лі чи недолі; навіть говорити про них погано не до¬ 
зволяв при собі. 

В- Г - А . Р -і к й . Л-£!_,—з_а в ж д и ппгіп - 

Д Я И: Гарцеж не зневірюється, не знеохочується, 
не знає що це фохи". Особливо у хвилинах неуспіху 
гарцежові чужі вибухи простацтва; не клене тоді й 
не прозиває; примушує себе радше до мовчанки й ус- 
міху. 

9.Г а р не.»_ є! _о ш а д н и й і ж є п- 


т в е н н ж і. Ощадний не задля скупости, але 
задля передбачливости, щоб не бути тягарем для ін¬ 
ших і помагати потребуючим; мертвенний - "на прио- 
діння і накормлення Патері-Батьківщини". Газардові 
гри та взагалі марнування часу й майна уважає наці¬ 
ональним гріхом. 

10. Г -а р ц е ж_є_ чисти й в п V м * 


Ь А - о , гопни -ц а д и т к. 1. я . Г&рг 

це* гилиться усяким брудом, уникає злого товариства, 
не дозволяє у своїй приявності не тільки робити, а- 
ле навіть говорити й жартувати непристойно. Гарцея 
уникає отрут, що шкодять тілу Й дулі. Хоче зберегти 
здоров’я і сили для себе й для добра загалу, бажає 
давати добрий приклад іншим; причинитись до поширен¬ 
ня засад тверезооти, а цим до зменшення спустошень, 
народу Р °° ЛЯТЬ ЗЛ * пристрасті серед широких шарів 


ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА 


к и єв 


Що ми шумить, 
Що ми звенить. 


Далече рано перед зорями? 

/Зі"Слова о полку Ігоревім:/ 


Найстарші пам’ятки монументальної /мурованої/ 
архітектури в Україні відомі на Чорноморському 
побережжі. Були тут в колишніх грецьких колоніях ан¬ 
тичні храми, доми та оборонні мури міст, згодом - у 
ранньо-християнську добу - церкви та інші релігійні 
будови з каменя і цегли. Це будівництво мало вели¬ 
кий вплив на постання української архітектури ста- 
рокняжої доби X - XIII ст. 

Найстаршою мурованою будовою тих часів нашого 
державного життя була величава церква Богородиці. 
більше знана під назвою "Десятинної".Бона давно вже 
не існує на поверхні землі, але розкопані й дослі- 

Ж І оН,! унДаие 1 ,ти /° снови стін під землею/,знай¬ 
дені архітектурні рештки та численні історичні звіс- 
“ 1 “ ож У т ь оповісти нам багато цікавого й незви¬ 
чайного. Була це не тільки найбільша церква десято- 
го сторіччя в Україні* але одинока того роду будова 
на цілому просторі Східньої Европи! Навіть коли по-' 
Н І Ш У Десятинну церкву з тогочасними будова- 

иииі Ц *й°І ^ Є Р® ЛНЬ0 * 1 ПІВНІЧНОЇ ЕврОПИ.- ТО ПО ВЄЛИ- 

технічним досягненням вона все таки має пер-, 
-Д« СаМ0 С0б 2 ,0, Щ0 , В сумежних ДО України ЗЄМ- 
Л°? час не ніяко * було»", котра хоч зда¬ 
лека дорівнювала б Десятинній церкві!В Чехії, Угор¬ 


щині та по цілому Подунаю були тоді лише невелині, 
круглі костели - т.зв. "ротонди", а в Польщі і в‘ 
московських землях вміли будувати лише з дерева... 

Вже один цей факт примушує нас особливо цінити 
нашу пам’ятку, дорожити кожною дрібкою матеріялу, 
цікавитися хоч найменшою історичною звісткою про на- 
'шу будову. Це ж наша гордість, колишня слава, праця 
рук тауміння наших прадідів! * 

Місцевість, де стояла Десятинна церква — це 
найстарша частина Києва, де був акрополь - укріпле¬ 
ний замок з княжими палатами Ігоря, Ольги, Свято¬ 
слава, Володимира Великого і багатьох їх нащадків. 
Недалеко від Десятинної церкви, в початну нашого 
сторіччя, було відкрито цілий промисловий городок з 
численними майстернями старокняжої доби: різьбярсь¬ 
кою, керамічною, ювелірською, шкляну гуту, кістяних 
і рогових виробів. Все це стояло на дуже високому 
технічному рівені - та самі вироби відзначались ми¬ 
стецькими якостями. 

В дохристиянських часах місце Десятинної цер¬ 
кви теж було в найбільшій пошані, - тут відбувалися 
служби старославянським богам, тут ховали визначних 
небіжчиків. 

Про постання церкви пише Київський - т.зв. I- 
патський літопис, що була вона заложена в 986 році, 
а далі під роками 991 - 993 дослівно каже: 

"Володимиру живущю в законі крестьяньстім і по¬ 
мисли создати каменцю церков'святия Богородице і 
послав приведе мастери от Грья. Заченшю здати яко 


42 




А. 9 4 6 


М О Л О П V 


сконча знада, украси ю іконами, і поручив ю Настасу 
Корсунянину, і попи Корсуньсния престави служити вь 
неї, вда у все єже бі взял в Корсуні ікони і ссуди 
церковная і крести." 

Оці відомості, що Володимир Ееликий закликав 
грецьких майстрів, доручив церкву Настасієві Корсун- 
ському /с.т. з міста Корсуня чи Херсонесу на Кри¬ 
му/, запросив корсунських священиків та прикрасив 
церкву корсунськими іконами, посуддю, хрестами та 
ін. - не треба брати дослівно, лише як свідоцтво 
сучасників, що вони переймали християнство зі схід- 
ньої, візантійської вітки християнства.Все таки,по¬ 
стійні покликування на Херсонес /Корсунь/ в Криму, 
дуже важне - як вказівка - де шукати першоджерел до 
мистецької умілости, стилю і характеру української 
архітектури старокняжої доби. 

На утримання церкви Володимир Великий призна¬ 
чив десяту частину своїх прибутків, від чого будова 
стала називатися ^Десятинною". 


Х О . Т Я _ ч. 3. 

Французький інженер Ьоплян, що написав велику 
книжку про Україну, бачив Десятинну церкву коло ро¬ 
ку 1640 та подає, шо стіни її були"ще високі на 5-6 
футів, вкриті Грецькими написами. Приблизно в тако¬ 
му стані руїни доховалися аж до початку XIX ст.. як 
це й бачимо на долученому рисунку. 

З найдавніших часів руїни Десятинної церкви 




Руїни Десятинної церкви X ст. 
рисунком почат. XIX ст.' 


До церкви було перенесено тіло нн 
церкви поставлено муровані будинки для духівництва 
та співаків /"деместниківу, на майдані перед цер¬ 
квою - античну кзадриґу /чвірку ноней/.що була пе¬ 
ревезена з Херсонесу в Криму. А було це рівно 950 
років тому! 

Далі, за нашими літописами знаємо, що в Деся¬ 
тинній церкві в ІС15 р. поховано кн. Володимира Ве¬ 
ликого, три роки згодом будова погоріла і знов від¬ 
новлена в 1039 р. В XI і XII ст.тут поховали ще ба¬ 
гато інших українських князів. Б 1230 р.пошкоджена 
землетрусом. В 1169 р., підчас нападу-на-Київ'суз¬ 
дальського кн.Андрія, недоречно прозваного моска¬ 
лями "Боголюбським", - цей князь, за словами літо-, 
пису, "грабиша за два дни весь град, Подольє і Го- 

Р , і монастирі і Софію, і Десятинную Богородицю - 
не бисть помилованія нікому же... І взята імені я 
множество, і церкви обнакиша іконами, і книгами, і 
колокола ізнесоиа зоі... і вся святині взята бисть". 
То саме робить в 1203 р. інпяй князь московських зе¬ 
мель, Рюрик Ростиславич, що навіть зрабував - одяг 
/""порти"/ похованих у Десятинній церкві перших кня¬ 
зів!... _ 

Сильно постраждала будова підчас нападу Батия 
в 1240 р. Літопис, оповідаючи про трагічну оборону 
Києва, каже, що оборонці і мешканці міста шукали за¬ 
хисту від татар на київському акрополі та в Десятин 
ній церкві. На хорах і бічних Галерейках церкви зі¬ 
бралося стільки люду, до від тягару вони завалилися 

і поховали багато киян. . «„„„„о 

Можна сумніватися чи справді тла будова 
завалилася. Більш правдоподі но, пю 
наступні часи більше від недогляду » 

К більшість ішш «•йа и> І 2 П 1 ! 5 Йо 1 и, ?ї' 

їідноіи.™ М .«Йп! Ц» М»™»»- »««* побуду,». З 
південного бокч колишньої будови невелику церкву ов. 
Миколи /гляди заштриховане місце пляну церкви/. 


Плян Десятинної ц.у Києві. 
СЧорні місця - найстарші,' р- 
снови з'Х ст.; заштриховані 
місця - будова XVII ст.{об¬ 
ведене місце - новітня бу¬ 
дова XIX сторіччя./ 

Ольги, біля 



викликували в українців великий пієтизм. Перші роз¬ 
копи на місці будови переводив ще Петро Могила, ви¬ 
рішивши її "викопати із мраки підземного і відкрити 
денному світлу". Тоді знайдено саркофаг, по його П. 
Могила вважав за гробівець Володимира Велякого.Далі 
переводилися розкопи в роках 1824, 1908 - І9ІІ.І9І9 
і нарешті 1938 р. Підчас цих розкопів, що їх не зав^ 
жди вели фахівці знайдено різні деталі будови,решт¬ 
ки мозаїк, фресок, ювелірські вироби, емаль, тояо. 



тоді 
нищилася в 
недбаль- 


Мозаїкова підлога Десятинної'цериви. 


Та найбільшу шкоду заподіяли Десятинні,: церкві 
не землетруси, не татари і не війни. - але "опіка" 
російського уряду XIX ст.! В початку XIX ст. ці о- 
пікуни вирішили *відбудувати" церкву‘Володимира. 
Проект відбудови українського, київського архітекта 
Андрія Мелянського - відкинено, а прийнято пооєкт 
московського архітекта В.Стасова. Цей побудував в 
роках 1828 - 1842 чудернацьку, недоладну церкву л 
"російсько-візантійському" стилі /гл.обкреслене н" 


43 





І 9 4 


МОЛОДЕ 


2 И Т Т Я 


Ч ,_3_, 


пяяні місив/. Отже тоді зовсім розібрано дорогоцін¬ 
ні -для нас рештки стін Десятинної церкви - найстар¬ 
шої мурованої будови Сходу Европи!... Ці стіни були 
ще в деяких місцях покриті мозаїкою, мальовилами, 
різьбою і написами та досягали висоти б метрів! Де¬ 
що з того без ладу вмуровано в нову будову дещо за¬ 
лишилося усередині нової будови, решту перенесено 
до Університетського музею /згодом у Печерську Лав¬ 
ру/, а найцінніші викопані золоті й срібні речі та 
емаль -/особливо з розкопів в 1908 р./ вивезено до 



упорядкованости і суцільности форм, як це ми бачимо, 
наприклад, у славній св. Софії у Києві. Були спро¬ 
би порівнювати плян Десятинної церкзя з т.зв. Абоб- 
ським городищем у Болгарії, але це порівняння дуже 
приблизне. 

Десятинна церква була розкішно прикрашена мо 
заїкою, фресками, мармуром, різьбою, але від того 
всього зберігшися лише незначні уламки і деталі. З 
цих окремих фрагменті в і пам'яткових речей Десятин¬ 
ної церкви треба відмітити передусім знак тризуба 
на цеглах /гл. рисунок/, що являється найстаршим 



Тризуб на цеглах Десятинної церкви. 
петербурГського "Ермітажу". Ця нова московська цер¬ 
ква простояла до 1928 р., коли то її зовсім розіб¬ 
рали самі ж москалі, але / вже червоні... Після того 
провадилися рознопи старих фундаментів у 1938 р., - 
але ще й досі не опубліковано вислідів цих розкопів. 

Як свідчать розкопані й досліджені фундаменти 
Десятинної церкви, головно завДяки праці арх. Міле- 
єва в рр. 1908 - 1911 /гл.плян/. була це на ті ча¬ 
си будова неімовірно велика.Складалася з трьох нав 
/з трьома довгими проходами посередині/ і бічними 
/4-та і 5-та/ проходами чи ґалеріями, так що мала 
розміри 34 і 1/2 х 45 метрів! Стіни грубі на І м..а 
фундаменти сягали до 2 - 2 і 1/2 м під землею. Під 
церквою були склепіння для ховання небіжчиків.Форма 
плянч неподібна до інших київських будов XI - XII 
ст. Нема тут т.зв. центральности лляну і взагалі тої 


Верхня плита саркофагу Десятинної церкви, 
типом нашого тризуба у глині.' 


Дуже цінні рештки мозаїкової підлоги /гл.рис^ 
що була виконана з червоного українського шиферу /з 
Волині/ та різнокольорового мармуру - білого, зе¬ 
леного та фіолового /з порфіровим прошаренням/. 

Незвичайну вагу для студій українського маляр¬ 
ства має фрагмент фрескового розпису /рід малярсь¬ 
кої настінної техніиц/. що виображає очі й ніс яко¬ 
гось святого. Тут ще нема тої умовної візаК*гійської 
типізації та схематизації обрисів які бачимо в пі¬ 
зніших фресках XI - XII ст.; в Десятинній церкві ще 
діють впливи грецького т.зв. енкавистичного портре- 
тового малярства, що відзначалося живою, реалістич¬ 
ною формою та сильною виразистістю. Ця висока антич¬ 
на культура т.зв. геленістичної доби прийшла до нас 


{Ва/тпра, над -бЬд&ісьАісм -оууоеиі, 


Крізь мряки альпейського ранку, крізь зеленаві 
жалюзії густого галуззя проривається дзвінкий мело¬ 
дійний голос і срібними дзвіночками видзвонює над 
сонними тубильпями. І натягнені на вуха ітерини ніяк 
не помагають. Шо ж це за біда? 

Не видержали. Заглядають у на-пів притемнені 
вікна: Асфальтовою дорогою іде стрункими лавами мо¬ 
лодь. Мають прапорці. - "Свобідно!" - і пісня зве- 
нить з молодечих грудей. Підхопили й турки - і да¬ 
вай на свій лад! Аж свавільний Ін ще більше розохо¬ 
тився і своїм голосним шумом береться заглушувати 
молодечі розсміяні голоси. 

На залізничій станції станули лавою. Аж тут їх 
наздігнали сиво- і лисо-голові сені ори "со своїм^чаг 
дом". Між них замішались і свіжо спечені новаки 
дарма, шо професори університету та старі радники: 
Буйне, захоплююче життя молоді й надія побачити щось 
цікавого й їм незнаного - зробила з них на сьогод¬ 
нішній день - "теж пластунів". 

Французькі пасажири - не дуже захоплені това¬ 
риством "Ді-Пі" і недовірчиво дивляться на розсмія- 
ну живу молодь у пластових одностроях. Аж коли по¬ 
чули французький скавтовий гимн - їхні обличчя ви- 
погодились. Десь зразу появились і французькі скав- 
ти та цікаво приглядаються незнаним їм досі^братам. 
Почалась дружня гутірка - а в її висліді - чейндж 
виміна французьких скавтових відзнак - за лілейки з 
тризубом. - *Я й на Джемборі був - а таких не бачив, 
твердить один; йому, вихованцеві справжньої Демокра¬ 
тії. ніяк не може в голові поміститись, щоб таких 
же скавтів - як і вони - не допускали на Джембо і 
із-за... політичних причин. 

Мешканці старинного Бріґандіюм - а тепер: Бре- 
ґенц - зацікавлені стають по вулицях та здивовано 
дивляться на здисципліновані ряди ляндецького Плас¬ 
тового Коша, що йде собі дорогою та виспівує.ніби в 


.себе вдома. - "їм, видно, не треба обліплювати бсіх 
стовпів і плотів паперовою пропаґандою/-як це видно 
на ко'жному кроці в Бреґенці!-/, щоб їх втягнути до 
СкавтінГу!" - думають собі. 

Линвова залізнична' Ми зависли у малесенькій 
шкаралущі поміж небом і альпейською пропаств—однак 
і тут наша пісня не втихає та робить нам живу про¬ 
паганду. - "От запеклий народ!* - 


Заслухались альпейські ялиці у воскресну пісню 
та, покивуючи головами, подають дальше нечувану до¬ 
сі подію: Українську пластову полеву Службу Божу! 
Першу на чужині! І від коли Пфендер - Бфендером, що 
стільки вже на свому віку бачив. - то українську 
пластову ватру він побачив сьогодні вперше' 

...Минула офіційна частина із заприсяженням 17-с>х 
пластунів і почалась весела частина затри. Ой. доб¬ 
ре вона далась у знаки нашим "Соколам"! Вони зовсім 
не були приготовані на це, що "Калина" їх так здоро¬ 
во скубне. “Кавалєрітіс акута", - що наче б то ма¬ 
ла охопити юнацькі гуртки. - певно викличе незадов¬ 
го щиро-сердешну 'зідплату!... 

Але й адютантові зв’язкового мусіло здорово в 
голові закрутитись, коли йому в часі служби біля ше¬ 
фа викрали /злі язики кажуть, аго дівчата!/ одиноку 
ознаку його достоїнства - багнета. Чи "принципово - 
послідовний" шеф погладив його за це по головці, • 
це остало пластовою тайною. 

А ново-залрисяжзні вряди-годи гордо споглядахт 
на лілейну на .своїх грудях. Пластова ватра в БреГен 1 
ці, на грані трьох держав, над імлою окутаним бзден- 
ським озером, - глибоко врізалась їм у пам'ять і на¬ 
довго збережеться милим спомином юних і щасливих 
днів пластування. 

Ь • і • 


44 




І ___ М О Л О П Е ■ 

через грецькі колонії Чорноморці з корінної Греції і 
Малої Азії. Значить» Україна тих часів мала можли- 
вість черпати свої знання і цілу умілість - з пер¬ 
шорядних джерел світової культури! 

Найбільше пам’яткове значення мають саркофаґи 
/гробівці/ Десятинної церкви. Один з них зберігався 
ще донедавна в підвал'лях нової церкви. Був знайде¬ 
ний ще Петром Могилою та уважався за'домовину Воло¬ 
димира Великого. Що сталося з цим саркофагом після 
розібрання "нової будови - невідомо. 

Другий саркофаґ /гл.рисунки/ знайдено в 1829 
р_. поза межами первісної будови, при чім не було да¬ 
віть докладно описано хід розкопів та досліди зна¬ 
хідок. Після відкриття, саркофаґ засипано землею.То 
саме зробили після розкопів в 1908 р. У трете вико¬ 
пано, його в 1919 р. і тоді докладно зфотографував і 
дослідив його український вчений М.Макаренко. - Але 
сам саркофаґ, по наказу большевиків, відламано від 
цементованого підмурування княжих часів та перене¬ 
сено до Державного музею ім. Шевченка.в розібраному 
вигляді. Цей саркофаґ складається з 7-ми плит мали¬ 
нового шиферу з наших овручських каменоломів. - Всі 
плити, окрім дна, прекрасно різьблені ґеометричним 
і рослинним орнаментом з мотивами візантійської пле¬ 
тінки, хрестів і листків кипарису. Стиль цих орна¬ 
ментів говорить про кінець X або початок XI ст. Еа- 
гацтво мистецьких 1 форм та докладність праці свід¬ 
чать, що це був княжий саркофаґ. 

-о о о - 

Десятинної церкви немає, її мистецькі уламки й 
дорогоцінні пам’яткові речі розкидані по музеях, а 
то й пропали безповоротно. Але пам’ять про неї та 
збережені виображення - для нас ще ближчі,ще дорож¬ 
чі як документальні свідоцтва прадідівської сили та 
слави, як зразок їхньої умілости та високої культу¬ 
ри - і як заповіт нашої світлої Будуччини! 


В.С. 


Плавац ь к 


Плавання як спорт розвинулося в Англії в поло¬ 
вині XIX.ст. В тому часі почали вже витворюватися 
окремі плазацьяі стилі, установлено плавацькі кон¬ 
куренції, перепроваджувано перші змагання, тощо. В 
Англії теж плавання як спорт зорганізовано в перший 
плавацький союз і відбуто перші змагання за першен- 
ство краю. 

Плавали тоді в більшості нляснчним стилем, так 
зв. овер-армом і т'рудженом. 
При кінці XIX.ст. цей останній випер вже застарілий 
овер-арм. Зчасом почали шукати ие інших стилів. З 
початком XX.ст. впроваджено в Америці новий стиль. 
Австралійський пливак Ц і к а м удосконалив його 
і цей стиль назвали "австралійським 
к р а в л е м". Дещо пізніше знову ж в Америці впро¬ 
ваджено до австралійського кравля деякі зміни —• і 
так постав модерний, ідеальний плавацький стиль - 
американський кравль. Американ¬ 
ський кравль - це найскорший плавацький стиль, його 
досконало опанувати - це мрія кожного пливака! 

, £ ня г -чиц 0 м У, -Л Р а в л 1 

тіло лежить грудною половиною на воді. Грлова за¬ 
нурена по бороду. Праця рук напереміну. Рухи рум не 
мають бути силувані. Рука свобідно падає ’н£ воду й 
з хвилиною, як вона осягне поверхню води,починаєть¬ 
ся її властива праця - зачерпнення води, т.зв. по - 
активний рух. Г моменті коли одна рука в повітрі, - 
голова виконує зворот у ту саму сторону і Відбува¬ 
ється віддих. Еидих - під водою. Ноги вдаряють рі¬ 
вномірно і сильно воду, виконуючи т.зв. малі нолиці. 
Удари ніг - одна біля другої, стопи звернені дещо 
досередини. На один рух рук припадає 4-12 ударів 
ніг. Темпо ударів ніг незалежне від рухів рукі воно 
міняється залежно від скорости, віддалі, тощо, 

Клясичний С І-И- А Ь переживає те¬ 
пер деякий занепад і тратить поволі свою популяр- 


Ж-И т т Я 


В. Я н і в 




х 

X X 


\ 


Років весняних чар і перші стені 
По тіла гарт і сміх безжурний, юний 
Любив я і вузькі плаї медвежі 
На громовицями сповиті ґруні. 
Полісся болота і чорні води, 

Манили плавні, комиші й лілеї. 

А ген! сміх золота понад землею. 
Багацтво й туга рідної природи! 


Іти! Іти я хочу і збагнути 

Всі тайни степу, пралісу й просторів. 

У труді міряти безкраї путі 
І в труді вбити почування хворі. 
Скупатись в росах трав, в красі країни. 
Упитись зілля запахом і квіту 
І жити лиш Тобі - й Тобі горіти 
В безжурності юначій, Україно! 


І мушу путь і кожну П’ядь любити: 
Волинь, засіяне кістьми Поділля, 
Степи кривавою росою вмиті, 
Еишневого саду розквітле гилля, 
Кубань і скелі дикого Кавказу. 

0, Боже! дай із водами ручаю' 
Вникнути в нетрів глиб святого краю 
И на день грядучий насталити м’язи! 


СТИЛІ 


ність. Це пояснюється тим, що навіть пси найкращому 
його опануванні, годі осягнути таку швидкість, - як 
при кравлі; витрата енергії'змагуна тут те* більша. 
Тіло лежить на воді, випрямлені руки виконують впо- 
земій площині рух великим луком в напрямі до тіла 
Тоді вони згинаються в ліктях, долоні звертаються 
дна, руки йдуть вперед - і рух повторяється. Ноги 
виконують т.зв. жабку: вони скорчені так, що коліна 
вказують на боки, потім їх випростовується, знову 
енергійно злучується - і рух повторяється. Едях гів- 
ночасно зі скорченням ніг, горою, а не боком, як у 
кравлі. Видих під водою, підчас позитивного руху—' 
ніг і рук. м 3 

_ О , Т , Є Д Л*. який також належить до класично¬ 
го стилю,- чи не найбільш ефектовна форма плавання. 
Ноги працюють як у клясичному стилі, руки зачерпу - 
ють воду разом, тоді їх підкидають вгору 1 в той'же 
момент тіло висувається майже по черево з води. Лю- 

Жі тратить . нвзвичайН0 багато енергії, одначе сяй¬ 
ність мало відстає рід ивидкости іншІх сЖ? ^ 

як V їїТ Л Г ;пГ р У„ л й -В-Ц-і положення тіла й голови 
ЯК у КраВЛІ. Але ТІЛО ВИКОНУЄ Т.ЗВ. "РОІІНҐ* ирЛ-п 

оборотдовкола повздовжиої осі. Ролінґ незвичайно у- 
легшує віддих, бо звертається не голова, а ціле т^- 
ло. Сам зворот від ЗО* до 70° - звичайно в ту сто- 
ножиці" котро:г В Д ихаєт ЬСЯ. Ноги викочують "великі 

$ у Д Д в . н ~ к д . а а л ь є подібний до тру- 
джена. Рухи рук 1 ніг скоординовані, ціле тіло ви¬ 
конує легкий ролінґ. Тут розрізняємо о к м е - 
тричний і несиметричний тгу- 
пл!"^ равль - В метричному трулжен-кравлі на одно 
потягнення рук маємо два кравлеві удари й одні тсу- 
лженові ножиці: удар - ножиці - удар. Е несиметрич¬ 
ному труджен-кравлі ролінґ виконується ЛИШ 9 ОДНУ - 
сторону, з котрої вдихається: ножиці тою самою-ти. 


45 




О'вер-арм характеристичний тям що тіло 
лежить на воді боком. Долішня руяа працює стало під 
водою; другу переносимо по виконанні поаитирного ру¬ 
ху - над водою. Ногн роблять великі ножиці при чому 
долішня нога згйнаєтьоя дещо в коліні. Самі великі 
ножиці виконуємо випрямленими ногами, відворотно,як 
при малих ножицях у кравлі. 

А а о т р & л і і і іхі і— в р а . .ц . а. рі¬ 
вняться від американського тим, що ноги підчас під¬ 
ношення їх догори - згинаютьоя і вмотають по коліна 
з води; праця рух скоординована з праце» ніг, отже: 
ліва рука - права нога і навпаки. Рухи рук скорші, 
ніж при американському кравлі. 

К о а в я ь _ горілиць - найкращий з 

плавацьких стилів горілиць. Тіло лежить горілиць, 
звернене легким луком вдолину. Праця рук відбуваєть¬ 
ся напереміну. Підчас переноиення руки на,ц водою, 
м’язи звільнені, сама рука в лікті легко зігнена. 
Ноги вигнені дещо в колінах - виконують мале ніби 
то копнення взад. Праця їх - під водою. Рухи рук і 
ніг від себе незалежні. Голова занурена до половини. 

Кдясичимй горілиць цілується 
симетрією рухів 1 нерівномірним позитивним рухом. 
Руки працюють рівночасно горою, опісля загортають 
воду /в тому моменті ноги випрямлені!/ - і доходять 
до тіла. Ноги зігнені в колінах; їх підкорчується 
під черево так, щоб не виринали з води; випробову¬ 
ючи, відпихається їх у бік, опісля енергійно злучу- 
ється. Праця рук і ніг - скоординована. 

Плавання - дуже здоровий спорт. Пластуни повин¬ 
ні звернути на нього далеко більшу увагу, як доте - 
пер. Одним з перших кроків мусить бути - правильне 
вивчення поодиноких плавацьких стилів. Спеціалізація 
в одному з них і пізніша участь у плавацьких змаган¬ 
нях - буде дальшим, радісним етапом праці. 

Роман 


Петро Лемішко 


Пісня молодих 


Ми духом сильні, молоді, 

У нас серця, - як камінь. 

Зросли ми в смілій боротьбі. 
Гартовані боями! 

Бперед, вперед ідемо ми 
Міцним, сталевим кроком, 
Козацтва вільного сини, 

, Рвучкі і небоокі! 

Хай захлинається в журбі 
Старе, всіма віджите, - 
У впертій праці, боротьбі 
Ми йдем нове творити! 

Вперед, вперед ідемо ми 
Міцним, сталевим кроком. 
Козацтва вільного сини. 
Рвучкі і небоокі! 

Відходьте всі, хто за старим 
Кричить, жалкує, плаче, - 
Під нашим стягом золотим 
Ставай до лав, юначе! 

Вперед, вперед ідемо ми 
Міцним, сталевим кроком. 
Козацтва вільного сини, 
Рвучкі і небоокі! 


Хроніка Пл. Коша С.У 

3. Х. Організація Куреня Сеніорів. 

6.Х. Основано перле ядро К-я Юн-ів ім.кн. Володи¬ 
мира Великого - Гурток "Вовк". 

17.X. Основано перле ядро К-я Юн-ок ім.кн. Ольги - 
Гурток "Калина" 

20.Х. Основано Г-к Юн-ок "Блискавіа". 

23. Х. Основано Г-и Юн-ів "Пугач" та "Лис". 

24. Х. Основано перші гнізда Новаків і Новачок. 

29. Х. Основано Г-к Юн-ок "Дубовій Листок". 

ЗІ.Х. Основано Г-к Юи-ів "Сокіл*. 

І.XI. Пластове Листопадове Свято. Присяга 7-ох 
юн-ів Г-а "Вовк" на першій прогульці. 

4. XI. Назначено Ком-у К-я Юн-ів ім.Кн.В.В. 

9.XI. Участь Коша у піднятті прапора УНРРА. 

11. XI. Спільна прогульна обох К-іа Юн-ів 1 Юн-ок. 
Ів.ХІ. Присяга 5-й юн-ок і 3-ох юн-ів на прогульці. 

Вибір Ком-и К-я Юн-ок ім. кн.Ольги. 

25. XI. Участь у свят.Службі Божій в мійському косте¬ 

лі в Ляндеку - на побажання Губернатора Тиро- 
лю-Захід, сятм. полк. Саже. 

12. XII.Пластовий Андріївський Вечір. 

16.XII.Прийнято у склад Коша турецьких пластунів. 

19.XII.Пластовий Миколаївський Вечір 

22. XIІ.Основано К-нь Ст.Пл-ів їм.г.Б.Хмельницького. 

23. XII.Присяга 6-ох юн-ів з Г-а"Сокіл" та2-ох з Г-а 

"Пугач" на Кошовому Пл.Святі на таборовій 
площі. - К.Пл.С. бере участь у покликуванні 
Тимчас.Краєвої Команди на Австрію. 

24. XII.Стріча з французькими й австрійськими скав- 

тами в мійсь.залі засідань в Ляндеку в прияв- 
ності сктм.пл.Саже. 

30. XII,Перегляд Коша директором УНРРА, п.Молтбі. 

1946. Рр. 

5.1. Участь в урочистостях з нагоди Свят-Вечора. 

13.1. Пластовий маланчин .Вечір. 

16.1. Основано Г-к Юн-ок "Маримухи". 

20.1. Вибір Ком-и К-я Юи-ів ім.кн.В.В. 

22.1. Кошове Свято -"21.І. 1918. 1 1919. 

25. -28.Добровільна праця Ст.Пл-ів і Юн-ів при копан¬ 

ні рівів для. санітарних цілей; зачислено—як 
пробу з піонерки. 

/ 


П.Е. в Лянд.еці-Тироль 

27.1. Стріча з австрійськими скавтами в пряявності 
сктм.пл.Саже. 

29.1. Пластове Свято Крут. 

13.11. Участь юн-ок у святі С.Басарабової. 

17.11. Присяга І2-ох Ст.Пл-ів та 5-ох турецьких,пл. 
в приявності сктм. А.К.Прінтес. - Гри й заба¬ 
ви в пл.домівці в приявн.сктм.А.К.Прінтес. 
Юн-и в гостях у приватному мешканні сктм. А. 
К. Прінтес. 

23.11. Участь у гімназійній забаві. 

24.11. Перевибір Кошової Ком-и за участю заприсяже- 
них юн-ів, юн-ок і от. пл-ів. 

3.111. Ширші сходини з участю педагогічного збору 
гімназії та батьків з рефератом: "Пласт, як 
одна із форм позашкільного виховання" та з 
гутіркою на актуальні теми. 

9.111. Кошове Шевченківське Свято; турецькі пл-и 
деклямують 2 вірші Шевченка на турець.мові. 

10.111. Участь у Панахиді за Т.Шевченка. 

16.111. Відвідини Ю.Клена та гутірка на літер.теми. 

17.111. Прогульна в околиці замку над Іиом. 

21.111. Пл.С-и беруть участь у виборі Краєвої Ком-и. 
22.III Ширші сходини з участю батьків, опікунів та 

чільніших громадян з гутіркою; "Пластові за¬ 
няття - а релігійні практики*. 

Перегляд Коша Краєв.Ком-ом сктм.Д-ром Н.Г. 

23.111. Посвячення пл.домівки в приявності дир.УНРРА 
п.Брата, сктм.А.К.Прінтес та представників 
українського громадянства. 

В Ній увійшли пл.частини з Куфптайну. 

24.III.Започатковано щотижневі перегляди й звіту¬ 
вання Нова. 

27.ИІ.Участь у Пл.Раді та виборі Обласної Ком-и на 
Тироль і ©орарльберг. 

28.III.Започатковано вправи а фізкультури й впорлду. 
29.III.Започатковано внклади про плекання здоров'я 
та картографію. Починає діяльність Пл.Хор. 

31.111. Починає* діяльність "Самоосвітний Гурток". 

16.IV. Члени Коша гр.-кат.віроісповіданяя прийняли 

зорганізовано св.Причасття. 

19.-21.Сторожа при Божому Гробі. 



46 











Пластуни 


старті 


Весняний легкоатлетичний сезон започатковано 
бігом навпростець на Рамерсдорфі біля студентського 
гуртожитку. Ініціативу дав К.Л.К. і технічне пере¬ 
ведення /вимір траси, контрольні пункти, судді, то¬ 
що/ - спочивало теж у руках К.Л.К. Фірмувала цей біг 
Студентська Громада, а радше У.С.С.К., бігли студен¬ 
ти - приналежні до спортових товариств - і неприна- 
лежні, бігли й пластуни - і перемогу здобули вони. 


21.IV. 
23.IV. 


28.IV. 


Вийшла одноднівка "Юнак".- Звіт пл-ів гр.- 
кат.віроісп.перед Пл.Капеляном о.С.П. 
Прогульна над Боденське озеро з полевою Служ¬ 
бою Божою і пл.ватрою; .заприсяження 11-ох юн¬ 
ок і 7-ох юн-ів. 

Свято Чорноморської фльоти в приявності Пл. 
Ноша з Інсбруна та Краєв.Ком-и: гри й забави 
в пл. домівці р цієї нагоди. 

Перевибір Кошової Ком-и. - Привіт Кодовій 
Ком-і в Зальцбурзі з нагоди посвячення їхньо¬ 
го пл. прапору. 

Свято Весни в Цамсі з Великою Таборовою Гадо- 
ю та веселою ватрою. Присяга 5-ох юн-ів. 
Участь у святі Побіди й святі зиіни прапору 
УНРРА. 

Гри й -забави в пл. домівці $ приявності сктм 
А.К.Прінтес. 

Юн-и і Н-ки влаштовують Свято Матері в теат¬ 
ральній залі в приявн.сктм.А.К.Прінтес,пред¬ 
ставників: Союза Українок, Краєв.Ком-и «та 
громадянства. Конкурс найкращих побажань для 
матері. Молебень на інтенцію матерей всіх 
членів Коша. 

Виїзд частини Коша з Ляндеку - частинна лі¬ 
квідація табору. 


Чудова погода, ранній холод, 15 змагунів стар¬ 
тує - і легка трема учасників. Біля "старих*.випро- 
бованих змагунів - стоять нові, нікому незнані:вокя 
теж хочуть змагатися. І цілком правильно! Біг нав¬ 
простець - це імпреза в першу чергу масова, 
його завдання - дати змагунові заправу, при¬ 
готовити його до легкоатлетичного сезону і змагань, 
виявити недоліки й спроможності. 

Траса бігу - 1.500 м. Численні гості: "Пробій* 
з Нойбоєрн, мешканці гуртожитку і близького "Єґер- 
бльоку", політв’язні й студенти - з зацікавленням 
тляділи на амаг. 

Як і слід було очікувати, з місця "вириває*Ви- 
нар /К.Л.К./, за ним нога в ногу Купчиясьний і Я- 
кемчук /оба з К.Л.К./. Дальше Кузів /У.С.С.К./Чмо- 
ла /безклюбовий/ і Мицик /К.Л.К./. 

Тактика Винара була проста: Накинути гостра 
темпо, відбитися якнога дальше до переду, короткий 
відпочинок і - фініш • /Диви:перемога Винара на Кра- 
євих Змаганнях 1945, Мюнхен-Фраймац/. 

На цей раз одначе "тихих і скромних"претенден¬ 
тів на перемогу - було більше. Незвичайно сильне 
темпо витримує ціла чолова п’тка! Перша трійкааждо 
800 м - нога в ногу! 

Тоді починається боротьба. Кузів і Чмола,— що 
стало наступали на п’яти Якемчукові, - не витримали 
і дешо відстали. Тоді Якемчук заатакував Купчянсьяо- 
го.-що йшов за п Винарем. "Куба" коротко подумав. - во 
не дасть ради , бо інакше "спухне" і - здав.В тій 
черзі, збільшуючи віддалі від відсталих, ішло чоло 
майже до кінця. Аж 100 м перед метою Якемчук почи- 
нає надзвичайно гострий фініш - перемагає винара - 
її перший перетинає ленту. Час: Якемчук - 
4.Л, Винар - 4,52, Купчинський - 4,57, Дальше ішли 
Кузів, Чмола, Гнатківський /К.Л.К/. 

Таким чином Курінь Старших Пластунів Мюнхену 
може почванитися неабияким успіхом: Три пер¬ 
ші місця - пластуни! Правдива 
бомба атомова! 

Роман 


НОВІ ВИДАННЯ 


Просимо присилати Редакції "Молодого Життя" по 
два примірники нових видань! Особливо просимо Про¬ 
відників пластових частин чи з’єднань надсилати нам 
їхні пластові часописи та інші пластові видання! 
-о о о- 

ЮНАЦЬКИЙ ЗРИВ , газетка юнаптва,табір у- 
країн.полонених, Ріміні - Італія, ч.З /10/, II.1946 
21 х ЗІ ци, от.14, цикл., З М І С Т:0.0льжич:До мо¬ 
лоді; Д-р А.Фіґоль: Що таке Пласт?; Організація 
Пласту /витяг з Інструкції С.У.П.Е.4.2/45./; Новик: 
Чому пластуном?; З нових винаходів: Радієве стріль- 
но, Ракетова бомба; Сагіб: Воєнні епізоди; Б.Грін - 
ченко; 3 поезій Б.Грінченка: Хлібороб, Вітер виє;І. 
Влодко: У мандрівку; 0.Безіменний:Над Россю;3 плас¬ 
тового життя; Спорт::Всячина; Веселий куток; О.Бі- 
лик: Паролі; 3 рисунків малого Селепка;Розв’яжи ре¬ 
бус ! 

ДО 1ЇЇАСТЯ. СЛАВИ, одноднівка З.Пл.Курі- 
ня у Травнштайні, 27.II.1946, 21 х ЗІ цм, ст.4- об¬ 
гортка, шапірогр.» З М І С Т: Український Пласт - 
огляд; Організаційна схема-Українського Пластового 
Уладу. 

ВПОРЯПЧІ/ІК . одноднівка мандрівного вигакіль- 
ного курсу для впорядчиків і зв'язкових,Травнштайн, 
ЗІ.III.1946, 21 х ЗО цм.ст. 8, цикл., З М І С Т:Наш 
вишкільний курс; Оріон: Перша проба, її значення та 
недомагання у праці; Моні: Впорядчин; Національне 
виховання в Пласті; Оріон: Завваги для впорядчиків; 
Кажуть, що...; Хроніка вишкільного курсу; Мандрів¬ 
ництво; Беркут: Пластові діди в таборі; Моні:Кеніґ- 
зе; Люма: На ПредіГтштуль. По чім пізнати сьогодбш- 
нього пластуна?; Цьоця: Гутірка; Ха .- ха' 

В- Н А Ц Ь ЧИЙ _газетка юнацтва,табі р у- 

країн.полон., Ріміні - Італія, ч. 4 /II/. III. 1946 
21 х ЗІ іш. ст. Іб, цикл.. ЗМІСТ: Запов т; О.М: 
Шевченко й молодь; Мук.: Мій краю рідний /вірщ/ Д-р 


А.ФіГоль: Основні елементи в пластовій програмі;0р- 
Пл £ ст У { Шевченко: ...Не так тії вороги; 
0 М 0 : Срібна Земля; 0.Олесь: Карпатська Україна: З 
нових винаходів: Фідо - ворог мряки; І.Колос: Зашч- 
міли Карпати вівсяно; 0.Безіменний: Слідами Шевчен¬ 
ка; Влодко І.: У мундрівку; 0.Безіменний: Над Роос»-.; 
Всячина; Веселий куток; О.Білик: Чи третя війна'’; 
рисунків малого Селепка» Відгадай! 

£_й1Д^Р_А,газета І.Кур.Юн.ім.І.Богуна.Карльсфельл, 
21 х ЗО цм, ст. 10, цикл.. ЗМІСТ: Моні: Клич 
Шевченка; Шевченко: ... Схаменіться недолюди; II*- 
рост.: Середньошкільна молодь в Шевченківському Ти- 

ЖНі : Моні! Гпг'гиий пплйі пониє ______ . .. 


"Пугачі" в Фюсені; Я.К.: Албпи /вірш/; Я.К.: Тар, 
І.Куріня; Ватра сміється; Загадки. 

Д-Н А ..Ц. °? н °Я н І вка Ляядецьного Пластового Коаа,- 
п В и Т ?*г’т? І п І т ,І9 3 6, 21 х 30 ш** ст. II, циклсст. 

О М 1 С 1, 11.1 • ї ХПИСТОО /тР С 


З М І С Т: Д.І.: Христос Боскрес /рисунок/; С.Б.:На 
Великдень /вірпі/; В.Бистрий: Свято Воскресання Хрис¬ 
тового на Україні; Бистрозір: Весняна ніч /віряДх. 
М.: Присяга; 3 австрійської преси; 3 пластового сві- 
ту; В.Бистрий: Ми діти Матері-Природи...; Єднай-есь 
діти України /вірш/; Святкові побажання; Веселий 


діти України /вірш/; Святкові побажання; Веселий 
куток; Загадки. 

Й-А-1.Р А.пращальне число газети І.Кур.Юн.ім.І. Бо- 
гуна, Карльсфельд, 21 х ЗІ пм. ст. 6, шапірограф, 

З М І С Т: Де є Пласт?; З життя І.Куреня:Діяльніс?ь 

Й тка "Буревій", Втіха. З хроніки Гуртка "Яуроуб”; 

.: Пращання /вірп/; Б.Петрусяк: Бокс /вірш/; М. 
0.: Гурток "Вовк 4 не дармує; Моні: Чортенята;Спорт; 
Загадки; Ха-ха - бум! 

НАШ _ 1 Л Я X ,- двотижневик, орган Пластового Руху 

Зальцбург, В-во "Нові Дні", 21.ЇУ.1946, 21 х ЗО цм. 
ст.6, ч.2., друк, ЗМІСТ: Б.Х.: Воскресіння; М. 
Зеров: Весна на горах /вірщ/; М.Кокольський:Із кни- 


47 








ПРОЙДЕНИЙ ЕТАП 
/Докінчений з 32.ст./ 

вартними вже громадянами. Яке їхнє відношення - до 
громадських - а в тім і партійно-політичних справ? 
Провідну працю у Пласті ставимо на рівень іншій су¬ 
спільно-громадській праці; хто зі старших пластунів 
і сеніорів не бере участи в провідній праці в Пласті, 
повинен працювати в одній з ділянок суспільно-гро¬ 
мадського сектору; їхня служба і вірність батьків¬ 
щині є нормовані загальною засадою; ...кожний стар¬ 
ший пластун і сеніор муси^ мати свободу думки та 
дії як одиниця, але він зобов'язаний придержувати¬ 
ся пластового закону й поступати згідно з пластовим 
світоглядом. 


о. її о г л я д _-н а и у у і д ,&• . 

... в сучасний мент Пласт є для нації носієм віри 
в майбутнє, у молоде крале життя; є ясним дороговка¬ 
зом на її історичних шляхах. 

..:мусиш ти і я і ми усвідомити собі своє значен¬ 
ня, свою силу. Не таку силу, як падаючого каменя.А- 
ле силу життя з усіх наймогутнішу... У бо¬ 
ротьбі за простір частина її вигибає, але решта, що 
перетриває всі злидні, - в боротьбі не подається а 
могутніє!’ /Дрот/ 

...коли гине та сила в краю, то тут вона - мусить 
могутніти! 

Ми на еміграції стрічаємось також з українською 
молоддю, що вже давно виросла на чужині, поза бать¬ 
ківщиною. Ми мусимо відограти ролю обновителя їхніх 
душ. Не хочемо від них афідавітів - і не збіраємось 
ще більше віддалятись від кордонів батьківщини. Ко¬ 
ли однак судьба кине нас за океан, - хочемо принес¬ 
ти їм подув подільського вітру, що ще на наших ли¬ 
цях, і шум Дніпра, що ще в наших ухах. 

Ми - як організація - маємо велике завдання; 
Впровадити націю у сім'ю народів цілого світу.Це о- 
сягнемо нашими міжнародніми зв'язками... Нам треба 


великого такту й розважности на тому відтинку. 

...ми свідомі того, що тільки службою своїй бать¬ 
ківщині - найкраще послужимо всему людству. 


...цей з'їзд - не тільки для звіту й|вибору Ко¬ 
манди, але передусім - для відчуття нашої органі - 
зованої пластової спільноти. 

..доба жорстниа, але немає таких страшних життє¬ 
вих обставин, що серед них пластун би не сміявся,де 
не творив би нового життя! 

...завтра нам невідоме. Але куди о нас не кинула 
доля - продовжуймо нашу пластову працю, шукаймо по¬ 
стійно зв’язків з друзями й Командою!... 


Від Адміністрації 


Досі видано й можна замовляти: 


Ціна НМ 
1 2 ,- 
3 ,- 
3 ,- 


Ч.І.Д-р.А.ФіГоль:Роля виховника в Пласті I.- 
Ч.2.Інж.Е.Гут-Антонович:Програма пл.виховання ] 

4.3. Д-р А.ФіґольОрганізація праці ] 

4.4. Т.Самотулка:Шлях пл.новака, часть І. ( 

4.5. Т.Самотулка:Шлях пл.новака, часть II. ( 

4.6. Т.Самотулка:Іспит на ступінь джури, ч.І. ( 

4.7. Т.Самотулка:Іспит на ступінь джури, ч.ІІ. ( 

4.8. Матеріали до І.пластової проби І 

4.9. Пластовий впоряд < 

Замовляти на адресу: Мюнхен, • Дахауерштр. 9./І. 
Інж. Роман Рогожа.' 


ги життя - Іде весна; Буй-Тур: "Снобів орлиний ми 
рід..."; Зірка: Наш шлях /вірш/; П.Волиняк: Земля 
кличе; Чи ти знаєш?; В.Скорупський:Тополями граєть¬ 
ся воля. Назустріч, Нам молодости /вірші/; Пласто¬ 
ве свято; Заповіді пластунів; Хроніка; В.Т.: Куток 
натураліста; Гарний звичай; Святкові побажання; Із 
заповіту Сера Бейден-Паула; Звичаї пластунів;3 при¬ 
роди й техніки: Субтілін, засіб проти мряки; Гумор. 
В Д Д І Л К А .одноднівка Г-а Юн-ок "Бжілка" II.Кур. 
ім.Д.Байди-Вишневецького, Інсбрук - Австрія,7.1946, 
21 х ЗО цм, ст. б, цикл., ЗМІСТ: Мрія Весняна: 
Чи знаєте ви весну на Вкраїні? /віро/; Весна; П.Ти¬ 
чина: Скорбна Мати; В день мами; 3 життєпису ген. 
Байден-Повела; Веснянка: Українська пісняіЗаклик. 
НАШ ШЛЯХ , двотижневик, орган Пластового Рузу. 
Зальцбург - Австрія, В-во "Нові ДніТ ч.З. 10.7.1946, 
21. х Зо цм, ст. 6, друк, З М І С Т:о.М.Коржаи: Слі¬ 
дами св. Юрія; Устрій Українського Пласту; О.Ґ.:Без 
науки нема штуки; 1.Качуровський: Тирольська ніч 
/вірш/; Історичний календар на квітень; Я.Олійник: 
ми випливли в море /вірш/; К.: Українська Чорномор¬ 
ська фльота; П.Волиняк: Сіркова могила В.Т.відваж¬ 
ний дослідник; Літературна хроніка; С.В.: Пласт,вль- 
когольне питання й нікотина; М.Кокольський: Весняна 
квітка; 3-ий: День Українського Пласту; Літ.:Хроні-> 
ка Українського Пласту; 3 техніки: Діяльність про¬ 
менів атомової бомби. Штучне золото, Російські вче¬ 
ні винайшли нове скло; Гумор; Куток розваги. 

НАШ ШЛЯХ , двотижн. .орган Пл.Руху, Зальцбурґ- 
Австрія, В-во "Нові Дні", ч. 4, 25.7.1946, 21 х ЗО 
цм, ст. 6, друк, ЗНІС Т:Б.Чорногор: Матері....; 
В.Хмара: Мій спів /вірщ/; о.М.Коржан: Краса життя: 
К.: Вони ,- народу воля й сила; Е.Т.:Відважний дос- 
лідник.-Б.Т.: Іван Франко; Вісті з України; В.Савчак: 
Як розвивався Український Пласт?; Французький жур¬ 
нал про Україну; Д-р О.М-ка: Користування сонцем;Н. 
Зоряний: В чужині; Б.Олександрів: Море, І невже.... 


І И-ХЛ Д-О _ ЖИТТЯ . Дещо Із матерія лі в.прак- 

тичних завваг та вимог із тої ділянки. Карльсфельд- 
Мінхен. 1946 ?, 21 х ЗО цм,ст. 21, циклост., ЗМІСТ: 
Підготова до потреб практичного життя; Пластові гри; 
Поземеллязнавство; Картографія; Мандрівництво крає¬ 
знавство; Природознавство; Теренові гри:Таборництво. 

ШІ1Ч р д 8 Л? ШІМ МАМ *: с .~ 

15 цм, ст. ІЗ, шапірогр., ЗМІСТ: Вузли; Шатро; 
Наплечник; Індіанські знаки; Сигналізація; Топогра¬ 
фічні знаки. х- 

Багато не-пластових часописі в,ввдаваних у різ¬ 
них українських осередках і таборах, поміщує статті 
на організаційні або виховно - діяльностеві теми на¬ 
шого Пласту або бодай коротші чи довші вістки, до¬ 
писі, замітки чи репортажі з життя пластових частин. 
Цей матеріал має велике значення для доповнення на¬ 
шої хроніки, для з'ясування відрошення широких кру¬ 
гів нашого громадянства до Пласту - чи, врешті, як 
архівний матеріял для майбутніх істориків Пласту. 
Тому дуже просимо надсилати нам також і ті не-плас- 
тові відання, що в них поміщена яканебудь згадка й 
про наш Пласт! Цікавіші статті будемо реферувати на 
наших сторінках. 


—- о о о — 

АлДачинсьпай:Молодь - до Пласту!^ ’Луяа’.ч.ІЗ. з 12. 
Ж*Демчииин: Пластове свято. І 7.І94б,Гайденав. 

Даси СЛУЖИТИ Батьківщині - треба її пі знати !Пласто¬ 
ва сторінка. 'Вперед*, 30.17.1946,4.11, Табір "Нова 
Говерля", Ноймаркт - Опф. 

Даль 08 .Ері я- 'Неділя’. ч.2І,з 9. 

Пластуни .на моги л і А.Любчвика . 7.1946,тижневик ук. 
Як заховати моло дість ? табору в Швайнфур- 

С.«ІІ08Гальг Клич. ті. 

ПдасіЛнформ. стаття, "Українка", ч.5, І94б,Гановер 

-о о о- 

М.Ьажанськиі) : Мозаїка квадрів в’язничних.АшафенбурГ, 
1946, ст. 157, 15 х 20 цм. Старий пластун "Кудеяр* 
розповідає про свої переживання в тюрмі. І тут зга¬ 
дує він про радісні хвилини юного пластування... 


[ "Луна",ч.ІЗ. 
І У.І94б,Гайде 


ва сторінка, "Впер 
Говерля", Ноймаркт 


товий аннер, Радіо-ліліпут; Куток розваги 


48 











МОД ОД Е 


чдсоїтис ук<>аїлеіл(ОтО тїластіту 


тдСтпОАии 

ПЛАСТ УМ € 


і сиОвиии. • 

I. СОвІСНИИ,/' 

3. Т 0 V N ИЙ^ 

4. Ош, ЛДИ И Й. у 

5 справедливий/ 

С. Ч Е РЛ N И Й. І 

7 ярлтпєрськи й /\ 

тт риягельссиий. 
ь. ^рівиоважеиий, 
$. ТГОЖ ИТГ70ЧИУ1 Йу 

10. Аґ А р N И Й.^ / 

II. ГТ И Л Ь N И Й, 

Ц. ДЄАЛИЙ 7ТР О// 

здоров'я ^ 

75. ДЄЛЛ ий ТТР О / 
КРА с У, С 

74. &СЄ ДО&Рфі ГЛДКЦ. 


ММВОГСЕЕое ркаисе 


Наказ. Команди С.У.П.Е. з приводу 
83-яіття У.П.У. 

Іп тетогіага: Егреаї ТЬотрзоп Зеїоп 
Ромен: Пластова Стрічі в АвГстбурзі 
Учасник: І. З'їзд У.У.П.С. 

•ІАМВОНЕЕ 1947 

Готуйтеся до Ювілейного Свята Весни І 
Пісня пластунів 
Емдеде: Чесна гра 
П.Норманський: ПриОяга українця 
Мар-Ко: На юнацьких роздоріжжях 
Бі-Пі: Як я починав окантувати 
Інж.Е.Ґут-Антонович:Селянська, робіт¬ 
нича й реміснича молодь в Пласті 
Во-ко: Дещо про гокей 
Приблуда: Власними силами розбудовуймо 
наше життя І 

Видання Команди С.У.П.Е. 

Нові видання 

Заява Комйнди С.У.П.Е. 

Кооперативе "Пласт" 

Від Редакції 














19 4 6 


МОЛОДЕ, Ж И '? Т Д 


НАКАЗ КОМАНДИ С. У. П. Е 

З ПРИВОДУ 35-ЛГТТЯ У.П.У. 


Д Перед 35-ти роками зродив- 

Л*т ся з малих зачатків наш Плаето- 

вий Рух. Тоді появилися перга. 
Л ^'статті Петра Франк а,пер- 

С І(|«/у4ч3 м Г УР ТКИ незабутнього Івана 

5. 4 м о л И , - ТОДІ ПОЛОХИВ Пвр- 

В 1 основи під величні) будівлю 
Чгш» V ►©' Українського Пластового Уладу 

^/п^ _»£ ' основоположник нашого Руху д-р 

'•І-19" Олексаядер Тисовський 

наш дорогий "Дрот". 

З? років минає з того часу, як на вулицях кня¬ 
жого городе Льва, а опісля також в столичнім золо¬ 
товерхім Києві появилися перга юнаки в пластуйсь - 
ких одностроях. 

Перша світова війна і наші Визвольні Змагання 
були вогненним хрестом і залізною пробою нашого Ру¬ 
ху, що видав тоді ряд геройських постатей: ґутков- 
ський, Черник, Дітовськия і другі. - Вони наші гор¬ 
дощі назавжди! 

Наш Рух вийшов з пожеж першої світової війна, 
освячений жертвою наших найкращих, - ще сильнішим, 
ще більш живучим. 

Буйною хвилею розгорнувся він до нового життя 
по всій нашій землі, - скрізь, де билося молоде у- 
країнське серце, - і над Славутою Дніпром і на по¬ 
лонинах Срібної Землі, й у волості короля Данила,у 
волинській тихій стороні, і ген далеко на чужині,в 
Европі, чи інших континентах світа. 

Тоді очолював наш Рух Верховний Отаман Севе- 
рин Девицькцй, - наш вірний "Сірий Лев". 

Але позаздрили вороги нам нашого лету до Тсон- 
ця слави і свободи". Одна раніше, другі пізніше,але 
всі вони безоглядно і безпощадно давили наш Руж. 
Ьув час', коли могло їм здаватися, що справді вже 
ніколи не появиться на грудях українського юнака 
срібна лілея переплетена тризубом. 

Але Пластової Ідеї не вбити нікому, н і- 
к о л и ! 

історія колись розкаже про сотні тих юнаків 
без пластунських одностроїв, що в-.серцях своїх не¬ 
сли і зберігали -і зберегли велику Пла-І 
стову Ідею. 

Сьогодні наш Рух - хоч у злиденних умовинах 
еміґранщини знову відродився немов мітичний той фе¬ 
нікс з попелу. Знову гордо лопочуть прапори зі срі- 
бною лілеєю і золотим тризубом у Ваших дужих юнаць¬ 
ких руках. 

І коли сьогодні - по 35-ти роках змагань нашо¬ 
го Руху - змагань ра життя і смерть за природне 
право існування - ми знову виходимо тисячами під 
нашими традицією освяченими пластунськими прапора¬ 
ми,- коли продовж того часу стільки великих рухів, 
ідей і організацій у свіЛі збанкротувало і безпо¬ 
воротно провалилося, а наша ідея не тільки не зги¬ 
нула, але свіжа і ясноблискуча, як і перед 35-ти 
роками притягає далі тисячі молодих українських 
сердець, - то це найкращий доказ, що Пласто¬ 
ва Ідея - це велика й вічна 
українська Ідея! 

Пластуни! 

35-ти ліття Українського Пластового Уладу на¬ 
кладає на нас великий обов'язок бути вірним пласто¬ 
вій традиції. Зокрема линуть наші думки сьогодні 
до тих, що впали на шляху, до тих, що відійшли від 
нас назавжди... . 

Вірність їм - це вірність традиції; це накаа: 
жити я діяти згідно з Пластовим Приреченням і Пла¬ 
стовим Законом. 


4^4 

V V л 


Найвищий обов’язок Пластуна - вірність Богові 
і вірність Ьатківщині,- це джерело на - 
ш о ї сили навіть у найбільш алиденннх і 
безпроглядних умовинах життя. І 

Наша ціль - отворити повноцінних громадян, до 
в усяких умовинах дали б зі себе найбільшу користь 
для своєї спільноти, які в часі найвищої потреби 
були б готові зложити навіть найбільшу жертву,жер¬ 
тву жаття. 

Служба Батьківщині у пластовому розумінні - це 
також зусилля для здобуття якнайвищої цінносте о- 
диниці, цінносте, що її міряємо х а р а к т єром, 
силою волі, знанням, вмін 
н я м жити і співпрацювати в спільноті, охо¬ 
тою підпорядкуватися власному проводові і сво¬ 
їй законній владі, в н і н н я м узгіднити свої 
особисті справи зі загальним добром, - і, коли тре¬ 
ба, підпорядкувати особисте - загальному. 

Любов своєї Батьківщини ми вплітаємо гармоній 
яо в ідею вселюдського братерства - і тому чужими 
для нас дух національної нетерпимости, віроісповід- 
ної виключности і класової ненависті, Ми вплітаємо 
себе у велику сім'ю вольних народів, але наш обов'¬ 
язок здійснювати вселюдські ідеали передовсім се¬ 
ред нашої спільноти. 

Ці вселюдські ідеали проголосив "во дні они" 
на київських горах св. Алдрей Первозванний.Він дав 
Україні велике післанництво: заснувати царство Бо¬ 
же на українській землі, де могли б українські лю¬ 
ди жити як люди, де могли б вільно славити і’мя 
ворця і прославляти ім’я свого народу. 

Україна була завжди вогнищем гуманізму на ши¬ 
роких просторах східньої Европи. І ми, пластуни,зно¬ 
ву піднімаємо прапор, українсько--' 
£ ° гуманізму і несемо його в майбутнє, 
щоб збагатити українську націю і ціле людство. 

Нашим змаганням - виплекати нову Генерацію, 
що іі життєвою ціллю - бути лицарем пра¬ 
вопорядку і моралі в українсько 
му народі. 

Мораль і закон мусять за 
панувати у відношенні людини до людини, у відношен¬ 
ні одиниці до спільноти і у взаємовідношенні всіх 
суспільних чи політичних груп між собою. 

Нам, яв молодецькій організації не личить об¬ 
межуватися до голословного стверджування цієї ви¬ 
моги. Ми мусимо стати боєвою органі¬ 
зацією для здійснення принципів моралі і по¬ 
рядку в українському жатті, - принципів, якими є- 
д и н о стоять усі спільноти і що без них вони 
розкладаються і завмирають. 

Першим етапом до цього є самовихо 
в а н н я юнака, як одиниці і як члена спільноти. 
Основне в цілях і методі нашого Пласту як і світо¬ 
вого скавтін,гу, це індивідуальне пле¬ 
кання характеру і громадянських чеснот гуртко¬ 
вою системою. Цей етап - це створення 
внутрішньої суцільної тугости вашої організації. 

Другий етап - це перенесеннях принципі в моралі 
й правопорядку в українське життя і здійснення їх 
в україйськія спільноті. Це пекуче теперішня спра¬ 
ва для Старших Пластунів і Пластунів Сенюрів. 

Виховання людей україн¬ 
ського закону і правопоря¬ 
дку - це велике завдання і післанництво нашого 
Вуху, це ваша найвища служба Батьківщині! 

Пластуни! 

. 

35-літніа ювілей Українського Пластового Ула¬ 
ду зустрічаємо далеко від Рідної Землі на чужині. 

Еміграційний побут несе з собою для наших лю¬ 
дей безліч різних небезпек. Загрожує нам підривна 
робота ворожих українському народові чинників; за- 







---——- 




1 9 4 ь _ МОЛОДЕ _ ЖИТТЯ _'_ Ч ■ Л . 

7 

Іп тетогіат Втезі Лютрзоп 5еІоп 


23.Х.1946. помер у свому домі Оіля Сайта Фе 
/Мехіко/ у віщ 86 років Ернест Томп - 
сон Сетон, знання письменник, маляр і до¬ 
слідник природи. Для нас він особливо цікавий сво¬ 
їми спробами наложити організацію молоді - на взір 
зідеалізованих індіяв—г. лестунів . 

Він народився в р. 1860 в Дюрнем.в Англії. Як 
дослідник природи він перетяв багато років в аме¬ 
риканських преріях і пралісах. Жиючп на ваїр інді- 
ян та живлячись виключно риболовлею і ловецтвом, - 
він мав нагоду краще, чим хто інший, наблизитися 
до дівичої ще тоді природи Америки. Знаменитий 
внавець тієї природи, добрий обсерватор і маляр, 
глибокий психолог - він схоплює своєю ніякою мис¬ 
тецькою душею це первісне хиття звірів і тварин - 
як і індіянів - до найменших подробиць, до самої, 
глибини. Ці свої переживання він передає у цілому 
ряді прекрасних оповідань, нарисів і романів з жит¬ 
тя приррди, що відзначаються незвичайною вірністю 
описів і тонкістю психологічного аналізу.ЛІ ш. свої 
твори вік ілюс-рує власними рисунками. 

•(«і**ііііініііі)«иіііііііііі 4І іі Г ііііііііі Н ііі І ,і,іііі І ііі И і Н і І(ИІІіаті і ПІ і І п ( « І ііи«іт«і9іі»|іі(іиіш>*т(імигшіііі(іі* і < 

грожують злидні матеріальні й злидні моральні. 

Будьте заєдно свідомі тих небезпек! 

Тільки зімкнутими рядами, в оперті на нашу 35- 
літню традицію і вірні нашій Пластовій Присязі - пі¬ 
демо в дальшу мандрівку - дальшій боротьбі на 
зустріч! 

І віримо, що Всемогучий поблагословить наш труд 
і змаг світлою перемогою нашої Ідеї І 

Скобі 

Дано 28.вересня 1946 - в день отворення зустрічі 
в Авґсбурзі. 

За Команду С.Ї.П.Е.: 

Інж.Роман Рогожа. Д-р Атанао Фіґоль, 

секретар. Командант. 


Його молодість не була надто здаслава: він на¬ 
рікає, що змарнував свої найкращі роки на нудному 
паперовому навчанні, в атмосфері бездушного,але ри¬ 
гористичного виконування сухих релігійних практи.-:. 

З тим більшим захопленням нав’язує він тісним зв’я¬ 
зок з первісною природою, подивляє шляхетну лицар¬ 
ськість вільних, ьезіпсованих білою цивілізацією - 
"диких" індіянів, з тим більшим зрозумінням підхо¬ 
дить вій до улюбленої молоді Я шукає способів, як 
зросити їхнє хиття щасливішим і кращим. 

В р. 1^02, отже ще перед першими спробами ген. 
ьейдн-Пауела, котрим багато дечого скористав з те¬ 


оретичних і практичних вяелідів його праці,- він 
закладає своє славне "юратерство березової корв",- 
чи пак: "індіанських хлопців-лісовиків” (їОООСЯАРТ 
ІЇЦІАКЗ). Свою систему виховання він опирає на у- 
шляхетнюючому діянні природи, на глибокій романти¬ 
ці, що переходить у нього навіть у містицизм,на по 
езії, символічних обрядах, тощо. 

Хлопців, що їх приймали з особливий церемоні¬ 
алом, він посилав жити в ліси на лоно природи, щоб 
там набирались, на взір індіянів, сприту, зярадко- 
сти і фізичної тугости. Однак головку увагу він 
завжди звертав на внутрішнє хиття: на глибоку мо¬ 
ральність, шляхетну лкцарскість, відвагу, чесність. 

До р. 1915 він був "чіф-скавтом" і брав живу 
участь в організуванні і? веденні пластунів Америки, 
йому завдячуємо введення до сказтінґу природознав¬ 
ства /знання найважніпшх тварин, рослин, тощо/.Най¬ 
краще відбились його впливи в цій ділянці в амери¬ 
канському "НАМОВООК ГОВ ВОУ 5СОІГГ5" 

В деяких краях постали були навіть цілі орга¬ 
нізації /чеський "Союз лісової мудрости",німецький 
"ИАБСРГАВЇ’ІМСЕНВЦВВ"), що довгі роки працювали й 
здійснювали в житті його ідеї. 

З Е.Т.Сетоном відійшов один з духових батьків 
скавтінг'у - й нашого Пласту. Найкращим опануванням 
Ного пам яті буде - читання його прегарних творів. 


ПЛАСТОВА СТРІЧА 

В АВҐСЕУРЗі 
(З хроніки Берххесґаденського Пластового Коша) 


... І ось вже перед нами гострі вежа авґсбур- 
ських старих святинь: ми на місці. Відходимо до та¬ 
бору Сомме-Касерне,- що біля нього розмістилися на 
зелених травниках табори пластового братства,а да¬ 
льше площа виступів з високими щоглами, на чоловій 
стіні великі ювілейні дати: 1911-1946 та.серед трав¬ 
ника, пластова відзнака, вимощена різнокольоровими 
камінцями. Скромно - але велично, саме ця простота 
дає почуття сили. 

Вже почавши з п’ятниці прибуває сюди пластове 
братерство, Кіш за Кошем, Курінь за Курінем - та 
озбиває свій табір на призначеному місці. Молоді 
старші, сивоволосі сеніори - всі спішать з на- 
плечниками, шатрами, з піснею на устах, що несеть¬ 
ся далеко в соняшні простори. 1 

0 год. 15. - відкриття Стрічі, і в ту ж хви¬ 
лину стають мені, немов живі, перед очима картини 
з наших, здається, так недавніх, стріч на рідній 
землі, серед рідних лісів і гір... А сьогодніУСьо- 
годні ми знов всі разом тут в пластових лавах, але 
на чужих пісках, під чужим небом, де життя даше пли¬ 
ве тернистим шляхом, авісно: чужина... А там, десь 
далеко, певне пахнуть наші поля рідним сонцем, а 
тихий вітер своїм леготом пестить рідні лани та не- 
|се ярами журливу пісню-туту за нашим славним мину¬ 
лим... Та все ж таки ми а тут з тою самою ідеєю в 
серці, з тою самою вірою та завзяттям, що а перед 
роками! Бо ми живемо - і будемо жити! І сьогодні 
тут, на чужій землі, стоїть в зелених лавах - 800 

завзятих юних сердець - готових на приказ Отамана, 
свого духового Батька! 

Під звуки сурми відкриває Командант С.У.П.Е. 
наше велике свято, вітаючи представників УНРРА, 
чужинецьких та українських гостей і Верховного 0- 


тамана, 

і .паде наказ: "Струнко! ла прапор - глянь!" 
Величин хвилина - лунає національний гики, маєста- 
тично підноситься вгору та лопоче з вітром жовто- 
блакитний прапор,- - символ нашого єднання, навої 
величньої ідеї, що за неї зложили свої голови ті, 
що перші несли її в своїх серцях, цей прапор, що 
під ним, в зеленшфдностроях і сьогодні, б’ються в 
один такт молодечі 1 серця! 

Сотки очей,опромінених райдужним сонцем, від¬ 
носиться разом з прапором вгору, з соток грудей лу¬ 
нає грімко величній гимн та несеться з ві-.ром в ши¬ 
рокі простори... Якось так радісно на серці,хочеть¬ 
ся в тому менті цілому світові - і ворогам усім - 
кинути в вічі гордий визов, хочеться їм скааати, 
що ми сильні, шо нам призначено жити та творити і- 
сторію на рівні з іншими! 

Потім під звуки пластового гимну лопоче пла¬ 
стовий прапор, а дальше прапори пластових частин. 
Слідує відчитання святочного наказу Команди СУПЕ і 
привіти: від білоруських пластунів, що згадують про 
спільну долю наших братніх народів,-побажання лат¬ 
війців, щоб наша дружба перетривала всі затії та 
лихоліття, - привіт від польського скавтового ула- 
ду, що його представник грімким та щирим словом ба¬ 
жає нам швидкого повороту до незалежної 2 вільної 
батьківщини. Дальше йдуть привіти від естонців,ли¬ 
товців, дирекції УНРРА та українських установ. По 
кожному привіті лунає грімко пластовий клич або 
трикратне "Слава"! 

На тому закінчено відкриття Стрічі. Учасники 
свята відходять частинами до своїх таборів. Всюди 
радісно лунають пісні,перекликування, відвідини од¬ 
них другими. Стрічаються та вітаються радісао пе- 


\ 


51 





1 9 4 Є 


МОЛОДЕ 


ЖИТТЯ 


Ч. 4. 


І. З’ ї З Д У. У. п. С. 


20. жовтня 1946 відбувся при численній участі, 
делегатів Перший Установчий 
З’ і з д У. У. П. С. Байройгські сеніори викону¬ 
вали охотно ролю гостинних господарів. 

Незабутнє вражіння зробило на всіх відновлен¬ 
ня сеніорами пластового приречення. 

Субреферент У.Ї.П.С., відкриваючи З’їзд,подав 
в .загальних зарисах історію розвитку Пластового Се- 
ніорату та ствердив його зрілість у сучасну пору - 
до суцільного організаційного оформлення. 

Осередньою віссю З’їзду була програмова допо¬ 
відь Команланта С.У.П.Е. Визначуючи рушійні ідеї 
людства, він очеркнув як центральну ідею нашої до¬ 
би - ідеал спільноти. Конфронтуючи з нею пластову 
ідею - стверджуємо повну однозвучність. Кожна здо¬ 
рова спі.іьнота-нація може рости й жити тільки від¬ 
найшовши ядро своїх власних ідей.Такою центральною 
українською ідеєю є цей ідеал української спільно¬ 
ти, що ного дав Україні св.Андрей Первозванний. Ми 
стверджуємо, що пластові ідеали вповні підпорядко¬ 
вуються цим українським началам: Прапор українсько¬ 
го гуманізму, піднесений са. Андреєм на київських 
горах, - несуть далі українські пластуни. 

А щодо пластового розуміння демократії,то во¬ 
но покривається із вмістом, що його вкладає у те 
поняття західня гемісфера.Це не механічна демокра¬ 
тія маси, але демократія спільноти, побудована на 
принципі особовоети. Це випливає логічно з поглиб¬ 
леного розуміння трьох головних обов'язків у сені- 
ораті. Перші пластові провіднвки-сеніори брались 
до пластової виховної праці в почутті,що виконують 
громадську повинність. їх ціллю - перевиховання у- 
країкської людини. Під сучасну пору наша організа¬ 
ція вміщує в собі не тільки активних пластових про¬ 
відників, але й групу громадян, що вправді не є у 
пластову виховну роботу заангажовані безпооередно, 
які однчч= почуваються зв’язаними ідеологічно,сві- 
тоглздово й організаційно надалі з Пластовим Рухом. 
Але цей поліл на' дві групи - це тільки яеищє дру¬ 


гого порядку. На першому місці стоїть первень з’єд¬ 
нуючий, - це почуття громадської повинносте,це 0 - 
бов'язок служби спільноті. - 

V дискусії підкреслено, між іншим, соціяльні 
моменти. Видвигнено конечність втягнути в пласто¬ 
ву виховну працю й українську молодь селянську ті 
робітнтгчу, примінюючи до неї відповідну методику й 
програму праці, у другій важній доповіді обговоре¬ 
но організаційні к діяльностеві проблеми в У.У.ТГ. С. 

З'їзд вибрав Команду У.У.П.С.та Перевірну Ко¬ 
легію та намітив напрямні дальшої праці, у поста - 
новах, що їх прийняв Установчий З’їзд У.У.П.С.,го¬ 
вориться, що пластова ідея вступає у новий етап 
своєї історії, бо Пласт стає тепер рухом не тільки 
молоді, але й старшого поступового громадянства. І 
це для нас ще один доказ життєвости й конструктив¬ 
ності? пластової ідеї. Поглиблюючи розуміння пласто¬ 
вої ідеології, - пластові сеніори стають авангар - 
дом українського правопорядку, гуманізму й відвіч¬ 
них правд христіянської релігії. Бо тільки’україн- 
ський правопорядок може забезпечити всім мешкан - 
цям України - життя гідне людини. Сеніори мають 
протиставитись стяганню українського життя вниз, 
мусять виступати проти проявів аморальности та ма¬ 
ють змагати до виповнення українського громадсько¬ 
го життя пластовими ідеалами краси й добра,громад¬ 
ської моралі й чесної гри. Сеніори мають причини - 
тиоя до збереження української спільноти,до витво¬ 
рення такого середовища, яке було б здатне втрима¬ 
ти в чистоті українську національну ідею та вмож¬ 
ливити розвиток рідньої культури й господарського 
життя. - Далі прийнято цілий ряд важних організа¬ 
ційних і діяльностевих постанов та побажань. 

У піднесеному настрої закінчено цей Г.Установ¬ 
чий 3 їзд У.У.П.С. і тепер вже від самих сеніооів 
залежить - як швидко й у яких розмірах будуть пе - 
реведені в життя всі намічені завдання. 

Учасник 


редусім ті, то цілими роками не бачилися, бо їх роз¬ 
лучала була війна, тюрми та скитальщина.І перед їх 
очима, в їх споминах виринають спільні переживання 
в пластових таборах, на верхах рідних Карпат,в ман¬ 
дрівках та на стрічах. їй спомини тепер у всіх на 
устах. Забуваємо, що ми на чужині, здається, що це 
все - тільки сон, що це все - щойно вчора було... 

Та час, немов гонець на бистрому коні, мчить-' 
ся стрілою. Сонце великим, ярко червоним колом хо¬ 
вається за обрій та нагадує всім, що зближається 
час пластової ватри. 

На дворі золоту осінь мережить "бабине літо". 
Небо чисте, кришталево прозоре, над заходом дивно 
розмальоване розкішними пастелями. 

На площі стоїть приготована до підпалу висока 
ватра. Пластові частини тихо И святочно сходяться 
на площу та розміщуються кругом ватри. Панує дивна, 
таємна тиьа, повна очікування. На головному місці 
засідають: Верховний Отаман, Команда, сеніори і го¬ 
сті. Велике В незвичайне враження робить на всіх 
символічно-святочний танець - біг зі смолоскипами, 
що нараз вбігаються зі всіх сторін, міняються та 
чергуються, знов збігаються і вкінці, немов на на¬ 
каз одної спільної всім думки, стають у з’єднані 
лави до спільного завершуючого змагання. Верховний 
Отаман стає побіч - і взявши вогонь з рук пластуна, 
- підпалює Велику Пластову Ватру зі словами: 

"Підпалюю знову цей вогонь, хай вічно він па¬ 
лає в наших серцях та хай веде нас шляхами Україн¬ 
ської Плвйтової Ідеї!" 

Після того, задивлений у пейаючу ватру,він го¬ 
ворить до зібраних. Говорить і тепер, як колись го-> 
ворив на стрічах в Краю, захоплюючи слухачів своїм 
палкам словом, таким палким, як оця наша ватра. А 
потім з соток молодечих грудей лунають грімкі при¬ 
речення: бути вірним пластовій ідеї помимо всіх пе¬ 
репон, бур і громів, що так часто ставали,й стають 
на дорозі до здійснення наших найвищих ідеалів... 

Далі, як під чародійною паличкою виступають 
групи за групами 8 різних пластових осередків зі 
своїми програмами: співами, танцями, декламаціями, 
веселими скечами, тощо. Нагородою за дооре виконан¬ 
ня - рясні оплески, - а ватра палає високо-високо. 


розсипаючи іскрами на всі сторони. - А потім корот¬ 
ке закінчення, гимн закарпатських ,пла&тунів -і вся 
стають одним колом, взявшися на перехрест за руки, 

- стоять одним нерозривним ланцюгом, як одна сім’я 
з’єдинена одним баханням, одною великою метою.Тих#^ 
щораз то тихше співають: "Ніч вже йде..." 

Всі задивлені в останні проміння ватри. І в 
цьому моменті ми всі відчуваємо, що в єднанні—на¬ 
ша одинока сила, в тій великій тісно спаяній спіль¬ 
ноті, що її творимо сьогодні ми,- пластуни. 

Ватра закінчилась. В сутінках ночі зникають 
зелені постаті, щоб заховатись під шатрами.На пло¬ 
щі поволі догоряє ватра, самітно Я тихо блимають 
останні вогники, ніби манять де до себе. І дійсно, 
тій силі годі опертися! Немов тіні, з усіх кутків 
збіраються сеніори, сідають кругом, діляться спо¬ 
минами, співають тсні, зложені колись у таборах, 
жартують як і колись за давніх - добрих часів.Вреж- 
ті а вони розходяться,- бо пізно вже, остав тільки 
ватра, символ невкіручости нашої ідеї...А над всі¬ 
ма нами розстелилося часте небесне склепіння. Зорі 
мерехтять, немов золоті чічки... 

Сірий імлистий ранок застав уже пластове бра¬ 
терство на руханці, яка разом з ниттям влила сві- 
жости та бадьорости в трохи закостеніле від нічно¬ 
го холоду тіло. Рівними рядами відходимо на молит¬ 
ву та на спільне Ьогос-луження. 

І знов незабутня картина:В цроміннях ранньою* 
осіннього сонця, що ледви продирається крізь тумаж, 
лопочуть прапори а під ними в рівному чотирокутни- 
ку стоять карні ряди, заслухані в слова молитви,ш* 
її виголошує священик-пластун. З його словами лу- 
чаться мольби наших сердець та несуться до Нього, 
до Іворця, - Відправу закінчує панахида за поляг- 
лих і померлих пластунів. 

Зацікавлені спортовими змаганнями, спішимо нж 
спортову пло^г. Ведеться завзята боротьба згідно в 
засадами пластового "фер-плея". 

Але як це скоро той час минає: На 12. годину 
заповіджено закінчення Стрічі! А нам здається, щ* 
ми щойно прибули сюди, щойно розтаборилися, до мі 
ще доволі не наговорилися зо всіми знайомими,ще не 
нав'язали досить нових знайомств - а вже треба ду- 




1 9 4 Ь 


МОЛОДЕ 


ЖИТТЯ 


Ч. 4ч 




Організація 

Організацію Джемборі 

Ї\4Г\\ТПІ Д Т . 1947 в Моасон біля Парижу, 

, \ ІV ; \ І / І/Д І ) над Секваною, - повірено 
- ^ " -р—4 особливому К о М 1 т е - 

тові Джемборі, 
що Його покликав до життя 
^“Французький Скавтінґ /У 
І^^Франші є п’ять скавтових 
окремих організацій,що,од- 
нак, тісно співпрацюютьу . 

І'"СД Приготування перебрав на 
ІЬ^сеое Улад Провід- 
|г^^"н и к 1 в . 

ППІІІЛЇіИГі/^Г^ Французька делегація 

буде поділене на підтаборв, названі іменами фран¬ 
цузьких провінцій. В кожному підтаОорі буде більша 
група французьких скавтів, що буде там сітовняти 
завдання гостинного господаря, і має давати при¬ 
клад доброго французького скавтінґу. 

Крім загального табору буде ще йа острові по¬ 
середині Секвани окремий "моряцький та¬ 
бір. Там буде жити 20 куренів морських скавтів. 

•Будуть також окремі побічні табо¬ 
ри для сліпих, глухо-німих, 
тощо. 

Провідники, які не входять у склад делегата, 
можуть приміститися в окремому переходовому таборі 
провідників.Табір буде поділений на дві періоди по 
5 днів і може помістити 1.500 провідників нараз. 
Вони будуть поділені на 200 гуртків по 8 членів. В 


кожному гуртку буде бодай один французький скавт, 
що буде грати ролю "опікуна".Туртки виберуть собі 
своїх провідників і будуть гуртуватися в Курені І 
Коші. Табор достарчить харчі, але не приміщення. 
Програма обійматиме відвідини Джемборі і його різ¬ 
них імпрез, студійні і працівні кружки, тощо. До 
участи запрошені визначні французькі 8 чужинецькі 
фахівці. 

Зараз біля стадіону/площі Вистутв_/ буде від¬ 
чинений великий базар . Там буде вість торго¬ 
виць, приміщених в окремих під-таборах, жо будуть 
продаватй все, що тільки учасники Джемборі могли б 
потребувати, бо до склепів в місті буде таки дале¬ 
ченько. Там буде склеп зі спортовим приладдям, фо¬ 
тографічними потребами, пластовим вирядом, елек¬ 
тричними ліхтариками а батереями, в папером і різ¬ 
ними дрібницями, Філятелія, книгарні, неправа го¬ 
динників, вічних пер, тощо. Далі буде там банк,по¬ 
шта, телефонні будки, боро подорожей, наимодериї ах 
заведення для чищення та направи одягу. Сані 
тарна служба буде дуже дбайлива: тат 
борова аптека буде безнастанно в зв'язку а велики¬ 
ми аптеками Парижу, а пластова лічниця - з великим 
хірургічним центром. 

Є предвиджені й цукорні. Зоб задово¬ 
льнити всі побажання учасників Джемборі - й вона 
будуть у тісному зв'язку з найліпшими цукорнями Па¬ 
рику. Будуть тут і три гости ннкці, що 
зможуть подати у двох чергах по 500 снідань ча о- 
Оїдів щонайменше. Від 15 години вони переміняться 
у чайні сальони. 

Щоб гостям дати можливість пізнати іранціг,бу¬ 
дуть на всіх в’їздових граничних станціях і портах 
чекати особливі провідники, щоб поінформував» 8 до¬ 


мети про поворот! 

Усі частини знов закам’яніли в рядах; під на¬ 
каз: "струнко" - входить на площу та стає біля пра¬ 
пору Верховний Отаман і члени Команди С.У.П.Е. 
Відчитують висліди змагань і оцінку таборування, а 
потому Комаядант С.У.П.Е. закінчує Стрічу словами: 

"У тих важких хвилинах нашої скитальщини - ба¬ 
хаю нам всім, щоб спомин цієї спільної Зустрічі до¬ 
дав нам сили - бути вірними пластовій ідеї... Всю¬ 
ди М все відкидатимемо форму і слово там,де не бу¬ 
де за ними діл і чину... Ми відчуваємо, що ми не 
самі, що не горстка нас, - а багато, багато стоїть 
нас З'єднаних в тих рідних лавах. н я думка дає нам 
силу перейти побідно цю жорстоку дійсність... 

"... За нами пластові Стрічі в Карпатах,в рід¬ 
ному Краю, - а перед нами невідоме майбутнє.Та яке 
воно не було 6-ми понесемо пластову ідею у цю 
мандрівку зі собою... 

"... Як символ нашої ідеї та нашого єднання - 
занесіть у наші осередки, для тих, що не могли тут 
бути разом з нами, - цей вогонь. Скажіть, що здо¬ 
ровимо їх дружнім пластовим привітом та що наступ¬ 
ну Зустріч будемо святкувати вже в вільній Батьків¬ 
щині! - Занесіть їм символ нашої ватри, що вчора 
нам тут так ярко палала. Цей символ ватри передаю 
також скавтам інших народів, щоб вони його понесли 
як символ вселюдського Оратерства та щоб сказали' 
своїм скавтам, що українські пластуни здоровлять їх 
- і що ми, пластуни, у наших спільних вмаганнях за 
спільну пластову ідею,- на цім шляху певно побіли¬ 
мо!’’... 

1 Комендант подає горюючі скипки із нашої ва¬ 
три провідникам чужинецьких скавтових організацій, 
а опісля провідникам' усіх заступлених на Стрічі 
пластових частин. Зворушаючо велична картина! Та¬ 
ких не забувається ніколи! - 

Яриказ: "Прапори вділ!" - і під звуки гимнів 
опускаються прапори і хорунжі відносять їх з площі. 

Стріча закінчена. Розходимось до своїх табо¬ 
рів, пакуємо наплечники, робимо порядок за собою - 
і роз’їжджаємось домів... р 


ГОТУЙТЕСЯ 


Ювілейного Свята Весни 1947! 

В черзі пластових свят ювілейного року Україн¬ 
ського Пласту передове місце належати мусить тради¬ 
ційному Святі Весни, яким ми рівночас¬ 
но вшановуємо й патрона нашого С в. В р і я І 

..."0, Лицарю Святий, побіднику хоробрий, 
Які то пориви принести Тобі в дань?" 

- оце питання, яке ставимо собі, плануючи аідготов- 
лення до нашого репрезентативного пластового свята. 

..."І все відміриться лиш мірою змагань", 

- відповідаємо дальшим цитатом вірша'. 

Тому Ювілейне Свято Весни: 

- це маніфестація нашої 35-літньої традиції та ор¬ 
ганізаційної одности; 

- це перегляд виолідів праці у новому, поширеному 
етапі організації Українського Пласту; 

- це нагода для пластових провідників — виказати 
свої провідницькі вмілості та пластове вироблення; 

- це іспит-зуотріч Пластових Гуртків, тих основних 
клітин пластової виховної системи, без яких ціла 
практика пластування була б карикатурою того, чого 
бажали собі ооновники; 

- це іспит-провірка нашої спроможности змагатися за 
місце у міжнародньому скавтовому світі;виступ перед 
запрошеними чужинцями буде генеральною пробою каиої 
участи у світовому Джемборі в 
Парижі. 

Про місце, точний час,програму й спосіб підго- 
товлювання - інформуватимуть наші, окремі інструкції. 

Скобі 

Мюнхен, 15. XII .194 6. КОМАНДА С.Ї.П.*. 


53 





9 4 6 


МОЛОДЕ 


ЖИТТЯ 


помогти гостям звидіти найбільш цікаві міста та 
краєвиди на шляху, яким будуть проїздити. На цей 
приїзд призначено тому цілих три дні. Кохний чужин- 
ний пластовий відділ буде мати нагоду звидіти Па¬ 
рах і одно з міст в його околиці /Йартр,Версай,Сан 
Жермен, Шантіллі, Руан/. А по закінченні Дхемборі-- 
Франція запрошує всіх учасників на 15-денну гости¬ 
ну, коли то буде можна таборувати в різних провін¬ 
ціях разом з французькими скавтами, або запізнати¬ 
ся з французьким родинним життям, - роз’їхавшись 
по родинах скавтів. Організаційний Комітет доложить 
всіх зусиль, щоб гості увійшли в глибший зв’язок з 
Францією. 

Програма 


приязні хлопців усіх країв. Ве- 
чером ватра цілого табору. 
Неділя 17.VIII . - Відвідини жіночих скавтовц^с ор¬ 
ганізацій. На стадіоні свято - 
"зложення подяки". 

6. Один день закінчення Дхемборі: 

Понеділ.,18 .VIII. - Закінчення Дхемборі. Пополудні 

на стадіоні: урочистість пращан 
ня. 

7. Три дні мандрівок: 

Вівторок19.УІІІ. Таборовикй від’їжджають групами. 
Середа 20 . VIII. > щоб звидіти Париж і його околи- 
Четвер 21 . VIII, ) ці:Шартр,Версай,Сан Жермен,Руан 


Подана понище програма є тільки сумарична і 
не віддає вірно всіх тих показів, маніфестацій,ви¬ 
ступів, тощо, що предвиджені в тих прегарних днях 
пластового братерства, багато з них буде відбувати¬ 
ся по окремих підтаборах. На стадіоні будуть від¬ 
буватися тільки головні, для всіх обов'язкові ім¬ 
прези. Це будуть в першу чергу: отворення і зам¬ 
кнення Джемборі, великі гри цілости, ватри голов¬ 
них таборів, маніфестації "Морського Скавтінґу" і 
"Повітряного Скавтінґу". Позатим є предвиджені чи¬ 
сленні конґреси, конференції й особливі зібрання: 
пластової преси, есперантистів, філателістів, пла- 
стунів-лікарів, провідників-сенюрів, абсольвентів 
Джілвелу, пластових мистців, пластунів-альпіністіа 
пластових екстензія /для сліпих, глухо-німих,тощо/. 
Інші зібрання будуть зорганізовані на бажання. 

Велику увагу буде звертатися на виконування 
релігійних практик різних віровизнань, починаючи 
від збірки на ранню молитву - аж до великих ціло- 
таборових відправ, зор"анізованих на бажання різ¬ 
них віровизнань. Неділя 17. серпня 1947 призначена 
на міжвіровизнаневе свято "зложення подяки" (моле¬ 
бень/, що в ньому зможуть взяти участь всі учасни¬ 
ки Дхемборі, котрі забажають. 

На ватрах і окремих виступах предвиджені різ¬ 
номанітні покази: музика, спів /"особливо хоральнид/ 
драматичні виступи /особливо короткі скечі/,танці, 
і інші продукції. Велику увагу кладуть на орхестри, 
а особливо на фанфари, що мають починати всі важні¬ 
ші імпрези. 


Програма Джемборі 


і. т- 

ри дні для приїзду й влаштування табору: 

Середа і 

Четвер 
П’ятниця і 

ггшггі 

7 .VIII. 

В .VIII. } 

1 Французька і чужинецькі делега- 
1 ції прибувають і влаштовуються. 


2. Три дні на відкриття Джемборі: 

Субота 9.VIII. - Вечером на стадіоні величаве за- 
початкування. 

Неділя ІО.УІІІ. - Відкриття Джемборі - провідники 
відкривають табори, будівлі,ви¬ 
стави. Хлопці йдуть на пригоду. 

Понеділ.11.VIII. - Перш, зустрічі. Гри новаків.Ве¬ 
чером ватра цілого табору. 

3. Два дні гурткових змагань: 

Вівтор. ІЗ.УІЛ. - Змагання гуртків у підтаборах в 
технічних і спортових грах. 

Середа 13.VIII. - Найліпші гуртки творять міжна¬ 
родні курені й боронять барви 
підтаборів на публічних фінало- 
вих змаганнях. 

4. Один день Франції: 

Четвер 14.VIII. - Офіціяльний день. Візита голови 
уряду і парламентарних кругів. 
Свято Франції. Вечером ватра ці¬ 
лого табору. 


Ь. Три дні 
П'ятниця 19.VIII 

Субота 16 .VIІІ. 


відвідин,та ігор: 

- Табори приступні для публіки.На 

Секвані день "Морського Скавтін- 
Гу"- ;/ 

- Другий день вдвідин публіки.День 
"Повітряного Скавтінґу". Велика 
міжнародна гра для закріплення 


Дух Джемборі 

Кожне дотеперішнє Дхемборі відбувалося під 
знаменем якогось клича. Так і це, шосте вже, Джем¬ 
борі має свій клич, навіть подвійний, що має нада¬ 
ти йому відповідний характер,відповідного духа. Це 
Джемборі має бути: 

1/ вдячним спомином на велику особистість Ьі- 
Пі. б.Вождя скавтів цілого світа, що оце вперше не 
засяде разом з нами до Великої Ватри світового бра 
терства. На цьому Джемборі будемо тому дуже часто 
відкликатись до Його жаття, повного пригод і служ¬ 
би іншим, до Його великої ідеї, спільної скавтам 
цілого світа, ідеї - льояльности й приязні поміж 
людьми всіх рас, національностей і віровизнань. 

2/ під знаком "Гурткової систе - 
м и", Угольним каменем скавтової методи, так гені¬ 
ально розвинутої в підручнику "5С0ЦТВЧ0 ГОК В0У5" 

- є безумовно гурткова система. Без неї скавтінґ 
був би тільки карикатурою того, до задумував нам 
дати його творець, Бі-Пі. Не даром Він називав її 
"ключем до успіху".і ось це Джемборі має приверну¬ 
та гуртковій системі належне їй місце в пластовій 
практиці. 

Як оцінюють значення 
Джемборі фран ц у з в 

Коротко й ясно говорить про це заклик шефа 
французьких скавтів, ген. Ляфонта, - до скавтових 
провідників Франції. 

..."бо успіх Джемборі, подумайте над цим доб¬ 
ре, - заторкає честь Франції. 

"Коли багато чужинців недоцінює Франції, сум¬ 
нівається в її спроможність - тепер і на майбутнє, 

- то ваші брати-скавти усіх народів виказують їі 
своє повне довір’я і з захопленням приймають ваше 
запрошення. 

"Ви несете важку відповідальність і вам не 
вільно її завести. 

"Треба,щоб усі провідники й члени французько¬ 
го Скавтінґу дали доказ, що належать до скавтової 
еліти . 

"поведінка, особисте вироблення, дисципліна, 
активність - це основні пункти, на які ви повинні 
звернути свою увагу вже відтепер. Нехай вони бу¬ 
дуть предметом вашої журби й старань. 

"Дде про славу французького скавтінґу, 
йде тут навіть про славу самої Франції -в 
тому змислі, що наші гості винесуть про Францію та- 
*У опінію, яку вироблять собі вони - на Джемборі. 

"Оставмо вже отже пасивне планування - а пе¬ 
рейдім до реального чину бев зайвих фраз! 

"Це є мій апель до вашої скавтової чести!" - 

Але французи йдуть ще далі. Вони виходять в- 
правді віД цілей, що їх для Джемборі встановив ще 
Бі-Пі /"нав'язати зв'язок скавтів різних країв по¬ 
між собою і дати нагоду пізнати себе та заключитв 
приятельство"/, але додають: "відновлення пластово¬ 
го світового братерства має причинитися - і ми в 
це вірити мусимо! - до світового миру!” 

Джемборі відбувається що чотири роки - і тре¬ 
ба було б а* 200 років, щоб всі країни світа могли 
прийти на чергу. Тому є особливою честю для Фран¬ 
ції, що їй повірено переведення цього шостого Джем¬ 
борі. Через цілий рік приготувань - є край,що вла¬ 
штовує Джемборі, в осередку зацікавлення цинго сві - 


54 






їового скавтінґу. Приїзд учасників, зустріч молоді 
в цією країною, її мешканцями, культурою й госпо¬ 
дарським миттям, краєвидами й нам'ятковими будів¬ 
лями - мав величезне пропагандивне значення. Шосте 
Дхемборі в р. 1947 викличе особливе хиве зацікав -, 
лення Францією з огляду на випадки, шо мали місце, 
від останнього Дхемборі в р. 1937. Проминуло 10 ро¬ 
ків війни, різним заборон, халоб, знищення - і від- 
родхення французького духа, зокрема адродхенш фран¬ 
цузького скавтінґу, шо виходить тепер на світову 
арену відмолодхений і це сильніший. І цс зацікав - 
лення Франтвв ми мусимо використати! 10 років був 
перерваний туристичний рух і мохливості відвідува¬ 
ти чухі країни. Учасники Дхемборі правітавть з вдя- 
чніств відновлення цьогб міхнароднього руху,шо йо¬ 
го береться організувати одна з перших - Франція. 

ми знаємо, що хлопці, які прибудуть до нас,як 
представники чухих країн, всіми дорогами суші И мо¬ 
ря і повітря, - будуть вибрані 8-поміх найкращих 
скавтів світа. Для французького скавтінґу це буде 
найкраща нагода змірищи свої сили зі світовим скав- 
тінґом. Це буде шляхетне суперництво за більшу чем¬ 
ність, за охоту послухати іншим, за завхди добру 
гадку, це буде суперництво за більш правдивий скав- 
тінґ, за кращу техніку, за більш миттєві гуртки.Чи 
х це не означає збагачення для нашого скавтінґу? 

Особливо лехить нам на серці велике завдання: 
показати цілому світові наш скавтінґ під новим ас¬ 
пектом - аспектом є д н о с т и Французького осав- 
янґу, помимо різнородности наших п'яти скавтових 
організацій. І ми мусимо показати світові нашу єд¬ 
ність саме тепер,в цв годину,коли багато французів 
в так боляче розсварених поміх собов!.. Ми мусимо 
показати, що в нашому Совзі панує правдиве братер¬ 
ство від найвищої верхівки скавтової гієрархії- ах 
до звичайних провідників і внаків. /Чи не насува¬ 
ється Вам, милі Читачі, певна аналогія до наших 
відносин? Зам.Ред./. - 

Ось так дивляться на Дхемборі і оцінввть Його 
оамі французи. Ті їх думки помохуть і нам внайти 
відповідне відношення до всіх тих проблем - і на- 
'ладнати ян-слід підготовлвваяпя до цього світового 
з'їєду. Зі брав: П- а 



П і с н я 

, Софрлйі- ВлмЛ' 

I і н о.Щ 

2&л усьмтпь. ти "НО. - аіА - *«- А 

п 

ю - ла 

і. Ті. 

-- 

• І 

’ - V 

-1-- 

7 

к ! 

1=ч 

м" 1 .и— і —і-*—« 1 і і— 


І- в -1 

' ІІ г 1 : =р-п~ 

<ц.рц Мй - Аи* у£/ХО - ^ 

І* V 

5- АО~ 

7, 

; 

■по-чоиукоАм, ме-ба го.му&х-Л/ сшл 

1 

Ь [> * %=* 

иь УЛЛСЦШ/ - СіМЬ ІХХАК , Ь 

а* 

4 

там І 

=£= 

іииулиь 

у к Р ^ 

4і|*ий ЮТи Цтій Всуі|1й ЛАал ЇМі.у Ьи 

і - аг»м 

=Й 

- ж - 

\> \ 

и 

^1 


д—■ 


• Хмари «ш Марнуй скуй юним іьоул ! і. ■•’млп! 


ЮНАКІВ 


ГЕЙ, ЖИТТЯ ТИ НАШЕ, ГНИ МОЛОДЕ, 

ПЕРЕД НАМИ СХОДИТЬ СОННЕ ЗОЛОТЕ, 

ПЕРЕД НАМИ НЕБА ГОЛУБАЯ СИНЬ, 

РОЗКВІТАв СЕРЦЕ КВІТАМИ ПІСЕНЬ. 

ГАЙ - ГАЙ - ГАЙ, 

ШИРШЕ КРИЛА, ШІ КРИХА РОЗПРАВЛЯЙ, 
ГЕН, ДО ВИСОТ, 

ПОНАД ХМАРИ ТИ ЙИІ СВІЙ ЕЕйЯ ЛЮТІ 

ПИРИД НАМИ СХОДИТЬ С0БЦВ 90ДОТИ, 
ПРОМИНИСЯ, ЧИСТЕ, ВІЧНО МОЛОДИ. 

НИЗЬКО ПОКЛОНИЛОСЬ, ВДАРИЛО ЧОЛОМ: 

ГИЯ, ДОЗВОЛИВ СТАТИ З ВАМИ Г.ІАСТУНСИІ 

ГАЙ - ГАЙ - ГАЙ... 

і прийняли совав ми в свої ряди, 

ООНЦВ МАВКРТВ З НАМИ: РАЗ-ДВА-ТРШ. 

ООНЦЗ МАИВРУв, Б’в Т БАРАБАН, 

1 ЗА НИМ ВІРІЯЇА, ПЛАСТОВИЙ ВАВ СТАВ. 

ГАЙ - ГАЙ - ГАЙ... 

ГКЙ. КИТІВ НА ЗТСТРІЧ. ДОЛІ зяй ВА гем, 
ГОРДО ВИСТУПАВ МОЛОДИЙ ПЛАСТУН, 

ГСЙДО ВИСТУПАВ, ВИ КИВАВ ТАКТ, 

А даі 9А0Х0Я СВИЩИ СОВІ ТАК: 

, (Спот ..лихії* яЛ-Г*В-ГМ. 

А СОТІМ повтореній «»»>•). 


55 








_ МОЛОДЕ _ життя- _ 

ЧЕСНІ ГРА 

Р А І К Р І А у 


• В часі першої світової війни зустрівся одного 
разу в повітрі славний німецький літун Ріхтгофен з 
англійським противником. Зиісця розпочався бій, о- 
дин одного почав обстрілювати скорострілом. Нараз 
англієць запримітив, що противник перестав стріля¬ 
ти, бо з якоїсь причини затявся скоростріл.А літак 
Ріхтгофена бу’ загально знаний, отож англієць знав, 
з ким має діло. Побачивши,що Ріхтгофен став безбо¬ 
ронний, - він завернув свого літака й відлетів.Лі¬ 
тун перервав наступ у тому моменті, коли спостеріг, 
цо противник не має рівних з ним шансів, це є - 
чесна гра. 

Подібних прикладів маємо багато з часів се- 
редновіччя.Тоді боротьба велася здебільшого' в фор¬ 
мі двобою на шаблі. Коли трапилося одному з войов- 
нюсів, що йому в часі бою зломилася шабля, против¬ 
ник відкладав і свою щаблю. - Це є чесна 
гра. 

Наш лицарський князь Святослав завжди пові¬ 
домляв: "Іду на вас'-', - коли вирушав проти когось 
війною. А під Ґрунвальдом, де зустрілись Герман¬ 
ські хрестоносці зі слав’якською коаліцією, обидві 
лави рушили до бою щойно після того, як трубачі 
дали знак до наступу. І це є чесна г >р а. 
(Варта пригадати при цій нагоді, що побіду 'виріши¬ 
ли "руські полки" - з Галичини, Волині й Поділля і 
військовий геній Витовтаї). 

Правила чесної гри мали створити умовини жит¬ 
тя і боротьби - гідні людини, мали навіть у бороть- 
будати змогу борцеві - бути людиною. Вони давали 
всім партнерам боротьби - рівні шанси,значить рів¬ 
ні права на виграну, хоронили їх перед підступом, 
несподіваним заскоченням і всяким обманом. 

Друга світова війна внесла в боротьбу -зовсім 
інші методи. Вони довели до того, що людина стала 
почуватися, немов звірина серед дикого степу,цько¬ 
вана і тровлена з усіх сторін найбільш дикими за¬ 
собами боротьби. Тепер людина ні хвилини не чуєть¬ 
ся певною, ніколи не знає,коли й звідки вдарить на 
неї ворог. Життя у таких умовинах стає нестерпним. 

Дух, з якого зродились оці методи, на жаль, - 
не минув і нашої країни. Під його впливом і в укра 
їнському житті завелись методи протилежні правилам 
чесної гри. Як довго шаліла війна, - гук гармат і 
вибухи бомб заглушували здоровий голос протесту 
проті^вводження у наше життя тих "модерних" методів 
боротьби, які перемінювали людську спільноту -і І в 
стадо вовків. 

Війна скінчилася, а ми опинилися на вигнанні. 
Але вовчі методи у нас не перевелися. Та тут вони 
показались подвійно небезпечними й ще більш зло¬ 
чинними, ніж це було в краю. Умовини життя на емі¬ 
грації - такі важкі й повні небезпек для нас, - як 
національної спільноти, - що тільки тоді зможемо 
не датись їм і^зберегти себе, як окремішню націо - 
нальну групу, - коли будемо всі разом, як одна ве¬ 
лика сім’я, як спільнота тісно спаяна, під кожним 
оглядом солідарна, з високо-етичним рівнем життя.А 
крої'і того наші люди зіпхані в великих масах по та¬ 
борах - а таборовий побут ще більше степенує ці не¬ 
безпеки. Щоб можна було п о-л юдському 
жити в таких людських муравлищах, якими є табори, 
мусять у всіх людських взаєминах, - так у приват¬ 
ному, як і громадському житті, - запанувати методи 
чесної гри. 

І оце щораз голосніше чути з усіх усюдів про¬ 
тест проти ловчих прийомів. Щораз загальнішою стає 
туга за людськими умовинами життя - і боротьби. А 
разом з тим щораз рішучіше лунає категоричну вимо¬ 
га чесної гри в усьому громадському житті,а в гро¬ 
мадській боротьбі зокрема. 

Сьогодні кожному яоно, що наш рятунок тільки 
в тоцу, якщо потрапимо зорганізуватись у рямках о- 
дної цупко зв’язаної опільноїн, яка буде жити од¬ 
нією думкою, одним змаганням і однією надією.І яо¬ 


но дальше, що такої спільноти вовчими 
прий омами ми не створим о,—тіль¬ 
ки одиноко методами чесної 
г>р и. 

Тими методами чесної гри став сильним англій¬ 
ський нарід; вони стали підставою англійської ім¬ 
перії. Тими методами швяйцарці розбудували також і 
овій добробут - у гористому; убогому краю, і під¬ 
несли його на найвищий рівень в Европі.Подібно й у 
шведів. Бо тут і там - методи чесної гри стали пе¬ 
редумовою для здійснення національної солідарности. 
А ця знов уможливила влаштувати життя, якого їм мо¬ 
же позаздрити кожний інший нарід. 

Щоб наглядно показати, що значить чесна гра, 
уявіть собі м’ячеві змагання, але такі, де _хра ве¬ 
деться без правил, де кожний грач грає, як сам за¬ 
хоче, грає "дико" і вовчими методами змагає до ці¬ 
лі,- Десь, пригадую, - така гра вже була. Вона,оче- 
видно, не дійшла до кінця, а вислідом було, - що 
кількох грачів знесли з грища з поломаними ногами, 
один мав зломане ребро, кілька інших мали теж по¬ 
важні ушкодження. А кілько було перепалок, сварок, 
рукопашних розорав - поміж глядачами! Змагання по¬ 
кінчалося одним великим скандалом! 

А тепер уявіть собі, що все життя народу - це 
одно велике змагання на величезному грищі. Які бу¬ 
дуть висліди, коли змагання відбувається - дикими 
методами вовчої гри? Кожний іде до своєї цілі,- як 
уміє і може: один - по трупах своїх противників, 
другий - пістолею промощує собі шлях, інший знов - 
кулаками й широкими ліктями, цей - воює брехнею та 
обманом, той - окликав найбільших злочинців проти 
свого суперника, ще інший - кличе чужинців на по¬ 
міч проти власних братів, а тамтой - доносами та 
зрадою купує собі протекцію у ворогів народу! Ото 
було б позорище! Аж страшно подумати, що таке ви¬ 
довище мав би дати український нарід на еміграції! 

А це могло б легко статися,якщо загал грома¬ 
дянства бездільно приглядатимеоь, як паношаться у 
нашому житті вовчі прийоми. І коли сьогодні вимога 
чесної гри стає неначе гаслом оздоровлення, то ми 
схильні добачати в тому пробудження інстинкту са¬ 
мозбереження народу. 

Чесна гра - це школа громадської постави. Ді- 
гоча ігра й спорт - є підставою державницького ви¬ 
ховання - якраз завдяки тому, - що вони дають пер¬ 
шу заправу в методах чесної гри. 

В Англії ігра й спорт належать до головних та 
найвизначніших засобів виховання державних мужів. 

1-0 спорт гіе тільки гартує тіло й розвиває фізичні 
сили, але дає крім того речі без порівняння варт- 
ніші: формує громадянина, дисциплінує його духа, 
заставляє його шанувати правила гри - й тимсамим - 
вже в молодечому віці - привчає майбутнього грома¬ 
дянина - респектувати закони. А що найцінніше: за¬ 
правляє його в чистих і чесних методах гри—а роз¬ 
виває в ньому погорду до нешлях л тних і нелицарських 
засобів поотуповання. 

Тільки в атмосфері чесної гри міг скристалі - 
зуватись той тип, що є гордістю англійської раси й 
рівночасно її силою: англійський джентельмен.Бо цо 
тип людини, що панує над кожним своїм рухом і кож¬ 
ним порухом свого почування, - а тому вміє панува¬ 
ти й над другими! 

А пригадаймо собі, яким благословенстаом була 
чесна гра для старикньої Геллади.Неодин рад приол- 
думувались дослідники над її таємняцеіз:звід’ки та¬ 
кий високий підйом всього життя, звідки така буйна 
творчість, що досягнула висот, яких й досі людство 
не перевищило? - Розв’язка загадки в тому, що ста- 
ринний грек сприймав усе життя, як а ґ о н-з м аг, 
ігру. Життя для нього - це змаг за найкращий осяг, 
а змаг-аґон можливий тільки в атмосфері чесної гри, 
яка дає кожному рівні шанси дійти до цілі.Коли од- 


56 






І 


^ » --- МОЛОДЕ 

ного разу на олімпійських ігрищах одному бігунові 
зсунулась перев’язка з бедер, то всі інші учасники 
змагу діотали наказ скинути свої перев>язки,щоб у- 
сі мали рівні шанси в бігу до мети. Сприймання ці¬ 
лого життя як змаг-аґон і методи чесної гри випов¬ 
нили все життя та'кою динамікою, що це дало змогу 
гелленському генієві досягти божеських висот твор—~ 
мости. Чесна гра між філософами - дала Плятона й 
Аристотеля, між драматургами - Айсхіля і Софокля, 
між мистцяіп! - Філія і Праксітеля, між реторами 
Демостена й плеяду софістів, між політиками - ці¬ 
лий ряд мужів великого формату.- 

Одною з хворіб нашого національного організму 
«стягання нашого життєвого рівня вниз. А емігра¬ 
ційний побут ще більше сприяє тому спиханню на дно. 
Замало серед нас амбіцій підносити народній стиль 
ВГ0 РУ> ушляхетнювати методи людських взаємин і, як 
треба,- громадської боротьби. Бо боротьба - є с.-- 
ним з проявів життя, вона є стимулом поступу та ^ 
культури. Але боротьба внутрі одного громадянства 
тільки тоді є будуючим чинником, коли вона ведеть¬ 
ся методами чесної гри. В іншому випадкові бороть¬ 
ба зроджує зародки розкладу й руї- 

н и. Ушляхетнення методів нашого громадського жит¬ 
тя - це передумова української сили на чужині. - 

В тому відношенні Пластовий Улад має сповнити 
історичне завдання. Вже ідеоло¬ 

гічні підстави нашого руху зобов’язують пластунів 
до активнооти в тому напрямі. Пластова організа - 
дія дає найвідповідніше середовище для плекання та 
здійснювання у практичному житті - методів чесної 
гри. Пластові провідники мусять придумати гаку сис¬ 
тему пластового виховання, щоб вщіпити пластунам 
відразу до тих вовчих прийомів, що розпаношуються 
у нашому емігрантському середовищі. З пластових ря¬ 
дів мусить залунати рішучий голос протесту проти 
звироднілих методів громадського життя і політич¬ 
ної боротьби. ’ Е м д е д е 


Я И Т І Я _ Ч. 4. 

Петро Найманський 

ПРИСЯГА УКРАЇНЦЯ 

На кров народу, в боротьбі пролиту, 

На честь батьків, що вольними жили, 

На рідну скибу, морем сліз политу. 

На заповіт борців, що полягли 
Я присягаю і клянусь. 

На землю предків, що мене кормила 
І зберігає прах моїх батьхів. 

На гін до волі, що людині мила, 

На ненависть до вражих гайдуків 
Я присягаю і клянусь. 

На кров гетьманів, що пливе нам в жилах, 

На Жовті Води, Корсунь і Батіг, 

На горду олаву, що живе в могилах 
І жде нових носителів своїх, 

Я присягаю і клянусь. 

На жовто-синій прапор України, 

На честь козацьку і гордість бойову. 

На воскресіння Рідної Країни, 

На все, що чесним і святим зову - 
Я присягаю і клянусь.^ 

Не дам поганьбленого мого роду І 
Піду на муки і ад терпінь - 
Та не скорюся, не зігнусьі 
Так мені рідний поможи, народе, 


__ І Ти, всесильний Господ и! Амінь. 

На юнацьких роздоріжжях 


Тямиш? Під свято Юрія двадцять років тому. 

Ще зовсім юні були ми тоді... Орця наші ще як 
молоти били, коли, ми, мов олені, легко то дерлись 
по зворах вгору, то стрілою гнали вниз. 

Нелегка була наша дорога. Треба було мати чуй¬ 
ність оленя і хитрість лиса, щоб не попасти у руки 
тих, що сторожили. 

Тоді нам дуже спішно було. Ще перед північчю 
хотіли ми дістатись на Сокіл-гору, щоб донести туди 
цінний вантах, який нам передали друзі з Закарпаття. 

Для мене тоді не було нікого понад моє завдан¬ 
ня. Нині вже інакше думаю. Нині бачу, що Ти мав ра¬ 
цію, коли казав, що і той поліцист зі зламаною но¬ 
гою, якого ми зустріли вночі серед лісу,- це перш 
за все була безпорадна людина, виконавець обов’язку, 
а відтак ворог. 

Для мене рішаючим було те, що коли б не його 
зламана нога, він зловивши нас, не мав би' напевно 
ні зрозуміння, ні милосердя для нас. Ти ж, не див¬ 
лячись на мої ремствування, просто примусив мене пе¬ 
ренести його на станицю. 

Черев, цю пригоду ми уже не могли вспіти на свя¬ 
то Юрія на Сокіл-гору. Лиш із сусіднього верха сте¬ 
лили ми за ватрою там, у нашому таборі. 

Серед густої теміні ночі здавалось ціла Сокіл- 
гора горить. Не жаліли хлопці ялиць. Час-від-часу 
неоо рожевіло од вогненних стовпів. 

Ми дої сиділи і вдивлялись в далеку заграву. 

Я бачив, що л тоді нічого так не бажав, як порозу- 
тись зі мно . Для нас обох було дуже боляче те ду¬ 
хове роз'єдіання, що настало між нами. Ми від най¬ 
молодших лз т Сули друзями, були одне... 

"Помагай олижньому, добачай в кожній людині 
брата!" - гарний закон. Але чи можна нам його здій¬ 
снювати тепер? Аж коли добудемо своє право, аж коли 
литимемо 8 другими як рівні з рівними, ал коли вони 
перестануть ставитись до нас, як до "бидла'! Тоді і 
я буду для нього оратом... Інакше це - самопонилен- 
ня без погреби і икодхення собі, це просто глупість 
- переконував я Тебе. 

Ти вмовляв і переконував кене,що правда мусить 


перемогти, що до неї не мохна ати хибним вляхом, що 
не мовна стосувати у житті безкарно подвійну мораль. 

наша розмова скінчил.сь так, що Ти не втерпів 
і^пішов в темінь ночі до наших. А я остався самот- 

Мені Суло дуже боляче. До самого ранку сидів а 
серед скель, роздумуючи над Твоїми словами. Ее міг 
відірвати зору від того місця, де ще час-до-часу 
блимав конаючий вогник пластової ватри, де сиділи 
мої вчорашні орати а куди Ти пішов, залививкв мене. 

Ця пригода була переломова. Зарав після прнї- 
зду до Львова я переслав нашому хурінному мої від¬ 
значення 1 пластову лілею. Я дійшов до переконання 
що годі мені дальше кривити дупею і бути пів-адас-’ 
туком. Врешті ми ставали мужчинами і хотіли, щоб 
наш. Діла йшли в парі з нашимл переконаннями. 

Тебе не було там, де я буї, а мене там,де Ти. 
Аоч не можу сказати, щоб наші шляхи не йшли рівно- 
оіжно. І мій, і Твій шлях був говен пригод і не¬ 
безпек. Із одної такої пригоди Ти не вийшов ціло.. 

лаль, що не можу сьогодні з Тобою говорити. 

л хотів би бачити ту велику радість у Тво'х 
очах, коли б Ти міг чути те, що хочу Тобі сказати. 

їй мав рацію в ту ніч, коли ми говорили вос¬ 
таннє. 

Багато треба мені було переболіти і бачити 
щоб пересвідчитись про це. Пережити багато лижа 
сліз і крови, щоб наглядно усвідомити собі цю прав- 

Що у боротьбі за Добро злом мохна користува¬ 
тись лиш як найостаннішим засобом. Шо до Добра иля 
хетнйми і добрими шляхами прямувати мож¬ 
на і треба. 

Твоя шляхетна юнацька душа зрозуміла цю істи¬ 
ну ще на заранні Твоїх літ. І на службі цій вели- 
кій правді Ги життя своє віддав. 

Прощаючись із життям. Ти передав для менесво* 
пластову лілейну. Я довго носив її як святість, а 
сьогодні припняв знову собі на грудь 

На знак єднання а Твоєю ідеєю. 

("Наш Шлях",ч.5.) 

МАР КО. 


57 



9 4 6 


МОЛОДЕ 


ЖИТТЯ 


Ч.' 4 



В ЮВІЛЕЙНОМУ 2.000 Ч. ЧАСОПИСУ "ТНЕ 5С0СТ" РЕДАК¬ 
ЦІЯ ПЕРЕДРУКУВАЛА ПОДАНУ НИЩЕ СТАТТЮ ГЕН. БЕЙДН- 
ПАУЕЛА, ЩО її ПОМІСТИВ ВІН НА ВСТУПІ ТОГО ЧАСО¬ 
ПИСУ, ПОЧИНАЮЧИ ВИДАВАТИ ЙОГО 18. IV. 1908. Р. 


Н(Ж І 5ТАКТЕ0 
5С0ЕГШС. 

Ву ІЛЕЦТ.-СЕНЕКАІ. ВА0ЕМ-Р01Ш.І.. 

Як я починав скавтувати 


.Я піддав думку, що скавїінґ е добрий для хлоп¬ 
ців, бо я сам починав його, коли був ще хлопцем, і 
я знаю, - коли Ви бажаєте втішатись життям і посту¬ 
пати вперед, - то великим кроком до тої мети буде, 
коли Ви запізнрєтесь зі скнвтуванним, доки Ви ще мо¬ 
лоді. 

І радий, що схавіі'*--, хоча є зорганізований 
щойно останні два місяці, так швидко поширився по 
цілому краєві; ми отримали навіть листи з Бурми,Ка¬ 
нади й Ґібральтару з«прохгнням о подробиці щодо за- 
^іочаткування кольокіяльнях відділів. 

Мої перші початки були на "Кораблі лоцмана", - 
ро в нашій родині була мала вітрильна яхта, що її 
залогу творили ми, чотири брати. Один з нас мусів 
бути кухарем і мити посуд, і я ніколи не забуду мо¬ 
го першого досвіду - з варенням обіду. 


ПЕРША ЛЕКЦІЯ ПРИ ВАРЕННІ 

Отож, Ви знаєте, як це є - коли Ви починаєте, 
яко ск-івт, варити Вашу першу їжу: спочатку воно не 
зовсім вдається. Мені теж'не вдалося. Обід не був 
добрий; я це знаю, бо я сам з'їв його цілого. Бра¬ 
ти не могли його їсти, тому примусили мене до того, 
як напімнення, щоб я навчився краще варити. 

І тому я вчився трохи варити від кухаря дома,і 
я вчився у пекаря місити муку з водою і дріжджами, 
щоб зробити тіото на хліб, я засвоїв собі багато зі 
скавтування, живучи в місті, - запримічуючи, до бу¬ 
ло в висгавовкх вікнах, і запам*'ятуючи імена скле¬ 
пів і вулиць. Я звик приглядатись планові міста, а 
опісля іти в його незнану дільницю і пробувати від¬ 
шукати дорогу до якоїсь церкви або іншого будинку, 
не розпитуючи куди йти, лише відтворюючи в пам’яті 
собі той плян. І я знав кожне скорочення алей і до- 


Селянська, робітнича й реміснича молодь а Пласті 


Проблема елітарности г Пласті ставить перед 
нас дальші важливі питання Чи Пласт мав шукати 
своїх членів виключно в рядах шкільної молоді? Чи 
молодь, яка приходить до Пласту, має рекрутуватися 
виключно а інтелігентських кругів? 

Ми вже сказали, то Пласт мчсить бути приступ¬ 
ний для всієї української 
молоді . Отож це значить в практиці, що Пласт 
має ввернути свою увагу також і на молодь а кру¬ 
гів селянських, ремісничих 
і робітничих.З історії Плясгч знаємо, 
що в нас, в краю, вже існували курені, що рекруту¬ 
валися з селянської, робітничої і ремісничої моло¬ 
ді і що вони працювали зовсім не гірше від куренів 
жкільної молоді. Вони також відіграли важну ролю 
при реалізації намічених в Пласті виховних завдань. 

Тепер ця ділянка-в нас дуже слабо розроблена; 
досвід з праці в краю - через несприятливі обстави¬ 
ни майже зовсім затратився. Але сьогодні ця проб¬ 
лема набирає зовсім іншого виду тут, на еміграції, 
перебуває разом з нами багато селянської, ремісни¬ 
чої і робітничої молоді; всі вони живуть звичайно 
разом з нами по тих самих таборах - і ми маємо то¬ 
му дуже легкий доступ до них. Інакше було колись в 
краю, де треба було цю молодь вишукувати по дале¬ 
ких закутках провінції, чи на передмістях великих 
МІСТ. 

І ми повинні використати вповні ці нові спри¬ 
ятливі умовини. Це дасть нам можливість вже сьогод¬ 
ні вишколити кадр відданих провідників для роботи 
на цій особливій ділянці пластової виховної праці. 
Це бчде мати рирішнк може значення для нашого Руху 
■ майбутньому, якщо розглядатимемо нашу працю а 
перспективи поширення пластової діяльности на всі 
иростори Рідного Краю - а може й чужини /еміґра- 

ж/ 3 книжечки того - ж автора: "Методика пластового 
виховання, що.її І .частина сатге готується* до 
Г.Ц'УїТ • і 


ціяіу. і буде великою заслугою наших пластових про¬ 
відників, якщо вони візьмуться негайно до розбуду- 
вання Ці зі ділянки. Теоретизування, однак,не дасть 
нам багато; треба братись до практичного здійсню - 
ваняя цих кличів: де засновування відповідних пла¬ 
стових частин і їх ведення. Ця'праця, як показує 
вже дотеперішній досвід, - є дуже вдячна й дає ба¬ 
гато вдоволення і сатисфакції для пластового про¬ 
відника . 

Найважніше завдання провідника куреня 
на селі - пізнати, що саме найбільше ціка¬ 
вить селянську молодь, і знайти відповідний підхід 
до неї. Щире бажання послужити цій молоді,любов до 
неї, такт - а може часто й трохи самопосвяти - по¬ 
кажуть і недосвідченим на тому полі провідникам - 
властивий шлях. 

"Каменем предкновенія" будуть правдоподібно 
пластові проби. Вони подумані для іншої молоді і їх 
прийдеться пристосовувати до "способу думання і по¬ 
треб селянської молоді. Теоретичне знання не буде 
тут зайвим баластом! Пластові проби мусять бо дати 
конечне доповнення до - звичайно невистарчального, 

1 шкільного образування цієї молоді. Однак Пласт не 
мав бути школою! Не треба отже доходити до пересад- 
ности. Вимоги проб і навчальні методи мусять бути 
примінені до інтелектуального рівня і не сміють пе¬ 
реобтяжувати. Українознавство /особливо історія, - 
знання рідного краю, природознавство, тощо/ - тре¬ 
ба часто трактувати, як вихідну точку для доповнен¬ 
ня загального образування. 

На фізичне виховання селянської молоЩ можна 
. буде звертати менше уваги /в нормальних умовинахіу, 
бо звичайно ця молодь має досить руху на свіжому 
повітрі. Зате особливий притиск треба класти на на- 
уку про здоров’я, гігієну. Домашня культура й під¬ 
несення життєвого стандарту - це тут одно з важли¬ 
віших завдань Пласту. 

Практичні ділянки, - особливо споріднені до 
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДарСТЕС, - будуть ду~с ціг.г.вптп 


58 

І 









9 4 6 


М О Л О Д Е 


Ж и т т я 


ріг. Я пильнував кожного вогня, до котрого я тільки 
міг дістатися. Я заприязнився з палячамя й вони ме¬ 
не навчили рятувати людей і гасити вогонь. Взагалі 
в місті можна багато навчитися зі скавтування,- так 
само як і на селі чи на морі. 

Тямлю, як раз в дуже поганому мілкому місці ми 
наїхали в нашому вітрильникові на якусь скалу. Коли 
човен положився на бік і ним кидало в усі сторони,- 
я думав, що з нами кінець; я притиснувся безпомічно 
до дна, чекаючж, що станеться. Я вже був готовий,як 
та жаба в молоці, занехати всіх зусиль для рятуван¬ 
ня себе. 

ІСТОРІЯ КОРАБЕЛЬНОГО ГАКА 

Саме тоді корабельний гак, що увільнився, ви- 
ховзнувся і полетів через палубу в море - і я вже 
думав, що швидко полечу за ним, коли мене нараз до 
життя привів ряд заміток мого найстаршого брата, що 
перебрав команду. Він лаяв мене за ге, що я сидів 
побіч гака й дозволив йому впасти за палубу, та ка¬ 
зав мені зловити його, заки відпливе з дооягу, що я 
швидко й зробив. 

Тоді я подумав собі, що можливо е якась надія 
на наш рятунок, коли він у таку критичну хвилину так 
дуже турбується рятуванням старого гака. Отже я зір¬ 
вався і взявся помагати. Вкінці ми вийшли з того ці¬ 
лі й здорові. Але та наука з корабельним гаком ста¬ 
ла мені нераз'від того часу в великій пригоді - в 
тяжких хвилинах, коли оправи виглядали дуже зле. Я 
пригадував собі тоді, що треба було зірватися і бра¬ 
тися до діла з найбільшим зусиллям і не піддаватися. 
А коли люди кругом Вас виглядають подразнені й нер¬ 
вові, треба їм* піддати якусь дрібну оправу до роз¬ 
думування, щоб нею журилися і так собі усвідомили,, 
що оправи взагалі не є такі безнадійні. 

Ми не тільки пливали в нашому човні майже кру¬ 
гом всего побережжя Англії, але ми робили також ду¬ 
же цікаві виправи в малому окладаному полотянному 
човні - в глиб суші. Ми прослідили Тамізу майже до 
самих її джерел з горах Чілтерн, а опісля ми діста¬ 
лися на річку Ейвен, що випливає з цих самих гір у 
другий -бік, 1 поплнли вдолину нею через Бат і Бріс¬ 
толь до Северн; потому ми переїхали Северн і попли- 
ли вгору річкою Вай до Бейльсу. Ми мали зі собою на-- 


ше шатро й горшки до варення і спали кожну ніч у та¬ 
борі і це був для нас дійсно прекрасний час. 

РІЧНА СПРАВНІСТЬ 

Самозрозуміло, щоб це все подолати, ми мусілж 
виказувати неабияку справність: чи мусіли вміти ве¬ 
слувати й провадити човен, плавати, в’язати вузли, 
розпалювати вогонь і варити їжу, будувати схороннца 
і висушувати таборище і т.д. Ми звичайно просили 
власника землі, де ми затрималися, щоб дозволив нам 
сполювати крілика або зловити пару риб для їжі. Щоб 
вполювати крілика, ми ставили сильця або, що було 
більш цікаве, ми підходили його з малою пістолею. . 

Одного разу я робив ц^ на місці, де—мені при¬ 
кро це сказати — ми не дістали дозволу. Не було вид¬ 
но ніякої хати, а ми запізнились і мали мало їжі. 

Я скрадався поза корчем,щоб підійти на доотріл 
до гарного кріля, що причаївся в траві, - код:- на¬ 
раз мені видалось, по чую хрускіт листя і галуззя з 
другого боку корча. Мене напала стравна думка,що це 
власник підходить мене) Тому я швидко подався взад 
і поліз так тихо, як тільки міг. Коли я вже був у 
певній віддалі, я скрутився, все ще лежучк як"дов¬ 
гий на землі, щоб оглянутися чи хтось мене ке пере¬ 
слідує. І тоді я побачив іншого хлопчака, як скра¬ 
дався у другий бік від корча. Він також без дозволу 
полював і думав, почувши мене, що це я є власником. 
Потому я знов побачив кріля, але хитрий неборак си¬ 
дів собі там - і я міг би присягнути! - реготався з 
мене; е кожному разі він нагло зник у своїй ямі - і 
ми не мали того вечора кріля на вечору... 

Хоч як дуже я любив ці виправи в човні, я та¬ 
кож не менше любив мандрівні табори. І ми звичайно 
мандрували в свята краєм, як Вейльс чи Сотляндія, і 
кожний з нас ніс на плечах мішок і ми спалі» на дво¬ 
рі, де б нао ніч не з'астала. 

ЖИТТЯ ПІД ГОЛИМ НЕБОМ 

Ми звичайно заходили до якоїсь ферми й купува¬ 
ли яйця, маоло й хліб і просили дозволу переспатию 
сіні на стриху, якщо була погана погода. Інакзе,бу¬ 
ло дуже приємно спати вліті на дворі під живоплотом 
або копицею оіна, підкладаючи під себе сіно чи со¬ 
лому або й старі часописи, коли було холодно. В це* 


цю молодь і їй треба дата можливість швидко здобу¬ 
вати фахове знання - при помочі відповідних проб 
віллостеи. Для селянської молоді можна б, наприк - 
лад, використати частинно ."Програму вишколу хлібо¬ 
робської молоді . Ь кожному разі треба зразу ж 
по започатхуванні пластової праці - приступити до 
приготування цієї молоді до практичного життя і до 
здобуття власної, кращої екзистенції. І в наших ви¬ 
няткових емігрантських умовин&х можна завжди знай¬ 
ти певні можливості для такого Фахового вишколу. 

Велике значення буде лати тут вишкіл у сус - 
тльницькій праці, бо один такий пластовий гурток 
на селі може вкоротді до недопізнання змінити . ви¬ 
гляд і побут свого села, коли візьметься за інтен¬ 
сивну суспільницьку працю. Тому треба тут - у від¬ 
міну до шкільного Пласту - влаштовувати багато пу- 
©личних виступів, свят, показів, хліборобських зма¬ 
гань, доповідей, тощо. Гурток треба звантажувати в 
праці місцевої філії "Просвіти", "Сільського Гос¬ 
подаря',’ чи подібних культурних інституції, як рів¬ 
но ж в праці кооперативи, чи інших господарницьких 
установ. Одним словом: Пласт має дати нам культур¬ 
ницьких, господарницьких і організаційних провідни¬ 
ків для нашого села.— 

Зовсім аналогічно треба л У робітни¬ 
чої а ремісничої молоді також дб'а- 
*и про майбутнє забезпеченая у практичному житті/ 
При помочі відповідних проб вмілостей треба поши¬ 
рювати обри юнака, скеровувати його до відповід - 
них фахових шкіл, курсів, на практику, тощо. _ 

і з рядів робітничої і ремісничої молоді Пласт 
має дати нам також організаторів, культурних і го¬ 
сподарницьких працівників для нашого середнього 
стану - міщанства, шедикі завдання, що стоять пе¬ 
ред нами - урбанізація і здобування міст під наці¬ 
ональним оглядом - ясно вказують на велику вагу 
іграді на тому відтинку нашого Пласту! 

Але ця молодь є знов інша, відмінна від селян¬ 
ської 2 шкільної. І тут треба буде також шовно пі¬ 
знавати круг її зацікавлення і методи пращ.В кож¬ 
ному разі в осередку навої уваги (будуть тут: реме- 

х) 8.Храпливий:"Як працювати у хліборобському виш¬ 
колі молоді?", Українське В-во, Краків, 1940. 


сло, промисел, торгівля і інші госполярницьві про¬ 
блеми, Українознавство, патріотичне виховання,куль¬ 
турно-освітня праця — набирають тут особливого зна¬ 
чення. 1 тут також треба класти великий притиск на 
вироблення суспільницького змислу, національної і 
станової солідарности. Молодь треба втягати до пра¬ 
ці в професійних організаціях, зацікавити її соці¬ 
альними проблемами, дата їй пізнати організацію 
суспільного життя— 

Для зменшення різниць поміж куренями шкільної 
И сільської чи ремісничо-робітничої молоді - треба 
влаштовувати спільні табори, мандрівка, зустрічі, 
свята, тощо. Літне пластове мандрівництво (в Краю) 
має бути лучником поміж тими різними куренями.Воно 
має, між іншим, уможливити відвідування і зближу¬ 
вання міських і сільських пластових частин. Голов¬ 
на оезона для пластового мандрівництва й таборчиц- 
тва - раннє літо і вакації - є для сільської моло¬ 
ді часом найбільш інтенсивної фахової праці. Вони 
можуть йти мандрувати чи до таборів - аж жінцем лі¬ 
та, по закінченні головних сільсько-господарських 
робіт. Де треба мати завжди на уваві, укладаючи на 
майбутнє плани. 

Зате відвідування осінню чи вимов міст, з їх 
виставами, концертами, театрами, музеями, відвію¬ 
ванням історичних пам’яток, культурницьких і гос¬ 
подарницьких установ, тощо - може мата везяичіино 
велике виховне значення для куренів селянської мо¬ 
лоді.При тій нагоді иожуть міські курені бути гос- 
тителями й ще більше причинитися до" зближення різ¬ 
них вігок нашого Пласту. 

Однак все ж таки найвагнішою проблемою Пласту 
для сільської, ремісничої і робітничої МОЛОДІ - о- 
стають відповідні вправлені провідники - в багатим 
доовідом і непохитною вірою у величаву культурні- 
цьку и виховну місію Пласту - також серед тієї мо¬ 
лоді . А коли будемо вже їх мати, тоді буде вже лег¬ 
ко можна розв’яаата й другу осередку проблему - про¬ 
блему відповідної програми і методики праці.Всі ці 
проблеми може вирішити тільки практична діяльність. 
Іоцу пластові провідники, починайте негайно працю 
серед молоді з села, фабрики В варштщту! 

Інж.Е.Ґут-Антонович 


59 





19 4 6 


ЖИТТЯ 


4.4. 


МОЛОДЕ 

спосіб ми перейшли велику частину прекрасної країни, 
де ми могли побачити всі можливі роди звірят і пта¬ 
хів і дивних квітів і рослин, що ми їх занотовували 
в свому записнику; І ми шукали дороги за мапою, що 
ми її носили зі собок, а вночі ми вчились знаходити 
дорогу в темноті, вживаючи різних зоряних констеля- 
дій, як провідників. І ми робили рисунки старих зам¬ 
ків, манастирів і будинків і ми читали, або шукали 
когось, щоб оповів нам їх історію. 

Коли ми прийшли до якогось великого міста,ми 
просили дозволу відвідати якусь фабрику і подивити¬ 
ся, що вони там виробляють і як вони це роблять.Нам 
було страшно цікаво побачити, як, наприклад,роблять 
сукно з овечої вовни, якроблять папір з бльоків де¬ 
рева, залізо з брил руди, порцеляну з костей і кре¬ 
меня, змелених і вимішаних на тісто, а опісля фор¬ 
мовану на гончарському крузі, як роблять меблі, як 
працюють машини, як вживають електрику і т.д. 

В цей спосіб ми набували знання про найважніші 
галузі ремесла і вчились самі виконувати деякі з них 
в малих розмірах, що згодом ставало нам нераз в при¬ 
годі. - Ось такий був початок мого скавтування. Я 
розкажу Вам більше про це в часописі "ТНЕ 5С01ІТ". 

Перед кількома роками я написав малу книжечку 
вказівок про скавтування для вояків-кіннотчиків.Ко¬ 
ли я вернувся по війні домів, я дуже здивувався,по¬ 
бачивши, що цю книжку видало велике число шкіл. >1 я 
подумав собі, чи не було б о много краще написати 
книжку про скавтів миру- для хлопців, 
замість тої, що була написана лише для вояків - про 
військовий скавтінґ. І я щасливий, що можу прозра- 
дити, що як я тільки видав "Скавтінґ для хлопців ,- 
його купували цілими тисячами (16.000 в перших двох 
тижнях!), що є доказом, як його всі очікували. 


ЩО Я ХОЧУ ВИКОНАТИ 

Формуючи гуртки скавтів в різних місцевостях, 
я маю надію довести до близької стичности всі ці 
різнородні організації хлопців і дати їм можливість 
стати скавтами - і в цей спосіб - корисними мужами 
і добрими приятелями поміж собою. 

І я надіюся, що "ТНЕ ЗСОТТ" виконає багато для 
зближення нас всіх взаємно між собою. 


ДЕЩО 


ПРО Г 0 К Е Й 


На різних викопалинах із старо-грецьких ча - 
сів, багато сторіч перед Христом, намальовані ди¬ 
вні люди, що з закривленими палицями біжать за 
м’ячиком. І досі бігають так люди, з такими ж па¬ 
лицями, за м'ячиком, та не лише в Греції, а в ці¬ 
лому світі. Це грають так г о к е Я. На новітніх 
IX. Олімпійських Ігрищах р. 1928 в Амстердамі за¬ 
блиснули знову дивні люди з закривленими палицями: 
темно-скірі гіндуеи, в турбанах на головах.Легко, 
майже забавою, перемогли вони усіх противників ці¬ 
лого світа, на веленому грищі показали вони мис¬ 
тецтво, доведене до вершин і здобули своїй екзо¬ 
тичній батьківщині славу. Від того часу, вони 
непоборні мистці; кожні дальші змагання приносили 
їм нові перемоги і досі ніхто не зумів їм дорівня¬ 
ти . 

Та гіндуеи навчилися грати гокей від європей¬ 
ців, від англМців, що панують у їх країні. В са¬ 
мій же Европі спорять про те, хто вперше після да¬ 
вніх геленів почав ганятись за м'ячиком із.закри¬ 
вленими палицями. І так у Франції були вже в XIII. 
сторіччі відомі різні гри з подібними ціпками. То 
й твердять Французи, що всі ці нові гри,що їх грат 
ють закривленими палицями, як ось: гольф, крікет, 
крокет, чи гокей, народились з їхніх середневіч- 
них забав. Та Англія, що має також великі спорто¬ 
ві амбіції, твердить, що тільки там, на бритийсь- 
кому острові грали люди вперше гокей. 

Але для нас важне і цікаве не те, хто почав: 
цікавіше, хто і як грає тепер. Цікаве лише це, що 
в тому саме спорті, що за місце його народин спо¬ 
рить Англія, перемогли її - її власні поневолені, 
твкультурні гіндуеи. І цікаве, що спорт цей так 
поширився по цілому світі. 

Одначе цей земний гокей, який грають на зе¬ 
леній мураві малим м'ячиком, став узором для но¬ 
вого гокею, який добув куди більшу популярність у 
світі. Те, що для спортовця влітку копаний м'яч, 
те для нього взимі - льодовий гокей . 


Власними силами ро 


Досвід учить, до по закінченні кожної війн. - 
ще довгі роки тривають викликані нею ненормальні у- 
мовини: непевність щоденного життя,неясність май¬ 
бутнього і неможливість вкладати якінебудь пляни, і 
знижений життєваи стандарт, господарські труднощі, 
політичний неспокій, тощо. В такій саме добі живе¬ 
мо И ми тепер. Тому, однак, що минула війна була , 
найстрашніша від коли люди живуть на землі, - то а . 
наслідки, що вона по собі оставила, є куди страшні- 
■і від всіх попередню: повоєнних наслідків . До 
того треба було б додати специфічно наші політичні > 
а життєві труднощі: Ми остали без батьківщини, без і 
виглядів на майбутнє, без власких середників до 
життя. Ми не знаємо, що буде з нами завтра, бо, на 
жаль, вдається, не ми будемо про це рішати... 

Але, щоб нам доля не принесла, ми мусимо ста¬ 
ратися виплисти на верх! А досягти того можемо ті¬ 
льки активною поставою до життя у всіх його ділян¬ 
ках. Це диктує нам здоровий розум і довголітній до¬ 
свід. Особливо мусимо звернути пильну увагу на го¬ 
сподарську сторінку, бо вона завжди була - і далі 
буде! - цією базою, що на ній розбудовуються всі 
інші ділянки суспільного життя. І ми, пластуни,му¬ 
симо мати в першу чергу повне зрозуміння для цих 
справ і мусимо їх здійснювати у практичному житті. 
Того вимагає від нас - наш практичний підхід до 
життя, наш пластовий світогляд. 

І 8 таких міркувань зродилась у нас ідея за- 
ложення своєї власної господарської установи, до 
всебічно стояла б на послугах Пластового Руху.Дум¬ 
ка - не нова. Вже майже двадцять років тому, наші 
пластуни в Краю вступили на цей шлях і великі ус¬ 
піхи підтвердили правильність того рішення.Але то¬ 
ді ворожа рука з'дусила наш юний розмах. І сьогодні 
приходиться нам знову починати від самого початку. 
За ініціативою Економічного Реферату Команди СУПЕ 
зійшлися З.Х.1946 в Мюнхені економічні референти 
з'єднань частин СУПЕ і залохили Кооперати¬ 
ву "Пласт", пластову кооперативу 8 відпо¬ 


будовуймо наше життя! 


відальністю уділами. Тоді то вибрано Надзірну Раду, 
намічено головні напрямні праці, устійнено висоту 
вписового /5,- НМ/ і уділів /Ю,- Н Ц/, тощо. І при 
ступлено негайно до праці. 

Висоту уділів визначено якнайнижчу, щоб була 
приступною для кожного. Однак це ще не значить, щ» 
кожний має зложити тільки один уділ! В міру своїх 
матеріяльних спроможностей повинен кожний дати як¬ 
найбільше число уділів! Очікуємо, що кожний стар- 

ЖЖЗ_пластун і кожний сенюр зложить не менше, як 5 

уділів. Коли хтось не може зложити відразу стільки 
уділів, то є допустиме додаткове складання дальших 
уділів. Рівно* пластові частини /заступлені особо» 
старшою 18 років/ повинні складати більше число у- 
ділів. Ьо найвахнішим завданням на початку нашої 
діяльности - це зібрання відповідного капіталу.До¬ 
тепер відгукнулись деякі пластові осередки -а тре¬ 
ба, щоб негайно зібрали уділи всі осередки. Треба 
негайно виготовити листи з зазначенням: імені та 
прізвища, осередку, вплачених вписового а уділів, 
власноручного підпису, - і вібрати якнайбільше у- 
? 1Л1 ? п переслати Кооперативі /тимчасом на руки: 
інж.Р.Рогожа, Мюнхен, Дахауерштр.9Ді/. Цю акцію 
повинен перевести референти економічний місцевого 
коша чи куреня. 

Завдання Кооперативи "Пласт" - дуже широкі. 
Тимчасом намічено такі головні відділи: 

1/ Видавництво "Пласт" /Видавничий Відділ/, що 
має обслуговувати наш Рух видаванням так дуже по¬ 
трібної пластової літератури і преси. Вже видано: 
"Основи скавтової методи" /переклад з офіційного 
видання Міжнародного Скавтового Вюра/, і "Пластову 
виказку". Є в друку д-ра М.1лемкевича"1Сандрівка до 
великої столиці" /гутірки про світогляд і характер) 
приготовляються: Івж.Е.Ґут-Антонович: "Методика 

пластового виховання" /1.частина/, "Поради Старого 
Вовка", Пластові різдв'яні картки. Службова книже¬ 
чка пластуна, тощо. 


60 





МОЛОДЕ 


ЖИТТЯ 


Звуть його теї канадіаеьким .Це 
має подвійне виправдання: по-перше, не має сумні¬ 
ву, до народився він в Канаді; по-друге, канадій- 
ці були від самого початку безконкуренціяними ми- 
стцями в ньому. У мистецтвах світу, що для льодо¬ 
вого гокею почалися у р. 1924 - і потім відбува¬ 
лася що-року ах до 1939» - панували як переможці 
Я мистці - канадіиці. Тільки двічі вирвали їм по¬ 
чесний титул: в р. 1933 - їх сусіди: американці,а 
в р. 1936 - англійці. Та ці виїмки тільки підтвер¬ 
джують правило. Цікаво, що Канада не посилає на 
мистецтва світа дружини, зложеної з найкращих гра¬ 
чів різних клюбів. її барви репрезентує завжди цей 
клюб, що добув мистецтво краю. 

Правила льодового гокею встановлені точно міх 
народними союзами. Як у тому земному, що його гра¬ 
ли ще стариняі греки, так і в льодовому йде про те; 
щоб увігнати малий м’ячик, чи радше Гумовий кружок. 
До воріт противника. 

До боротьби стають дві дружини,кожна по шість 
грачів. Впродовж гри вільно п’ять із шоста грачів 
виміняти. 

Святиню дружини - ворота - боронить воротар; 
перед ним грають два оборонці а в першому ряді три 
напасники. 

Грище - вкрите гладеньким льодом - широке 18- 
50 м, а довге 33,50-76 м. Дві білі чертки ділять 
його на три частини: на оборонне поле, середнє і 
поле нападу. Оборонне поле одної дружини, це поле 
нападу її противника, і навпаки. 

Яа обох вужчих боках грища.стоять ворота. Не 
такі вони великі, як у копаному м'ячі і не дерев'я¬ 
ні, а залізні. Це два стовпики, горою получені,ви¬ 
сокі всього на 122 цм, а віддалені від себе на 183 
Дм /в копаному м’ячі ворота високі на 240 цм,а ши¬ 
рокі на 732 цм!/. 3-заду прикріплена до стовпиків 
сіть, глибока на горі на 40 цм, а на підставі на 
56 цм. Ворота не стоять, як у копаному м’ячі - на 
крайній лінії грища. Вони віддалені від краю на 150 
— 450 цм і за ними можна ще грати. 

У ці ворота треба ввести м’ячика. А радше це 
не м’ячик, а плоский кружок вагою 141,1 - 170 гр, 

проміром .76,2 мм а висотою 25,4 мм. Його називають 
"пук". 


2/ Пластове Достачання /їорговельния Відділ/, 
що перебрав на себе постачання матеріялів, потріб¬ 
них пластунам і пластовим частинам /однострої та 
їх частини, таборове приладдя, спортовий виряд,то¬ 
що/. Свою роботу має вести цей відділ при помочі 
■філій нашої Кооперативи, які мають постати по воїх 
наших осередках. Отже треба у кожному осередкові 
негайно приступити до заложення філії нашої Коопе¬ 
ративи. До часу остаточного зорганізування філії - 
вибрати мужа довір’я Кооперативи''Пласт’,’ 
до буде тимчасом заступати інтереси нашої коопера¬ 
тиви та вести всі справи зв’язані з нею, у свому 
осередкові, йому підлягає головний кольпортер, пл. 
видань та пл. крамниця, що її треба в першу чергу 
пустити в рух. Про все це - повідомити Кооперативу 

( подати імена и точну адресу відповідальних осіб/. 

об втягнути якнайширші круги пластунів до праці 
Кооперативи - треба їх, між іншим, включити в пра¬ 
цю кольпортерську. Наприклад: Пластові листівки, що 
їж головний кольпортер дістане від Кооперативи,тре¬ 
ба розділити поміж провідників частин в такій кіль- 
кості, щоб на кожного пластуна припало напр. 5 ли¬ 
стівок до продажі. їх має він розпродати якнайскор- 
юе поміж своїми знааомими-неплаетунами. Так плас¬ 
тун вчиться практично купецького діла. Рівночасно 
розбуджується в ньому відчуття співучасти в праці 
Кооперативи - а з тим і зацікавлення господарниць- 
кими проблемами. Зібрані гроші негайно переслати 
Кооперативі, щоб так уможливити їй дальшу працю. 

З/ Виробничий Відділ має розбудити в пласту¬ 
нів охоту до продукшиної праці, зорганізувати їх¬ 
ні зусилля та перемінити їх на фінансовий ефект, 
їоб включити якнайширші круги пластунів у виробни¬ 
чий процес. Виробничий Відділ буде творити свої ро¬ 
бітні по всіх осередках, де тільки будуть охочі до 
роботи пластуни і де будуть можливості до якогоне- 
будь корисного виробництва, чи іншого подібного 
підприємства. Але треба, щоб пластуни самі виявили 
ініціяткву й голосили Виробничому Відділові місце¬ 
ві можливості та охочих до роботи людей. 

Про значення господарської бази для Пластово¬ 
го Руху - тут зайво багато говорити. Згадаю тільки, 
»о участь у кіхнародньому Джемборі в р. 19^7, як 
взагалі пропаганда перед чужиною не тільки Україн- 


Ч. 4 * 

Пука не копається і не кидається рукою, але по¬ 
сувається особливою палицею, загнутою на долівньо- 
му кінці. Ця палиця довга найбільше на 137 цм, до¬ 
лішня закривлена частина плоска і ширша, має від 
згину/ 380 мм довжини і 74,5 мм ширина. Палиця во¬ 
ротаря ще ширша і грубша, чим другі. 

Грачі не бігають, а ковзаються на особливих 
ковзах, інших як для гарного чи швидкого ковзання. 
Вони легкі, з алюмінія, тільки лезо сталеве, звуть 
їх "канадійки". 

Гра дуже швидка і гостра. Вимагав вона пер* 
усього вміння знаменито їздити на ковзах, а далі - 
добре володіти кийком, добре трапляти в пук,та пу¬ 
ком куди треба. 

Гра темпераментна, як мало яка інша. Скільки 
разів приходиться впасти на твердий лід, або зуда- 
ритись у швидкій їзді а противником, або дістати 
твердим пуком, що нераз літає в повітрі/ Не диво, 
що грачі мають під спортовим одягом, товсті, м’які 
охоронники; воротар має ще 8 сітку на обличчі, би 
на нього спрямовані головно напади. 

Змагання мають тривати 45 хвилин чистої гри 
/тобто без перепинок у грі/; цей час поділено нк 
три частини, з перервами після першої і другої.Ти 
звичайно грають 3 х 20 хвилин цілої гри /вчисляв- 
чи сюди й перепинки/. Змагання ведуть два судді. 

Тепер мало кому з нас доведеться грати в го- 
кей. Але коли будуть змагання, підім подивитися. 
Матимемо гарне спортове переживання. 

В о - ж о . 



ського Пласту, - але українського доброго імена 
взагалі,- без фінансової здорової бази - прямо не¬ 
мислимі! А кілько то курсів, вишкільнвх таборів,ви¬ 
дань провідницької літератури й преси - годі були 
з успіхом перевести саме з браку відповідних кош¬ 
тів! Тому Кооперативи зобов’язалася давати - 20 % 
чистого прибутку на виховну пластову діяльність Ко¬ 
манди СУПЕ. 

Тут треба згадати і про персональні справи. 
Більшість наших добрих провідників /що не займають 
ся, як добрі пластуни, паскарством!/ поволі, але 
нестримно котяться у"матеріяльну пропасть".Зароби¬ 
ти сьогодні немає де, або не легко. А гроша треба 
для власного прожитку чи для втримання родини. І 
один по другім наші провідники відходять і будуть 
відходити від виховної праці в Пласті, бо заробіт- 
кова служба абсорбує всі їхні сили. Коли б наше 
підприємство зросло й розбудувалось /філії, робіт¬ 
ні, крамниці/ - воно могло б дати заробіток і мяо- 
гим пластунам , що тоді могли б остати при свої! 
виховній праці. Це є дуже актуальна справа, бо не¬ 
має сумнівів, що наше життя йде до повного зубоиаи- 
ня. 

Але наша праця має й виховне значення. Ми ба¬ 
гато говоримо про потребу зацікавити молодь госпо- 
дарницькими проблемами і Пласт, якщо він має вико¬ 
нати своє велике завдання, мусить виховувати в то¬ 
му напрямі. Практично, однак, ми дуже ма¬ 
ло причиняємось до такого господарницького вишколу. 
Праця в нашій Кооперативі буде саме таким практич¬ 
ним вишколом, і тому в неї треба включувати якнай¬ 
ширші круги пластунів. 

Тому сподіємось, що всі пластуни - а тим біль¬ 
ше пластові провідники - будуть дуже пильно ціка¬ 
витись цією ділянкою праці. Тому очікуємо Ваших 
завважень, проектів і плянів, інфоркасій про різна 
можливості, заохоти - і критики. Але найголовніше: 
про вислід праці рішають люди. Тому голосіться да 
співпраці! Зголошуйте нам людей, які можуть і хо¬ 
чуть працювати. Нам бракують на кожному кроці фа¬ 
хівці - і робітники-аматори. Наприклад: негайно 
треба нам людей до редалційиої колегії - до матері¬ 
ялів пл. проб - і до пл_ журналів! 

Приблуда 


61 



19 4-0 


МОЛОДЕ 


-ІДПі 


Ч. 4, 


ВИДАННЯ КОМАНДИ С. У. П. Е. 


(ОПИСОК ОФІЦІЙНИХ 


ВИДАНЬ) 


Для контролі й перегляду, чи всі 
провідники пластових частин мають усі 
офіційні видання Команди С.У.П.Е. ' - 
подаємо повний список цих видань. 

(Замітка: Всі видання Команди С.У.П.Е. 
друковані на циклостилі ,формат : А 4 .) 


1) ОБІЖНИК К-ди С.У.П.Е. 4.1/45 з 23.X.1945 

У справі: Відновлення С.У.П.Е. ст. 1. 

2) ІНСТРУКЦІЯ 4.1/45 Реф.орг.і діяль., з 

23.Х.1945. У справі: Основування пл.частин на 
еміграції Під сучасну пору. , ст. 3. 

3) ІНСТРУКЦІЯ ч■2/45 Реф.орг.і діяль. з 

23.Х.1945. У справі: Устрій частин У .У .П.Ю. під 
суч.пору (тепер уневажнена,див.: 23). ст.19. 

4 ) І Н СІ Р У К Ц І Я 4.3/45 Реф.орг.і діяль. з 

23.Х.1945. У оправі: Зміст пл. проб в У.У.ТТ.Ю у 
сучасну пору. от.17. 

5) І Н С Т Р У К Ц І Я 4,4/45 Реф.орг.і діяль. з 
23.Х. 1945. У справі :11л. зайняття у відділах У. 

У.П.Ю. 'ст. 2. 

6 ) ОБІЖНИК К-ди С.У.П.Е. Ч.2/45 з 15. XI. 

1945. У справі:Інструкції чч.5-9/45; Курс для 
зв’язкових і опікунів гіл. частин. от. І. 

7) -ІНСТРУКЦІЯ 4.5/45 Реф.економ, з 15. 

XI.1945. У оправі: Пл.господарського виховання 
і гооподарення майном у Пл.Уладі. ст. 2. 

8 ) І Н С Т БУК ТІ І Я ч .6 /45 Реф. видань і проп. 
з ЇЙ.XI.1945. У справі: Видавнича та пропаган - 
дивна діяльність клітин під суч.пору. ст. 2. 

9) ІНСТРУКЦІЯ 4.7/45 Реф.зв’язку з • 15. 

XI.1945. У справі: Зв'язок зі скавтовими орга - 
нізаціями інших народів і Міжнар.Скавт.Бюрамя; 
Зв’язки з українськими осередками. ст. 1. 

10) 1 Н С Т Р У К Ц І Я ч. 8/45 Субреф.У.У.П.Н. з 

ЗІ.XI.1945. У справі; Устрій частин У.У.П.Нова¬ 
ків у сучасну пору. от. 7. 

11 ІНСТРУКЦІЯ ч. 9/4 5 Субреф.У.У.Ц.Н. з 
21.XI.1945. У справі: Зміст праці частин У.У П. 
Новаків у сучасну пору. ст. 4. 

13) Т И М ЧАСОВИЙ -1 ПРАВИЛІ Н И К про- 
водів з’єднань У.П. у сучасну пору. Реф.орг.і 
діяль. з 15.І.1946.(диви:43). __ ст. 5. 

13) 0 Б І Ж Н И К К-ди С.У.П.Е. 4.1/46 з 6. II. 
1946. У оправі: II.З’їзд С.У.П.Е.; Курси для 
впорядників кнаць. і новаць.частин; "Записки 
Українського Пластуна”. ст. 2. 

14 ) П її Я Н переведення і ПРОГРАМА З’їз ¬ 

ду С.У.П.Е. на р. 1946. Реф.орг.і діяль. з 
6.II.1946. от. 4. 

15 ) 0 Б ЦІНИ К К-ди С.У.П.Е. Ч.2/46 з 3. VI I. 

1946. У справі: Висліди З’їзду С.У.П.Е.; При - 
людні виступи;Пл.Прес.Кватира; Пригадка Реф. 
зв’язку; Фінансово-господ.справи; Формальний 
біг обіжників і наказів К-ди С.У.П.Е. ст. 3. 

16) П 0 С Т А Н 0 В П II.Заг.З’їзду С.У.П.Е . в 
днйх 27. і 28. 17.1946. " ст. 6. 

17 ) Н А К-„А З К-ди С.У.П.Е. ч. 1/46 з 3. VII. 1946. 

У справі: Заборона партійно-політичної діяльно- 
сти вї.У.П.Н. і У.У.П.Ю. от. 1. 

18) Н А К А 3 К-ди С.У.П.Е. Ч.2/46 з 0.VIII.1946 
У справі: Стріча частин С.У.П.Е. 28.IX.46.ст.1. 

19) ІНСТРУКПІЯ 4.1/46 Реф.економ, з 4.IX. 

1946. У справі: Конференція економ.реф.; Осно¬ 
ваная Кооперативи "Пласт": ст. 1. 

20) П Р А В И Л Ь Н И К частин У.У.С.П. Субреф.У. 

У.С.П. з 6.IX.1946. ст.14. 


а) 0 ;. ВІІ;НЛ ! ' К ~ ли С -У.П.Е. 4.3/46 з 15. IX. 
1946. Зміст:35-ііття У.П.У.; Небезпека перерос- 
ту форми над змістом; Видавничо-пресові справи; 
Відношення до позапластових обов’язків, ст. 3 . 
22)1 НО Т Р Т К І, І Я 4 . 2/45 Реф.орг.і діяль, 

13.IX.1946. Т справі: Потреба наладнати вь^т 
рішно-виховну діяльність і небезпека-переросту 
форми над змістом. от . 3 . 

23 ШРАВИЛЬНИК УСТРОЮ частин У.У. 
ПЛСЬ Субреф. У.У.П.Ю. ст, 37 . 

24) ІНСТР УКЦІЯ ч. З/46 Реф.преси й проп.з 
15.IX.1946. У справі: Пл. Прес.Кватира. ст. З, 

25) П Р А В И Л Ь Н И К Пл. Прес.Кватири . Затвер¬ 
джений К-ою С.У.П.Е. 4.IX.1946. ст. 3. 

26) 0 БІІНИК К-ди С.У.П.Е. ч.і/46 . у справі: 

Стріча С.У.П.Е. в 35-ліття У.П.У. ст. 1 , 

27) ГС 0 В 1 Ц ° И Л Е Д Н Л Субреф У.Т.Д.С .з 23. 

IX. 1946. У справі: Перевірка членства в Ї.У.П. 

С.; З’їзд У.У.П.С. 20.X.1946. ст. 2.- 

28) Н А К А 3 К-ди С.У.П.Е. 4 . 2/46 з 28.IX.1946, 

У.справі: 35-ліття У.П.У. ст. 4. 

29) Н А К А 3 К-ди С.У.П.Е. Ч.З/4Д З 1.Х.1946. У 
справі:Фахове образування і шкільна наука.ст. 2 . 

30) П 0 В І Д 0 М Л> Е Н Н Я Субреф. У.У.П.С. Г- 5. 

X. 1946. Т справі: З’їзд У.У.П.С. ст. 1 . 

31 ПОВІДОМЛЕННЯ 4.1/46 Пл.Прес.Кватири 

V оправі: .Пропам’ятнкй альманах з нагоди 35-літ- 
тя У »ІЗ.У • ст» 6 

32) П РАВИЛЬКИК У.У.П.С. Затверджений К-ю 

С.У.П.Е. 11 . IX. 1946. ст.Ю. 

33) 3 И 7.5 0 Г И окремих ступнів У.У.П.С . Затвер -* 

джені К-дою С.У.П.Е. 11.IX.1946. СТ. 3. 

34) 1 НФ 0 ?Н А Т С ? для праці в частинах У.У. 
П.Ю. ч. 1. за жовтень 1946*Субреф.У.У.П.Ю.ст.4. 

35) В И М 0 ГИ іспитів вмілости . Субреф.У.У.П.Ю. * 

(передрук з "Молодого Життя" 1929) от. 8 . 

36) І Н Ф О Р М А І 0 Т для праці в частинах У. У. 

П.Ю. ч.2.за XI.1946. Субреф. У.У.П.Ю. ст.4. 

37) 0 Б І Ж Н И К У.У.П.С. ч.1/46 .Реф.економ, з 
15.ХІ.1946.У справі:Вкладки; Кооп."Пласт".ст.1. 

36) 0 Б І Ж Н И К К-ди С.У.П.Е. ч.5/46 ,з 21.XII. 
194ь.^міст: ііі.З’ їзд С.У.П.ЕТ:Пласт-Прият; І. 

4 їзд У.У.П.С.;Фінанс.справи;Ювілейне Свято Вес¬ 
ни 1947; Джемборі 1947;Повідомлення. от. 3. 

39) 1 КОТРУ К Ц І Я ч .4 /46 .РеФ.економ, з 15. X. 
1946. у справі: Вкладки; Кооп."Пласт". • ст. 2. 

40) 1 НСТРУКПІЯ 4.5/46 Реф.орг.і діяль. і 
Реф.зв'язку з 17 Л. 1946. у справі: Приготування 
до світового скавт. Джемборі; Відзнака "Гости¬ 
нець від Укр.Пластунів";Співпраця з С.Х.С.ст.2. 

*1) П Р А ЗІ! Л ЬНИК уживання відзнаки "Гости¬ 
нець від Укр. Пластунів".Реф. зв’язку, ст. 1. 

42) К 0 М У Н І К А Т Центр. Комітету С.У.М. і К-л 
і СЛ .П.Е. з 15.XI. 1946. У справі: Взаємне порозу^ 

міння поміж обидвома організаціями. ст. 2 , 

43) П РАВИАЬЕЧК устрою проводів з’єднань 
частин У.П. XI.1946.Реф.орг.і*діяль.Обг.+ ст.15. 

44 ) П Р й ПЯ 0 И про пл.однострій і пл..відзнаки 
Ч.І. XI.1946. Реф.орг.і діяль. Обгортка +ст.9. 
45) ІН^0РМАТ0Р для праці частин У.У.П.Ю. 

ч. 3. 1.XII.1946. Субреф.У.У.П.Ю. ст. 4.» 

4 Ь) Д 0 Д А Т 0 К до Інструкції 4.4/46 Реф.економ. 

10.XII.1946. У справі: Коопер. "Пласт", ст. 2. 
47,) п'РОЄКТ СТАТУТА Т-ва "Україноьк ий 

Пласт".Реф.орг.і діяль. 21.XII.1946. ст.' 8 - 

4 8 ) ПРАВИЛЬНИК "КЛАС Т-П ? И Я Т V ! 

Реф.орг.і діяль. 21.XII.1946. ст. і. 

49) СПНС0К ЗАПОРЯДЖЕНЬ К-ди С. У . 
П.Е. від 6.Х.1945 - 31.XII.1946. ст. 4. 


Без 


торговлі, 


промислу, 


банк і в 


преси 


н а 


н ш 


в ! 


Обов’язком УКРАЇНСЬКОГО ПЛАСТУНА - брати ЧИННУ УЧАСТЬ у розгортанні нашого господарського жи^тя І 
СТГДІЮЙТЕ наші пекучі господарські ПРОБЛЕМИ Вишколюйтеся ПРАКТИЧНО на майбутніх господарників!* 


62 









946 


МОЛОДЕ 


ЖИТТЯ 


НОВІ 1 

ПЛАСТУ Н - іГ С А Ц І , інстоукт. -розваг'. :?іслч . 
ікр.Пласту в Авґсбурзі,УкрЛ І ластове 5-во,А 4,^ото 
Ч. 3. (05 А-число) з 15. ІГ. 1946 , ст.20 (29 - 48), 

Ч. 5. (знії’ене)з березня 1946, ст.20’ (29 - 48). 

Ч. і . з 15. III. 1946, ст.20 (49 - ь8). 

Ч. 5. (англійське)з 15.IV. 1946 , от.24 (69 - 92 ?). 
Ч. 7. з 19.V.1946,(одноднівка з нагоди ГІіхнарод. 
Стрічі в Авґсбурзі, ст. 4 (103 - 106). 

НОВА К ,місячник укр.пл.новаків,Авґсбурґ,Укр.Пл. 
3-во, А 5, фотодрук, 

Ч. 3. за березень 1946, ст 32 (65 - 96), 

•Ч. 4. за квітень 1946, ст 32 (97 - 128). 

ВАТР А .пл. додаток до таборового час."Вперед", 
Ноіімаркт/Опф.. з 6.V.1946, 203 х 265 мм.ст.І ,цикл. 

Н А її, ШЛЯХ, двотижневик для укр. молоді, ор- 
ган Пластового Руху, Зальибурґ, В-во"Нові дні", 

А 4, по 6 ст., друк. 


И ДАН НЯ 

? А З В Е X. Ч И К .журн. росо.скаутів,Менхенгоф,В-во 
"Посев" , ч.4. 5., за IV.-V.1946,А 4 ,ст.42+обг.,цик . 

ТНЕ* С 0 Ц N С І І. Г І К Е . орган Кіжнар.Со- 
юзу Скавток, В-ння'Світ.Йюра, Лондон,220x280мм,др. 
Ч. 2.(р.XXІ.) IV.1946, ст.12 (13 - 24), 

Ч. З.(р.XXI.) VII.1946, ст. 16 (25 - 40). 

Н Р А К ТИК А .підручник росс. скаутів, А 5, 
ст.8 ♦ обгортка, циклостиль. 

РАЗВЕДЧЕСК И й Л И С Т 0 К.час. роос. 


Ч. 5. з 13.VI.1946, Ч. 6. з 28.VI.1946, 

Ч. 7. з 14.711.1946, Ч. 8. З 26.711.1946, 

Ч. 9. з 10.VIII.194с, Ч.10. з 25.7111.1946, 

’>.11. з 11.IX.1946 , Ч. 12 . З 26.IX.1946, 

4.13. з 12.Х.1946, Ч.14. з 25.Х.1946, 

4.15. з 10.XI.194і, 

ГОЛОС ПЛАСТУН А ,місячник Пл. Чопа в 
Міттенвальді, 4.1., за VI.1946, А 4, ст.10..цикл. 

П Л А С ТО ВИЙ Ш Л Я Х .Менхенгоф, Ч.І., А 4, 
ст.10 ♦ обгортка, циклостиль. 

ВАТР А .місячник Нл. Копа' в Берхтесґадені, 4.1., 
.за VII.-VIII.1946, А 4, ст.37 + обгортка, цккяост. 

- о 0 о - 

МАТЕ? І Д Л И,- до П Л А С Т 0 В 0 Г 0 І 0- 
П И Т Т ,"ЕібліоТ.пл-а".Ляндсгут.А 5.ст.і2.циклост. 

ПЕРША ДОПОМОГ А ."Бібліот.пл-а". Ляндс- 
гут, А 5, ст. І4 ♦ обгортка, циклостиль. 

П Л А С Т 0 В А ПРОБ А .допомічні матеріали, 
''Записки Укр.Пл-а" ч.8. (С.II .ч. 1. ) .Мюнхен, 1946, 

А 5, ст. 40, циклостиль. 

В П 0 ? А Д для ПЛАСТУН І В , "Записки 
Укр.Пл-а", ч.9.,Мюнх.,1946,А 5,ст 32,циклостиль. 

ЯСЬКОГО 




Р А З В Е Д ЧЕСНИЙ Я К С ТО К .час. росс. 
скаутів, Мюкхен-Фрайман, ч . З. , І.УЦ. 1946, А 4, 
ст. 6, циклостиль. 

РАЗВЕДЧЕСКОЕ ПРЕСО - БЮР 0 .по¬ 
відомлення росс. скаутів, Мекхенгоф, А 4, цик-лоет. 
Ч. 1. з 15.VII.1946, ст. 5, 

Ч. г. з 15.VIII.1946, ст. 2. 

ТНЕ 5 С 0 17 Т, офіц. тихн.,Лондон,А 4, друк. 

Ч. 1.996 (р.4-1. ) з 25.VII.1946, СТ. 12 (437-448), 

Ч. 2.000 (р.42.) з 22.VIII.1946,ст. 16 125 - 40). 

ВЕ РДЕРАВЕО . ювіл.одноднівка Міжнарод . 
Скавт.Срюзу в Регенсбурзі,1945 -18.VIII.-1946,А 4, 
ст.20, друк (велика українська частина). 

С К А У Т .місяч. Союзу Кривицьких (білорусь.ІСкау- 
тів на чужині, Ватенштет, А 4, циклостиль. 

Ч. 5. з 5.IX.1946, ст. 16 + обгортка. 

Ч. 6. за XI.1946, ст. 20 ♦ обгортка. 

СКАУДКАЯ ІНФОРМАЦІЙНАЯ 
СЛУЖБ А .В-ння (латинкою) Союзу Крив.Скутів. 
Ватенштет, ч.І., 20.X.1946, А 4, ст. 4, циклостиль. 

- о о о - 

М.Тріль: ПРИВІТ РІДНІЙ ЗЕМЛІ, 

16-тактові вправи вільноручЇРака ФіЗ.Культ.,Мюн- 
хен, 1946, А 5, ст. 17 + обгортка, циклостиль. 

М.Тріль: ПРОРУХ для ЧОЛСЗІКІ 3.Рад а 
Фіз.Культ..Мюнхен, 1946, А 5, ст. 43 ♦ обгорт.,цик. 

Д-Р -Я. Рудницький: ЯК ГОВОРИТИ по І І - 
Т ЕР АТУ Р НОНУ * II.наклад. 105 х' 144 мм. 
ст. 64 ♦ обгортка, перевидано фотодруком. 

дннцький: У КРАЇНСЬК И й ПРАВО 



П Л А С Т 0 В І 


С.У.П.Е.,Н.Ульм,1946, 101 х 140 мм. ст.32, друк 


ТНЕ ДСОІ/ТЕВ м ісячник Гол.Квартири Англ. 
Союзу Дой Скавтів,Лондон, ч.З.,111.1946,215 х 280 
мм, ст. 20 (37 - 56), «рук. , 

С 2 V V/ А ^ І, одноднівка польсь.гарцежів.Швайн - 
ЇЕурт, 2 В.IV.1946, А 4,сї. 16 ♦ обгортка, друк. 


од І IV Г А 1 п ц ь іу п и ЦГАДЦЦЦУп- 

Д о К. Збірка стагтей. В-во^Укр. Осв.Служба" . А 4.. 
ст.45 -иубгортка, циклостиль. 

ЛІТОПИС ПОЛІТВ'ЯЗН Я .В-во"Ліга Укр. 
Політв’язнів".Мюнхен, ч.5.-6., VII.-IX.1946, А 4, 

, ст. 20 4 обгортка, циклостиль. 

УКРАЇНСЬКА ПРЕСОВА СЛУІЕА . 
їкр. серія, европ. видання, чч.6.-20., IV.-X.1946, 

А 4. _по 7 - 14 ст.. цикдостиль. 


Пл'аСТУНИ! Вплачуй 


К 0 0 П Е Р А Т И В И 


•ПЛАСТ"! 









































19 4 6 


МОЛОДЕ ЖИТТЯ 


Ч- і- 


Заява 


Кооператива „Пласт 41 


В "Українському Слові", Реґенсбург; появилася 
Оула-стаття на пластові теми,по витворювала вирва¬ 
ну небезпеку для Українського Пласту.взагалі, а 
поодиноких ведучих осю зокреиа. Всі заходи Коман¬ 
ди С.У.П.Е. спростувати цю статтю - розбилися о 
спротив Редакції "Українського Слова". Тому Коман¬ 
да С.У.П.Е, була змушена врешті віднестися до Ре¬ 
дакції вгаданого часопису таким письмом: 

До Редакції "Українського Слова" в РеГенсбурзі. 

Команда С.У.П.Е. просить помістити у нааблих- 
чомі числі Вашого часопису ось таку ваяву: 

"У 9.числі "Українського Слова"появилася стат¬ 
тя "Найкраща організація колоді", підписана "Ігор, 
пл. сенюр", яка хибно насвітлюв суть та історію 
Українського Пласту. Тому, шо таке насвітлення ви¬ 
творює неправдиву опінію і мохе принести шкоду пла¬ 
стовій організації. Команда С.У.П.Е. вважає конеч¬ 
ним його спростувати. Не ваадання мала сповните 
стаття, помішена * іб.ч. “Українського Слова” п.н. 
"Що таке Пласт", підписана д-ром Атанасом Фіґолем, 
до якої була долучена відповідна замітка,шо на жаль, 
не появилася. 

Команда С.У.П.Е." 

Яхшо вище подана ваява не появиться у найближ¬ 
чому числі Вашого часопису. Команда С'.У.П.Е. буде 
змужена овов становише довести до публічного відо¬ 
ма в інший спосіб. 

Підписи . 


Тому, шо й ця заява в "Українському Слові" не 
появилася,* подаємо становише Команди 'С.У.П. Е. в 
цій справі до публічного відома - цією дорогою. 

В Мюнхені, 2.грудня 19*6. 


Команда С.У.П.Е. 

■ . . ———■ і — — 

П 0 СЕ В .тихн. росо, еміграції, В-во "Посев",Мен- 
хенгоф, чч. 32. -4 2. , <ГІІІ.-Х. 1946 ,А 4, по 10 ст.др. 


Важніші статті про Пласт в україноькій пресі: / 

А М ЕР И К А . Філадельфія. ч.55,з 23.V.1946,пере- 
дова Б.Катамая: н Цвіт України і Краса”.3 світлини. 

НА Ч У Ж И Н І .АвГсбурГ. образкова репортаж з 
пл. присяги (21. IV.) і Міжнар.Скввт.Стрічі (19. V. ). 


Х-К Р * * Н 9 К А в д 0 В _0 . тики. ,Реґенсбург, 
Ч.З. з 14.VII.1946,Свято табору в БайройтіСпро 
пл. свято 6.VII.1946). 

Ч.в.з 18.VIII.1946, пл.сторікка"Сильно,Красно, 0- 
бережно,Бистро": Найкрапа організація молоді;Пл. 
Обіт; На сокяиній поляні; Новаки-школярі в таборі; 
Із заповіту Бі-Пі (♦ 5 ілюстрацій). 

4.9. з 25.VIII.1946,пл. сторінка "Бути вірним Бо¬ 
гові й Україні": Наша найкраща організація;Пл.Гимн; 
Ювілейне свято в РеГенсбурзі (.♦ 2 ілтаотрації). 

4.15. з 6.X.1946, А.Фіґоль: Що таке Пласт?;Плаоту- 
ни "Нової Говерлі" складають присягу;Пл.овято в П. 
4.17. з 15.X.1946, Учасник.: Гартуймо я наш юнаць¬ 
кий дух І;М.У. : Пластун мандрує (+3 світлини). 


ЩОДЕННІ ВІСТІ табору "Орлик",Штруб- 
Берхгесґаден, ч. 19. з Й1.VIII.1946, реферат про 
доповідь д-ра А.Фіґодя (16 .«Ш,):"Пласт та його 
ріднопення до школи, церкви, родини та громадсько 
го життя" 


Д У Н А . Гайдекав, ч. 20. з 25.VIII.1946, Плаот в 
Америці; Ряди пластунів збільшуються (♦ 2 світл.). 

УКРАЇНСЬКА Д У М К А .АвГсбурГ. ч.2. з 
6.Х.1946, С.К.: Ювілейний З'їзд пластунів в АвГсб. 

У К Р А І НС Ь К А ТР И Б У Н А . Мюнхен, 4.9. 
Ч. 9.з 6.Х.1946, 0-як: 35 літ Українського Пласту. 
4.10. з 13.Х.1946, 2-світл. з Пл.Стрічі в АвГсб. 


ГАР Т . Бад-і&ріогоФев, ч.б. з 15.X. 1946., 35-річ- » 

чя Пласту (♦ 1 світлина). 


кличе Вас, 


Н Д А С Т У 


Н И ! 


П Д А С Т Н : і К І 


Саме появилася з дгуку книжечка: , 

" ОСНОВИ С К А В Т 0 В 0 І МЕТОДИ " 
переклад з офіційного видання Міжнароднього Скав- 
тдвого Бюра в Лондоні. В ній знайдете популярно й 
коротко зібрані головні засади про Завдання , Духа 
і Методи Скавтінгу . Кожний пластун і пластунка по¬ 
винні мати цю книжечку І Даруйте її Вашим добрим 
знайомим - непластунамі Ціна: 2"- НУ. 


Пластун і пластунка плекають рідну мову: ста¬ 
раються завжди говорити по літературному та вжива¬ 
ти при пиоанні правильного правопису. Тому - яки* 
вже не кожний пластун і пластунка - то бодай кож - 
ний Пластовий Гурток повинен негайно придбати со¬ 
бі дві книжечки д-ра Я. Рудницького: 

1) Український правопис (ціна: 1"5 НМ) та 

2) Як говорити по літературному ? (ціна 4‘- НМ). 
Замовляйте ці книжечки також в нашій Кооперативі! 


Вже є в друці або приготовляються яо друку й 

незабаром появляться: 

1)Д-р М. Шлемкевич: Мандрівка до великої столиці , 
гутітки при ватрі про світогляд і характер. 

3) Поради Старого Вовка , листи до молодого провід - 
няка. Передрук з "Молодого Життя" чч. 1.-3. та 
матеріал, що був приготований до ч. 4. 

3) Інж.Е.Ґут-Антонович: Методика пластового вихо - 
вання, Частина І. Загальні питання. 

4) Службова книжечка пластуна . 


Всі ці книжки замовляти в Кооперативі "Пласт" 
на адресу: Володимир Дармохвал, Байройт, Леопольд- 
Касерне, їкраїн Хаґер. , 


ПЛАСТУНИ й ПЛАСТУНКЯ ! Всту¬ 
пайте в члени Вашої пластової Кооперативи! Тільки 
нашим спільним зусиллям зможемо випов¬ 
нити ті великі завдання, що стоять перед нами! 

Організуйте по Ваших осередках пластові гос¬ 
подарські клітини: пластову крамницю, назкачіть 
головного кольпортера пластових видань, мужа до- 
віря нашої Кооперативні* 

Беріть живу ч и :: н у участь у праці Ко¬ 
оперативи: наладнайте масову кольпортажу, підшукуй¬ 
те різні можливості для пластового виробництва* го¬ 
лосіть людей охочих до праці 1 

І 

ніьішііиіпіяііимиїїмінпттпмішмшішштітаіішішшіїїтіишіміпіівишммиївлтіміїтішиїїіттіїїтіїїішітміишіїи»* 


ВІД РЕДАКЦІЇ щ 

З технічних, від Редакції незалежних причин, 
годі було до цього числа "Молодого лиття" вложити 
сталий додаток "Поради Старого Вовка". Просимо на¬ 
ших Шановних Читачів вибачити нам це. Щоби, одя&л, 
приготований матеріал не затратився і дійшов все 
таки до рук всіх зацікавлених. Видавництво "Пласт" 
погодилося видати всі додатки, що дотепер появили¬ 
ся в МолодоІ«у £.итті" - разом з тям матеріялом, що 
Сул приготований до ч. 4. - як окрему книжечку під 
назвою: "Поради Старого Вовка", листи до молодого 
провідника. 

, Редакція. 

іішиішіи»шііі. [ .ш І)||) . [))И) . . . . .я 


М о л о де Ж и т т я", офіційний орган Союзу 
Українських Пластунів Емігрантів.редагує Колегія. 
Ьидає на доручення Команди С.У.П.Е. - Видавництво 
Пласт (Видавничий Відділ Кооперативи "Пласт"). 
Адреса Редакції :Розенгаймерштр.46 а/Ц. кімн. 205 а. 
Адреса Адміністрації: .Володимир Дармохвал, БайроЯ* 
Леопольд-Касерн, Україн. Лаґер. 


64 


і 


І 


с 































Сктм. о. Дм. Шевчук 

ПЛАСТОВА ВІРНІСТЬ БОГОВІ 

Проповідь на Службі Божій під час Пластового Конгресу в Ашафеибурґу 

дня 28. березня 48 


Друзі! 

Слово Духовної науки належить до 
суті недільного Богослуження, а не е 
воно тільки якимось додатком до нього. 
Тому з приводу сьогоднішнього Богос¬ 
луження і Пластового Конгресу дозволь¬ 
те поділитися з Вами декількома акту¬ 
альними думками. 

Прикметою зрілого віку е почуття від- 
црвідальности. Відповідальности за свої 
вчинки перед самим собою, перед роди¬ 
ною, перед своєю ідеологічною групою, 
перед народом. Важливими є мотиви: 
перед ким і чому? Для справжнього хри¬ 
стиянина найглибшою е відповідальність 
перед Богом, — Творцем, Законодавцем і 
Суддею. 

Я — християнин відповідаю передусім 
перед Богом у житті й у вічності. Відпо¬ 
відаю спасенним або вічним осудженням 
душі. Це — думка, правда, що надає 
напрям моєму життю у всіх життєвих 
ситуаціях. Вона веде і підіймає мене «Рег 
р&рега аД аз1га« (через труднощі до зір). 

Ми чули дещо з модерної філософії т. 
зв. екзистенціялізму в її доброму виданні. 
Основа її стара, як старим є прагнення 
людини до ідеалів правди, добра і краси. 
Здорова суть цієї філософії висловлена 
старинним Мудрецем «Меґаля айтейте!« 
(Великого бажайте!), або можна її знайти 
у св. Письмі: «Горная мудрствуйте, а не 
земная«, «Будьте досконалими, як ваш 
Отець небесний є досконалий» ... А вже 
чудово висловлена ця думка в Отченаші 
— молитві Христового серця, що нею він 
молися і що її навчив нас. 

Розгляньмо цю молитву. В ній сім про¬ 
хань. Льокально беручи, в центрі стоїть 
прохання: »Хліб наш насушний даждь 
нам днесь!« Як реально збагнув нас 
Христос! Він знає, що людина двома 
ногами стоїть на землі і потребує щоден¬ 
ного хліба. Це наша гранична ситуація 
боротьби за хліб, за поступ культури, за 
земські ідеали — включно з ідеалом віль¬ 
ної, суверенної Батьківщини. Молимося 
і змагаємося за наш хліб, себто той, що 
нам справедливо належиться, а не ки- 
нений нам з ласки, як жебракові. Ка¬ 
жемо: дай нам днесь, т. зн. нам усім, не 
тільки мені. Всі ж ми творимо одну спіль¬ 
ноту Божих дітей і добро спільноти 
завжди перед добром одиниці. Це те, що 
наголошуємо ми в Пласті: Не ти, не я. 
а ми! 

Розглядаймо Отченаш дальше. Після 
прохання про хліб насушний по три про¬ 
хання праворуч і ліворуч. 

Праворуч — «Да святиться ім я Твоє«, 
»Да прийдет царство Твоє* і »Да будет 
воля Твоя* ... Боже, Хай буде велике і 
святе ім’я Твоє по всій землі, хай кожне 
створіння приносить Тобі честь. Хай 
прийде для нас і для всіх народів землі 
Твоє царство правди, любови й миру .. • 
Хай усі шанують і виконують Твою волю. 
Як часто не розуміємо Божої волі і 
Божих допустів, бо ж бачимо наше осо¬ 
бисте і збірне народне життя, немов обо¬ 
рот тканини, що на ньому безладно по¬ 
мотані нитки. А Господь бачить наше 
життя з лицевого боку, де кожна нитка 
мас свою ціль. Тому — хай буде воля 


Твоя, Господи! Хочемо виконувати її на 
землі так само радо, як виконують її 
янголи в небі. 

Ліворуч же від осереднього прохання 
про хліб насушний — три інші про¬ 
хання: »Остави нам долги наші, якоже 
і ми оставляєм* ... Чимало в нас тих 
довгів - провин. Не станемо по фари- 
сейськи оправдувати себе, бо багато нам 
бракує до правдивої чесноти. »І не введи 
нас во іскушеніє* (спокусу) ... Кругом 
нас примани, що кличуть нас до вигоди, 
до лінивства, до мамони, до розкошів, до 
гордощів, нетолерантности і самолюбст- 



Святий Юрій 

(Картина, на сцені конгресової залі) 


ва. Це ті спокуси, що нас манять і об¬ 
манюють своїм зовнішнім блеском, не 
даючи того, що обіцюють. «Но ізбави нас 
од лукавого« ... Заманені спокусою, як 
часто упадаємо, яка слаба у нас воля, 
хоч і ясний розум. І що ж тоді зали¬ 
шається нам, як не кликати з глибини 
нашої немочі: Отче, подай помічну руку! 
Отче, освободи мене від кайдан злого! 
Отче, не дай пропасти своїй дитині! — 
Ось так ми відштовхуємо від себе си¬ 
туації зла, слабости, морального бруду — 
і водночас спрямовуємо зір і серце найіе 
до високих ідей Божого царства. 

Так »старий« Отченаш є виразником 
модерної філософії. І ми, молячися, від¬ 
чуваємо всю глибину девізи середньовіч¬ 
ного лицарства: «Тапіит ргойсіез, циап- 
іит ІіЬі ірзі уіт Іп1и1егіз« (настільки сам 
підеш вперед, наскільки сам себе при¬ 
мусиш). 

На початку молитви стоїть слово: 
»Отче!« Мати віру в цього особового Бо- 
га-Отця І зберігати Йому вірність за 


всяких обставин. Вірити в Бога зуміє 
тільки той, хто має в собі, або хоче мати, 
дещо з божества. Як часто зустрічаємо 
немічних*'«яким тяжко вірити. Таким 
одна рада: хай у молитві зідхають про 
дар віри, бо віра є даром неба. 

Узнавати Бога добрим Батьком і почу¬ 
ватися Божими дітьми — в цьому вся 
честь, і гідність, і вартість людини. Тому 
Христос каже: «Коли не будете, як діти, 
не ввійдете в царство небесне«. Відкрити 
в людині Божий образ, відсвітити й від¬ 
новити його, щоб заяснів первісним, Бо¬ 
гом даним, блеском — це наше основне 
завдання. »ЦпІег§ап§ без АЬепй1апйез« 
— це ніщо інше, як втрата почуття і 
розуміння Божого дитинства в людині та 
християнського братерства поміж людь¬ 
ми. Це трагедія західньої, »культурної« 
людини. Люди діляться на людей світла 
і на людей темряви. Куди кого зараху¬ 
вати, про це рішає любов. Де — само¬ 
любство, зависть і нетолеранція, там 
царство темряви. Діти ж світла на кри¬ 
лах любови й віри злітають високо, мов 
орли, і ширяють в піднебесних просторах 
гідної людини екзистенції. Діти 
темряви гребуться, мов кури, на смітнику 
нікчемних вартостей б і о т и ч н о г о іс¬ 
нування. 

Віра в Бога, вірність Богові, подібно як 
усі інші пластові прикмети й чесноти, 
має бути позитивна і тільки тоді має вар¬ 
тість і вагу. Не тільки симпатичне від¬ 
чування Бога на лоні прйроди, де — без 
сумніву — великі сліди Божого розуму 
й доброти, але в практичному житті має 
жити в мені непохитна свідомість: Бог 
має наді мною своє право, а я супроти 
Бога свої обов’язки! Це маю переживати 
не тільки в неділю на Богослуіенні, але 
і в будень, під час праці, виконуючи свої 
станові і свої пластові обов’язки. 

Великими є для нас пластова присяга 
і пластовий закон. Але ж, друзі, вони 
не малиб того значення, як би я не порів¬ 
няв і не бачив, у якій чудовій гармонії 
е пластовий закон і пластова присяга з 
Божим законом і з тим, чого вчив Хри¬ 
стос. І я бачу, як на пл. закон спливає 
світло Божого закону. Я бачу за ним 
повагу — маєстат всевідучого і справед¬ 
ливого Бога і тому я респектую пла¬ 
стовий закон. Я відчуваю, що за збері¬ 
гання його я відповідальний не тільки 
перед моєю честю чи перед Батьківщи¬ 
ною, але перед самим Богом — Батьком, 
Законодавцем, Суддею. Це мене в совісті 
зобов’язує і це надає моїй поведінці най¬ 
глибшої вартости. Тому й добровільно 
взяте не себе зобов’язання пластової 
присяги таке велике і таке святе. 

Уважаймо, друзі, щоб те, що в нашому 
пластовому світогляді називаємо вір¬ 
ністю Богові, не було мрячним поняттям. 
Уважаймо, щоб наше християнство на' 
ділі не визначало стільки, як наприклад 
сьогодні, визначає слово демократія: на 
заході — одне, і зовсім що іншого на 
сході. Переживати, практикувати маємо 
не. тільки загальне християнство, але 
християнство, оформлене тією Церквою, 
до якої належимо. І теж захоплювати й 
запалювати ним мусимо других. Догми 
релігійні й національні мусять бути. За 
ними тужимо! Вірність Богові не фор¬ 
мальність і не декорація, але хребет і 
стрижінь світогляду. Наше гасло і наш 
принцип: Ми з Богом! Амінь! 


Будь готовий! 
гасло пластунів усього світу. 


2 






Верховний Пластун Сірий Лев 


... за нами 

•ПРОЙДЕНИЙ ШЛЯХ*. - 
Ми йдемо 

•ДО ВЕЛИКОЇ МЕТИ*! 
Ось зупинка. Зберімо досвід про 
•НАШЕ ДОВКІЛЛЯ ПІД 
ЧАС ЛІ А Н Д Р І В К II*. 
Завтра йдемо в дальшу дорогу — 
погляньте, чи 

•В II Р Я Д У ЛІ А Н Д Р І В К У* 
• у нас достаточний, та які 
•НАЙБЛИЖЧІ ПЕРСПЕК¬ 
ТИВИ НАШОЇ ЛІ А II Д Р І В- 
К И*. 

Слухайте уважно 
•НАКАЗ ПЕРЕД ВІ1МЛР- 
Ш Е ЛІ* 

У дальшу мандрівку — до Великої 
ЛІетм! 


пройдений шлях 


Тридцятип’ятиліття Пластового Руху в перехресті Впливів тогочасних духових течій 

(Тези доповіді) 


двадцятих роках українську молодь усіх 
ЗУЗемель і Буковини до активної 
боротьби за свої ідеали. На Волині 
переборює успішно ліве москвофільство, 
на Закарпатті місцеве мадярофільство і 
праве москвофільство. Тим кладе основи 
під включення нового українського по¬ 
коління у процес нормального українсь¬ 
кого життя. Зокрема в Галичині вирощує 
в української молоді великі моральні 
цінності для її дальшого життя. Спроби 
поширити в рр. 1920—39 Пласт на Східніх 
Українських Землях, не зважаючи на 
важкі жертви, не дали ніяких успіхів. 

VII. 

У боротьбі за можливості своєї діяль- 
ности Пласт успішно витримав наступ 


Генеза Пласту: Пласт виник у 1911 р., 
як свідома й удала українська спроба 
виростити на принципах скавтового 
виховання молоді нове покоління, здібне 
до виповнення нових цілей і завдань 
Української Нації в її культурній, со¬ 
ціальній і політичній боротьбі за 
суверенність і незалежність. 


Приспосіблення скавтової методи до 
виховання української молоді, насичене 
українською духовістго, стає від почат¬ 
ої 3 існування Пласту черговою ланкою 
історичного розвитку українських націо¬ 
нальних прямувань і цим пояснюється 
масовий, спонтанний початковий розви¬ 
ток Пласту в рр. 1911 —14 і його участь 
і роля у збройній боротьбі за найвищі 
ідеали Нації в рр. 1914—20. Хоч Пласт 
постав у Галичині, він приймається в 
1917—20 рр. на Наддніпрящині, де в склад 
його входять свідомі своєї національної 
окрємішности і прямувані? українські 
гуртки, що спочатку виникли в рамах 
організації російських бой-скавтів. 

III. 

Після упадку державности України 
Пласт, як одна із перших організацій, 
стає до праці над плеканням цінностей 
Української Нації, потрібних їй до даль¬ 
ших змагань у боротьбі за її визволення, 
і поширює круг свого діяння на всі 
землі України. 


Нова праця 

про ідею й методи пластувашія: 

Др. Юрій Старосольськмі 
•ВЕЛИКА ГРА* 

Багато ілюстрована, з оригінальними 
ініціяламн 

арт. мал. проф. С. Судомори 
Ціна 3.— ДЛІ 

(Закордоном 1 амер. доляр) 

Набувати у Внгилковій Станиці Кооп. 
•Пласт* 

Авґсбурґ, С'омме-Кассрпе. БЛ. 1. 


Уважаючи себе за скавтову органі¬ 
зацію і будучи такою. Пласт старався вже 
від 1920 року, коли постав Скавтовий Ін¬ 
тернаціонал у Лондоні, стати повно¬ 
правним членом цієї організації. Кілька- 
кротні „спроби включити Український 
Пласт в ІСБ не дали успіху зогляду на 
діяння чужо-національних, ворожих 
Українській Нації сил. 


В 1922 рочі з’ясовує Український Пласт шГ' Ж Лв ІЯя \-Ат, 
основи своїх завдань, тактики і свої цілі " \Ж І: * ■'Я ■ ^ 

в неперевершеному досі підручнику щ Яжїж К. Ш і її 

українського виховання »Життя в Пла- Ж \™ а®/ Дд.. . і 

сті«, даючи перші підстави та напрямні V С : О' « ] \ 

для повстання нового українського по- Я "*** ЖкМ 

коління, здібного повести справу визво- І 

лення України на базі плекання глибо- ШВ* 

ких етичних і моральних засад служби 

Богові та Україні й увести її в сім’ю * “ 

вільних народів світу, як рівнорядну 

державу. ‘ ' , _ 

Верховний Пластун 

„ V- Сірий Лев 

Уже в перше десятиліття свого існу¬ 
вання Пласт причинився до поборення 

серед українського народу політичного, ворожих сил та імперіялістичних нама- 

соціяльного і культурного назадництва. гань урядів Польщі й ЧСР на Західніх 

Змагаючися ввесь час із матеріялістич- Українських Землях, продовжуючи існу- 

ним світоглядом, він підніс релігійне й вати навіть у нелегальних формах у 

етично-моральне виховання серед укра- границях польської держави в рр. 1928— 

їнської молоді. 39. Це другий етап діяння Пласту. 

VI. 

Спираючися на свої ідеали і методу, 

Пласт успішно гуртує і підготовляє в 


Під час другої світової війни 1933—1945 
Український Пласт діяв безперервно, як 
нелегальна організація, стоючи з одного 
боку в активній підпільній боротьбі за 
свої ідеали, і з другої сторони, вико¬ 
ристовуючи легальні форми для органі¬ 
зування духового і матеріального потен¬ 
ціалу для цісі боротьби. Тим тільки 
треба пояснити його участь у таких ор¬ 
ганізаціях. як Курені Молоді, ВСУМ, 
тощо. 

XI. 

Масове поширення Українського Пла¬ 
сту на еміграції в рр. 1945—1948, завер¬ 
шене приняттям Пласту в 1947 році До 
Інтернаціонального Скавтового Бюра, 
відкриває великими надіями третій етап 
діяння пластового руху. Це поширення 
було і є обумовлене: 

а) безперервним діянням Пласту, як 
ідеологічно й організаційно самостійної 
організації; 

б) зворотом загалу українських націо¬ 
нальних суспільних організацій до основ 
пластового виховання молоді і гуртового 
діяння Уладу Стародих Пластунів й Ула- 
ду Пластунів Сенізрів в дусі пластових 
ідеалів; 

в) безпосередньою зустріччю українців 
з англо-саксонськнм світом. 


VIII. 

В середині власної Нації Пласт стояв 
майже безперервно, головним чином від 
1925 року в міру наростання у Пласті 
нового покоління, у боротьбі за правиль¬ 
ність своєї ідеологічної і тактичної лінії 
й організаційної самостійности, а саме 
проти назадництва деяких шарів влас¬ 
ної суспільности, москвофільсько-боль- 
шевицьких і навіть деяких конфесійно- 
клерикальних і націоналіститих тенден¬ 
цій змінити ідеологічні, етично-моральні 
чи тактичні напрямні Пласту, або під¬ 
корити його собі організаційно. Тільки 
успішна вперта оборона пластових по¬ 
зицій виказала в дальшому правильність 
ставлення справи у Пласті. 


Фото на титульній сторінці: 

Ліворуч (згори униз): Президія й учас¬ 
ники Конгресу, Секретаріат Конгресу, 
Присяга сеніорів. Угорі (над лілеєю): 
Верховний Пластун Сірий Лев між стар¬ 
шими пластунками. Праворуч (згори 
униз): Учасники конгресу під час нарад, 
Станиславівці із Сірим Левом перед за- 
лею нарад, Ашафенбурзькі юначки, що 
піклувалися харчуванням гостей. Унизу 
(зліва на право): Фрагменти із конгресо¬ 
вої пластової виставки. 

Фото: Мир. Шевчик (8) і Р. Загайкевич (2). 





Сктм. Осип Є. Бойчук, ЛЧ. 


ПЛАСТОВИЙ КОНГРЕС 1948 


(Короткий огляд І підсумки) 


ким словом Верховний Пластун, дору¬ 
чаючи технічне ведення нарад Голові 
ГПС — Дрові Фіґолеві. З черги приявні 
відспівали Гимн Закарпатських Пласту¬ 
нів. 

Цього ж і наступних днів пішли допо¬ 
віді, уривки з яких друкуємо в цьому 
числі «Молодого Життя». Після кожної 
доповіді відбувалася дискусія, в якій 
брали участь визначені заздалегідь і 
зголошені на місці учасники Конгресу. 

Вечірня товариська зустріч в другому 
дні Конгресу складалася з двох ча¬ 
стин. У першій — пластові поети й пись¬ 
менники відчитували свої твори. Другою 
частиною вечору був «Веселий Конгрес», 


Думка скликати Пластовий Конгрес 
виникла у зв’язку із святкуванням 35- 
ліття Українського Пласту. Це святку¬ 
вання відзначено низкою імпрез більш 
зовнішнього характеру і відчувалася 
потреба завершити його спільною нара¬ 
дою тієї Генерації, яка виросла у Пласті 
і сьогодні с його проводом. 

* Первісною ідеєю було, щоб на Пласто¬ 
вому Конгресі порушити, передискуту- 
вати й вирішити низку принципових 
проблем пластового виховання, і встано¬ 
вити певні тези, які б стали напрямними 
Й- обов’язуючими у Пласті на майбутнє. 

У висліді нарад 4 дискусій вирішено 
відбути конгрес, порушити й передиску- 
тувати основні питання пластової про¬ 
блематики і вислід нарад взяти за ос¬ 
нову праць комісій, які опрацюють кон¬ 
гресові матеріали й оформлять їх у певні 
тези. 

Так була устійнена програма Конгресу 
та основне йогб гасло. Після порозуміння 
із Станичною Пластовою Старшиною в 
Ашафенбурґу визначено теж місце й 
реченець Конгресу. 

Два тижні до реченця Конгресу під¬ 
готовні праці були закінчені. Разом з 
тим Головна Пластова Старшина мусіла 
гіризадумуватися, чи не відкликати Кон-_ 
ґресу, бо захворіло двох головних допо¬ 
відачів, третій мусів виїхати до Гамбургу 
на зустріч з англійськими скавтами і 
вкінці недуга прикувала Голову Пласто¬ 
вої Старшини на необмежений час до 
ліжка. 

Ала ж ГПС була свідома, що відкласти 
Конгрес — значило б взагалі зрезиґну- 
вати — по всій правдоподібності — з 
його відбуття. Тому вжито всіх заходів, 
щоб — не зважаючи на всі перешкоди — 
уложену програму таки виконати. Це й 
удалося завдяки цосвяті Верховного 
Пластуна і Голови ГПС, які не зважаючи 
на хворобу, взяли таки активну участь 
у працях Конгресу. 

У записках помічних секретарів Кон¬ 
гресу початок і перебіг Конгресу пред¬ 
ставлений так: 

Почався Конгрес дня 26. 3.1948 року о 
год. 9. Богослуженням у церквах обид- 
вох наших віровизнань. 

О год, 11-ій в залі табору «Ляґарде» в 
Ашафенбурґу відбулася перша зустріч 
учасників Конгресу та привітання його 
учасників господарями. 

Учасників Конгресу зібраних на залі 
нарад, прибраній портретами пластових 
діячів, пластовими гаслами та килимамщ 
привітав сктм. Вол. Масюк від Пластової 
Станиці в Ашафенбургу. Зокрема вітав 
він Верховного Пластуна і Голову ГПС. 
Приявних представників ІРО вітав анг¬ 
лійською мовою сктм. Юрій Старсоль- 
ський. Йому відповідала німецькою мовою 
пані Вінке, заявляючи, що їй як чужинці 
приємно бачити такий поважний з’їзд 
передових українських людей, що зіб¬ 
ралися радити над майбутнім своєї мо г 


Софія 

іЮр- 
- ство¬ 
ли нашої 

ПЕТН. 


Скавтмастер Іван Чмола 
один з основників Українського Пласту 


наних пластовою молоддю, перегляд 
розвитку пластової організації за роки 
1945—1948. 

Під час відбування Конгресу появи¬ 
лося 6 чисел Конгресового Бюлетену, 
який подавав звідомлення про наради, 
доповіді і конгресові імпрези’і теж дру¬ 
кував тези головних доповідей. 

У Секретаріаті Пластового Конгресу 
1948 було зареєстрованих 281 учасників, 
в тому позамісцевих пластунів-сеніорів і 
старших пластунів — 223, й ашафен- 
бурзьких — 41. Гостей позамісцевих при¬ 
було 17 осіб. Майже кожного дня при- 
слуховувалися нарадам Конгресу і гро¬ 
мадяни українських таборів в Ашафен¬ 
бурґу .. 

Закінчив наради Конгресу Голова ГПС 
Др А. Фіґоль. Він подав резюме нарад у 
формі короткого «Наказу перед вимар- 
шем». 

Ми уважали — казав сктм. Др. Фіґоль 

— що Конгрес потрібний саме сьогодні, 
щоб перед подіями, які грядуть, дати 
можливість зустрінутися ще раз усім та 
по пластовому обмінятися думками. Ха¬ 
рактер Конгресу визначили два аспекти 

— перше: Пласт, як організація молоді 
і друге: Пласт як організація човацтвата 
сеніорату. Проблеми порушені під час 
Конгресу не вирішені, ні не розв’язані. 
Будуть ще труднощі і їх треба буде пе¬ 
ремагати. Гасла, що їх візьмемо з собою 
в дальшу мандрівку — це: «Не ти, не. я, 
а ми!» і «Софія і Юр — символи нашої 
мети!». У дальшій нашій мандрівці ми 
завжди обличчям до Батьківщини! Всю¬ 
ди пам’ятаємо про нашу мету! І тому на¬ 
каз: Зібрати головні напрямні, що по¬ 
можуть нам у дальшому поході. Усвідо¬ 
мити нашу внутрішню й зовнішню ситу¬ 
ацію. Виелімінувати все те, що нас роз’єд¬ 
нує. Наш Конгрес — це за декларування 
соборності! територіальної і соборности 
конфесійної. Прагнемо створити й вихо¬ 
вати людину розумну як Мудрість — Со¬ 
фія і лицарську як Юр, людину, що дер¬ 
житься принципу «Не добре мені, гам де 
Батьківщина, але всюди маю думати й 
діяти для Батьківщини, а як треба буде 
й віддати життя за нашу Богом береже¬ 
ну Україну ]«’ 


деякі матеріяли з якого друкуємо напри¬ 
кінці цього числа. 

Приміщена у трьох кімнатах біля залі 
нарад Пластова Виставка дала у формі 
діяграмів, рисунків й експонатів, вико- 


Крім дальше цитованих привітань для 
Пластового Конгресу надіслали при¬ 
віти ще такі Установи й Особи: 

(подаємо за порядком надходження) 

Проф. Зенон Зелений, Роман Ільниць- 
кий, Управа Осередку Українського На¬ 
ціонального Союзу в Ашафенбурґу, Цен¬ 
тральний Комітет Спілки Української 
Молоді, Провід Союзу Українських Пла¬ 
стунів на французьку смугу Німеччини, 
українські пластуни —учасники загаль- 
нопластового зонального злету в Гам¬ 
бургу, пл. сен. Проф. Др. Василь Плющ, 
Наукове Товариство ім. Шевченка, Ле- 
леґатура Об’єднання Українських Жі¬ 
нок в Ашафенбурґу, Представництво 
Українських Студентських Товариств в 
Австрії, Проф. Др Іван Мірчук — рек¬ 
тор УВУ, Іван Баран — директор Ук¬ 
раїнської Гімназії в Ашафенбурґу, інж. 
А. Кішка — уповноважившій ГПС на 
Бельгію, Пластова Станиця в Ґрацу, 
Пластова Станиця у Біллях, пл. сен. 
Михайло Добрянський, сктм. Проф. Іва- 
ненко, інж. Ростислав Ільницький, сктм. 
ДаріяНавроцька, Микола Осідач, К. Па- 
ліїів — ГОл. Командантка Пластунок, 
пл. сен. Др. Євген Пеленський, о. Др. 
Филимон Побігушка, сктм. Ніна П’я- 
сецька, сктм. Петро П’ясецький, о. О. 
Селепина, Г. Турула, сктм. Проф. Др, 
Євген Храпливий. 




Сктм. д-р Володимир Я в і в, Л. Ч. 

ДО ВЕЛИКОЇ МЕТИ 

(Виховний ідеал Пластового Руху). 

Образ батьківщини в небезпеці нераз ворушив непокоєм бла¬ 
городні серця патріотів. Стукіт кінських копит, згарища й при¬ 
мари озброєних чужинців нераз визволяли в народі стільки 
енергії, якої й надіятися не було можна у щастю й гаразді. 
Зроджені з цієї енергії чини довгі століття дивували не тільки 
нащадків і,найближче довкілля, але'й ціле людство. Батьків¬ 
щина в небезпеці кликала до зусиль, які'з перспективи часу 
манять нас чаром леґенди. Бо небезпека перероджувала 
спільноти. Вона вимагала від людини надлюдського, від смерт¬ 
них вічного й необмеженого, від миролюбців геройства, святости 
й посвяти. В той час небезпеки перемінялися хвилини тривоги, 
розпачу й немочі в хвилини тріюмфу, величі й слави. Тоді Про¬ 
видіння серпанком блеску сповивало бліді з натуги обличчя. 

... Це хвилини Термопіль; це часи облоги Картаґо, коли 
жінки обтинали свої плекані коси на шорстке мотуззя, кора¬ 
бельні кодоли чи тятиви луків; — це часи Калки, коли коромоли 
стихали в Україні й переставали різнитися князі. 

Наскільки ж більш зобов’язуючу силу від небезпеки, — від 
загрози тільки г мусить мати трагедія, — неволя народу. Наскіль¬ 
ки ж більших зусиль від нас вона вимагає. 

Образ батьківщини визволеної й вільної, батьківщини мо¬ 
гутньої, — порядкуючого чинника на грані двох світів — це е 



Скавтмастер, Др. Атавас Фіґоль, голова ГПС 
відкриває конгресові наради 

Фото: Мир. Шевчик 


та велика мета, яка надає вартости життю одиниць, яка зове, 
кличе нас на незважне, через жертву, терпіння й біль до пере¬ 
моги. Це є та велика мета, яка вела стрілецтво в бій, яка дає 
силу засланцям, за яку стріли й пекельні машини переривали 
життя наших помазанників, за яку борються повстанці в сутін¬ 
ках рідних борів, за яку тисячі йшло на добровільне вигнання. 
Радісний гомін воскресних дзвонів Софії і Юра це є те могутнє 
пророцтво, яке визначує шляхи цілій спільноті й кожній оди¬ 
ниці. Лицем до батьківщини і завжди для батьківщини. 

Визвольна політика, — шукання правильних шляхів до ве¬ 
ликої мети, — ось центральна проблема сьогоднішньої українсь¬ 
кої дійсности. Але ж визвольна політика залежить від творців 
основної концепції і від реалізаторів. Тому питання нашої пере¬ 
моги залежить від української людини, від її вартости. 
від її здібности викресати зі себе цінності, які вповні відпо¬ 
відали б трагіці хвилини. Так отже в дійсності центральною 
проблемою нашої сучасности е українська людина, з усіма її 
прикметами і з усіма хибами. Та українська людина, яка стіль¬ 
ки разів викликала захоплення, але й не менш рідко різке 
засудження. Гіркі слова полином нераз спливали З уст наших 
найбільших . . . «Народе без пуття і чести і поваги* . . . 

А наше покоління знає, що без віри 1 в українську людину 
нема творчої дії. Хулою здаються наведені слова. Проте будьмо 
тверезі. Ми безконечно віримо »у велич Твого Духа* і знаємо, 
що всі прикмети українського народу, питомі нам і, хто зна, чи 
не неповторні, треба відшукати й закріпити. Але одночасно від¬ 
шукати треба й хиби, щоб їх виполоти, — знищити. Наше май¬ 
бутнє залежатиме від розумної синтези традиції й поступу, при 
чому шукатимем і в нашому минулому й зовнішньому сучас¬ 


ному прикмет і чеснот, — добра, а виеліміновувати будемо зло. 
хиби й слабості. 

Так отже ми свідомі, що бій за українську державу почи¬ 
нається від бою за душу українську, за наш національний сві¬ 
тогляд, за обличчя грядучих поколінь, бо нашого нам вже не 
змінити. Тому чи не найбільш у вато треба присвятити українсь¬ 
кому виховному ідеалові. 

• 

Коли приглянутися тій суматосі строкатих понять, які в 
довкіллі зараз панують, коли зважити ту нетерпимість, з якою 
вони себе взаємно поборюють, коли пригадати наш відомий на¬ 
хил починати завжди все на ново, »аЬ осо* від себе, то питання 
твердих принципів, загально-визнаних і теоретично обоснова- 
них ідеалів набирає значення своєрідного »іо Ье ог поі іо Ье«. 
Ми вповні свідомі важливости розв’язки питання. Але не менш 
свідомі ми трудности завдання. Національна психологія ук¬ 
раїнця досі недосліджена. Сама проблема виховного ідеалу 
лежала в нас досі перелогом. Спиратися на чужих зразках важ¬ 
ко і це так зогляду на різницю в психіці, як ще більше через 
доосновно різне положення українського народу. Вкінці рамки 
доповіді не дозволяють розгорнути цілого багатства проблема¬ 
тики. Проте, вважаючи нашу спробу одним з перших кроків, 
хочемо накреслити низку проблем до призадуми й передусім, 
до дискусії. 

Вже дуже поверховна аналізе останніх десятиріч нашої істо¬ 
рії вказує на брак не тільки чітких визвольних концепцій, але 
навіть якогось позитивного світогляду, який мав би понадчасове 
значення. Гоголівський тип надвоє роздертої людини, подвій¬ 
ного патріота рідної землі й чужої держави — Австрії чи Росії 
— не сприяв витворенню завершеної структури. Оманливий 
блиск уявної чи дійсної могутности, захоплення чужою куль¬ 
турою чи навіть, іноді, охота спокійно, безтурботно жити дово¬ 
дили до резиґнації зі своїх національних цілей. Москофільство 
XIX. сторіччя відроджується в XX. віці в новій постаті кому-, 
нізму чи покутує навіть ще у власовській концепції розбудови 
Сходу Европи на ближче неокреслених федеративних засадах. 
Якже ж перемагає в основному народницька концепція, яка 
послідовно розвивається в свідомий своїх завдань і цілей само¬ 
стійницький рух, то дійсність далека від ідеалу. Приблизно що 
десять літ міняються начальні гасла, які мобілізують маси на 
прю. На зміну народовцям приходять соціалісти, щоб уступити 
місця радикалам. По них добувають гегемонію радянофіли і 
вкінці націоналісти. Ці останні переходять знову таку основну 
еволюцію, що важко було б утотожнити світогляд років тридця¬ 
тих і сорокових. Цілий калейдоскоп. 

Ця постійна пливкість вказус, без сумніву, на складність 
положення бездержавного народу. В ній відбивається теж вплив 
доби, яка не знає догм і находиться в стані перманентної кризи. 
Але важливою причиною частих й основних змін с теж брак 
власного виховного ідеалу, який консеквентно випливав би з 
точно з’ясованої великої мети. Бо чи й справді можемо назвати 
якусь поважнішу спробу дати новіш поколінням захопливий 
образ державника-патріота, який стояв би високо понай пар¬ 
тіями, клясами, групами, кліками, понад злобою дня. 

Що саме така аналіза є правильною переконує нас приклад 
Англії чи навіть Америки з традиційними партіями й устійне- 
ними поглядами на життя. Притім треба пам'ятати, що ачей 
доба криз мусіла теж якось позначитися на житті обидвох цих 
народів. Проте існує щось сильніше від кріп - вічні ідеї вічної 
батьківщини. 

Або чи ж образ вікінґа, так конгеніально відтворенні! нашим 
Кленом, не має для скандинавців сили світогляду?! 

Вони ж бо знають: 

... «дарують норни тільки тим. 

У кого серце із металу. 

Суворі радощі вальгали 
- І шпиль екстази в шалі босвім 

Вони завжди радіють, як зависочать їм рідні фіорди 
«Там скальди їм складатимуть пісні, 

Там чисті й серцем яснощирі 
Жінки, що схожі на валькірій. 

І мить коротка там дача весні. 

Там діти дружать з вітром молодим 
ї змалку вчить їх рідна мати 
Човни із дерева тесати. 

Шукати небезпек, любити дим 
А як прийдетьея з усміхом ясним 
В лиці суворім умирати*. 

Оте «як прийдетьея, вміти з усміхом ясніш в лиці суворім 
умирати* — сів нас першою, основною й найважнішою про¬ 
блемою виховного ідеалу. 

При тому підкреслюю і наголошую: «як прийдетьея-. 
Тобто Ідеалом нашим не с смерть, але ми маємо бути на ви- 


В 





іадок потреби рішені на найбільшу жертву для бать¬ 
ківщини, в цім теж і на смерть. Бо велика мета — самостійність 
— до якої іти маємо шляхом ясно спрецизованої визвольної по¬ 
літики, ніколи не дасться осягнути без жертви, без болю й крови. 

Ця проблема здається така очевидна, що над нею на перший 
погляд не варто зупинятися. Але річ в тому, що пливкість пере¬ 
конань, хаос суперечних поглядів, нез’ясованість позицій при¬ 
чинялись у нас до затемнення основних принципів. І вправді 
»(їи1се єі йесогит езі рго раїгіа тогі« вчилося у нас у школі, але 
далеко не пристосовувалось у нас в житті. 


З перспективи літ наші симпатії сьогодні, без сумніву, по 
боці ідейного активу. Але ця проблема не має виключно те¬ 
оретичного значення. Аналізе не є звичайним розцінюванням 
вартостей минулого. Річ в тому, що не можемо виправдувати 
чи розуміти молоді двадцятих чи тридцятих років тільки тому, 
що це були ми самі, що тридцяті роки були дні нашої юности, 
нашої весни. Бо коли так зробимо, повториться історія. А саме 
до подібної поведінки ми дуже схильні: ми згідні розуміти себе 
і наше минуле, як розуміли себе ввесь час студентські акти¬ 
вісти доби сецесій чи барикад, як розуміли себе Січові Стрільці. 
Одночасно не хочемо признати права бути молодими, як ми 
ними були, сучасному молодому поколінню. Зовсім так, як нам 
колись не признавали старші. Між теорією і дійсністю є надто 
велика розбіжність. 

Тим часом геройство завжди залишиться геройством і мани¬ 
тиме всіх, кому не пустим звуком і Добро і Правда. 


Скавтмастср Др. Володимир Янів говорить 
про виховний ідеал Пластового Руху 

Фото: Мир. Шевчик 

А' у впертому повертанні молодого покоління до ідеалізму 
с найкращий доказ, як глибоко жертвенність є вкорінена в 
нашій національній психіці. Було б окремим завданням прос¬ 
лідити цю нашу питоменність на зразках історії, але на це час 
наведені приклади останніх десятиліть є доволі 


не дозволяє, а 
багатомовні. 


І Накреслений шлях низки синтез вказує на нашу тугу за гар¬ 
монією, на змагання до ідеалу врівноважености, вирівняности, 
симетрії й пропорції. Щось з подиху клясичної антики окри¬ 
вається в цім ідеалі. 

Знаю, — медом сонця, ой Ладо, 

1 В твоїм древнім тілі *— весна. 

О, моя степова Елладо, 

Ти й тепер антично ясна! — 

говорить Маланюк про ту нашу спорідненість з гелленсь- 
■ ким світом, яка йому здається прокльоном і благословенням 

одночасно. . . _, 

Кальокаґатія находиться в центрі цього світогляду; незрів¬ 
нянна апотеоза Краси й Добра. Це е те, що ми назвали вгорі 
1 синтезою царства сили й царства духа. Це є одночасно культ 
| тіла і культ душі. Це є афірмація й любов життя, але є теж 
рішеність на смерть, ж цього треба. Це є охота жити для краси 


в основному саме цей світогляд не тільки близький українсь¬ 
кій духовості, але теж і плодючий в наслідки, якщо лише гар¬ 
монії не схочемо утотожнювати зі спокоєм. Без сумніву, дина¬ 
мізм нераз порушує закони совершенної гармонії, але не йде 
про строге й сухе перестерігання гармонії на кожнім кроці, 
тільки йде про гармонію, як ідеал, до якого змагаємо. 

Цей світогляд кальокаґатії, близький для »степової Еллади*, 
зокрема близький для пластуна, якому не чужа любов бронзо¬ 
вого тіла. А постійна аполлонська душевна погода пробиваєть¬ 
ся з нашого наказу: вміти усміхатися в найтяжчих життєвих 
хвилинах. Цей ідеал вічного оптимізму веде послідовно до па¬ 
нування над собою, до зрівноважування важких життєвих 
обставин силою духа. Звідти бажання гарту, звідти почуття 
щастя в зустрічі з перепонами, труднощами, хуртовиною в 
прямім і переноснім значенні. Тому не лякаємося боротьби, а 
навпаки шукаємо її іноді, як своєрідної вправи. Бо ж боротьба 
дає нам гарт, а перемога — іноді перемога над собою, радість, 
усміх. Цього гарту шукаємо скрізь — у спорті, в мандрівці, у 
грі, — шукаємо й виплекуємо в малім, щоб потім зуміти при¬ 
стосувати в великім. Бо наше шукання пригод це не авантюр- 
ництво, а тільки вправа. Вправа, яка іноді дозволяє нам, якщо 
вжити окреслення німецької приповідки »аиз сіег N01; Тибеті 
тасЬер«. І тому не лякаємося того, що другим видається траге¬ 
дією, а стараємося примусове положення використати як най¬ 
краще для нашої остаточної мети. 

Так засадничо виглядає наш ідеал, ідеал нового покоління. 
Він має понадчасове і понадпростірне значення, але він може 
нам стати в пригоді й сьогодні, тобто у нашім виході з бать¬ 
ківщини, який не має прикладу в історії. Бо і тепер не вільно 
нам ні кволо рук заложити, ні розпачати. Ні! Наше сьогод¬ 
нішнє положення — це теж своєрідна вправа. 

Колись зряджали ми в уяві кораблі в невідоме, тужили за 
далекими морями й мандрівками по світі. І нехай сьогоднішня 
наша мандрівка поневільна! Проте не сміємо її вважати тіль¬ 
ки трагедією. Наша примусова мандрівка може і мусить бути 
післанництвом молодого покоління, яке опинилося за кордо¬ 
ном батьківщини. Не місце тут характеризувати завдання 
еміграції. А втім вони здебільша відомі. Ми тільки хочемо в 
доповіді вказати на ту психічну настанову, яку маємо в собі 
виплекати. Ми не емігранти, а ми емісарі нашої батьківщини. 
Своїх послів матиме Україна закордоном і по виборенні суве- 
ренности. Ми ж сповняємо їх функцію у важкий час неволі, 
щоб навчити чужину цінити той край, який на пограниччі Ев- 
ропи боронить від століть вічного ладу, базованого на христи¬ 
янській культурі. Тому не можемо гаяти часу, не можемо жити 
безперервно надією повороту, не можемо толерувати тимчасо- 
вости й доривочцости. Навпаки: Наше життя плануємо так, 
наче б ми мали постійно остатися емісарами Великої Справи, 
але плянуємо так, щоб підготовити нашою пляновою працею 
якнайскоріший поворот до Києва й Львова для нашого загалу. 

Не вважаючи нашої великої мандрівки трагедією, а тільки 
етапом до великої мети, — не можемо вважати її теж щастям 
ні нагодою до уживання пригод. На чужині ми тільки мандрів¬ 
ники до мети, чи емісарі, а ніколи не вкорінені громадяни й не 
слуги чужих інтересів. Навіть як було б нам особисто добре 
матеріяльно жити, ніколи не можемо вбити туги за батьківщи¬ 
ною. Не: »иЬі Ьепе іЬі раїгіа*, але »иЬіциє рго раїгіа» є нашим 
гаслом, є нашим імперативом, є законом, є вкінці заповітом 
кожного, що паде на шляху. Не творення собі можливих умо- 
вин життя, щоб найти спокій і вдовілля, але творення модерно 
вивінуваних вартостей праці для здійснювання засади, «скрізь 
для батьківщини» може заспокоїти совість вигнанців і дати їм 
моральне виправдання. 

Тільки рвучка туга, почуття відповідальности й національ¬ 
на гордість може дати нам певність, що не розплинемося в чу¬ 
жих морях, не знидіємо, не знікчемніємо, не зденаціоналізу¬ 
ємося. Хай може денаціоналізація не страшна для сеніорату, 
чи старшого пластунства, то вже більш загрози має вона для 
юнацтва, ще більше для новацтва. І тому не сміємо її тратити 
з очей, бо ж майбутнє завжди невідоме і не знаємо, коли до¬ 
ведеться здійснити нам нашу ціль. Хай іде з нами в чужину 
наша пісня, наша вишивка, наша мова, наш звичай. Хай чу¬ 
жинці пізнають культуру нашої хати, де чистоти наших думок 
і намірів берегтиме ікона серед рушників, якій поклонятись 
будемо ввечорі і ранком, перед якою сповідатись будемо з на¬ 
ших вчинків, чи даром — без діл для Справи, не йдуть нам 
наші дні. Перед якою клякатимуть діти з молитвою за ту свя¬ 
щенну боротьбу, яка ведеться скрізь, де б’ється українське 
серце. Перед якою проситимуть розуму і сили, щоб не посоро¬ 
мити перед чужинцями чести свого народу, щоб вміти ступати 
скрізь з високо піднесеним чолом, як ступати випадає членові 
нації в поході. 

А коли іноді серед праці чи на сумерку днини, серед чужих 
людей чи на самотині, чи може серед своєї родини, але на від- 











Сктм. д-р Ю. Старосольський, ЛЧ 

Духовий виряд пластуна 

Пластова проблематика творить таку ціпку, одностайну будо¬ 
ву, що її дуже важно розглядати частинами. Кожне майже пи¬ 
тання зв’язане з другими, обумовлене другими і саме обумовлює 
другі. Тому-то наші реферати так часто заторкуються взаємно. 
Тільки підхід, вихідне становище для насвітлення питання може 
бути різне’. В мене вихідне становище внутрішньо пла¬ 
стове. 

Досі розглядали ми проблему нашої мети й ідеї з погляду їх 
суспільного значення. Це преважне становище, бо ж пласт — 
суспільна установа, а не ціль сама в собі. Ми мусіли, отже, запи¬ 
татись себе, чи наша ідея доцільна з погляду нашої національної 
спільноти, чи виправдала себе в історії, і чи виправдає себе на 
майбутнє. Цю відповідь ми одержали. 

Я хочу відповісти на питання, чи і чому пластова ідея має 
вартість для самого пластуна, яку моральну силу дає вона йому, 
як виряд, необхідний у мандрівці. Можливо, що мої відповіді 
викличуть враження якоїсь пластової філософії щоденного жит¬ 
тя. Це, правда, не ціль моя, але я схильний вірити в те, що 
пластова система творить подекуди таку філософію практичного 
життя. 

«Ції 8іпе тадпо ІаЬоге уііа бесЗіі тогІа1іЬи5«, Життя не дає 
смертним нічого, без великого труду. Ще старі пізнали фо істи¬ 
ну і тисячеліття потвердили її, і сучасність потверджує сучасни¬ 
кам, одиницям, спільнотам і спільнотам спільнот. З яким вели¬ 
ким трудом народжується новий, кращий світ на наших очах і 
на наших призначеннях! Скільки трудів лежить кожному з нас 
подорозі на мандрівці до Великої Мети! Скільки жертв, упадків, 
зламань! 

А проте, — хай буде благословенний цей труд, віковічний 
наш ворог у мандрівці! То на боротьбі з ним зростала людськість 
і її культура і виростали з дітей мужі. То він, цей труд, робить 
мету великою, цінною, а людину гідною, — або негідною, за¬ 
лежно від якости її боротьби з ним. Від якости,. підкреслюю, 
бо не завжди об’єктивний успіх кваліфікує людину. 

Це правда: скавтова система хоче вчити молодих людей бути 
успішними в житті, бути переможцями в боротьбі з життєвими 
трудами. Але вона вимагає якости тієї боротьби. Вона за 
Ідеал борця прийняла лицаря білого — святого Юрія, і вона 
поклонилася святій Премудрості Софії. 

Пластуни беруть життєві труди не тільки, як об’єктивні, не¬ 
бажані факти. Для них це необхідні товариші на шляху 
мандрівки, які, як усе Сотворителем дане, — мають своє місце й 
призначення в житті. Тому пластуни ставляться позитивно до 
них і радо приймають визов на боротьбу. 

Ми побачимо цілий ряд таких життєвих труднощів: вони 
будуть фізичного, технічного чи матеріального характеру. І 
проти них виведуть пластуни у поле фізичну тугість, знання, 
господарність, організованість. 


людді, зможе нас туга, то не вбиваймо її, вона ж бо нам євшан- 

зіллям: , _ 

То ж не заоути нам! ... То вже дарма . . . 

Завжди снувати будем тії думи. 

Невтишні ті, що плинуть нам пливма 
Від рідних нив . . ■ 

То ж не привабить нас могутній хор 
Чужих вікторій в цю добу велику! 

Ні Арк Тріомф, ні Бранденбурґер Тор, 

Ні луки Цезарів не зможуть клику 
Тривкішого за морок, смерть і мор. 

Що палить нас сьогодні і довіку, 

Що із босвищ і Базару й Крут 
Горить нам честнем змагу й волі тут. 

Під зорями чужими — то ж одним 
Тривожим Бога — молимось Ясному: 

Щоб вволив ианГіце дужим, молодим 
Зустріти зриву мить недовідому. 

Щоб послі вже — хоч млу, хоч тільки дим 
Уздріти дав над двором рідшім Дому — 

І — в мить останню — віч померклий світ 
Покрив нам вільним шумом рідних віт . . . 

І безпересталь так. Щодня, щоранку — 

У копальняних штольнях, як кроти 
Вгризаючися в землю, чи при станку. 

Як чола піт ізрошує густий, 

' Одне нас тільки морить, непокоїть: 

— Коб руки дужі зберегти для зброї. 

• (Б. Кравців.) 


Та не єдині це перешкоди на шляху. Як часто не фізичне, а 
моральне умучення впаде на мандрівника! За ним знеохота, що 
каже бліднути осяйним цілям і маліти Великій меті. Як часто 
вся надія на успіх зникає й каже або завернути з дороги, або - 
без надії таки сподіватись. Манять привабливі спокуси фальши¬ 
вим блеском особистого щастя й задовілля; кйже страх утікати з 
поля бою, або безсилля каже склонитись до землі. А може тоді 
доля Батьківщини на віазі й рятунок ще тільки в силі, що каже 
«м’язням, серцю й нервам служити ген поза межі сил». Або нація 
на краю розпачу після невдачі і треба або пропасти, або синам 
її стиснути зуби й п’ястуки та глянути знову в небо. Або — просто 
стане перед людиною велике питання на закруті життя. І треба 
відповіді розумної, гідної й успішної, або доведеться заламатися 
і піти стежкою вниз у життєву темряву. Без числа стоять перед 
нами кризові моменти життя, конфлікти з боротьби чорного й 
білого янгола в серці. 

Проти цих трудів — перешкод дає пласт юнакові могутню 
зброю: силу духа й лад у серці. 

Старий китайський борець за батьківщину, генерал Го, що 
під кінець тієї війни прийняв піддачу двох мільйонів японців, 
певне надхнений старою китайською мудрістю, писав недавно: 
«Після двадцяти літ моєї боротьби з матеріялізмом, я прийшов 
до сильного переконання, що, щоб привести світ до ладу, треба 
привести до ладу свою власну націю; щоб привести до ладу свою 
націю — треба привести до ладу родину; щоб завести лад у ро¬ 
дині — треба впорядкувати своє особисте життя; щоб впорядку- 



Сктм. Др. Юрій Старосольський 
говорить про духовий виряд пластуна 

Фото: Мир. Шевчик 


вати своє особисте життя — необхідно завести лад у власному 
серці». 

Мені здається, що власне по лінії тієї китайської мудрости 
йде ідея пластової методи. Правда, вона саме будус лад у серці 
юнака. І той лад є його духовим, чи радше моральним вирядом. 

Я хочу вказати на основні елементи, на яких він спирається: 
це пластова присяга, пластовий закон, це ідея добра й краси, 
характер, й особливе відчування світу й життя. 

Кожний із цих елементів має свій глибокий зміст. Але. нас¬ 
правді, моє завдання — говорити не про зміст їх. а про їхню 
силу, як засобів. Не про ціль — а про методу. Бо метода така 
основна й суттєва для пласту, що без неї пласт не був би пла¬ 
стом. Та я повністю свідомий того; як важко, а інколи без- 
виглядно, відділити в пластовій системі чітко ціль від засобів 
інколи я й свідомо не пробуватиму цього. 

* « » • 


Коли йдемо по лінії уяви, що пластунське життя — це ман¬ 
дрівка, то ця уява мусить необхідно привести нам перед очі 
три основйі елементи мандрівки: мету, шлях і мандрівника 
Тільки всі вони разом дають справжню — як ми це розуміємо- 
— мандрівку. Немає її без мети, означеної й свідомої, бо хід - 
марш безцільний або з ціллю сам для себе — не мандрівка. 
Немає її без шляху, що його треба перейти крок за кроком бо 
безпосердне змагання до мети, це може боротьба за неї. та 
ніколи не мандрівка. Вкінці, очевидна річ — немає її без люди¬ 
ни, тієї, що йде шляхом і змагає до мети. 

І коли ми, пластуни прийняли уяву мандрівки, то це не ви¬ 
падок, або поетичний засіб. Це тільки гарний символ для пла¬ 
стунського розуміння життя, в якому теж необхідні елементи 
мета і шлях і людина, що живучи, йде по шляху до життєвої 
мети. 


7 







Учасники Конгресу під час нарад 
(В першому ряді від права: Пок. Ген. В. Петрів й ген. Омеляно- 

вич-Павленко) 


Фото: Мир. Шевчик 

Таке розуміння життя — істотне для пластової системи. Але 
найбільш характерне для неї, це те тісне, органічне пов’язання 
мети, шляху й людини в одну гармонійну цілість. «Софія .і Юр« 

— для нас не тільки символи нашої мети: Вони й символи на¬ 
шого шляху й нашої людини. Чи не єдина це організація мо¬ 
лоді в світі, що спирає свою силу на цій ґармонії! Мені здаєть¬ 
ся, що ця сила в засаді т. зв. цілостевої теорії, що каже: «ці¬ 
лість є більше як сума її частин». Так ось Ми — це більше, як 
тільки я іти. Як акордовий тризвук становить нову індиві¬ 
дуальність, більшу як сума окремих звуків, так і тризвук мети 

— шляху — й мандрівника — дає разом цілість, більшу своїм 
значенням, як тільки сума її складових частин: дає саме життя! 

Мета й шлях, по собі, об’єктивні поняття. Але вони, за пла¬ 
стовою системою, так тісно зв’язані з людиною — суб’єктом, що 
втрачають у значній мірі свою об’єктивність і стають залеж¬ 
ними від їх носія. Іншими словами: такою буде мета і 
таким буде обраний шлях, яким є мандрівник. 
«Скажи мені, яку маєш життєву ціль і яким шляхом ідеш до 
неї — а скажу тобі — який ти!« 

Правда, щоб бути докладним, пластунові поставлено вже 
згори його Велику Мету і вказано шлях. Але, не забуваймо, що 
він сам, повністю добровільно, прийняв цю мету 1 цей шлях за 
свої. Велика Мета майорить у віддалі, на кінці мандрівки. І ось 
від того, як сприйме цей відблиск мандрівник, залежить 
якість і успіх його мандрівки. В тому основна методична ідея 
пласту: гармонія життєвої мети з внутрішньою поставою люди¬ 
ни; синтеза зовнішньої та внутрішньої сили. Ми побачимо, як 
пластова присяга, закон, гасла — водночас ціль і засіб. В них 
напрям маршу і заразом сам марш, сама мандрівка. 

Хому, — це зовсім консеквентно, що пласт — ставляючи Ве¬ 
лику Мету мандрівки — мусить звернути таку особливу увагу 
на мандрівника — людину. Пласт хоче виховати людину, 
що здібна прийняти за свою цю Велику Мету й тільки Ве¬ 
лику Мету, що здібна вибрати найкращий шлях до неї й бути 
успішною на мандрівці. Тому в нас співають, що «в Пласті 
росте новий люд*. На людину покладаємо бо надію! Це вона 
носій ідей і будівничий кращого завтра: вона й коваль свого 
власного щастя. 

Отож, людина, юнак, молодий громадянин — в осередку на¬ 
шого зацікавлення. Та це ніколи не індивідуалізм чи культ 
людини, окремрї для себе одиниці з самоціллю. Але це культ 
особовости і я к о с т и людини, як основи якости спільноти, на¬ 
ції, світу. Людина — для нас це перший крок, що від нього 
починається тисяча миль. 

• » • • 

Перший елемент морального виряду, що його даємо юнакові 
в дорогу — це пластова присяга. 

В ній ціла сутня основа пластової ідеї. У ній замкнена наша 
Велика Мета чіткими словами. 

Не йде тут про аналізування змісту тієї присяги. Для нас 
питання стоїть: ч и м є присяга в пластовій системі, головним 
чином як методичний засіб. Чим є вона для юнака, що бере її 
за життєве зобов’язання і чим для виховника? . 

Я сказав би: присяга, це визнання, що життя має ідею 
й ціль, признання змісту тієї ідеї, і добровільне зобов’я¬ 
зання жити в житті за тією Ідеєю і йти до признаної мети. 


Тут життєвий ідеалізм, що вести має юнака на мандрівці. Той 
ідеалізм, що коли справді став частиною юнакового світовідчу¬ 
вання, не дозволить йому жити силою безвладности первісних 
інстинктів, еґоїзму або тільки животіння, а скаже завжди шу¬ 
кати вищих цілей у житті; скаж'б змагатись, здобувати; хотіти 
великого, шляхетного, гідного людини, як вищого створіння 
між земними створіннями. Це признання, що життєва мандрів¬ 
ка це похід, а не прогулянка. Якби навіть не думати на хви¬ 
лину про зміст ідеї, то сам факт її існування додає життю цін- 
ности й гідности. Але це рівночасно признання окресленої ідеї: 
служби Богові й Батьківщині її другим. 

Отся ідея служби Богові, Батьківщині й- другим, це не наша 
сліпа віра: за нею наше переконання, що вона об’єктивно 
добра й правильна; що в ній розв’язка цього кращого світу 
щастя, «миру й доброї волі між людьми« — про який мріяв Бі- 
Пі. Отже, із становища суспільности, в тому безперечна цін¬ 
ність пластової ідеї й організації. 

Але для пластуна наша ідея — не тільки ідея, що стоїть в 
голубій далі на кінці мандрівки. Вона — ця ідея, для нього й 
засіб мандрівки. Вона є його силою в житті, вона живе з ним 
і в ньому, від перших днів його юности й пластування. Вона в 
ньому, а він у ній. 

Пластун не присягає, що його мета, яку хоче здобути — це 
царство небесне, як ціль для себе. Він зобов’язується бути вір¬ 
ним Богові в своєму житті. Це хай буде ціллю його; але в то¬ 
му й метода, засіб; це релігійність у щоденній мандрівці, 
та, що різьбить людину і як морально-етична сила, веде через 
перешкоди. 

Пластун не присягає, що здобуде волю Україні, як остаточну 
свою ціль; він присягає, що буде в житті патріотом, вірним 
Батьківщині. В тому для нас, очевидно, — зобов’язання боро¬ 
тись, а в потребі й рискувати життям для України; але й біль¬ 
ше ще: цілим життям своїм служити Батьківщині, щоденно, 
сьогодні й тоді, коли вже воля буде фактом. Служба Батьків¬ 
щині — це ціль пластуна, але патріотизм — його засіб, що 
веде по шляху, дає моральної сили й виховує з новака чи юна¬ 
ка, доброго громадянина. Отже патріотизм наша сила: він не 
тільки мета чи віра, — він прикмета юнака, отже нерозрив¬ 
на частина пластової людини. 

Так теж обов’язок помагати другим. Правда — нести цю 
поміч, це ціль. Але рівночасно — у виді альтруїзму й 
суспільного змислу, це прикмета юнака, його моральна сила, 
що ставить його в особливе відношення до спільноти: корисне 
з погляду тієї спільноти, а сильне з його власного. 

Я думаю, що в тому можна бачити синтезу пластової при¬ 
сяги з методичного погляду, тобто, як засобу. І в тому власне 
її велика моральна сила, — перший елемент духового виояду. 
Цю силу побільшує ще повна добровільність присяги 
юнаком, що вже розуміє її суть і сам рішається вступити на 
шлях. 

• • • 

Чим же в пластовій системі закон? 

Не було б треба законів, якби люди жили не в спільнотах; 
зате в спільнотах — вони необхідні. Це — про закони органіч¬ 
них, чи політичних людських спільнот, скажімо — держав. Там 
вони недобровільні, як правило, наказові норми поведінки зі 
суворими санкціями за їх ламання. Це норми видані владою — 
хоч би законодатною в найбільш демократичній державі — нор¬ 
ми, що в’яжуть усіх мешканців держави, байдуже, чи хотять 
вони їх визнати, чи ні. Ці норми необхідні для вдержання ладу. 
Але йде тільки про зовнішній лад, тобто про зовн'шно поведін¬ 
ку людей; звичайно тільки заборонюсться небажану поведінку. 
Це норми державні, наказові, зовнішнього та негативного ха¬ 
рактеру. 

І ось пластовий закон, мабуть тільки назвою спільний з дер¬ 
жавним. Коли юнак іде в пласт, із власної вільної волі, може 
тільки під тиском соціальним окруження, що визнає участь у 
пласті за щось добре, — то він знає закон, який бере на себе. 
Він може не прийняти його: тоді не буде пластуном. Але раз 
прийнявши — він мусить іти за вказівками закону. За вказів¬ 
ками, чи радше за правилами, бо це правильне слово для 
нашого закону. Правила поведінки так звав закон ще 
Бі-Пі ігиіез поі гееиіаііопд). Та пі правила основно різні своїм 
характером віл державних норм. їх слід зачислити до типу мо¬ 
ральних законів, як ось закони етики. Це тому, бо за ними не 
стоїть суворе лице судді з усіми засобами примусу. І тому, шо 
вони вимагають позитивної поведінки в окреслений 
спосіб, а не тільки забороняють певну поведінку. Пластун має 
помагати чинно слабшому; державшій закон вимагає від гро¬ 
мадянина тільки не порушувати прав цього другого (не вбивай, 
не кради!) Та найважніше, пластовий закон дивиться в дітну 
пластуна, в його хотіння, добру волю, — коли державний тіль¬ 
ки регулює зовнішню поведінку людини. Пластовий закон хоче, 
щоб пластун не тільки якось назовні поводився: він хоче, щоб 


6 





пластун був справді таким а таким. Пластун мас бути при¬ 
ятельським, а не тільки, раз чи другий, помогти слабшому. І 
тільки з цього, яким пластун е, як думає й відчуває — має ви¬ 
пливати його зовнішня поведінка. В тому безумовно моральна 
сила,' що її дає пластунові пластовий закон, як вказівка чи 
правило поведінки. З одної сторони — пластун може завжди 
порадитись у пластового закону, як чинити, — з другої, він має 
в ньому вимагаючого провідника. Не згубиться він з ним на 
життєвій мандрівці і не впаде в час душевної кризи! 

Та при тому, поведінка, закреслена законом, корисна 
для спільноти й самого пластуна: вона помагає і йому бути 
успішним у житті. Наш закон різьбить людину згідно з нашою 
уявою корисного й успішного громадянина. В тому його мораль¬ 
на сила мандрівницького виряду. • 


Таке пов’язання й з’єднання мети — ідеї з засобами життє¬ 
вої мандрівки і самим мандрівником, — ставить нас перед пи¬ 
тання: що це взагалі ця Велика Мета для пластуна? 

Мені здається, що відповідь виходить із попередніх мірку¬ 
вань. Мені здається теж, що в цій відповіді саме пласт оригі¬ 
нальний і сильний. 

Може тут ми відійдемо в дечому від нашого взору — ман¬ 
дрівки. Бо на мандрівці, — цій справжній — звичайно мета 
поставлена ясно, конкретно: напр. здобути означений верх гори. 
Подорозі — ще другі верхи, як етапи, ближчі цілі. Але коли 
осягнено верх, призначений за мету, — завдання мандрівки 
сповнено і мандрівникові вільно сходити вниз. 

Не так у життєвій мандрівці пластуна. Там теж окремі етапи 
— верхи, що їх слід осягнути. Але — за життя — немає того 
останнього верха, від якого починається поворот. Для пластуна 
немає сходу вниз. Туземну мету мандрівки осягне пластун, кін¬ 
чаючи свою земну мандрівку взагалі. Я не компетентний гово¬ 
рити, що далі; я можу тільки вірити, що й це не поворот. 

Отже, я думаю, Велика Мета пластунської мандрівки, — це 
само життя: Велике Жиїтя, Поки не причалить життєвий 
човен до берега, до того часу немає «остаточної мети*; хоч ми 
знаємо, що практично цього окреслення вживаємо: це напр., як 
мріємо про волю. 

Ось воля Батьківщини: її часто звуть «остаточною* великою 
метою. Бо сліпить вона очі, як сонце яСне блеском своєї величі 
і все заступає, що далі. А проте — для пластунів вона тільки 
перша,-чи одна з перших цілей. І не пічнеться поворот після 
неї, поки життя пластунського вистане. Бо тільки ціле 
життя для Батьківщини — це наша Велика Мета. 


Ми будуємо тип нової люлини: ми маємо її уяву в пластовій 
ідеї й законі: ми хочемо бачити в людині певні ппикмети, ко¬ 
рисні й естетичні й такі, що дають успіх. Але, як к^жна будова, 
так і булова людини мусить стояти необхідно на добоому фунда¬ 
менті. Ще Бі-Пі вказав цей фундамент; він і в цілому світі є 
основою скавтіяґу. Це характер. 

Може ваотоб відповісти на тпуднє питання, що це хаоактео. 
Ви можете знайти в літератупі пізні його окпеслення. Та мені 
здається, що з погляду пластової системи треба окоесдити ха¬ 
рактер, як вислідну вдачі й життєвих з а с ^ д, що 
проявляються поведінкою людини. 

Між виховними цілями пласту, хаоактео найбідьш основна, 
прімаона. Тільки людина з хаоактеоом може, на думку пласту, 
встоятись на тоуяному шляху, може «стояти твеодо в бопотьбі 
зі злом», нести ідею в сеоні й незламно поямувати до Великої 
мети, Тому це найосновніша моральна сила пластуна, найсиль- 

нішей засіб успіху. _ 

«Характео з певним завданням» хотів впоїти Бі-ПІ юнакові. 
Він птюаналізував основні елементи, що на його думку скла¬ 
даються на хаоактео і поділив їх на гоомч ,, еь<н й мооадьні. 
Мечі не йти в аналізу, я мусів би повторити В 1 -Пі; і не в тому 
справа. А в тому, шоб пілкпеслити істотну вартість і силу цього 
виховного ідеалу пластової системи. 

І саме, коли ми перед дальшою мандоівкою і то мандоівкою 
в невідоме, може на вічну скитальщину, коли нам ставлять 
пеоед очі усі ці надзвичайні небезпеки, що ждатимуть манлпів- 
ника: заламання. денаціоналізація, може забуття великих ілей 
— то нам треба більше як коли, підкреслити найсильнішу зброю 
проти них — характер. 


Президія й учасники Конгресу на дозвіллі 

Фото; Мир. Шевчик 




Сктм. інж. Євген Кульчицький-Ґут 

Наше довкілля під час мандрівки 

(Уривок) 

Пласт не є і не може бути відірваний, ізольований від дов¬ 
кілля. Воно має величезне виховне значення і вплив на молодь. 
Життя, — практичне, реальне життя, — є найкращим виховни- 
ком, найкращою школою. Пласт. займає тільки малу частину 
часу юнака, решту забирає в нього довкілля, яке його виховує 
і формує. 

Ці впливи довкілля, на жаль, не завжди бувають позитивні; 
в наших теперішніх ненормальних умовинах вони переважно 
негативні. Тому завданням Пласту: 1. запопадливо використо¬ 
вувати всі додатні виховні впливи довкілля та, 2 старатися, 
щоб впливи довкілля тратили свій негативний характер — і ста¬ 
вали позитивними. Тут для Пласту відкривається дуже широке 
поле діяння, бо ні сьогоднішня сім’я, ні школа, ні громадське і 
політичне життя — не сповняють як слід своїх великих вихов¬ 
них завдань. 

Особливо пекучими стають ці завдання на чужині, головно 
при великому розпорошенні. Життя на еміграції несе із собою 
великі небезпеки: 

1. Охолодження національних почувань, затрату зрозуміння 
національних пекучих потреб, повільну затрату відчуття спо¬ 
ріднення з рештою нації і її долею. Цій небезпеці підпадають і 
національно свідомі, інтелігентні одиниці — нерез досить швид¬ 
ко — коли втратять зв’язок з рідним краєм, йоли з безпосеред- 



Сктм. інж. Євген Кульчицький-Ґут говорить 
ПРО наше довкілля під час мандрівки 

Фото: Мир. Шевчик 


нього фронту боротьби перейдуть у більш нормальні і спокійні 
умовини життя. 

2. Під тиском боротьби за існування наступає самочинно зво¬ 
рот до матеріялізму: гріш, заробіток, матеріальні блага — стають 
ціллю життя. Затрачується зрозуміння до потреби безкорисної 
суспільно-громадської праці, затрачується національна жертвєн- 
ність і відчуття обов’язку помагати своїм землякам. Ця небезпека 
загрожує особливо нашій теперішній еміграції — при перспекти¬ 
вах повної деклясації і великого розпорошення. 

3. У висліді заникає національно-суспільницький гін, занепа¬ 
дає громадське й культурне життя. І врешті настає 

4. повна денаціоналізація. Цілий процес денаціоналізації три¬ 
ває звичайно довгі роки, але були випадки, особливо у менше 
свідомого елементу, повного винародовлення у кількох коротких 
роках. Найбільш виставлена на всі ці небезпеки молодь, яка не 
має де набратись національної свідомости, не пам’ятає рідного 
краю, виховується у чужій школі і чужому середовищі. 

Якщо Пласт хоче виконати свій великий обов’язок перед 
Батьківщиною, то — ідучи на дальшу еміграцію — мусить поста¬ 
вити на перше місце у програму своєї праці: боротьбу з денаціо¬ 
н